Постанова

від 14.06.2023 по справі 206/876/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 червня 2023 року

м. Київ

справа № 206/876/21

провадження № 61-2388св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - прокурор Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальов Сергій Вадимович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж Олена Анатоліївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Дніпровської обласної прокуратури на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2022 року у складі судді Маштак К. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року прокурор Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра, в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГ» (далі - ТОВ «ЕКОЛОГ»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальов С. В. (далі - державний реєстратор КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальов С. В.), про скасування реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна.

Позовна заява мотивована тим, що для проведення державної реєстрації ТОВ «ЕКОЛОГ» надано державному реєстратору договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10 грудня 1998 року, укладений із Закритим акціонерним товариством (далі - ЗАТ) «Дніпроенерго».

Спірний об`єкт нерухомості належав ЗАТ «Дніпроенерго» на підставі наказу Фонду державного майна України від 20 листопада 1996 року № 616-п. Разом з цим, відповідно до інформації Фонду державного майна України зазначений житловий будинок розташований у м. Дніпро за адресою: АДРЕСА_1 у власність ЗАТ «Дніпроенерго» не передавався, а наказ від 20 листопада 1996 року № 616-п не виявлено в архіві Фонду державного майна України.

Відповідно до інформації КП «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі відомості щодо реєстрації права власності за адресою: АДРЕСА_1 на приміщення № 22 відсутні. У той же час, житловий будинок літ. А-3 на АДРЕСА_1 , в який увійшло приміщення № 22, зареєстрований за балансоутримувачем Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Самарського району на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20 листопада 2003 року № 3535, про що зроблено запис в облікову книгу № 38ЖЮ за реєстровими № 2485-5.

Зазначав, що згідно з рішенням від 20 листопада 2003 року № 3535 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлових будинків у Самарському районі», прийнято у комунальну власність територіальної громади міста будинки, що перебувають на балансі ВАТ «Дніпроенерго», відповідно до актів приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність. До переліку житлових будинків ВАТ «Дніпроенерго», які передаються у комунальну власність територіальної громади міста на баланс КВ ЖРЕП Самарського району увійшов, також, і житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 1 372,9 кв .м, що підтверджується і АТ «ДТЕК Дніпроенерго», яке є правонаступником ЗАТ «Дніпроенерго», листом, яким повідомлено, що інформація про укладання договору купівлі-продажу спірного майна від 10 грудня 1998 року із ТОВ «ЕКОЛОГ» у АТ «ДТЕК Дніпроенерго» відсутня. Укладання зазначеного договору купівлі-продажу не підтверджено правонаступником юридичної особи - продавця. Крім того, враховуючи, що спірне нерухоме майно не належало станом на 1998 рік ЗАТ «Дніпроенерго», наказ від 20 листопада 1996 року № 616-п, зазначений у пункті 1.3. договору, Фондом державного майна України не виносився, спірне нерухоме майно в натурі ТОВ «ЕКОЛОГ» не передавалося, що свідчить про те, що сторони договору не досягли згоди щодо всіх істотних умов, а тому вказаний договір є не укладеним.

Прокурор уважав, що спірне нерухоме майно фактично вибуло із законного володіння після його державної реєстрації у 2019 році, тоді як право власності на вказане нерухоме майно набуто Дніпровською міською радою 12 вересня 2003 року, з часу підписання акту прийому-передачі та фактичного отримання нерухомої речі у володіння.

Зазначає, що спірне приміщення неправомірно вибуло із власності територіальної громади міста поза її волею, а саме на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Ковальова С .В. Відповідно до інформації КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» інвентаризація та реєстрація права власності об`єкта нерухомості, розташованого у м. Дніпро за адресою: АДРЕСА_2 не проводилась. Право власності на нерухоме майно виникало до 2004 року з моменту фактичної передачі об`єкту нерухомого майна набувачеві.

Вважав, що фактично передача спірного нерухомого майна від ЗАТ «Дніпроенерго» до ТОВ «ЕКОЛОГ» не відбулась і як наслідок, договір купівлі-продажу 10 грудня 1998 року не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент його укладення.

Вказував, що у подальшому, між ТОВ «ЕКОЛОГ» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу від 28 травня 2019 року та відчужено на користь останнього приміщення АДРЕСА_3 .

