Рішення

від 22.06.2023 по справі 508/816/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/816/21

Номер проведження 2/508/6/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року Миколаївський районний суд

Одеської області

В складі головуючого судді Горобця В.Л.

Секретаря Товт Т.В.

Розглянувши у судовому засіданні в смт. Миколаївка в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Раліївка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Грейн», третя особа: Зеленогірська територіальна громада ( відділ державної реєстрації ), Татарбунарська територіальна громада ( відділ державної реєстрації ) про визнання договору оренди землі недійсним, відшкодування вартості одержаного, в результаті його визнання недійсним, та скасування рішень про державну реєстрацію договорів оренди й суборенди землі.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Раліївка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Грейн», третя особа: Зеленогірська територіальна громада ( відділ державної реєстрації ), Татарбунарська територіальна громада ( відділ державної реєстрації ) про визнання договору оренди землі недійсним, відшкодування вартості одержаного, в результаті його визнання недійсним, та скасування рішень про державну реєстрацію договорів оренди й суборенди землі.

26.11.2020 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1156 від 26.11.2020 року, набув право власності на земельну ділянку ( для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ), площею 7,964 га, яка розташована на території нинішньої Стрюківської територіальної громади, Березівського району, Одеської області ( кадастровий номер земельної ділянки: 5123584500:01:001:0058 ).

Дана земельна ділянка була отримана ним в порядку спадкування, згідно з заповітом від 21.12.2013 року, заповідачем у якому є його бабуся - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2001 по 2008 роки діяв укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОС» (код ЄДРПОУ 24527692) договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

У грудні 2008 року ТОВ «ЄВРОС» виявив намір повторно укласти договір оренди даної земельної ділянки, проте, з огляду на наявні помилки (в тому числі, у зазначених паспортних даних), останньому було відмовлено. Таким чином, починаючи з 2008 року жодних договорів оренди землі з ТОВ «ЄВРОС» не укладалось та інших відповідних документів не підписувалось.

Однак була наявна усна домовленість з ТОВ «ЄВРОС» про подальше користування ним зазначеною земельною ділянкою без укладення договору оренди, проте, з певною оплатою за таке користування.

Також 01.11.2019 року в присутності свідків, з огляду на хворобу, на прохання бабусі - ОСОБА_2 було оформлено довіреність (строком на 5 років), з метою забезпечення представництва позивачем її інтересів.

У грудні 2019 року позивач вирішив звернутись до ТОВ «ЄВРОС» з пропозицією всетаки укласти договір оренди та отримати вищевказані кошти за користування земельною ділянкою за 2019 рік. Прибувши до приміщення, в якому розташоване ТОВ «ЄВРОС», бухгалтер товариства, на ім`я ОСОБА_3 , повідомив про наявність договору оренди землі, укладеного нібито між ОСОБА_2 та даним ТОВ, а також - про те, що в ТОВ виникли фінансові труднощі. На вимогу надати оригінал такого договору, йому було надано лише його копію та копію акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 01.12.2015 року, не завірені в передбаченому законом порядку. Оригінали зазначених документів знаходяться у ТОВ «ЄВРОС». У цей же час позивач заявив про те, щоб дане ТОВ припинило користування зазнаною земельною ділянкою, проте, ним вимогу було залишено поза увагою.

Від інших орендодавців, які надавали земельні ділянки в оренду ТОВ «ЄВРОС», ОСОБА_1 , стало відомо про те, що орендну плату вони не отримують, а ділянками користується інша юридична особа (без їх відома), що стало приводом для відповідних звернень до правоохоронних органів про вчинення кримінальних правопорушень як ним (з підстав користування вказаною земельною ділянкою невідомим товариством та підробленням підпису ОСОБА_2 у відповідному договорі оренди), так і ними. Як наслідок, Миколаївським ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області (на той час) було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019160370000114 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України. В рамках даного провадження проведено ряд процесуальних дій, досудове розслідування триває.

Відтак, саме в цей час, вперше ознайомившись з вказаним договором від 01.12.2015 року, позивачу стало відомо про підстави для визнання його недійним.

Згідно з п. 40 договору від 01.12.2015 року, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Щодо підстав для визнання договору оренди землі від 01.12.2015 року та договору суборенди землі від 02.08.2019 року недійсними.

Вважає,що договіроренди землівід 01.12.2015року тадоговір суборендиземлі від02.08.2019року (якпохідний віддоговору оренди)мають бутивизнані недійсними підлягають скасуванню,оскільки, ознайомившись із договором від 01.12.2015 року, а також проаналізувавши детально підпис у графі «Орендодавець», він переконаний у тому, що його бабуся - ОСОБА_2 його не проставляла.

