Ухвала

від 22.06.2023 по справі 278/1550/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/1550/23

У Х В А Л А

22 червня 2023 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.191,ч.1ст.366 Кримінальногокодексу України(далі КК),та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.27ч.3ст.191,ч.5ст.27ч.1ст.366 КК,

в с т а н о в и в:

До Житомирського районного суду Житомирської області для розгляду надійшли обвинувальні акти із додатками у названому кримінальному провадженні.

Прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд. Захисники, підтримані обвинуваченими, клопотали про повернення прокурору обвинувальних актів. Клопотання мотивували несформульованістю обвинувачення їхнім підзахисним, оскільки зазначені у обвинувальному акті обставини кримінального провадження не відповідають правовій кваліфікації діянь їхніх підзахисних.

Розглянувши це питання, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) питання щодо відповідності обвинувального акта нормам цього Кодексу належить до виключної компетенції суду. При цьому КПК не надає учасникам судового розгляду можливості заявляти клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, суд лише може вислухати їхні думки з цього приводу. Таким чином, клопотання захисників розгляду не підлягає.

Щодо доводів, які містяться у самому клопотанні, суд зазначає, що єдиною підставою для повернення прокурору обвинувального акта є його невідповідність вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК). Вичерпний перелік вимог до обвинувального акта наведений у ч. 2 ст. 291 КПК. Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні містить виклад обставин кримінального провадження, які підлягають доказуванню, в обсязі, достатньому для розуміння суті обвинувачення. При вирішенні питання відповідності обвинувального акта вимогам закону суд не перевіряє правильність кваліфікації діяння обвинуваченого, обґрунтованість обвинувачення тощо, оскільки з`ясування цих питань належить до стадії судового розгляду.

Таким чином, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК, не встановлено.

Крім того захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_7 клопотав про скасування арешту на майно, накладеного на власний автомобіль обвинуваченого. Клопотання мотивував тим, що вартість автомобіля за останньою оцінкою становить 1242015 грн., яка майже в десять разів перевищує інкриміновану ОСОБА_5 завдану його діянням шкоду (138194 грн. 50 коп.)

Обвинувачені та інший захисник підтримали клопотання. Прокурор заперечив проти його задоволення, мотивуючи тим, що арешт накладено з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди.

Розглянувши це питання, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК застосовується найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Як вбачається з копії ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.03.2023, цією ухвалою було накладено арешт на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200», належний обвинуваченому ОСОБА_5 , з метою забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов). При цьому слідчим суддею обрано найменш обтяжливий спосіб арешту майна власника та третіх осіб позбавлено лише права розпорядження, у тому числі відчуження, цього майна.

У справі заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 276389 грн. у солідарному порядку, що передбачає можливість стягнення усієї суми у тому числі й з обвинуваченого ОСОБА_5 (ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасовано ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Проте оскільки захисником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, або в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба, суд вважає, що клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 314-316 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисників про повернення обвинувальних актів прокурору залишити без розгляду.

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 год. 30 хв. 29.06.2023 в приміщенні Житомирського районного суду Житомирської області.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування арешту на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200», належний обвинуваченому ОСОБА_5 , відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1