Постанова

від 22.06.2023 по справі 577/3165/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року м.Суми

Справа №577/3165/22

Номер провадження 22-ц/816/622/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

сторони:

позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як законні представники малолітньої дитини ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , - адвоката Цуканова Валерія Валерійовича

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 лютого 2023 року, в складі судді Гетьмана В.В., ухвалене в м. Конотоп,

в с т а н о в и в:

12 вересня 2022 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом, який уточнило (т. 1, а.с. 160), до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як законних представників малолітньої дитини ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивувало тим, що 10 березня 2011 року між банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого вона отримала кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, зобов`язання по поверненню якого належним чином не виконувала.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла і на дату смерті вона мала перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11020 грн. Спадкоємцями ОСОБА_5 є ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , які постійно проживали разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини і на підставі ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діють представники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , до складу спадщини входять, у тому числі кредитні зобов`язання спадкодавця.

06 травня 2021 року банк у порядку ст. 1281 ЦК України звернувся з претензією кредитора до приватного нотаріуса Ничвидюк Н.А. та 07 червня 2021 року отримав відповідь нотаріуса про направлення претензії до приватного нотаріуса Ворона Г.І. за місцем заведення спадкової справи.

Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що претензія банку від 12 вересня 2021 року добровільно не виконана, просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як законних представників малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь банку заборгованість за кредитним договором б/н від 10 березня 2011 року у сумі 11020 грн, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 лютого 2023 року позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку у межах вартості майна, одержаного у спадщину, на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 11020 грн за кредитним договором б/н від 10 березня 2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по 827 грн судового збору з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по 413 грн судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , - адвокат Цуканов В.В., посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, неналежну оцінку доказів по справі, порушення норм процесуального і матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 , вирішити питання судових витрат.

Доводить, що ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_4 не знали і не могли знати про боргові зобов`язання спадкодавця ОСОБА_5 , про наявність заборгованості по кредиту їм стало відомо тільки після звернення банку з позовом до суду.

Вказує, що позивач станом на 21 квітня 2021 року знав про смерть ОСОБА_5 , 08 вересня 2021 року звернувся з претензіями до ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , тобто володів інформацією про коло спадкоємців, однак з претензією до ОСОБА_4 звернувся лише 14 грудня 2022 року через півтора роки від моменту, коли дізнався про смерть боржника, що свідчить про недотримання банком визначених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення вимог до спадкоємців - ОСОБА_4 .

Зазначає, що за матеріалами спадкової справи № 74/2020 спадкоємцями померлої ОСОБА_5 є: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , однак судом першої інстанції проігноровано наявність четвертого спадкоємця - ОСОБА_6 , який також має обов`язок задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Обов`язковою умовою задоволення вимог кредитора є необхідність визначення частки кожного спадкодавця у спадщині, в той же час, суд установив тільки вартість майна, успадкованого ОСОБА_4 , вартість майна успадкованого іншими спадкоємцями суд не визначив.

Заперечує проти стягнення заборгованості із спадкоємців у солідарному порядку, оскільки положеннями ч. 1 ст. 1282 ЦК України прямо передбачено часткову відповідальність кожного із спадкоємців, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Це свідчить про недотримання позивачем положень п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки при подачі позову до кількох відповідачів позовна заява повинна містити зміст позовних вимог до щодо кожного з них.

Рішення суду в частині вимог до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_1 не оскаржується, а тому на підставі ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідачів до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову 11020 грн 78 коп не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_5 10 березня 2011 року був укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який неодноразово збільшувався (т. 1, а.с. 29, 30).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується даними свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 66).

Згідно з розрахунками АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на дату смерті заборгованість позичальника ОСОБА_5 за вказаним кредитним договором № б/н від 10 березня 2011 року склала 11020 грн (т. 1, а.с. 7-19, 164-172).

21 квітня 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до приватного нотаріуса Конотопського міського нотаріального округу Ничвидюк Н.А. з претензію кредитора від 21 квітня 2021 року № SAMDN50000041803156 по кредитному договору № б/н від 10 березня 2011 року, укладеному між ОСОБА_5 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за яким рахується заборгованість у розмірі 14405 грн. Просило включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в спадкову масу, повідомити спадкоємців про наявність заборгованості перед банком. Повідомити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відомості про осіб (ПІБ та адреси), які подали заяву про прийняття або відмову від спадщини після смерті боржника, повідомити відомості про видані свідоцтва про право на спадщину та про осіб, які такі свідоцтва отримали (т. 1, а.с. 68).