Більш того, за життя вона жодного разу не говорила йому про те, що укладала відповідний договір оренди землі. Зважаючи ж на їхні близькі сімейні стосунки, у випадку укладення такого договору, вона б обов`язково повідомила йому про це.

Відтак, вбачається відсутність волевиявлення на укладення даного договору.

Бабуся позивача фізично була не в змозі підписати зазначений договір, адже на той час - 01.12.2015 року у неї вже було діагностовано хворобу Паркінсона (один із симптомів якої - тремор (тремтіння рук), що підтверджується наступними документами: копією заповіту від 21.12.2013 року, в якому зазначено про неможливість у зв`язку з хворобою, його підписати; копією заключения ВВК №18 від 15.02.2017 року, у якому вказується на наявність хвороби та копією довіреності від 18.08.2008 року, яка була підписана бабусею на момент хвороби ( помітні особливості підпису особи з тремором ); вищезгаданою довіреністю від 01.11.2019 року, в якій нотаріусом зазначено, що у зв`язку з тремтінням рук, викликаним хворобою, ОСОБА_2 не в змозі підписати документ та доручає це своїй доньці - ОСОБА_4 ..

Водночас наголошує на тому, що підпис у графі «Орендодавець» в договорі від 01.12.2015 року є досить чітким та «рівномірним.

Позивачем зарезультатами ознайомленняз текстомдоговору орендивід 01.12.2015,витягом зДЗК від06.10.2020на земельнуділянку,витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку від 08.10.2020 року встановлено, що як удоговорі,так іу витязівказано недійсніпаспортні дані ОСОБА_2 (15.10.2013року ОСОБА_2 отримала новийпаспорт серії НОМЕР_1 ,виданий СуворовськимРВ ум.Одесі ГУДММС Українив Одеськійобласті), очевидним є надання ТОВ «ЄВРОС» неправдивої інформації не лише щодо підписання ОСОБА_2 договору оренди, але й щодо підписання нею акту прийому-передачі та визначення меж земельної ділянки в натурі. Дані документи ОСОБА_2 не підписувала, довіреностей на уповноваження особи щодо здійснення від її імені дій стосовно державної реєстрації договору не надавала.

Факт не укладення договору з ОСОБА_2 привів до того, що у ньому відсутні всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (зокрема, ті, що стосуються орендної плати). Також у договорі наявний пункт 30, який передбачає право орендаря передати земельну ділянку в заставу та вносити до статутного фонду права оренди земельної ділянки, з яким би не погодились ані позивач, ані ОСОБА_2 у випадку укладення такого договору.

З 2019 року орендна плата за користування земельною ділянкою не сплачується;

У договорі оренди прізвище ОСОБА_2 зазначено з помилкою, а саме - « ОСОБА_5 », а у витязі від 08.10.2020 року наявні обидва варіанти прізвища: і правильний - ОСОБА_6 , і ні - ОСОБА_5 . Крім того, з витягу від 08.10.2020 року позивачу стало відомо про те, що даний договір оренди від 01.12.2015 року було зареєстровано 24.12.2016 року, запис №18399850, ЦНАП при Татарбунарській районній державній адміністрації Одеської області. А також про те, що 02.08.2019 року ТОВ «ЄВРОС» передав земельну ділянку в суборенду ТОВ «РАЛІЇВКА», номер запису в реєстрі: 34334086 від 22.11.2019 року, зареєстрований державним реєстратором Гвоздавської сільської ради Любашівського району.

30.06.2020 року ТОВ «РАЛІЇВКА» було затверджено розподільчий баланс, виділено частку статутного капіталу (до якого входить право користування даною ділянкою) та, як наслідок, створено ТОВ «ПАЛЬМІРА ГРЕЙН».

Таким чином, договір суборенди землі від 02.08.2019 року (суборендатор - ТОВ «РАЛІЇВКА») позивач просить визнати недійсним, як такий, що є «похідним» від договору оренди від 01.12.2015 року, який було укладено, в тому числі, за відсутності вільного волевиявлення ОСОБА_2 .

Також просить скасувати рішення від 24.12.2016 про державну реєстрацію договору сренди та скасувати рішення від 22.11.2019 року про державну реєстрацію договору суборенди.

По 2018 рік включно ТОВ «ЄВРОС» оплатило користування земельною ділянкою, незаконне користування нею розпочалось з 01.01.2019 року.

Крім того, з 2019 по 2021 рік відбувались незаконні передання земельної ділянки в суборенду ТОВ «РАЛІЇВКА», підтвердженням чого є вказані вище витяги та лист від ТОВ «РАЛІЇВКА».