Відповідно до розпорядження від 04 вересня 2019 року Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради погоджено внутрішнє перепланування з переобладнанням квартири АДРЕСА_3 , утвореної поділом квартири АДРЕСА_3 загальною площею 144,3 кв. м, на дві окремі. Розпорядженням Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 04 вересня 2019 року погоджено внутрішнє перепланування з переобладнанням квартири АДРЕСА_3 , утвореної поділом квартири АДРЕСА_4 .

Згідно з договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 17 вересня 2019 року, квартира АДРЕСА_3 , площею 55,1 кв. м перейшла у власність ОСОБА_2 .

Квартиру АДРЕСА_4 у вказаному будинку, площею 88,4 кв. м, ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 06 листопада 2019 року.

Вважав, що оскільки спірне нерухоме майно було відчужене на користь ОСОБА_1 , а у подальшому і на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поза волею Дніпровської міської ради, остання як власник спірного майна має право на його витребування шляхом пред`явлення віндикаційного позову та вимагати його повернення у власність територіальної громади м. Дніпра.

У зв`язку із невжиттям Дніпровською міською радою, як уповноваженим органом своєчасних та ефективних заходів для поновлення порушених інтересів, з такою вимогою в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звертається прокурор.

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, прокурор просив суд:

- скасувати рішення державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Ковальова С .В. № 47003276 від 23 травня 2019 року та відповідний запис № 31677509 про реєстрацію права власності ТОВ «ЕКОЛОГ» на приміщення АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсним укладений між ТОВ «ЕКОЛОГ» та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу приміщення площею 128 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж О. А. 28 травня 2019 року за реєстраційним № 264, номер запису про право власності 31751898;

- витребувати від ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради приміщення № 22 у будинку АДРЕСА_1 ;

- витребувати від ОСОБА_3 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради приміщення № 22а у будинку АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2021 року, з урахуванням ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2021 року про виправлення описки, позов прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра, в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальов С. В. від 23 травня 2019 року № 47003276 та відповідний запис № 31677509 про реєстрацію права власності ТОВ «ЕКОЛОГ» на приміщення АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1835902812101).

Визнано недійсним укладений між ТОВ «ЕКОЛОГ» та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу приміщення площею 128 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мicciяж О. А. 28 травня 2019 за реєстраційним № 264, номер запису про право власності 31751898.

Витребувано від ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради приміщення № 22 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909227312101).

Витребувано від ОСОБА_3 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради приміщення № 22а в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909231112101).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2021 року задоволено.

Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2021 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О. А.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2023 року, у задоволенні позову прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що Дніпровська міська рада не була власником приміщення АДРЕСА_3 , а тому відсутні підстави для втручання держави в право власності добросовісних власників (набувачів) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 й витребування майна, яке на законних підставах перейшло у власність останніх.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачем, що є підставою для відмови у позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2023 року до Верховного Суду, заступник керівника Дніпровської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову прокурора в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали помилкову оцінку зібраним у справі доказам, не врахувавши доводів прокурора про те, що спірні нежитлові приміщення були передані у комунальну власність територіальної громади м. Дніпра з 2003 року та перебували на балансі ВАТ «Дніпроенерго» з одночасним зарахуванням будинку АДРЕСА_1 на баланс КВ ЖРЕП Самарського району. При цьому реєстрація цього будинку за останнім проведена бюро технічної інвентаризації 11 червня 2004 року.

Зазначає, що суди безпідставно відхилили його доводи та необґрунтовано надали перевагу іншим доводам відповідачів.

Суди не врахували, що перша згадка про нежитлове приміщення № 22, розташоване у вказаному будинку, як окремий об`єкт нерухомого майна, з`явилася тільки під час проведення держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно за ТОВ «ЕКОЛОГ» у травні 2019 року.

Вважає, що прокурором доведено факт перебування спірних приміщень у комунальній власності, а суди безпідставно не взяли це до уваги.

Крім того, суди не надали жодної правової оцінки тому факту, що договір купівлі-продажу від 28 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕКОЛОГ» в особі директора - ОСОБА_4., не міг бути укладений, оскільки останній помер за два місяці до того.

Вказує, що, оскільки договір купівлі-продажу від 10 грудня 1998 року між ТОВ «ЕКОЛОГ» та ЗАТ «Дніпроенерго» не укладався, а договір купівлі-продажу від 28 травня 2019 року не міг бути укладений через смерть ОСОБА_4 , то відчуження спірного майна відбулося поза волею територіальної громади м. Дніпра.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У квітні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу прокурора, в яких вказують, що її доводи є необґрунтованими, а оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У квітні 2023 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду пояснення на касаційну скаргу прокурора.

