Ухвала

від 21.06.2023 по справі 420/3590/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 червня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/3590/22

Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Агроснабтрейдинг» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року позов ТОВ «Агрофірма Агроснабтрейдинг» - задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняті ГУ ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 12.08.2021р. №1949215320716, №1949415320716, №1950015320716, №1948215320716, №1949115320716, №1947115320716 та №1948915320716. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 22329 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 06.04.2023р. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023р. дану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Вказану ухвалу направлено на електронну адресу відповідача та отримано останнім 10.04.2023р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

20.04.2023р. відповідачем було подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків, яке, у свою чергу, мотивовано відсутністю фінансування на оплату судового збору.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023р. апелянту було продовжено строк для усунення недоліків.

Вказану ухвалу направлено на електронну адресу відповідача та отримано ним 25.04.2023р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

01.05.2023р. апелянтом було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів на оплату судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023р. клопотання ГУ ДПС в Одеській області - залишено без задоволення, у зв`язку із чим апеляційну скаргу повернуто апелянту.

20.06.2023р. відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду 1-ї інстанції від 06.03.2023р., у якій, зокрема, заявив клопотання про поновлення строку оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання вказано, що неможливість сплати судового збору не залежала від ГУ ДПС в Одеській області та пов`язана із ненадходженням коштів, зокрема, на сплату судового збору. Окрім того, відповідач зазначає, що на підтвердження реального наміру здійснити апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції до апеляційної скарги надано докази сплати судового збору.

Ознайомившись із даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.296 КАС України, у зв`язку із чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, всупереч вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору складає - 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час, за подання апеляційної скарги розмір судового збору становить - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.3 ч.2 цієї статті).

Станом на 01.01.2022р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав - 2481 грн.

Отже, враховуючи характер заявлених позовних вимог (3866886,32 грн.), за подання цього позову до суду 1-ї інстанції позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі - 24810 грн. (не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Відповідно, ставка судового збору за подання апеляційної скарги, у даному випадку, становить - 37215 грн. (24810 грн. х 1,5).

У даному випадку, до матеріалів апеляційної скарги додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі - 33493,50 грн., тобто апелянтом не доплачено судовий збір у розмірі - 3721,50 грн. (37215 грн. - 33493,50 грн.).

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн. за належними реквізитами щодо його сплати:

отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA678999980313101206081015758;

код класифікації доходів бюджету: 22030101.

За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 вищезазначеного Кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України.

Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст.298 КАС України, підлягає залишенню без руху.

Щодо наведених відповідачем підстав для поновлення процесуального строку, вони не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Так, ч.1 ст.295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено та отримано апелянтом - 06.03.2023р. А відтак, строк на апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції, у даному випадку, спливає - 05.04.2023р.

Натомість, апеляційна скарга вдруге подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише 20.06.2023р., тобто зі значним пропуском визначеного ст.295 КАС України строку на апеляційне оскарження.

Аналіз положень ст.5,13 та 293 КАС України дозволяє дійти висновку про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням після розгляду справи у суді 1-ї інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.

Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Однак, КАС України передбачає і можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків КАС України передбачено з метою дисциплінування учасників справи та своєчасного виконання ними передбачених цим же Кодексом процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці процесуальні строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження, необхідно надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення визначеного у ст.295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження (вперше) до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, зокрема, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Судова колегія звертає увагу відповідача, що повернення раніше поданої апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, адже у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, відповідач у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не обґрунтовує наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи той факт, що апеляційна скарга, яка подана вперше 06.04.2023р. та, у подальшому, залишена без руху 10.04.2023р. (отримана апелянтом - 10.04.2023р.) і повернута - 08.05.2023р. (отримана - 09.05.2023р.), в той час як повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою відбулося - 20.06.2023р.

Отже, у даному випадку, відповідачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки повторне звернення до суду апеляційної інстанції відбулося майже через два місяці після повернення первинної апеляційної скарги.

Варто зауважити про те, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018р. у справі №804/2979/17 та від 07.06.2018р. у справі №822/276/17.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011р. по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи повинні діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, та утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).

За приписами ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, апеляційна скарга ГУ ДПС в Одеській області підлягає залишенню без руху як така, що подана зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а підстави, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційне оскарження, є неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт має право звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.169,295,296,298 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволені клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Осіпов Ю.В.