Так як з 01.01.2019 року набула чинності загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативно-грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка є базою оподаткування земельним податком та орендною платою, було отримано витяг щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, згідно з яким нормативно грошова оцінка вищевказаної ділянки підтверджена відповідною оцінкою, яка склала 241 827, 85 грн.

Згідно зп.п.288.5ст.288Податкового кодексуУкраїни, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Позивач вважає, що стягненню підлягає 12% від вартості земельної ділянки, площею 7,964 га, за незаконне користування починаючи з 2019 року (обрання такого відсотку обґрунтовується тим, не укладення договору від 01.12.2015 року призвело до вказання такого відсотку, в якому має вноситись орендна плата, який був би неприйнятним для орендодавця).

З огляду на викладене, позивачем визначено розрахунок сум, що підлягають стягненню:

1)за незаконне користування у 2019 році - 29019, 34 грн (12%: 100*241 827, 85 грн);

2)за незаконне користування у 2020 році - 29019,34 грн( 12%: 100*241 827, 85 грн);

3)за незаконне користування у 2021 році - 29019, 34 грн (12%: 100*241 827, 85 грн).

Додатково необхідним є розрахунок пені за невнесення плати за користування земельною ділянкою. Відповідно до п. 14 договору оренди від 01.12.2015, у разі невнесення плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 (одна сота) відсотку несплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином, пеня за 2019 складає 1058, 5 грн., за 2020 рік - 1061, 4 грн., за 2021 рік - 1058, 5 грн.

Загалом сума, яка підлягає стягненню, складає 90 236, 42 грн.

Дану суму позивач просить стягнути солідарно з ТОВ «ЄВРОС», ТОВ «ПАЛЬМІРА ГРЕЙН», ТОВ «РАЛІЇВКА», оскільки останні два зазначені товариства також незаконно користувались зазначеною земельною ділянкою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів на його користь сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

25 листопада 2021 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 , про забезпечення доказів повернуто заявнику.

25 листопада 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

09 грудня 2021 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 , про забезпечення доказів повернуто заявнику.

18 жовтня 2022 року ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про витребування оригіналів документів.

25 квітня 2023 року ухвалою суду клопотання позивача ОСОБА_1 , про призначення судово - почеркознавчої експертизи залишено без розгляду на підставі заяви позивача.

25 квітня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 , у судовому засіданні на своїх позовних вимогах наполягали та підтримали вомоги викладені в позовній заяві, просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОС» у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Раліївка» у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Грейн» у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. До суду представником відповідача подано письмові пояснення, в яких сторона відповідача вказує на відсутність будь-яких фінансових зобов`язань перед орендодавцем.

Представник третьої особи: Зеленогірської територіальної громади ( відділ державної реєстрації ) у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Преставник третьої особи: Татарбунарської територіальної громади ( відділ державної реєстрації ) у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Суд, вислухавши в судовому засіданні позивача та його предстаника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 003824 від 15.08.2003 року, ОСОБА_2 є власником земельної частки (паю) площею 7,96 га на території ( Т. 1 а.с. 17).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 бабуся позивача ( Т. 1 а.с. 18).

21.12.2013 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким земельну ділянку ( для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ), площею 7,964 га, яка розташована на території Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області ( кадастровий номер земельної ділянки: 5123584500:01:001:0058) заповіла своєму онукові ОСОБА_1 ( Т. 1 а.с. 20).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на даний час власником земельної ділянки ( для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ), площею 7,964 га, яка розташована на території Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області ( кадастровий номер земельної ділянки: 5123584500:01:001:0058) є ОСОБА_1 позивач ( Т. 1 а.с. 16).

01.12.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРОС» було укладено договір оренди землі, а саме на земельну ділянку ( для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ), площею 7,964 га, яка розташована на території Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області ( кадастровий номер земельної ділянки: 5123584500:01:001:0058) строком на 11 років ( Т. 1 а.с. 21-23).

Відповідно до висновку ВКК від 15.02.2017 року № 18 ОСОБА_2 мала інвалідність І-А групи ( Т. 1 а.с. 33).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 7,964 га, яка розташована на території Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області ( кадастровий номер земельної ділянки: 5123584500:01:001:0058), яка належала покійній ОСОБА_2 у спадок яку прийняв ОСОБА_1 складає 241827,85 гривень ( Т. 1 а.с. 42-43).

Відповідно до рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 07.12.2021 року справа № 508/183/20 позивач ОСОБА_1 звертався до суду з позовною заявою до відповідача ТОВ «ЄВРОС» про розірвання договору оренди землі від 01.12.2015 року укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРОС», а саме на земельну ділянку ( для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ), площею 7,964 га, яка розташована на території Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області ( кадастровий номер земельної ділянки: 5123584500:01:001:0058). Згідно рішення суду договір оренди землі від 01.12.2015 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРОС» - розірвано ( Т. 2 а.с.144-164).

