Постанова

від 20.06.2023 по справі 711/3988/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/856/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/3988/21 Категорія: 301030300 Пироженко В.Д. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.секретарЛюбченко Т.М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шестакова С.М. на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 16.03.2023 (повний текст складено 27.03.2023, суддя в суді першої інстанції Пироженко В.Д.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

у липні 2021 року ОСОБА_2 звернуласядо судуз позовом,яким просила визнати автомобілі марки «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2012 року випуску; марки «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2011 року випуску; марки «ПАЗ 3205-110», 2002 року випуску; марки «VOLKSWAGEN AMAROK», 2012 року випуску; причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску; човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, об`єктом права спільної сумісної власності подружжясторін. Виділити та визнати за нею та за ОСОБА_1 право власності по 1 / 2 частині на зазначене майно та припинити право спільної сумісної власності подружжя щодо вказаного рухомого майна.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.08.2014 сторони уклали шлюб за час якого за спільні кошти сім`ї ними було набуто спільне рухоме майно, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 та вимоги про поділ якого заявлено у справі.

Оскільки спірне рухоме майно є неподільним, спільне користування ним є неможливим, тому позивач погоджується на сплату їй відповідачем компенсації за 1 / 2 частину вартості вказаного майна, виходячи із визначеної суб`єктом оціночної діяльності ринкової вартості майна на підставі висновків про вартість об`єктів оцінки від 26.05.2021, що становить 887900 грн. На даний час рухомим майном розпоряджається виключно ОСОБА_1 .

30.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, яким просив визнати автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2012 року випуску; марки «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2011 року випуску; марки «ПАЗ 3205-110», 2002 року випуску; марки «VOLKSWAGEN AMAROK», 2012 року випуску; причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску; човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, його особистою власністю.

Припинити право спільної сумісної власності подружжя сторін на зазначене майно.

Визнати автомобілі марки Chevrole Volt, 2015 року випуску, автомобіль Volkswagen Polo, 2009 року випуску, та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , об`єктами права спільної сумісної власності подружжя сторін.

Визнати за ним та за ОСОБА_2 право власності по 1 / 2 частині автомобілів марки Chevrole Volt, 2015 року випуску, Volkswagen Polo, 2009 року випуску, та житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Припинити його право власності на 1 / 2 частини автомобілів марки Chevrole Volt, 2015 року випуску, Volkswagen Polo, 2009 року випуску, та житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 1 / 2 частини вартості автомобілів марки Chevrole Volt, 2015 року випуску, Volkswagen Polo, 2009 року випуску, та житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в розмірі 691827 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що автомобіль марки «VOLKSWAGEN AMAROK», 2012 року випуску, який зареєстровано на праві власності за ним 25.09.2012, не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки шлюб між сторонами було укладено 07.08.2014, тобто після його придбання. Причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску, придбано юридичною особою ПП «Агро-Трест» у квітні 2015 року не за спільні кошти подружжя. Автомобілі марки «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2012 року випуску, та «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2011 року випуску, човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, були придбані за кошти, які йому подарувала його матір ОСОБА_4 .

Також зазначає, що вони із ОСОБА_2 припинили спільно проживати та вести спільний побут, як подружжя, з січня 2021 року.

Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС від 11.08.2021 за ОСОБА_2 в період перебування у шлюбі з 2014 по 2021 рік було зареєстровано два транспортні засоби: Chevrole Volt, 2015 року випуску, який 26.03.2019 був перереєстрований на ОСОБА_5 , та Volkswagen Polo, 2009 року випуску, який 06.06.2021 був перереєстрований на ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного в ТСЦ № 7141. Дані транспортні засоби є спільною сумісною власністю подружжя, згоду на їх відчуження він не надавав, оскільки про існування Chevrole Volt йому стало відомо лише з відомостей Головного сервісного центру МВС, а Volkswagen Polo ОСОБА_2 продала після того, як вони перестали проживати спільно. Так як транспортні засоби були відчуженні ОСОБА_2 без його згоди здійснити оцінку транспортних засобів не можливо, відтак визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями майна на час розгляду справи. Згідно довідки про оціночну вартість транспортних засобів їх вартість складає 530600 грн. Вартість 1 / 2 частини транспортних засобів складає 265300 грн.