Відповідно до частини першої статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 392 - 395 ЦПК України заявами по суті справи в суді касаційної інстанції є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу, тому Верховний Суд не вбачає підстав для надання детальної відповіді на інші аргументи учасників справи по суті спору, які не наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї.

Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду, у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.

20 березня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 грудня 1998 року між ЗАТ «Дніпроенерго» та ТОВ «ЕКОЛОГ» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно з яким ЗАТ «Дніпроенерго» продав, а ТОВ «ЕКОЛОГ» купив нежитлове приміщення № 22, загальною площею 128 кв. м, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_5 та складається з: 1 - вестибюль площею 8,9 кв. м, 2 - роздягальня площею 9,2 кв. м, 3 - душова площею 2,6 кв. м, 4 - коридор площею 17,9 кв. м, 5 - мийна площею 7,3 кв. м, 6 - кладова площею 3 кв. м, 7 - умивальна площею 1,3 кв. м, 8 - туалет площею 1,2 кв. м, 9 - коридор площею 2,4 кв. м, 10 - кладова площею 3,5 кв. м, 11 - для варки суміші площею 8,7 кв. м, 12 - для виготовлення суміші площею 5,9 кв. м, 13 - розподільна площею 12,5 кв. м, 14 - варильний зал площею 29,2 кв. м, 15 - мийна площею 15,2 кв. м, 16 - вестибюль службовий площею 9,2 кв. м.

Відповідно до пункту 1.3. договору, зазначений об`єкт належить ЗАТ «Дніпроенерго» на підставі наказу Фонду державного майна України від 20 листопада 1996 року № 616-п.

Відповідно пункту 1.4. договору право власності на об`єкт, який відчужується згідно цього договору переходить до покупця на підставі цього договору, після його підписання обома сторонами та оплати повної вартості об`єкта, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктом 8.2. договору ЗАТ «Дніпроенерго» стверджував, що об`єкт, який є предметом договору, на момент укладання нікому іншому не проданий, не подарований, не відчужений іншим способом, не заставлений, в спорі та під забороною не перебував, прав щодо нього у третіх осіб не має.

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20 листопада 2003 року № 3535 було прийнято у комунальну власність територіальної громади міста будинки, що перебували на балансі ЗАТ «Дніпроенерго», відповідно до актів приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність.

У переліку житлових будинків ЗАТ «Дніпроенерго», які передавались у комунальну власність територіальної громади міста на баланс КВ ЖРЕП Самарського району був будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 1 372,9 кв. м та 3 поверхами.

Відповідно до акту приймання-передачі основних засобів, затвердженого 31 грудня 2003 року комерційним директором ЗАТ «Дніпроенерго» зазначено, що на підставі наказу від 26 грудня 2003 року № 12 та рішення від 20 листопада 2003 року № 3535 проведено огляд будинку на АДРЕСА_1 - 1303,9 кв. м.

На копії технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1 від 2014 року, зображено планування даного будинку. У той же час, приміщення № 22 на схемі відображено як окреме приміщення з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

23 травня 2019 року державним реєстратором КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області Ковальовим С. В., на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: б/н, виданого 10 грудня 1998 року, видавник: сторони: ЗАТ «Дніпроенерго» та ТОВ «ЕКОЛОГ», зареєстровано право власності за ТОВ «ЕКОЛОГ» на нежитлове приміщення, загальною площею 128 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 .

24 травня 2019 року відповідно до протоколу № 2405 загальних зборів учасників ТОВ «ЕКОЛОГ», підписаного головуючим зборів ОСОБА_4 , постановили затвердити відчуження шляхом продажу належного ТОВ «ЕКОЛОГ» об`єкта нерухомості нежитлове приміщення № 22, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128 кв. м за ціною 50 000 грн.

28 травня 2019 року між ТОВ «ЕКОЛОГ» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі № 264, відповідно до якого ТОВ «ЕКОЛОГ» передав у власність, а ОСОБА_1 прийняв у власність нежитлове приміщення АДРЕСА_3 (сім) і зобов`язався сплатити відповідно до умов, що передбачені цим договором. Загальна площа приміщення становила 128 кв. м.

Відповідно до пункту 1.2. договору документами, що підтверджують належність та право ТОВ «ЕКОЛОГ» на вказане нежитлове приміщення є: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення між ЗАТ «Дніпроенерго» та ТОВ «ЕКОЛОГ» від 10 грудня 1998 року, б/н. Право власності за ТОВ «ЕКОЛОГ» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Ковальовим С. В. , державним реєстратором КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області 23 травня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1835902812101.

