Ухвала

від 19.12.2022 по справі 405/4421/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/4421/22

провадження № 1-кс/405/3239/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022 м. Кропивницький

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ТОВ «ФК «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021120000000119 від 11.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України, про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,-

встановив:

09.12.2022 до Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшло клопотання старшого слідчого в відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021120000000119 від 11.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України, про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим управлінням ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021120000000119 від 11.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України.

До Кіровоградської обласної прокуратури надійшли матеріали УСБУ в Кіровоградській області, відповідно до яких 20.05.2021 ОСОБА_7 здійснив обмін криптовалюти «Bitcoin» через обмінний пункт валют «ІНФОРМАЦІЯ_4», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При обміні криптовалюти в еквіваленті 100 доларів США, він отримав 2195 грн., не додавши 500 грн. В той же день при проведенні повторнї вищевказаної операції, він взагалі не отримав грошових коштів.

В подальшому, мешканка м. Кропивницького ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи на меті особисте збагачення, за рахунок вчинення кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності в середині літа 2022 року, точної дати під час проведення досудового розслідування не встановлено, стала на шлях реалізації таких намірів.

Будучи офіційно працевлаштованою на посаді касира у ТОВ «ФК ЛІБЕРТІ ФІНАНС», філія якого розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 32/11, діючи спільно з невстановленими особами, з якими було погоджено план вчинення спільних дій, направлених на отримання незаконного прибутку, пов`язаного із неправомірним використанням електронних грошових коштів.

Злочинна схема невідомих осіб та ОСОБА_8 , полягала в отриманні комісії у вигляді грошової винагороди за здійснення неправомірних дій з електронними грошовими коштами - конвертацією готівки отриманої від клієнтів ТОВ, які зверталися для обміну у електронні грошові кошти, які направлялися представниками ТОВ «ФК ЛІБЕРТІ ФІНАНС» на визначенні клієнтами спеціальні грошові гаманці (поповнення електронних, грошових гаманців клієнтів та обготівкування електронних грошей).

Згідно з інформацією Національного банку України № 27-0006/76241 від 01.11.2022 ТОВ «ФК ЛІБЕРТІ ФІНАНС» має, зокрема ліцензії на: торгівлю валютними цінностями, переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

Водночас, відповідно до Положення про структуру валютного ринку України, умов та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 1, торгівля іноземною валютою в готівковій формі (валютно-обмінні операції) передбачає купівлю у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівки іноземної валюти (за готівкові кошти в гривні; безготівкові кошти в гривні з подальшим їх зарахуванням на власні поточні рахунки цих фізичних осіб); продаж фізичним особам - резидентам і нерезидентам готівки іноземної валюти (за готівкові кошти гривні; безготівкові кошти в гривні з власних поточних рахунків цих фізичних осіб); обмін фізичним особам - резидентам і нерезидентам готівки іноземної валюти однієї іноземної держави на готівку іноземної валюти іншої іноземної держави. Разом з тим, відповідно до пункту 4 розділу І Положення про порядок видачі ліцензії на торгівлю валютними цінностями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 26.03.2021 № 26, небанківська установа має право відкривати на території України структурні підрозділи в установленому Національним банком України порядку.

Відділення № 193.107 ТОВ «ФК ЛІБЕРТІ ФІНАНС» та відділення № 193.108 ТОВ «ФК ЛІБЕРТІ ФІНАНС» наявна у реєстрі приміщень, у яких здійснюється валютні операції, що передбачають використання готівки в національній та/або іноземній валютах.

Станом на 01.11.2022 у реєстрі комерційних агентів банків, що ведеться Національним банком України відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Положення про порядок ведення реєстру комерційних агентів (комерційних представників) банків, ТОВ «ФК ЛІБЕРТІ ФІНАНС» не значиться як комерційний агент банку-емітента електронних грошей.

Користуючись наявністю офіційного діючого, зазначеного вище ТОВ, офіційна діяльність якого пов`язана із здійсненням операцій з грошовими коштами щодо обміну національної та іноземних валют, ОСОБА_8 та невідомі особи, створили законспіроване відділення із обміну готівки в національній та іноземних валютах на електронні грошові кошти, що діяло у цьому ж приміщенні.

Для постійного функціонування, зазначеного вище обмінника електронних грошей, вільного його доступу, а також здійснення конспірації з метою унеможливлення ідентифікації осіб, які займаються незаконними операціями та подальшого їх притягнення до відповідальності, було створено спеціалізовану сторінку-акаунт у багатоплатфорному клауд-месенджері з функціями VoIP для смартфонів, планшетів та персональних комп`ютерів - Telegram, який дозволяє обмінюватися текстовими, голосовими та відео повідомленнями, наліпками та фотографіями, файлами багатьох форматів із електронною адресою - http://t.me/alexkitgroup під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4, обмін валют».