Згідно зч.1ст.638ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно доч.1ст.215ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до вимог статті 124 Земельного кодексу України, передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 Законудоговір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 24 Законупередбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до частини першоїстатті 32 Законуна вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так в судовому засіданні позивач та його представник просили суд визнати недійсними договір оренди землі від 01.12.2015 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРОС», а саме на земельну ділянку ( для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ), площею 7,964 га, яка розташована на території Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області ( кадастровий номер земельної ділянки: 5123584500:01:001:0058) та договір суборенди землі від 02.08.2019 року укладений між ТОВ «ЄВРОС» та ТОВ «РАЛІЇВКА», що був укладений на підставі договору оренди землі від 01.12.2015 року; скасувати державну реєстрацію данийх договорів, а також договору з ТОВ «ПАЛЬМІРА ГРЕЙН»; стягнути з відповідачів ТОВ «ЄВРОС», ТОВ «РАЛІЇВКА» ТОВ «ПАЛЬМІРА ГРЕЙН» солідарно в якості відшкодування вартості одержаного в результаті визнання договору оренди землі від 01.12.2015 року недійсним 90236,42 гривень та судові витрати судовий збір в розмірі 2724 гривень, витрати на правову допомого в розмірі 5315,30 гривень.

Однак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки договір оренди землі від 01.12.2015 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРОС», а саме на земельну ділянку ( для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ), площею 7,964 га, яка розташована на території Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області ( кадастровий номер земельної ділянки: 5123584500:01:001:0058) розірвано за рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 07.12.2021 року справа № 508/183/20. Рішення суду набрало законної сили.

Визнання недійсним договору оренди землі, який вже розірвано і скасовано його реєстрацію, як пояснив в судовому засіданні сам позивач, буде суперечити вимогам закону.

В судовому засіданні сам позивач суду пояснив, що договір оренди землі укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРОС» 01.12.2015 року розірвано та скасовано його державну реєстрацію, і земельну ділянку відносно якої йде спір, позивачем передано в оренду іншому орендарю.

Що стосується визнання недійсним договору суборенди укладеного між ТОВ «ЄВРОС» та ТОВ «РАЛІВКА» від 02.08.2019 року, що був укладений на підставі договору оренди землі від 01.12.2015 року то суд також не вбачає підстав для визнання його недійсним, оскільки основний договір землі від 01.12.2015 року розірвано за рішенням суду і рішення суду набрало законної сили, а тому і договір суборенди автоматично втрачає свою юридичну силу.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо визнання договору оренди землі від 01.12.2015 року та договору суборенди землі від 02.08.2019 року недійсними.

Оскільки позовна вимого про визнання договорів оренди та суборенди землі недійсними є основною та в задоволенні якої відмовлено, а скасування державної реєстрації та стягнення відшкодування вартості одержаного в результатті визнання договорів оренди та суборенди є похідними то данні вимоги також не підлягають задоволенню.

Як вбачається з рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 07.12.2021 року справа № 508/183/20 договір оренди землі від 01.12.2015 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРОС», а саме на земельну ділянку ( для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ), площею 7,964 га, яка розташована на території Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області ( кадастровий номер земельної ділянки: 5123584500:01:001:0058) розірвано та стягнуто на користь позивача судові витрати, однак не вирішувалося питання про скасування державної реєстрації договору оренди та стягнення невиплаченої орендної плати.

А тому суд вважає за можливе роз`яснити позивачу, що він не позбавлений права звернутися до суду з позовом про можливе скасування державної реєстрації договору оренди землі від 01.12.2015 року укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРОС» та стягнення всіх невиплачених сум, які позивач вважає необхідними до стягнення.

У відповідності дост. 141 ЦПК України, з підстав відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст.19; 77; 81; 247; 258; 263; 268; 273; 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ЄВРОС»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Раліївка»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Пальміра Грейн»,третя особа:Зеленогірська територіальнагромада (відділ державноїреєстрації ),Татарбунарська територіальнагромада (відділ державноїреєстрації )про визнаннядоговору орендиземлі недійсним,відшкодування вартостіодержаного,в результатійого визнаннянедійсним,та скасуваннярішень продержавну реєстраціюдоговорів орендий суборендиземлі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня повного складання тексту рішення, а стороною що не була присутня в судовому засіданні з дня отримання копії рішення до Одеського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення суду виготовлено 22 червня 2023 року.

Суддя: Горобець В.Л.