Відповідно до пункту 1.3. договору приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О. А. 28 травня 2019 року, шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та суб`єкта, перевірено, що право власності на вказане нежитлове приміщення зареєстровано за ТОВ «ЕКОЛОГ»; також перевірено відсутність заборони відчуження або арешту, відсутність обтяжень майна іпотекою шляхом отримання інформації з цих реєстрів та перевірено відсутність сторін цього договору у переліку осіб, щодо яких застосовані санкції, передбачені статтею 4 Закону України «Про санкції».

Згідно з пунктом 4.1. договору відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України та пункту 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нежитлове приміщення у ОСОБА_1 виникає з моменту державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вищезазначений договір 28 травня 2019 року підписано між керівником (директором) ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії розпорядження від 04 вересня 2019 року № 457 Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, узаконено внутрішнє перепланування з переобладнанням квартири АДРЕСА_3 , утвореної поділом квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 144,3 кв. м на дві окремі. Вказане перепланування з переобладнанням квартири на конструктивну схему житлової будівлі та на несучу здатність основних конструкцій впливу не виявляє, розташування каналізаційних та водопровідних стояків житлового будинку залишилось без змін згідно з технічним Звітом за оцінкою стану будівельних конструкцій приміщень квартири АДРЕСА_3 , виконаного експертом Ілюшечкіним С. О. (сертифікат АЕ № 001030). Після узаконення вважати загальну площу квартири 88,4 кв. м, житлову площу квартири 44,7 кв. м. На підставі технічного паспорту ФОП ОСОБА_6 інвентаризаційна справа Дніпровської міської ради № 06646 станом на 12 червня 2019 року.

Відповідно до копії розпорядження від 04 вересня 2019 року № 458 Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, узаконено внутрішнє перепланування з переобладнанням квартири АДРЕСА_3 , утвореної поділом квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 144,3 кв. м на дві окремі. Вказане перепланування з переобладнанням квартири на конструктивну схему житлової будівлі та на несучу здатність основних конструкцій впливу не виявляє, розташування каналізаційних та водопровідних стояків житлового будинку залишилось без змін згідно з технічним Звітом за оцінкою стану будівельних конструкцій приміщень квартири АДРЕСА_3 , виконаного експертом Ілюшечкіним С. О. (сертифікат АЕ № 001030). Після узаконення вважати загальну площу квартири 55,1 кв. м, житлову площу квартири 20,0 кв. м. На підставі технічного паспорту ФОП ОСОБА_6 інвентаризаційна справа Дніпровської міської ради № 06645 станом на 12 червня 2019 року.

17 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі № 554, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язався передати у власність, а ОСОБА_2 зобов`язалась прийняти у власність квартиру АДРЕСА_3 і оплатити суму відповідно до умов, що передбачені цим договором.

06 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір дарування, зареєстрований в реєстрі № 620, відповідно до якого ОСОБА_1 передає у власність, а ОСОБА_3 приймає у власність квартиру АДРЕСА_3 .

09 квітня 2020 року директором КП «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради було надано відповідь № 111, відповідно до якої зазначено, що житловий будинок на АДРЕСА_1 , у кількості 21 квартири, був взятий на баланс КП «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради від ЗАТ «Дніпроенерго» 31 грудня 2003 року. На момент прийняття житлового будинку на їх баланс - нежитлове приміщення площею 128 кв. м, яке в інвентарної справі числиться як «Молочна кухня», згідно договору купівлі-продажу від 10 грудня 1998 року, було продано (продавець - ЗАТ «Дніпроенерго» до ТОВ «ЕКОЛОГ»). В свою чергу новий власник нежитлового приміщення № 22, а саме ТОВ «ЕКОЛОГ» згідно договору купівлі-продажу продав ОСОБА_1 , який являється власником нежитлового приміщення. Та від якого підприємству були надані документи на квартиру АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 для надання комунальних послуг.

Відповідно до відповіді на запит № 2718 від начальника виробничого відділу КП «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради, станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі відомості щодо реєстрації права власності за адресою: АДРЕСА_1 на приміщення № 22 відсутні.