Так, розуміючи про відсутність відповідної ліцензії від Національного банку України, усвідомлюючи, реальну протиправною діяльністю, діючи із прямим умислом направленим на отримання грошової винагороди за надання послуг з поповнення електронного гаманця та обготівкування електронних грошей, діючи в порушення вимог п. 1 ч. 9.3 ст. 9, п. п. 4, 5 ч. 15.4 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 3.5 глави 3 Положення «Про електронні гроші в Україні», що затверджене Постановою Правління Національного банку України №481 від 04.11.2010 року, використовувала у своїй діяльності електронні гроші різних платіжних систем, а також спільно з невстановленими особами, за попередньою змовою, надавала послуги з обміну електронних грошей.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 9.3 статті 9 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжні організації платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, який веде Національний банк України.

Згідно пунктів 4 та 5 частини 15.4 статті 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», приймання електронних грошей в обмін на готівкові/безготівкові гривні (комерційний агент з розрахунків) може бути виключно банк і небанківська фінансова установа, що має ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків, видану Національним банком України.

Так, 08 вересня 2022 року о 15 год. 49 хв., ОСОБА_9 , особа, яка надала свою добровільну згоду для участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, маючи на меті обміняти готівкові кошти на електронні гроші зателефонував за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , який зазначений як контактний телефон «ІНФОРМАЦІЯ_5». Згодом, на мобільний телефон ОСОБА_10 надійшло смс-повідомлення із текстом - «В телеграм на цей номер або http://t.me/alexkitgroup пишіть, будь ласка! ІНФОРМАЦІЯ_4, обмін валют».

Невідома слідству особа, конспіруючи свої дії, не відповівши на телефонний дзвінок, переадресувала ОСОБА_9 до «Телеграм-месенджеру» з метою унеможливлення ідентифікації власної особи надіславши йому повідомлення.

Після надходження вищезазначеного смс-повідомлення, ОСОБА_9 використовуючи мобільний додаток «Телеграм» на власному мобільному телефоні розпочав листування із невідомими слідству особами де зазначив необхідність здійснити обмін грошових коштів (національної валюти) на електронні грошові кошти «ADV-cash» з можливістю перерахувати їх на електронний гаманець платіжної системи «Advanced-cash». Крім цього у листуванні ОСОБА_9 повідомив номер електронного гаманця - НОМЕР_2 та суму, яку необхідно обміняти, що складає 32 000 (тридцять дві тисячі ) гривень із зазначеним номером власного мобільного телефону - НОМЕР_3 .

Отримавши у «Телеграм-месенджері» під час листування номер мобільного телефону НОМЕР_4 - який зазначався як номер касира, а користувалася ним ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16 год. 54 хв. ОСОБА_9 зателефонував за даним номером. В ході розмови останній представився клієнтом, повідомив про те, що замовив електронні гроші (замовив здійснення обміну готівки на електронні гроші), уточнивши при цьому юридичну адресу відділення обміну (місце розташування ІНФОРМАЦІЯ_5). Відповівши на телефонний дзвінок ОСОБА_9 , ОСОБА_8 повідомила точну адресу місця розташування, а саме АДРЕСА_1 та готовність здійснити замовлений ним у «Телеграм-месенджері» обмін грошових коштів.

Прибувши до приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що розташоване у АДРЕСА_2, 08.09.2022 о 17 год. 07 хв ОСОБА_9 зайшов у вказане приміщення, а згодом в окрему кімнату яка маркована табличкою «Службове приміщення» та відчиняється дистанційно касиром. В даному випадку його відчинила ОСОБА_8 .

Перебуваючи в кімнаті службового приміщення, ОСОБА_9 віддав грошові кошти (готівку) у сумі 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень ОСОБА_8 .

Отримавши надані ОСОБА_9 грошові кошти, ОСОБА_8 , надала ОСОБА_9 аркуш паперу та зазначила, що на ньому необхідно вказати реквізити свого електронного гаманця, що останній і зробив.

Через деякий час, у зазначеному вище «Телеграм-месенджері» ОСОБА_12 отримав від невідомої на даний момент слідству особи відповідь у вигляді фото повідомлення, «скрін-шоту» (фото зображення екрану телефону) із зафіксованим на ньому проведеної операції, транзакції, щодо обміну його готівки у вигляді 32 000 гривень, із зазначеними реквізитами даної транзакції - 4b93692e-6b70-406b-98f5-51f85efd9893.