28 травня 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримало від приватного нотаріуса Конотопського міського нотаріального округу Ничвидюк Н.А. повідомлення про те, що спадкова справа померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 заведена приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Вороною Г.І. за № 74/2020 (номер у Спадковому реєстрі 66077192). Претензія кредитора надіслана за належністю (т. 1, а.с. 69).

07 червня 2021 року позивачем від приватного нотаріуса Конотопського міського нотаріального округу Ворони Г.І. отримано відповідь, що спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 письмово повідомлено про наявність заборгованості перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором № б/н від 10 березня 2011 року (т. 1, а.с. 70).

08 вересня 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» направлено листи-претензії ОСОБА_1 , ОСОБА_6 з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 березня 2011 року (т. 1, а.с. 71, 72).

13 жовтня 2016 року за життя ОСОБА_5 було складено заповіт, згідно з яким належні їй земельні ділянки площею 3,91 га, з цільовим призначенням земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області, заповіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а.с. 114).

За даними довідки ЦНАП ВК Конотопської МР Сумської ради № 2614 від 03 жовтня 2022 року ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 були зареєстровані: чоловік - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1, а.с. 106).

Із наданої суду першої інстанції копії спадкової справи № 74/2020, заведеної нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Вороною Г.І., вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявами про прийняття спадщини звернулися спадкоємці за законом чоловік ОСОБА_6 , син ОСОБА_1 , син ОСОБА_1 , та спадкоємець за заповітом - неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діють законні представники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 108, 113).

Спадкоємці ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відмовилися від отримання обов`язкової частки у спадщині ОСОБА_5 на користь спадкоємця за заповітом ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 115, 116).

Після померлої ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_4 , який зареєстрований с. Слобода Буринського району Сумської обл., 11 лютого 2021 року видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площами 2,0356 га, 1,3137 га, 0,5559 га (т. 1, а.с. 118-120).

10 листопада 2021 року між спадкоємцями ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , сином ОСОБА_1 було укладено Договір про поділ спадщини, за умовами якого за взаємною згодою вирішили, що:

- у власність ОСОБА_1 перейде 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 ;

- у власність ОСОБА_1 перейдуть земельні ділянки, розташовані на території Гвинтівської міської ради Буринського району Сумської області, кадастрові номери: 5920982400:02:002:0130, 5920982400:01:001:0064, 5920982400:01:001:0462, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- у власність ОСОБА_1 перейдуть земельні ділянки, розташовані на території Гвинтівської міської ради Буринського району Сумської області, кадастрові номери: 5920982400:02:002:0129, 5920982400:01:001:0063, 5920982400:01:001:0461, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1, а.с. 121).

22 грудня 2021 року на ім`я синів спадкодавця - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площами 2,0673 га, 0,5559 га,0,6122 га, 2,0955 га, 0,7013 га, 0,5559 га (а.с. 123-125).

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було надіслано листи-претензії на адресу відповідача ОСОБА_4 14 грудня 2022 року, а відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_1 09 грудня 2022 року, які залишилася без відповідного реагування (т. 1, а.с. 178, 182, 183).

Встановивши, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 залишилося боргове зобов`язання перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором № б/н від 10 березня 2011 року, суд першої інстанції дійшов висновку про обов`язок спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , неповнолітнього ОСОБА_4 , які прийняли спадщину та отримали Свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом, відповідно, задовольнити претензії банку.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись повністю не можна.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частина 1 ст. 1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Із 04 лютого 2019 року почала діяти нова редакція ч. ч. 2, 3 т. 1281 ЦК України, (№ 2478-VIII від 03 липня 2018 року), згідно з положеннями якої кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Так, ч. 4 ст. 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті.

Сплив визначеного ст. 1281 ЦК України строку пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.

Судом першої інстанції, на підставі належним чином досліджених доказів, було правильно встановлено, що позивач станом на 21 квітня 2021 року (направлення претензії кредитора нотаріусу) знав про відкриття спадщини боржника ОСОБА_5 .

