Ухвала

від 21.06.2023 по справі 921/367/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21 червня 2023 року м. Тернопільсправа №921/367/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирила І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляски І. І.

розглянув матеріали справи

за позовом керівника Тернопільської окружної прокуратури, бульвар Т. Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000 в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, Міністерства охорони здоров`я України, вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, майдан Волі, 1, м. Тернопіль, 46001

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", вул. Івана Мазепи, 6, м. Київ, 01010

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів в сумі 155 671, 18 грн

За участі представників

прокурора: Вигонної І. В.

позивача - Західного офісу Держаудитслужби: Стефаніва І. І.

позивача - Міністерства охорони здоров`я України: не прибув

позивача - Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України: Молень І. Й.

відповідача: не прибув

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу vkz.court.gov.ua.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Встановив:

23.05.2023 керівник Тернопільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Міністерства охорони здоров`я України, Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", про визнання недійсними Додаткових угод № 4 від 09.03.2021, № 5 від 17.05.2021, № 6 від 25.08.2021, № 7 від 27.09.2011, № 8 від 28.09.2021, № 9 від 28.10.2021, № 10 від 12.11.2021, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" та Тернопільським національним медичним університетом імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України до Договору № ВРЕ-164-2020 від 21.12.2020, та стягнення грошових коштів в сумі 155 671, 18 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 21.12.2020, за результатами проведених публічних закупівель, між Тернопільським національним медичним університетом імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, як Споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", як Постачальником, укладено Договір № ВРЕ-164-2020 на постачання електричної енергії в обсязі 391 558 кВт/год. В подальшому між сторонами правочину укладено ряд додаткових угод до Договору, якими передбачено збільшення ціни електричної енергії порівняно з тендерною пропозицією та первинними умовами Договору. Прокурор вважає, що вказані додаткові угоди є нікчемними, тобто такими, що не породжують жодних правових наслідків, оскільки вони укладені в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідно, отримані Постачальником внаслідок неправомірного підвищення ціни на природний газ кошти у розмірі 155 671, 18 грн підлягають поверненню Споживачу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 23.05.2022 головуючим суддею для розгляду справи №921/367/23 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/367/23; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено у справі № 921/367/23 підготовче засідання на 09:05 год. 21.06.2023; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

30.05.2023 на адресу суду від відповідача надійшла заява за вих. № 750 від 25.05.2023 (вх. № 4653), згідно з якою останній вважає, що розгляд справи № 921/367/23 Господарським судом Тернопільської області суперечитиме приписам процесуального закону, які визначають правила підсудності господарських спорів, оскільки відповідач зареєстрований за адресою: вул. Івана Мазепи, 6, м. Київ, 01010, а тому, на його переконання, справа № 921/367/23 підлягає передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва. Звертає увагу суду на те, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача коштів в сумі 155 671, 18 грн, які надмірно сплачені позивачем за договором №ВРЕ-164-2020 від 21.12.2020, та становлять різницю між сумою коштів, які сплачено відповідачу за електричну енергію по збільшеній ціні за додатковими угодами. Вважає, що даний спір не стосується факту виконання зобов`язань щодо постачання електричної енергії за договором та порядку передачі електричної енергії. На його думку, спір про стягнення коштів в сумі 155 671, 15 грн не пов`язаний з місцем виконання договору, оскільки предметом спору не є вимога про фактичне виконання зобов`язань за адресами точок продажу (обліку), до яких постачалась електрична енергія. Специфіка договорів на постачання електричної енергії є такою, що не прив`язана до певного місця, Договір № ВРЕ-164-2020 від 21.12.2020 не містить жодних застережень щодо можливості визначення вартості (ціни) товару (електроенергії) в залежності від місцезнаходження електроустановок споживача та не визначає місця виконання зобов`язань.

05.06.2023 на адресу суду від відповідача надійшов лист за вих. № 764 від 31.05.2023 (вх. № 4807), згідно з яким останній повідомив суд про те, що до заяви за вих. № 750 від 25.05.2023 (вх. № 4653) про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва ним долучено докази її направлення іншим учасникам справи № 921/367/23.