В результаті, на електронний гаманець, який використовував ОСОБА_12 було нараховано 771.00 USD, а вказані електроні грошові кошти надійшли з електронного гаманця НОМЕР_5 , власника якого на даний момент не встановлено.

2. Крім цього, 20 вересня 2022 року о 12 год. 18 хв., ОСОБА_9 , особа, яка надала свою добровільну згоду для участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, маючи на меті обміняти готівкові кошти на електронні гроші, використовуючи на мобільному телефоні додаток для смс «Telegram» почав листування із невстановленою особою.

У мобільному додатку невідома особа діяла під створеним акаунтом «ІНФОРМАЦІЯ_4», ІНФОРМАЦІЯ_6 та номером мобільного телефону - НОМЕР_6 . У листуванні ОСОБА_9 повідомив про необхідність здійснити обмін (купівлю) електронних грошових коштів, зазначивши при цьому суму на яку планує здійснити купівлю, а саме 200 000 гривень. На свою пропозицію у вищевказаному мобільному додатку, отримав відповідь від не встановленої на даний момент особи, яка пропонувала звернутися з даною пропозицією у іншу, спеціально визначену групу.

Після чого, ОСОБА_9 , відправив смс повідомлення у групу, про яку зазначено вище, а саме «ІНФОРМАЦІЯ_7» із запитом здійснити обмін грошових коштів, купивши електронні гроші, запитавши при цьому яку їх кількість отримає надавши 200 000 гривень. Згодом, ОСОБА_9 надійшла відповідь, а саме згода щодо обміну грошей та зазначено суму отриманих ним електронних грошей, яка складала «4500 ADV». Після чого, ОСОБА_9 у смс листуванні зазначив електронний гаманець, «ADV Cash» U 5850-2662-3231 та отримав в свою чергу код підтвердження - НОМЕР_7 .

Прибувши до приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_5», що розташоване у АДРЕСА_2, 20.09.2022 ОСОБА_9 зайшов у вказане приміщення, а згодом в окрему кімнату яка маркована табличкою «Службове приміщення» та відчиняється дистанційно касиром, в даному випадку його відчинила ОСОБА_8 .

Перебуваючи в кімнаті службового приміщення, ОСОБА_9 віддав грошові кошти (готівку) у сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень ОСОБА_8 та зазначив при цьому номер електронного гаманця.

Через деякий час, у зазначеному вище «Телеграм-месенджері» ОСОБА_12 отримав від невідомої на даний момент слідству особи відповідь у вигляді фото повідомлення, «скрін-шоту» (фото зображення екрану телефону) із зафіксованим на ньому проведеної операції, транзакції, щодо обміну його готівки у вигляді 200 000 гривень, із зазначеними реквізитами даної транзакції - 0e228ab8-9323-4ed2-809d-d46f29e11210.

В результаті, на електронний гаманець, який використовував ОСОБА_12 було нараховано 4523.00 USD, а вказані електроні грошові кошти надійшли з електронного гаманця НОМЕР_5 , власника якого на даний момент не встановлено.

Так по вказаним фактам, повідомлено про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, в рамках вказаного кримінального провадження 20-21 вересня 2022 року, на підставі ухвали Ленінського районного суду, було проведено обшук приміщення, за місцем діяльності ТОВ «Фінансова Компанія Ліберті фінанс» ЄДРПОУ 39806926, за адресою м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 32/11 (приміщення обмінного пункту «Kitgroup», в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 35965 доларів США, 3125 Євро, 700 Польских злотих, 1097822 гривні.

В подальшому, слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда, відмовив у накладенні арешту на вилучене майно, безпосередньо на грошові кошти. Згодом, прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу, та колегією суддів, було сказану скаргу задоволено, та накладено арешт на грошові кошти.

При цьому, постановою слідчого, зазначені грошові кошти визнані речовим доказом.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Порядок управління грошовими коштами в безготівковій формі визначений ст. 20 вказаного Закону.

Згідно з абзацом сьомим частини шостої ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якими є грошові кошти 35965 доларів США, 3125 Євро, 700 Польских злотих, 1097822 гривні, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі його відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними ,з метою забезпечення їх збереження.

У зв`язку з цим наявні законодавчі підстави при накладенні арешту на грошові кошти передати арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним.

