Постанова

від 31.05.2023 по справі 760/18158/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 760/18158/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/4035/2023Головуючий у суді першої інстанції - Ольшевська І.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,

секретар Сакалош Б.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги Обслуговуючого кооперативу «Єніцсейська садиба-1» та

приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2022 року по цивільній справі за скаргою Обслуговуючого кооперативу «Єнісейська садиба-1» на постанову приватного виконавця про арешт майна, заінтересовані особи ОСОБА_1 , Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Дмитро Валентинович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуд Він XXI»,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ОК «Єніцсейська садиба-1» звернулось до суду зі скаргою на постанову ПВ ВО м. Києва Ляпіна Д.В. про арешт майна, в якій просило:

визнати протиправною і скасувати постанову ПВ ВО м. Києва Ляпіна Д.В. про опис та арешт майна боржника АСВП 61545179 від 07.11.2020 (дата постанови в реєстрі виконавчих проваджень - 09.11.2020);

визнати протиправною і скасувати постанову ПВ ВО м. Києва Ляпіна Д.В. про опис і арешт майна боржника АСВП 61545179 від 12.03.2021.

В обґрунтування скарги зазначено, що вказані постанови про опис та арешт майна грубо порушують закон і права заявника, оскільки власником майна щодо постанови 1 є не боржник, зазначений виконавцем, а третя особа ТОВ «Строй Альянс Груп», що не є боржником у виконавчому провадженні ВП 61545179 і не може відповідати за дії боржника; щодо майна, арештованого за постановою 2, то, як вказує заявник, право оренди земельної ділянки не може бути предметом арешту у виконавчому провадженні та не є відчужуваним майном боржника. Крім того, заявник зазначає, що приватний виконавець порушив вимогу закону щодо надіслання боржникові постанов про опис та арешт майна; не повідомив про результати визначення вартості чи оцінки майна, через що було позбавлено заявника та ТОВ «Строй Альянс Груп» можливості належно оскаржити результати оцінки майна; арешт майна є непропорційним чи неспівставним стосовно суми стягнення за виконавчим провадженням; приватний виконавець протиправно та свавільно створив об`єкт речових прав, після чого відкрив спеціальний розділ у Реєстрі речових прав із записом про такий нерухомий об`єкт і наклав на нього обмеження (арешт) (т. 1 а.с. 167-185).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.07.2022 скаргу ОК «Єнісейська садиба -1» на постанови приватного виконавця про арешт майна, заінтересовані особи ОСОБА_1 , ПВ ВО м. Києва Ляпін Д.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ «Гуд Він ХХІ» задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано постанову ПВ ВО м. Києва Ляпіна Д.В. про опис та арешт майна боржника АСВП 61545179 від 12.03.2021. В іншій частині вимог скарги відмовлено (т. 3 а.с. 120-128).

В апеляційній скарзі, ОК «Єнісейська садиба -1» посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить, скасувати ухвалу у відмовленій частині та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову ПВ ВО м. Києва Ляпіна Д.В. про опис та арешт майна боржника АСВП 61545179 від 07.11.2020. Вказує, що суд першої інстанції, не застосувавши норми матеріального права помилково відмовив у задоволенні скарги у цій частині, пославшись на відсутність у апелянта права на оскарження постанови, позаяк, вона, нібито, не стосується прав і не порушує інтересів апелянта, оскільки спірна постанова безпосередньо перешкоджає кооперативу у реалізації його законних прав та інтересів (т. 3 а.с. 134-147).

Також, ПВ ВО м. Києва Ляпіним Д.В. було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу в частині визнання неправомірною та скасуванні постанови виконавця про опис та арешт майна боржника АСВП 61546179 від 12.03.2021 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволеній частині скарги. Вказує, що звертаючись до суду з даною скаргою кооперативом було пропущено визначений законом строк на вчинення такої процесуальної дії. Посилання скаржника на те, що він брав участь у позасудовому вирішенні спору за заявою ТОВ «Строй Альянс Груп» не може бути поважною причиною поновлення строку для подачі скарги.

Окрім того, зазначає, що згідно п. 13.1 договору оренди, орендар має право передавати земельну ділянку або її частину у суборенду, що є по суті можливістю розпорядження правом оренди, тому постановою про арешт майна по ВП 61545179 від 12.03.2021 було накладено арешт на право оренди земельної ділянки з метою забезпечення реального виконання судового рішення та не є зверненням стягнення на право оренди (т. 3 а.с. 199-205).