08.06.2023 на адресу суду від Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України надійшли письмові пояснення за вих. № 19-5/1885 від 07.06.2023 (вх. № 4946) щодо позовних вимог. Зокрема, позивач не заперечує щодо участі Тернопільської окружної прокуратури на стороні позивача - Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України. Вважає, що Тернопільська окружна прокуратура, керуючись ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ч. 3 ст. 53 ГПК України, правомірно звернулась із даним позовом до Господарського суду Тернопільської області.

20.06.2023 на адресу суду від Тернопільської окружної прокуратури надійшли заперечення щодо зміни територіальної підсудності справи № 921/367/23 за вих. № 50-86-6209ВИХ-23 від 20.06.2023 (вх. № 5300), згідно з яким прокурор просить суд відмовити відповідачу у задоволенні заяви про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва. Зазначає, що Договором № ВРЕ-164-2020 від 21.12.2020 та Додатковими угодами до нього, які є невід`ємною частиною останнього, чітко визначено місце постачання електричної енергії та зазначено вичерпний перелік об`єктів споживача, до яких необхідно постачати електроенергію, з наданням кожному окремих ЕІС-кодів точок комерційного обліку, які розташовані в смт. Дружба, с. Великий Говилів, с. Гнилиці, с. Зарубинці, с. Кокошинці, с. Увисла Тернопільської області. Звертає увагу на те, що розподіл електричної енергії, яка поставлялася відповідачем на виконання Договору № ВРЕ-164-2020 від 21.12.2020, здійснювався на території Тернопільської області.

В підготовче засідання 21.06.2023 прокурор прибув. Заяву за вих. № 750 від 25.05.2023 (вх. № 4653) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про передачу справи № 921/367/23 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення судом з підстав, викладених у його запереченнях.

Повноважний представник Західного офісу Держаудитслужби в підготовче засідання 21.06.2023 прибув. Заяву за вих. № 750 від 25.05.2023 (вх. № 4653) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про передачу справи № 921/367/23 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва вважає безпідставною. Стверджує, що позовну заяву Тернопільською окружною прокуратурою пред`явлено до належного суду, оскільки на підставі Договору № ВРЕ-164-2020 від 21.12.2020 постачання електричної енергії здійснювалося у навчально-практичні центри університету, зазначені у Додатку № 2 до Договору, які знаходяться на території Тернопільської області.

Повноважний представник Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України в підготовче засідання 21.06.2023 прибув. Позицію прокурора та представника Західного офісу Держаудитслужби щодо підсудності справи №921/367/23 Господарському суду Тернопільської області підтримав в повному обсязі. Вважає, що дана справа має розглядатися Господарським судом Тернопільської області, оскільки постачання електричної енергії здійснювалося на території Тернопільської області.

Повноважний представник Міністерства охорони здоров`я України в підготовче засідання 21.06.2023 не прибув, причин неприбуття не повідомив, запропонованих судом в ухвалі суду заяв по суті справи чи з процесуальних питань не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в підготовче засідання 21.06.2023 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали позовної заяви та заяву відповідача за вих. № 750 від 25.05.2023 (вх. № 4653), заслухавши в підготовчому засіданні обґрунтування прокурора та повноважних представників позивачів, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на розгляд до Господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Ст. 1 ГПК України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Ст. 3 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Ст. 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Ст. 27 ГПК України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями ГПК України.

Ст. 29 ГПК України встановлені випадки визначення підсудності справи за вибором позивача.

Так, ч. 5 ст. 29 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Викладена правова норма вказує на наявність права вибору підсудності за ініціативою позивача у випадку виконання договорів у певному місці.

При цьому за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі. В даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці. Визначена ч. 5 ст. 29 ГПК України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.

Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено ст. 532 ЦК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Ч. 2 ст. 532 ЦК України визначено, що зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вже зазначалось вище, пред`явивши позов до Господарського суду Тернопільської області, прокурор зазначив, що в даному випадку підлягають застосуванню норми щодо визначення підсудності справи за вибором позивача за місцем виконання договору.

Матеріали справи свідчать, що спірні правовідносини у даній справі виникли на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", як Постачальником, та Тернопільським національним медичним університетом імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, як Споживачем, Договору на постачання електричної енергії споживачу № ВРЕ-164-2020 від 21.12.2020 (далі - Договір) та Додаткових угод до нього.