Крім того, згідно положень ст. 23 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 18.10.2006 N 251-V (251-16), кожна Держава-учасниця вживає, відповідно до основоположних принципів свого внутрішнього права, таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних діянь, які вони вчинені умисно:

a) - i) конверсія або переведення майна, якщо відомо, що таке майно є доходами від злочинів, з метою приховання або маскування незаконного походження цього майна або з метою надання допомоги будь-якій особі, що бере участь у вчиненні основного злочину, щоб вона могла ухилитися від відповідальності за свої діяння;

- ii) приховання або маскування справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення, прав на майно або його приналежність, якщо відомо, що таке майно є доходами, одержаними злочинним шляхом;

b) за умови дотримання основних принципів своєї правової системи:

- i) придбання, володіння або використання майна, якщо в момент його отримання відомо, що таке майно одержане злочинним шляхом;

- ii) участь, причетність або вступ у зговір з метою вчинення будь-якого зі злочинів, визначених цією статтею, замах на його вчинення, а також підсобництво, підбурювання, сприяння або надання порад під час його вчинення.

З метою реалізації ч. 1 цієї статті:

a)кожна Держава-учасниця докладає зусиль для реалізації ч. 1 цієї статті до найширшого кола предикатних злочинів;

b) кожна Держава-учасниця включає до числа предикатних злочинів, як мінімум, широке коло злочинів, що визнані такими відповідно до цієї Конвенції;

c) з метою реалізації викладеного вище п. "b" предикатні злочини включають злочини, вчинені як у межах, так і поза межами юрисдикції відповідної Держави-учасниці. Однак злочини, вчинені за межами юрисдикції будь-якої Держави-учасниці, є предикатними злочинами тільки за умови, що відповідне діяння визнається злочином відповідно до внутрішнього права держави, в якій воно вчинене, і визнавалося б злочином відповідно до внутрішнього права Держави-учасниці, в якій імплементована або застосовується ця стаття, якби воно було вчинене в ній;

d) кожна Держава-учасниця подає Генеральному секретареві Організації Об`єднаних Націй тексти своїх законів, які забезпечують реалізацію положень цієї статті, а також тексти будь-яких подальших змін до таких законів або їхній опис;

e) якщо цього потребують основоположні принципи внутрішнього законодавства Держави-учасниці, то можна передбачити, що злочини, зазначені в ч. 1 цієї статті, не стосуються осіб, які вчинили основний злочин.

Статею 24 Конвенції визначено, що без шкоди для положень ст. 23 цієї Конвенції кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання будь-якого умисно вчиненого злочину, передбаченого цією Конвенцією, злочином, без участі у вчиненні таких злочинів, приховання або безперервного утримання майна, якщо відповідній особі відомо, що таке майно здобуте в результаті будь-якого зі злочинів, що визначений цією Конвенцією.

Згідно положень ст. 31 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції» 18.10.2006, кожна Держава-учасниця вживає, максимальною мірою, можливою в рамках її внутрішньої правової системи, таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення можливої конфіскації доходів від злочинів, що визначені цією Конвенцією, або майна, вартість якого відповідає вартості таких доходів.

Кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення можливості виявлення, відстеження, заморожування або арешту будь-чого з переліченого в ч. 1 цієї статті з метою подальшої конфіскації.

Кожна Держава-учасниця вживає, відповідно до її внутрішнього права, таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для управління компетентними органами замороженим, арештованим або конфіскованим майном, зазначеним у ч. 1 і 2 цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Загальна сума грошових коштів, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем розташування ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» код ЄДРПОУ 39806926, становить грошові кошти 35965 доларів США, 3125 Євро, 700 Польских злотих, 1097822 гривні, що перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України, у випадках, передбачених абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Враховуючи, що вище перелічене майно являється речовим доказом у кримінальному провадженні, містить в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, являються об`єктами вчинення злочину, на вказане майно судом накладено арешт, з метою подальшого здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, виникла необхідність у передачі арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості. Просив з метою здійснення заходів з управління арештованим майном, вилученим під час обшуку у ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» код, (ЄДРПОУ 39806926), юридична адреса: м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94А, а саме: грошові кошти 35965 доларів США, 3125 Євро, 700 Польских злотих, 1097822 гривні, які належать ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс», що становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для подальшої їх передачі в управління за договором або для реалізації в порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», на яке судом раніше накладено арешт.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник власника майна ТОВ «ФК «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення клопотання, заначив, що кримінальне провадження, передбачене ч. 2 ст. 200 КК України, є нетяжким злочином, санкція цієї статті не передбачає конфіскації майна; слідчий підміняє норму Закону, оскільки управління грошовими коштами та банківськими металами регулюється ст. 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», а не ст. 21 цього Закону, на яку посилається слідчий, яка регулює питання щодо управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами; слідчим не доведено мету передачі грошових коштів до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши слідчого та представника власника майна, прийшов до наступних висновків.