Однак, на час виникнення спірних правовідносин редакція ст. 1281 ЦК України, пов`язує настання строку пред`явлення вимоги до спадкоємців від дня, коли кредитор дізнався або міг дізнатися про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, а не з часу його обізнаності щодо відкриття спадщини.

Із 28 травня 2021 року з повідомлення приватного нотаріуса Конотопського міського нотаріального округу Ничвидюк Н.А. банк достовірно знав, що після смерті ОСОБА_5 була заведена спадкова справа № 74/2020 (т. 1, а.с. 69), однак, всупереч вимогам діючої редакції ст. 1281 ЦК України, не скористався своїм правом пред`явити в шестимісячний строк свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відлік шестимісячного строку для звернення кредитора спадкодавця з вимогами до спадкоємців, які прийняли спадщину, починався з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи, що Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_4 отримані 11 лютого 2021 року (т. 1, а.с. 118-120), 28 травня 2021 року банку стало відомо про заведення спадкової справи № 74/2020 після смерті ОСОБА_5 , а претензія цьому спадкоємцю направлена банком 14 грудня 2022 року (т. 1, а.с. 182), тобто після спливу шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтв про право на спадщину та з дня, коли кредитор спадкодавця дізнався про прийняття спадщини, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про дотримання позивачем вимог ч. ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України.

Надані позивачем документи про направлення претензії кредитора до нотаріуса від 21 квітня 2021 році, не є доказом пред`явлення позивачем вимоги до спадкоємців.

Крім того, про обізнаність позивача про наявність у померлого боржника спадкоємців свідчить і направлення 08 вересня 2021 року листів-претензій з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 березня 2011 року спадкоємцям ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , даних про пред`явлення претензій кредитора спадкодавцю ОСОБА_4 до направлення претензії 14 грудня 2022 року позивачем не надано (т. 1, а.с. 71, 72).

Сукупність фактів та дій позивача свідчить про його обізнаність про прийняття спадщини після смерті боржника ОСОБА_5 ще з травня 2021 року, однак право на пред`явлення вимог до спадкоємців ним не було реалізоване у визначеному законом порядку та встановлені строки.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 3 ст. 1281 ЦК України про те, що кредиторові спадкодавця встановлюється шестимісячний строк для пред`явлення своїх вимог до спадкоємця, якщо він не знав і не міг знати про прийняття спадщини, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 не можуть бути задоволені, оскільки з часу отримання відповіді нотаріуса про наявність заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , банк достовірно знав про прийняття спадщини і міг своєчасно, з дня коли дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, пред`явити претензії кредитора, але цього не зробив, тим самим пропустив визначений для цього законом строк, що є підставою позбавлення банку права вимоги до ОСОБА_4 .

Колегія суддів не приймає до уваги, посилання в апеляційній скарзі на залучення до участі у справі не всіх відповідачів - спадкоємців померлої ОСОБА_5 , зокрема ОСОБА_6 для вирішення питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідно до ст. 13, 48 ЦПК України позивач наділений правом визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи

За приписами ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

Уточнивши свої позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» остаточно визначив коло відповідачів у цій справі за участі яких суд розглянув справу (т. 1, а.с. 160).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про необхідність визначення частки кожного спадкодавця у спадщині та заперечення проти стягнення заборгованості із спадкоємців у солідарному порядку, оскільки рішення суду в частині вимог до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 не оскаржується та не переглядається.

Таким чином, рішення суду першої інстанції на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_4 , в інтересах якого діють законні представники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 березня 2011 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України при задоволенні апеляційної скарги та частковому задоволенні позову, рішення суду підлягає зміні в частині розподілу судових витрат: з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню по 1240 грн 50 коп судового збору з кожного за подачу позову.

Із АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_3 , як діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , підлягає стягненню 3721 грн 50 коп судового збору за перегляд справи апеляційним судом.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу скаргу представника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , - адвоката Цуканова Валерія Валерійовича задовольнити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 лютого 2023 року скасувати в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_4 , в інтересах якого діють законні представники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та прийняти постанову.

У задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 , в інтересах якого діють законні представники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 лютого 2023 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» по 1240 гривень 50 копійок судового збору з кожного за подачу позову.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_3 , як діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , 3721 гривню 50 копійок судового збору за перегляд справи апеляційним судом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. Ю. Кононенко

Судді: В. І. Криворотенко

О. І. Собина