27.02.2023 ПВ ВО м. Києва Ляпіним Д.В. було подано відзив на апеляційну скаргу ОК «Єнісейська садиба -1», в якому зазначає, що заявник, посилаючись лише на умови додаткової угоди № ДУ-01/31 від 31.12.2017 до договору генерального підряду на капітальне будівництво № 1-10/2016 від 13.10.2016, стверджує що вказане майно, належить на праві власності ТОВ «Строй Альянс Груп», разом з тим, не надає жодних документів на підтвердження зазначених обставин, а також, не обґрунтовує, які саме права чи охоронювані законом інтереси боржника при цьому порушуються (т. 3 а.с. 192-195).

В судовому засіданні ПВ ВО м. Києва Ляпіним Д.В. підтримав подану свою апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити. Заперечував проти поданої апеляційної скарги ОК «Єнісейська садиба -1»

Заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу ПВ ВО м. Києва Ляпіна Д.В., заперечували проти поданої апеляційної скарги ОК «Єнісейська садиба -1».

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційні скарги ПВ ВО м. Києва Ляпіним Д.В. та ОК «Єнісейська садиба -1» не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2020 в рамках виконавчого провадження АСВП 61545179 ПВ ВО м. Києва Ляпіним Д.В. прийнято постанову про опис та арешт майна при примусовому виконанні виконавчого листа № 760/18158/19 від 26.02.2020, виданого Голосіївським районним судом м. Києва, про стягнення грошової суми в розмірі 536 634,37 грн., боржник - ОК «Єнісейська садиба -1», стягувач ОСОБА_1 . З урахуванням постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.11.2020 арешт накладено на недобудовану споруду (будівельні матеріали), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будинок, споруда містить 22 рівня (поверхи) складається із залізобетонних перекрить та цегляних перегородок, встановлені вікна, недобудована споруда належить ОК «Єнісейська садиба - 1».

Заявник ОК «Єнісейська садиба - 1» просить визнати протиправною та скасувати цю постанову приватного виконавця, з підстав того, що він не є власником арештованого згідно вказаної постанови майна, власником є третя особа ТОВ «Строй Альянс Груп», яка не є боржником у виконавчому провадженні ВП 61545179 і не може відповідати за дії боржника.

Разом з тим, обґрунтування скарги щодо визнання протиправною та скасування постанови про опис та арешт майна від 07.11.2020 зводиться до порушення прав не заявника як боржника у виконавчому провадженні, а іншої особи - ТОВ «Строй Альянс Груп», яке не є стороною виконавчого провадження, в тому числі боржником.

Таке звернення ОК «Єнісейська садиба - 1» суперечить положенням ст. 447 ЦПК України, якою встановлено право боржника звернутись зі скаргою на дії державного виконавця. Власник майна, якщо він не є стороною виконавчого провадження вправі звернутись із позовом про визнання права власності і зняття арешту з належного йому майна, якщо він вважає, що своїми діями чи рішеннями державний виконавець порушує його права як власника цього майна.

12.03.2021 за постановою про арешт майна боржника (ВП 61545179) ПВ ВО м. Києва Ляпіним Д.В. накладено арешт на речові права на нерухоме майно: право оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право: 40786370), кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:415:0093, що належить боржнику ОК «Єнісейська садиба - 1», із забороною будь-якої передачі (повної або часткової) вказаного речового права на користь третіх осіб, у тому числі, але не обмежуючись, шляхом укладення договору піднайму (суборенди), спільної діяльності тощо.

Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:82:415:0093, площа 1,2642 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, вид використання - для будівництва багатоквартирних житлових будинків, їх подальшої експлуатації та обслуговування, адреса: АДРЕСА_1 , перебуває в комунальній власності Київської міської ради (орендодавець) та знаходиться на праві оренди в Обслуговуючого кооперативу «Єнісейська садиба - 1».

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюється виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення; матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартири), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Як вбачається з наведених вище статей Закону України «Про виконавче провадження» Законом надано право приватному виконавцю накладати арешт на майнові права боржника. При цьому арешт накладається з метою виконання рішення суду. Тобто за рахунок майнових прав здійснюється повне або часткове погашення боргу боржника перед стягувачем.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що для виконання рішення суду, арешту підлягають лише ті майнові права, що належать боржнику, які можливо реалізувати (продати, передати) за визначеною відповідно до законодавства ціною, а кошти направити на погашення заборгованості.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право оренди (суборенди) земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності. Аналіз наведених вище положень зазначених законів не дає підстав стверджувати, що майно боржника і речові права на це майно - це один об`єкт. Адже наведені вище положення статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» наділяють виконавця правом накладати арешт на земельну ділянку як нерухоме майно, але не свідчать такою ж мірою про поширення цієї норми на арешт права оренди як речового права.

З огляду на викладене, право оренди є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності та притаманним саме власнику такого майна. Тому ч. 5 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки визнано оборотоздатним об`єктом для власника такої ділянки, що слідує з положення цієї частини про те, що «право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власникомземельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом».

