Рішення

від 20.06.2023 по справі 206/1210/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/1210/23

Провадження 2/206/508/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі секретаря Погребної А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ,

представника органу опіки та піклування Воднєвої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову вказує на те, що він і відповідачка ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 . З липня 2013 року вони з відповідачкою разом не проживають, дитина залишилася проживати з матір`ю. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну відповідачка із сином виїхали до Німеччини. У вересні 2022 року, розуміючи, що вона самостійно не може виховати сина, надавши відповідний документ, відповідачка відправила сина одного до України. Він зустрів сина і тепер вони мешкають разом. Син відвідує 10-й клас НВК №122. Він матеріально забезпечений, має постійне місце роботи і проживання, спиртними напоями не зловживає. Син має окрему кімнату, всім забезпечений. З матір`ю син проживати не бажає. Позивач просить суд визначити місце проживання сина ОСОБА_2 з ним.

Ухвалою суду від 04.04.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 30.05.2023 року підготовче провадження у справі було закрито і призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити. Не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку. Суду додатково пояснив, що звернувся до суду із цим позовом щоб мати можливість в подальшому вирішувати питання щодо реєстрації місця проживання сина за своєю адресою проживання без згоди матері, а також вирішувати питання медичного обслуговування і навчання сина.

Відповідачка повторно в судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у тому числі шляхом опублікування оголошення на веб-сайті «Судова влада України». Причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.

Представник третьої особи Лівобережної адміністрації Дніпровськоїміської радипідтримала заяву ОСОБА_1 . Надала суду висновок органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 із його батьком. Просила позов задовольнити.

Суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача, в заочному порядку.

Вислухавши пояснення учасників провадження, заслухавши думку дитини, дослідивши надані суду письмові докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно зі статтею 155 СК України з дійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання малолітньої дитини. Зокрема частиною 3 цієї статті визначено, що якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частини 1 стаття 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 і відповідачка ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.

Шлюб між позивачем і відповідачем було розірвано за рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2013 року.

У зв`язку з воєнними діями на території України мати із сином у березні 2022 року виїхали до Німеччини.

20.09.2022 року мати ОСОБА_5 написала заяву про надання дозволу на виїзд в Україну своєму неповнолітньому сину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до його батька ОСОБА_1 .

20.09.2022 року батько ОСОБА_1 подав нотаріально засвідчену заяву про те, що він бажає прийняти/повернути назад його неповнолітнього сина ОСОБА_4 в Україну, виховувати та піклуватися про нього.

Згідно із Актом обстеження умов проживання, який складено комісією відділу захисту прав дітей управління - служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради від 08.02.2023 рок, дитина ОСОБА_2 проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Батьком дитини створені належні умови для проживання та повноцінного розвитку сина. Дитина має окрему кімнату, облаштовану меблями, місце для сну та навчання, в достатній кількості одягу та взуття за сезоном.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 10.05.2023 року подав заяву до ВФВР ТГ ДАП ДП ДМР про реєстрацію його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Однак у реєстрації місця проживання йому було відмовлено через відсутність згоди матері дитини на реєстрацію місця проживання дитини за адресою батька.

Згідно зі ст. 56 ЦК України о рганами опіки та піклування єрайонні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Лівобережною адміністрацією Дніпровської міської ради, як органом опіки та піклування, був наданий суду висновок №6/11-152 від 08.06.2023 року , згідно із яким орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 , як таке, що відповідає інтересам малолітньої дитини.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 171 СК України, була заслухана думка дитини ОСОБА_4 щодо визначення його місця проживання з батьком. Так, ОСОБА_7 повідомив суду, що дійсно у березні 2022 року, через воєнні дії в Україні, виїхав разом із матір`ю до Німеччини. Через неналежне здійснення матір`ю своїх батьківських обов`язків він був вилучений у матері і поміщений до виховного центру, де перебував до вирішення питання про його повернення до України. Після повернення в Україну він постійно проживає з батьком. АДРЕСА_1 . Він бажає і в подальшому проживати разом з батьком.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що у якнайкращих інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , 2007 року народження, необхідно визначити місце його проживання разом з батьком ОСОБА_1 .

Відповідно дост.141ЦПК Україниз відповідачана користьпозивача необхідностягнути документальнопідтверджені судовівитрати усумі 1073,60грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України,ст.ст.19,151,161,171СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини, - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 накористь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцять днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: Лівобережна адміністрація Дніпровської міської ради, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд.51.

Повне судове рішення складено 22.06.2023 року.

Суддя І.П. Прінь