За умовами укладеного правочину Постачальник зобов`язався продати ДК 021:2015 код 09310000-5 Електричну енергію (електричну енергію для навчально-практичних центрів на 2021 рік (лот 3) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач - оплатити Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, та здійснювати інші платежі за умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору сторони погодили обсяг постачання електричної енергії - 391 558 кВт/год.

Місце постачання електричної енергії: навчально-практичні центри університету (Додаток 2) п. 2.3. Договору.

Додатком 2 до Договору сторонами визначено перелік точок комерційного обліку за об`єктами Споживача, які знаходяться на території Тернопільської області.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача (Постачальника) грошових коштів у розмірі 155 671, 18 грн, що є різницею між сумою коштів, які йому фактично сплачено Споживачем за спожиту електричну енергію по ціні згідно з додатковими угодами, які, на думку прокурора, є нікчемними, та сумою коштів за електричну енергію по ціні відповідно до умов Договору.

Таким чином, даний господарський спір не стосується факту виконання зобов`язань по поставці електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу №ВРЕ-164-2020 від 21.12.2020.

Зі змісту вказаного вище правочину та додаткових угод до нього не вбачається жодних застережень щодо можливості визначення вартості (ціни) товару (електроенергії) в залежності від місцезнаходження електроустановок споживача, не визначено місце виконання зобов`язань за договором, у тому числі й щодо розрахунків за ним; умови договору та додаткових угод не містять посилання на особливості, через які їх можна виконувати в певному місці, а вказане у договорі місцезнаходження юридичної особи та об`єктів споживача, беручи до уваги специфіку договорів на постачання електричної енергії, не містить прив`язки до певного місця.

Окрім того, відповідно до пп. 2 п. 6.2. Договору Споживач зобов`язується укласти в установленому порядку договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи для набуття права на правомірне споживання електричної енергії та фізичну доставку електричної енергії до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Відповідно до п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон) передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями.

Згідно з п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

У додатку №2 до Договору зазначено, що оператором системи розподілу, до яких під`єднані об`єкти споживача, є ВАТ "Тернопільобленерго". Тобто, безпосередня доставка (транспортування) електричної енергії до місця постачання електричної енергії здійснюється ВАТ "Тернопільобленерго", яке не є стороною у даному спорі.

Враховуючи наведене, суд погоджується із позицією відповідача, яка наведена ним у заяві за вих. № 750 від 25.05.2023 (вх. № 4653), та приходить до висновку про визначення підсудності даного спору з урахуванням ст. 27 ГПК України, за загальним правилом.

Ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відомості про офіційну адресу місцезнаходження юридичної особи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є достовірними.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" є: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 6.

З огляду на встановлені обставини, даний спір має розглядатись в суді за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

За даних обставин, зважаючи на те, що місцезнаходженням відповідача є: вул. Івана Мазепи, 6, м. Київ, 01010, справа № 921/367/23 не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Тернопільської області, суд вважає за необхідне направити її за встановленою в законі територіальною підсудністю, - до Господарського суду міста Києва.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що розгляд справи судом, яка йому не підсудна є безумовною підставою для скасування судового рішення прийнятого за результатами вирішення судового спору, а також може розцінюватись як перевищення повноважень, компетенції, прийняття завідомо неправосудного рішення тощо.

Керуючись ст. 1, 20, 27, 31, 53, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Передати справу № 921/367/23 за позовом керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Міністерства охорони здоров`я України, Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів в сумі 155 671, 18 грн за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, вул. Богдана Хмельницького, 44В, м. Київ, 01054.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення (21.06.2023) та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. 256, 257 ГПК України.

3. Копію ухвали направити: Тернопільській окружній прокуратурі, бульвар Т. Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000, Тернопільській обласній прокуратурі, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46002, Західному офісу Держаудитслужби, вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, Міністерству охорони здоров`я України, вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, Тернопільському національному медичному університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, майдан Волі, 1, м. Тернопіль, 46001 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", вул. Івана Мазепи, 6, м. Київ, 01010 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст ухвали складено 22.06.2023

Суддя І.М. Гирила