Рішення

від 26.05.2023 по справі 296/9569/20

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/9569/20

2/296/672/23

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

26 травня 2023 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючої - судді Маслак В.П.,

при секретарі судового засідання Бабич А.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Державного університету «Житомирська політехніка» про стягнення середньомісячної заробітної плати, інфляційних, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та згідно заяви про уточнення позовних вимог просила суд стягнути з ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" на свою користь 49525,11грн., з яких:

- 23997,71грн. середньої заробітної плати за період з 20.12.2019 по 25.03.2021;

- 7423,40грн. інфляційних за період з 11.12.2015 по 25.03.2021;

- 18104грн. різниці недорахованої середньої заробітної плати за період з 11.12.2015 по 19.12.2019.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що з 22.07.1985 по 10.12.2015 працювала на ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" на посаді бухгалтера-касира. Згідно наказу №47/625-к від 10.12.2015, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України звільнена за скороченням штату. У зв`язку з невиплатою заборгованості по заробітній платі позивач звернулась до суду. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 04.08.2016 з ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" на користь ОСОБА_2 стягнуто 22 749,36 грн., з яких: заборгованість по заробітній платі 14221,08грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку - 8528,28грн. Вдруге, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 18.07.2017 з ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" на користь ОСОБА_2 стягнуто 17 801, 99 грн., в тому числі середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Також рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 18.12.2019 з ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" на користь ОСОБА_2 стягнуто 34454,87 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

У зв`язку з тим, що відповідачем заборгованість по заробітній платі за рішеннями судів від 04.08.2016, 18.07.2017, 19.12.2019 виплачена до 25.03.2021, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за період з 20.12.2019 по 25.03.2021 та інфляційні з 11.12.2015 по 25.03.2021.

Також позивач вказує на те, що судовими рішеннями від 04.08.2016, 18.07.2017, 19.12.2019 внаслідок арифметичної похибки недостягнуто з відповідача 18104грн. середньої заробітної плати за період з 11.12.2015 по 19.12.2019.

За вказаних вище обставин ОСОБА_2 просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.11.2020 відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій", справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.04.2021 відповідача Державне підприємство «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» замінено на правонаступника - Державний університет «Житомирська політехніка».

У відзиві на позовну заяву представник Державного університету «Житомирська політехніка» вказав, що позивачем неправильно здійснено розрахунок середньої заробітної плати та інфляційних, які просить стягнути з відповідача. Посилаючись на правові позиції Великої палати ВС від 26.06.2019 по справі №761/9584/15, у задоволенні позову просив відмовити за безпідставністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову. Додатково вказав, що судові рішення від 04.08.2016, 18.07.2017, 19.12.2019 набрали законної сили, позивачем оскаржені не були, а тому відсутні правові підстави для стягнення 18104грн. різниці недорахованої середньої заробітної плати за період з 11.12.2015 по 19.12.2019.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій", що підтверджується копією трудової книжки, серія НОМЕР_1 (а.с.7 - 10).

Згідно довідки Державного підприємства Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій №3/146 від 10.12.2015 заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_2 станом на 10.12.2015 становить 14 221,08 грн. (а.с.25).

Відповідно довідки Державного підприємства Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій ОСОБА_2 працювала на посаді бухгалтера-касира з посадовим окладом 1 610,00 грн. Заробітна плата за шість місяців (з 01.06.2015 по 30.11.2015) склала 8 820, 59 грн.(а.с.23).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 04.08.2016 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у розмірі 14221,08 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 8528,28 грн., а всього 22749,36 грн. (а.с.12-13).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 18.07.2017 позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з Державного підприємства Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій на користь ОСОБА_2 17 801,99грн., з яких: - 3841,32 грн. компенсація за невикористану відпустку, 13960,67 грн. - середній заробіток за період затримки розрахунку з 08.08.2016 року (а.с. 14 15).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 18.12.2019 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19.07.2017 по 18.12.2019 у розмірі 35 454,87грн. (а.с. 16 20).

З листа Корольовського ВДВС м. Житомира Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) № 18.22/32/2020/3/125915 від 23.10.2020 вбачається, що станом на 22.10.2020 на виконанні в Корольовському ВДВС м. Житомира перебувають виконавчі листи № 296/2289/16-ц, №296/2442/17, 296/7323/19 (а.с.21, 22).

Згідно даних Автоматизованої системи документообігу Корольовського районного суду м.Житомира Д3 вбачається, що ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 13.01.2021 замінено боржника у виконавчому провадженні №52633672 з примусового виконання заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04.08.2016, ухваленого в цивільній справі №296/2289/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій», Житомирського державного технологічного університету про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку - з Державного підприємства «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» на Державний університет «Житомирська політехніка».

З розпорядження №52633672, затвердженого начальником Корольовського ВДВС у м.Житомирі 22.03.2021, вбачається, що при примусовому виконанні виконавчого документа №296/2289/16 від 04.10.2016, від Державного університету «Житомирська політехніка» 04.03.2021, 18.03.2021 надійшли кошти, які перераховано на користь ОСОБА_2 в сумі 22749,36грн. Як наслідок, 25.03.2021 заступником начальника Корольовського ВДВС у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Зірченко Л.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження при виконанні виконавчого листа №296/2289/16 від 04.10.2016 у зв`язку зі сплатою боргу.

Згідно даних Автоматизованої системи документообігу Корольовського районного суду м.Житомира Д3 також вбачається, що ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 15.02.2021 по справі № 296/2442/17 замінено сторону боржника у виконавчому провадженні №55633024 з Державного підприємства «Житомирський державний центр науково - технічної інформації та інновацій», який вибув, на його правонаступника Державний університет «Житомирська політехніка».