Згідно ст.2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021120000000119 від 11.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України.

До Кіровоградської обласної прокуратури надійшли матеріали УСБУ в Кіровоградській області, відповідно до яких 20.05.2021 ОСОБА_7 здійснив обмін криптовалюти «Bitcoin» через обмінний пункт валют «ІНФОРМАЦІЯ_4», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При обміні криптовалюти в еквіваленті 100 доларів США, він отримав 2195 грн., не додавши 500 грн. В той же день при проведенні повторнї вищевказаної операції, він взагалі не отримав грошових коштів.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25.10.2022 був накладений арешт на 35965 доларів США, 3125 Євро, 700 Польських злотих, 1097822 гривні, які були вилучені під час проведення 31.08.2022 обшуку приміщень за місцем діяльності ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс».

Арешт на вказане майно накладено з метою збереження речового доказу, оскільки існує ризик зникнення чи знищення вищевказаного майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (п.2 ч.1 ст. 170 КПК України). Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до приписів ст.84, 98 КПК України, речові докази є окремим процесуальним джерелом доказів. Так, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У зв`язку з цим за наявності вказаних ознак будь-яке майно (речі, документи, нерухоме чи рухоме майно) в кримінальному провадженні може мати статус речових доказів незалежно від того, чи накладений на нього арешт з відповідною метою (в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Необхідність використання певного майна як речового доказу залежить від рішення слідчого чи прокурора, яке може бути прийняте на будь-якому етапі досудового розслідування.

Спеціальним механізмом для забезпечення збереження арештованого у кримінальному провадженні майна є визначений законодавством України інститут управління таким майном, який закріплено Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Положеннями ч. 6 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління грошовими коштами здійснюється Національним агентством шляхом: 1) їх розміщення на депозитних рахунках Національного агентства у відповідній валюті або банківському металі, відкритих у державних банках, визначених на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі, за договором банківського вкладу на вимогу, за наявності висновку Національного банку України про створення умов для визнання банку проблемним або неплатоспроможним; 2) продовження їх розміщення до закінчення строку дії договору депозиту на депозитному рахунку власника в банку, в якому вони були розміщені на момент накладення арешту, із забороною здійснення видаткових операцій та виплати процентів чи доходу в іншій формі згідно з умовами договору. У випадку закінчення строку дії договору депозиту з наступного дня подальше управління відповідними коштами або банківськими металами разом з нарахованими після накладення арешту процентами чи іншими видами доходу здійснюється в порядку, визначеному пунктом 1 цієї частини.

Згідно ч. 1 ст. 19 вказаного Закону, Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

В силу вимог ч.7 ст.100 КПК України, вирішення питання про передачу майна в управління здійснюється за правилами накладення арешту на майно. Натомість, арешт майна, згідно з п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження.

Отже, питання про передачу майна в управління Національному агентству слідчий суддя розглядає з урахуванням загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо передачі грошових коштів в управління Національному агентству, слідчий суддя звертає увагу на те, що обов`язковою умовою передачі майна в управління Національного агентства є наявність мети забезпечення збереження таких речових доказів або збереження їхньої економічної вартості, звідси має наслідком покладення обов`язку на слідчого щодо доведення обставин, які підтверджують, що у разі нездійснення таких дій, майно може бути перетворене, знищене, зіпсоване або його економічна вартість істотно зменшиться в ціні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар. Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Відтак, за допомогою такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна вже досягнуто завдань кримінального провадження, які полягають у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положення КПК України та Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 року №1104, покладаються на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази під час досудового розслідування, обов`язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.

Проте, слідчому судді не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність наведених в клопотанні ризиків, а саме, по собі визнання грошових коштів речовим доказом, не може тягнути за собою його обов`язкову передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів. Слідчим не доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, грошових коштів, зазначених у клопотанні, унеможливить виконання завдань кримінального провадження та не забезпечить збереження речових доказів та їх економічної вартості, не доведено обставин, які підтверджують, що у разі нездійснення передачі грошових коштів в управління Національному агентству, вони можуть бути перетворені, знищені, зіпсовані або їх економічна вартість істотно зменшиться, а тому, на переконання слідчого судді, застосування такого порядку зберігання речових доказів суперечитиме принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 100, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

у задоволенні клопотання старшого слідчого в відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021120000000119 від 11.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України, про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_13