Під час перебування у шлюбі сторонами було придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , частка в розмірі 1 / 2 якого була набута на підставі договору купівлі-продажу № 1271 від 01.12.2015 та частка в розмірі 1 / 2 - на підставі договору 1267 від 30.11.2015, який є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу. Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості та вартість житлового будинку складає 853055,33 грн. Вартість 1 / 2 частини вказаного нерухомого майна на момент подання позову складає 426 527 грн.

ОСОБА_1 зазначає, що погоджується на сплату йому ОСОБА_2 компенсації за 1 / 2 частину вартості транспортних засобів Chevrole Volt та Volkswagen Polo, а також зазначеного житлового будинку.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 16.03.2023 первісні та зустрічні позовні вимоги задоволено частково та визнано об`єктом спільної сумісної власності сторін:

- автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2011 року випуску; автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2012 року випуску, автомобіль марки «ПАЗ 3205-110», 2002 року випуску, човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, визнавши за ними право власності по 1 / 2 частині кожному.

Здійснено поділ спільного сумісного майна подружжя та визнано за ОСОБА_2 право власності на:

- автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2012 року випуску, вартістю 464900 грн.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на:

- автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2011 року випуску, вартістю 418,200 грн.; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110», 2002 року випуску, вартістю 62 100 грн. та човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, вартістю 375 600 грн.

Припинено право спільної власності подружжя на вищевказане майно.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю у вартості виділеного майна в сумі 195 500 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 / 2 частину вартості автомобіля в сумі 12500 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Шестаков С.М. 04.05.2023 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині вирішення вимог первісного позову, який новим рішенням залишити без задоволення, та в частині вирішення вимог зустрічного позову щодо автомобіля Volkswagen Polo, які новим рішенням задовольнити.

В обґрунтування вказано на те, що суд не врахував, що при визначенні вартості спільного майна, яке на момент його поділу відчужене одним із подружжя має братися ринкова вартість подібного майна на час розгляду справи ВС постанова від 08.10.2020 у справі №537/78/19. Отже вартість автомобіля Volkswagen Polo слід визначити в розмірі 159200 грн. суд не врахував, що на даний момент човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR» згорів з приводу чого здійснюється досудове розслідування. Отже його вартість не може відповідати, визначеній ОСОБА_2 . Вирішуючи вимоги первісного позову, суд першої інстанції не врахував, що майно, про поділ якого просить ОСОБА_2 , придбано за особисті кошти скаржника ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 просив суд апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог за первісним позовом та вимог зустрічного позову щодо автомобіля Volkswagen Polo, а в іншій частині - рішення районного суду не переглядається.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що з07.08.2014 сторони перебували у шлюбі, який був зареєстрований Відділом ДРАЦС по Соснівському району міста Черкаси, актовий запис №206.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.10.2021 у справі №711/3987/21 шлюб між сторонами розірвано. Шлюбні відносини сторонами фактично припинено з січня 2021 року.

ОСОБА_2 зазначає, що за час спільного проживання, за спільні кошти сторони придбали майно:автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ;автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER», 2012 року випуску, кузов НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ;автомобіль марки «ПАЗ 3205-110», 2002 року випуску, кузов НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ;човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску.

ОСОБА_1 , заперечуючи факт придбання даного майна за спільні кошти пояснив, що дане майно було придбано за кошти, подаровані його матір`ю, проте належних та допустимих доказів таких обставин суду не надав, що в апеляційній скарзі доказами не спростовано, попри наведення відповідних заперечень.

Крім того, посилання ОСОБА_1 на те, що автомобіль марки «ПАЗ 3205-110» був придбаний юридичною особою ПП «Агро-Трест» не знайшло свого підтвердження належними доказами.

Слід врахувати, що даний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_1 16.04.2016, тобто в період шлюбу сторін.

Також судом встановлено, що причіп марки «ПГМФ 8304» придбаний відповідно до рахунку-фактури № СФ0000077 від 23.03.2015, видаткової накладної від 24.04.2016 та платіжного доручення від 24.04.2015 у ТОВ «НВП-ПАЛИЧ» ПП «Агро-Трест», а тому не може бути власністю сторін, проти чого заперечень при апеляційному перегляді справи не заявлено.