Також, за абзацом 3 частини 2 статті 135 ЗК України «продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. У такому разі земельні торги регулюються положеннями цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом чи договором з виконавцем земельних торгів». Тож спеціальним законодавством право ініціювати та продавати серед іншого і право на оренду земельної ділянки надано саме власнику земельної ділянки.

Однак, у процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря межі оборотоздатності права оренди земельної ділянки як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід визначати залежно від змісту прав орендаря за договором оренди, а не прав власника такої земельної ділянки.

Наділення орендаря окремими повноваженнями щодо права на оренду земельної ділянки не дає підстав для прирівнювання цього майнового права до емфітевзису і суперфіцію, щодо яких законодавством чітко визначено самостійний правовий режим.

Натомість, серед підстав укладення, зміни договору оренди земельної ділянки, що має безпосереднє відношення і до договорів на право оренди земельної ділянки, відсутня така підстава, як звернення стягнення на право оренди, при якому відбувається зміна договору оренди, обумовлена зміною його сторони.

Тож стаття 31 Закону України «Про оренду землі», що визначає підстави припинення договору оренди землі, зокрема для орендаря, не вказує серед них на можливість припинення такого договору у разі звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, тоді як, наприклад, відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем відноситься до таких підстав.

Отже, з аналізу статей 93 і 135 ЗК України, положень Закону України «Про оренду землі», ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» слідує, що право на оренду (право оренди) земельної ділянки, яке набуте орендарем на підставі договору оренди, є похідним від права власності майновим правом у розумінні статей 177 і 178 ЦК України, щодо якого законодавством установлено певні обмеження, які визначають рівень його оборотоздатності.

Рівень оборотоздатності права на оренду (права оренди) земельної ділянки залежно від визначеного суб`єкта права на оренду земельної ділянки, який має право його відчужувати (власник (орендодавець) земельної ділянки, заставодержатель), виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзіс і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку.

Тож, системний аналіз статті 19 Конституції України, статей 10, 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження», статті 3 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» вказує на те, що виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря, яке як майнове право є за змістом наведених вище законодавчих норм відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника-орендаря.

Застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Адже виконавець, виконуючи рішення, не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав, ніж має щодо цих самих майнових прав сам боржник.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18 (провадження № 12-174гс19).

Отже, під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, мають бути спрямовані на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 12.03.2021 за постановою про арешт майна боржника (ВП 61545179) ПВ ВО м. Києва Ляпіним Д.В. накладено арешт на право оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право: 40786370), кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:415:0093, що належить боржнику ОК «Єнісейська садиба - 1», із забороною будь-якої передачі (повної або часткової) вказаного речового права на користь третіх осіб, у тому числі, але не обмежуючись, шляхом укладення договору піднайму (суборенди), спільної діяльності тощо, що з урахуванням наведеного є неправомірним та порушує права заявника ОК «Єнісейська садиба - 1», а, відтак, відповідна постанова як протиправна обґрунтовано скасована.

Окрім зазначеного, доводи апеляційної скарги ОК «Єнісейська садиба - 1» щодо необґрунтованої відмови суду першої інстанції у скасуванні постанови ПВ ВО м. Києва Ляпіна Д.В. від 07.11.2020 є помилковими з огляду на те, що в матеріалах справи міститься звернення ТОВ «Строй Альянс Груп» до ПВ ВО м. Києва Ляпіна Д.В. від 28.12.2020 стосовно зняття арешту та виключення з опису майна, оскільки спірне майно належить боржнику - ОК «Єнісейська садиба - 1».

В свою чергу, належність спірного майна боржнику було встановлено господарськими судами при розгляді справи № 910/2944/18, а саме: замовником будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:415:0093 є ОК «Єнісейська садиба-1» (п. 4.17), а також, власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, є ОК «Єнісейська садиба - 1» (пп. 4.18, 4.23).

Окрім того, у п. 4.10 Договору генерального підряду на капітальне будівництво № 1-10/2016 від 13.10.2016 передбачено відповідальність Замовника за прострочення прийняття виконаних робіт.

Таким чином, ПВ ВО м. Києва Ляпіним Д.В. було правильно встановлено власника майна та обґрунтовано накладено арешт у зв`язку з не виконанням ОК «Єнісейська садиба - 1» умов договору про пайову участь № 15/12/2017.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційних скаргах, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою, а тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справи, дав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим в судових засіданнях доказам та обґрунтовано дійшов правильного висновку про часткове задоволення скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Понесені заявником судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають (ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Єніцсейська садиба-1» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено 16 червня 2023 року.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді Т.О. Невідома

В.В. Соколова