22 червня 2020 року заступник Генерального директора АТ «ДТЕК» Боричевський А. М. надав лист № 498/1000 відповідно до якого зазначив, що у 2003 році у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра були передані житлові будинки, які перебували на той час на балансі ЗАТ «Дніпроенерго», що підтверджується рішенням Дніпропетровської міської ради № 3535 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлових будинків у Самарському районі», до переліку якого включено було також житловий будинок АДРЕСА_1 . Інформація щодо укладення 10 грудня 1998 року між АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та ТОВ «ЕКОЛОГ» договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 22, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відсутня.

08 грудня 2020 року заступник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 звернувся до Дніпровської міської ради із запитом № 04/32-1032Г, у якому просив у зв`язку із службовою необхідністю, надати до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 інформацію чи зверталась Дніпровська міська рада з позовною заявою про розірвання договорів купівлі-продажу, за якими нерухоме майно, а саме приміщення АДРЕСА_3 , передано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та витребування указаного майна з чужого володіння на користь Дніпровської міської ради.

18 грудня 2020 року міським головою Дніпровської міської ради було надано відповідь № 7/11-3233 на запит Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 відповідно до якої зазначено, що Дніпровська міська рада станом на 08 грудня 2020 року з позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу та витребування приміщення АДРЕСА_3 від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради не зверталась.

Право власності на приміщення 22 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серії та номеру: 554, посвідченого 17 вересня 2019 року приватним нотаріусом Міссіяж О. А. Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області зареєстровано за ОСОБА_2 .

Право власності на приміщення 22а за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, серії та номеру: 620, посвідченого 06 листопада 2019 року приватним нотаріусом Міссіяж О. А. Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області зареєстровано за ОСОБА_3 .

Відповідно до наказу від 17 лютого 2021 року № 40 генерального прокурора України, з 15 березня 2021 року розпочато роботу окружної прокуратури та наказом № 39 затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур.

Відповідно до довідок про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

14 вересня 2021 року представником управління з питань комунальної власності департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради було надано відповідь № 8/10-443 на адвокатський запит відповідно до якої зазначено, що у реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра запис про приміщення № 22, загальною площею 128 кв. м на АДРЕСА_1 - відсутній.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 23 жовтня 2020 року у справі № 2-2585/11 та від 03 березня 2021 року у справі № 199/7376/16, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга заступника керівника Дніпровської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

У статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями статей 328, 329 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Відповідно до положень статей 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Саме власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У статті 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відмовляючи у задоволенні позову прокурора, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що прокурор не довів своїх позовних вимог, а саме не було доведено, що спірне майно перебувало у комунальній власності територіальної громади м. Дніпра та вибуло з її власності поза межами закону, що було процесуальним обов`язком позивача відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.

Одночасно з вказаним, суд першої інстанції зазначив, що прокурором пропущено строк позовної давності, про застосування наслідків спливу якого було заявлено відповідачами, як додаткова підстава для відмови в позові.

Проте, вказані висновки суду є взаємовиключними, оскільки наслідки спливу строку позовної давності можуть бути застосовані виключно до обґрунтованих позовних вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 та інші).

Апеляційний суд у порушення вимог статей 367, 374, 382 ЦПК України, частини четвертої статті 267 ЦК України на такі доводи апеляційної скарги прокурора, висновки районного суду уваги не звернув, залишивши рішення суду без змін.

Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 24 травня 2019 року відповідно до протоколу № 2405 загальних зборів учасників ТОВ «ЕКОЛОГ», підписаного головуючим зборів ОСОБА_4 , постановили затвердити відчуження шляхом продажу належного ТОВ «ЕКОЛОГ» об`єкта нерухомості нежитлове приміщення № 22, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128 кв. м за ціною 50 000 грн.

Вищезазначений договір 28 травня 2019 року підписано між керівником (директором) ОСОБА_4. та ОСОБА_1.

Проте, Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не надали жодної правової оцінки доводам прокурора про те, що ОСОБА_4 помер у березні 2019 року , тому не міг у травні 2019 року підписувати вказані документи та укладати оспорюваний договір.

Зазначені обставини не дають можливості залишення оскаржуваних судових рішень без змін, як і ухвалення власного судового рішення Верховним Судом, оскільки суд касаційної інстанцій позбавлений процесуальної можливості встановлювати та надавати правову оцінку обставинам, які не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не відповіли на всі суттєві доводи сторін, допустилися суперечливих висновків, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім іншого, при новому розгляді справи судам необхідно перевірити та надати належну правову оцінку доводам прокурора щодо віднесення спірного майна до комунальної власності та, на його думку, незаконного відчуження цього майна з комунальної власності.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Дніпровської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2023 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець С. Ф. Хопта