Посилання ОСОБА_1 на те, що човен«KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, згорів після подачі даного позову до суду в березні 2021 року, про що вказано і в апеляційній скарзі, також має бути відхилене, адже належних та допустимих доказів суду надано так не було, даний човен з реєстраційного обліку Державного суднового реєстру наразі не знятий.

При цьому вказане майно зареєстроване за ОСОБА_1 29.06.2016 тобто в період шлюбу сторін.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання автомобіля «Volkswagen Polo», 2009 року випуску, спільною сумісною власністю сторін ОСОБА_2 визнала та пояснила, що цей автомобіль, у зв`язку з його неналежним технічним станом, був нею проданий відповідно до договору комісії № 03647 від 15.06.2021 ТОВ «Центр комісійної торгівлі» за 25 000 гривень, а тому ОСОБА_2 погоджується виплатити ОСОБА_1 1 / 2 частину вартості вказаного автомобіля в якості компенсації.

Правовідносини, які виникли між сторонами справи на підставі вищенаведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Відповідно доч.ч.1, 3 ст.368 ЦК Україниспільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2ст.372 ЦК Україниу разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Також ст.60 СК Українивстановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашньою господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуальною користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1статті 69 СК Українипередбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Згідно з ч.1ст.70 СК Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджують одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Крім того, з актуального правового висновку ВП ВС від 21.11.2018 у справі №372/504/17 вбачається, що по замовчуванню діє презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності.

Слід врахувати, що ч.ч.1-3 ст.364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Частинами 2, 3 статті 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленомустаттею 364цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного правового регулювання та встановлених при розгляді цієї справи фактичних обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне майно є таким, що набуте за час шлюбу сторін, отже є їх спільною сумісною власністю, в якій кожному із співвласників, як позивачу так і відповідачу, належить по 1 /2 частині.

Також судом вірно вирішено питання про поділ майна з урахуванням його сукупної вартості з тим, щоб кожному зі співвласників було виділено рівну частку в майні.

Одночасно апеляційний суд зауважує, що скаржник обґрунтовано вказує на те, що суд першої інстанції помилково визначив вартість автомобіля Volkswagen Polo згідно договору комісії, укладеного ОСОБА_2 .

Так за правовим висновком ВС у постанові від 07.04.2021 у справі № 402/849/18 вбачається, що у разі, коли під час розгляду вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Визначаючи розмір компенсації вартості частки автомобіля, суд першої інстанції керувався тим, що у договорі комісії за яким відчужено автомобіль визначена вартість його продажу. Водночас суд не врахував, що у вказаному договорі спірного автомобіля його ціна визначається за згодою сторін, яка може не відповідати його дійсній вартості, а також на момент поділу майна вартість автомобіля може змінитися, а тому під час вирішення спору суд зобов`язаний був врахувати дійсну його вартість.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03.10.2018 у справі №127/7029/15-ц, відповідно до якого у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим неможливістю встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає саме ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Відтак, при поділі майна слід врахувати вартість автомобіля Volkswagen Polo згідно наданої скаржником ринкової оцінки в розмірі 159200 грн.

Також буде доцільно при визначенні суми грошової компенсації, яку мають сплатити сторони одна одній по результатам розподілу спільного майна між ними, врахувати взаємозалік сум, що присуджені кожній зі сторін.

Відповідно дост.376 ЦПКУкраїни підставоюдля зміничи скасуваннярішення судупершої інстанціїє неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи;недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими;невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи;порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Зважаючи на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру компенсації частки у спільному майні подружжя. Так з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 має стягуватися 195500 грн. компенсації, а з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 79600 грн. (половина вартості автомобіля Volkswagen Polo згідно його ринкової оцінки). Отже в кінцевому результаті після взаємозаліку сум стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 має бути стягнуто 116000,00 грн., при цьому в стягненні компенсації з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 має бути відмовлено.

На підставі положень ст.141 ЦПК України, у зв`язку з тим, що змін по суті вирішення позовних вимог рішення суду першої інстанції не зазнало, судові витрати скаржника по сплаті судового збору слід залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 16.03.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя змінити в частині визначення розміру компенсації частки у спільному майні подружжя, вказавши, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 має бути стягнуто 116 000,00 грн. а в стягненні компенсації з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відмовити.

У решті рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 16.03.2023 у даній справі залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 21.06.2023.

Суддя-доповідач

Судді