З розпорядження №54697806, затвердженого начальником Корольовського ВДВС у м.Житомирі 03.02.2021, вбачається, що при примусовому виконанні виконавчого документа 296/2442/17 від 07.09.2017, від Державного університету «Житомирська політехніка» 29.01.2021 надійшли кошти, які перераховано на користь ОСОБА_2 в сумі 17801,99грн. Як наслідок, 05.02.2021 заступником начальника Корольовського ВДВС у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Зірченко Л.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження при виконанні виконавчого листа №296/2442/17 від 07.09.2017 у зв`язку зі сплатою боргу.

Також з даних Автоматизованої системи документообігу Корольовського районного суду м.Житомира Д3 вбачається, що ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 03.11.2020 по справі № 296/7323/19 замінено боржника Державне підприємство "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" у виконавчому провадженні №61096959 на його правонаступника Державний університет «Житомирська політехніка».

З розпорядження №61097668, затвердженого начальником Корольовського ВДВС у м.Житомирі 21.12.2020, вбачається, що при примусовому виконанні виконавчого документа 296/7323/19 від 28.01.2020, від Державного університету «Житомирська політехніка» 18.11.2020 надійшли кошти, які перераховано на користь ОСОБА_2 в сумі 35454,87грн. Як наслідок, 24.12.2020 заступником начальника Корольовського ВДВС у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Зірченко Л.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження при виконанні виконавчого листа 296/7323/19 від 28.01.2020 у зв`язку зі сплатою боргу.

Таким чином, на момент розгляду справи рішення судів № 296/2289/16-ц, №296/2442/17, 296/7323/19 виконані у повному обсязі, заборгованість перед ОСОБА_2 погашена.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першою статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц зазначено, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, зокрема суду при вирішенні такого питання необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, та з чим була пов`язана її тривалість з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, зокрема дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Встановлено, що при звільненні ОСОБА_2 , 10.12.2015 ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" не виплатило їй належні до сплати 14221,08 грн. заробітної плати, які в подальшому рішенням суду від 04.08.2016 по справі № 296/2289/16-ц стягнені на її користь та 04.03.2021, 18.03.2021 виплачені правонаступником ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" - Державним університетом «Житомирська політехніка».

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача середньої заробітної плати за період з 20.12.2019 по 25.03.2021 суд враховує, що лише 13.01.2021 замінено боржника у виконавчому провадженні №52633672 з примусового виконання заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04.08.2016 по справі №296/2289/16-ц, з Державного підприємства «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» на Державний університет «Житомирська політехніка», який 18.03.2021 повністю сплатив заборгованість по оплаті заробітної плати ОСОБА_2 . Тобто, будь- яких зловживань щодо виконання Державним університетом «Житомирська політехніка» обов`язку сплати боргу по заробітній платі перед ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Окрім того, суд враховує, що згідно рішень судів від 04.08.2016, 18.07.2017, 19.12.2019, позивачу виплачено 14221,08грн. заборгованості по заробітній платі та 57943,82грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку. Таким чином, сума сплаченого середнього заробітку (57943,82грн.), що у чотири рази перевищує суму виплаченої заборгованості по заробітній платі (14221,08грн.), повністю виконала свою компенсаційну функцію, а тому підстав для подальшого стягнення з Державного університету «Житомирська політехніка» середнього заробітку за час затримки розрахунку, який добросовісно виконав всі судові рішення, немає.

Обгрунтовуючи необхідність виплати 7423,40грн. інфляційних за період з 11.12.2015 по 25.03.2021, позивач зіслався на положення ст.95 КЗпПУ, ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», які передбачають індексацію невиплаченої заробітної плати.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1); в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33).

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п`ятою статті 95 КЗпП України.

Порядок індексації заробітної плати на час виникнення спірних правовідносин було передбачено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженим від 17.07.2003р. №1078 (далі - Порядок проведення індексації грошових доходів громадян).

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (який набув чинності 01 січня 2016 року) у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103».

Порядком проведення індексації грошових доходів громадян передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 101 відсотка (частина друга пункту 1-1) - вказана величина індексу діяла до 2016 року. При цьому індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пункту 4 Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Тобто, для проведення індексації доходів населення необхідна наявність одночасно таких обставин: величина індексу споживчих цін має перевищити поріг індексації у розмірі 101 відсотка (починаючи з 2016 року - 103 відсотка); індексації підлягає лише прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб. Вказані обставини представником позивача при здійсненні розрахунку не враховано.

Відповідно до пункту 5 Порядку у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З розрахунку наданого позивачем вбачається, що такий проведено відповідно до ст.625 ЦК України без урахування норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого 17.07.2003 р. № 1078. Враховуючи невідповідність розрахунку та обґрунтування позову змісту позовних вимог, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення індексації заробітної плати.

Також враховуючи, що набрали законної сили Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04.08.2016 по справі №296/2289/16-ц, від 18.07.2017 по справі №296/2442/17, від 18.12.2019 по справі №296/7323/19, які позивачем не оскаржувалися, та якими встановлено до стягнення з ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд не вбачає підстав для збільшення цих сум враховуючи в тому числі принцип верховенства права.

Так, у справі ЄСПЛ «Христов проти України» (заява №24465/04, рішення від 19.02.2009р.) суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Враховуючи зазначене, суд вбачає недопустимим повторно вирішувати питання щодо суми середнього заробітку, що вже стягнуто з відповідача за період з 11.12.2015 по 19.12.2019.

З урахуванням вищезазначеного в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 89, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя В. П. Маслак