Ухвала

від 25.09.2024 по справі 760/18158/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/18158/19

Провадження № 6/752/266/24

У Х В А Л А

іменем України

25.09.2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Данілова Т.М. з участю секретаря Солодовник Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про звернення стягнення на об"єкт незавершеного будівництва, право власності на який не зареєстровано у встановленому законом порядку, -

в с т а н о в и в:

заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 . Постановлено стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Єнісейська садиба - 1" на користь ОСОБА_1 вступний внесок у розмірі 25 544,97 грн. згідно договору № 15/12/17 від 15.12.2017р. про пайову участь в ОК «Єнісейська Садиба-1» і розподіл персоніфікованого пайового свідоцтва, пайовий внесок у розмірі 485 544,43 грн. згідно договору № 15/12/17 від 15.12.2017р. про пайову участь в ОК «Єнісейська Садиба-1» і розподіл персоніфікованого пайового свідоцтва, штраф у розмірі 25 544,97 грн. згідно п. 6 договору № 15/12/17 від 15.12.2017р. про пайову участь в ОК «Єнісейська Садиба-1» і розподіл персоніфікованого пайового свідоцтва. Вирішено питання про судові витрати. (а.с. 68 т.1)

У березні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Д.В. звернувся у суд з поданням про звернення стягнення на об"єкт незавершеного будівництва, право власності на який не зареєстровано у встановленому законом порядку. (а.с. 54 т.4)

В обгрунтування подання зазначає, що 16.03.2020 року приватним виконавцем бло винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 та направлено боржнику Обслуговуючий кооператив "Єнісейська садиба - 1". В ході здійснення виконавчого провадження було встановлено наявність нерухомого майна, а саме об"єкта у вигляді 24-поверхової споруди будинок №2 секція №2 , відповідно до проекту будівництва житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташованого в АДРЕСА_2 , яке належить боржнику та на яке можливо звернути стягнення.

З метою проведення обмірів та розрахунків об"ємів будівельних матеріалів, обладання тощо, які були використані в процесі будівництва, приватним виконавцем, згідно постанови від 12.03.2021 року було залучено експерта, яким було складено звіт про комплексні інженерні послуги.

Належність боржнику вказаного майна, на думку приватного виконавця, підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт та постановою Верховного Суду від 13.09.2019 року у справі №910/2944/18, згідно з якою замовником будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:82:415:0093 є Обслуговуючий кооператив "Єнісейська садиба -1".

За таких підстав, приватний виконавець просить задовольнити подання про надання звернення стягнення на об"єкт незавершеного будівництва у вигляді 24-поверхової споруди будинок №2 секція №2 , відповідно до проекту будівництва житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями, який розташований в АДРЕСА_2 (основні будівельні показники: будівельний об"єм - 43 820 кв.метрів, площа забудови - 455 кв.метрів, загальна площа 14 242 кв.метрів), право власності на який не зареєстровано у встановленому законом порядку.

В судове засідання приватний виконавець не з"явився, надіслав клопотання про судовий розгляд без його участі. (а.с. 133 т.4)

28 червня 2024 року представник Обслуговуючого кооперативу "Єнісейська садиба - 1" подав до суду письмові заперечення. (а.с. 152 т.4) Просить відмовити в задоволенні подання приватного виконавця, оскільки власником будівельних матеріалів, які приватний виконавець називає "Об"єктом незавершеного будівництва", до моменту прийняття завершеного об"єкта замовником (кооперативом, боржником) , є генеральний підрядник будівництва - ТОВ "Строй Альянс Груп", що підтверджується договором генерального підряду між боржником і власником. Самого по собі об"єкта нерухомості немає в натурі, оскільки він будується. Таке стягнення в порядку ст. 50 Закону УКраїни "Про вконавче провадження" та ст. 440 ЦПК України можливе виключно після завершення будівництва (зведення об"єкта) та за умови ухилення замовника (боржника) від реєстрації прав на готовий об"єкт. За поточних обставин, наявних на дату розгляду подання, правові підстави для звернення стягнення на чуже майно відсутні.

В судовому засіданні представники Обслуговуючого кооперативу "Єнісейська садиба - 1" просили відмовити в задоволенні подання приватного виконавця з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідвши матеріали справи, суд встановив наступне.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Єнісейська садиба - 1" про стягнення коштів.

26 лютого 2020 року на підставі вказаного судового рішення Голосіївським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист № 760/18158/19.

Постановою від 16 березня 2020 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №760/18158/19.

Постановою від 23 листопада 2020 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. об"єднані виконавчі провадження НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у зведене виконавче провадження НОМЕР_4.

12.03.2021 за постановою про арешт майна боржника (ВП НОМЕР_1) ПВ ВО м. Києва Ляпіним Д.В. накладено арешт на речові права на нерухоме майно: право оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право: 40786370), кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:415:0093, що належить боржнику ОК «Єнісейська садиба - 1», із забороною будь-якої передачі (повної або часткової) вказаного речового права на користь третіх осіб, у тому числі, але не обмежуючись, шляхом укладення договору піднайму (суборенди), спільної діяльності тощо.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.07.2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, скаргу ОК «Єнісейська садиба -1» на постанови приватного виконавця про арешт майна, заінтересовані особи ОСОБА_1 , ПВ ВО м. Києва ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ «Гуд Він ХХІ» задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано постанову ПВ ВО м. Києва Ляпіна Д.В. про опис та арешт майна боржника АСВП НОМЕР_1 від 12.03.2021. В іншій частині вимог скарги відмовлено (т. 3 а.с. 120-128).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно частини третьої, четвертої статті 50 Закону у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Звертаючись у суд з поданням про звернення стягнення на об"єкт незавершеного будівництва, право власності на який не зареєстровано у встановленому законом порядку, приватний виконавець зазначає, що в ході здійснення виконавчого провадження було встановлено наявність нерухомого майна, а саме об"єкта у вигляді 24-поверхової споруди будинок №2 секція №2 , відповідно до проекту будівництва житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташованого в АДРЕСА_2 , яке належить боржнику ОК «Єнісейська садиба -1» та на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності за боржником на нележне йому майно в установленому законом порядку.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнннання і підтвердження державою фактівввввв набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною 4 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" та частиною 10 статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано у встановленому законом порядку. Такий висновок зроблено у постанові Кассаційного цивільного суду від 27.07.2021 року у справі №753/3948/20.

Тобто характер і контекст ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 440 ЦПК України свідчить, що підставами звернення стягнення судом на зазначене в них майно є одночасна наявність таких умов:

- відсутність іншого майна боржника, на яке можна було б звернути стягнення,

- фактична власність боржника а певне майно, яким божник володіє та користується, утримує та щодо якого здійснює фактичний контроль,

- формальне невитребування боржником такого майна від третьої особи, або ненабуття такого майна (ухилення від набуття), або ж нереєстрація права власності щодо належного йому майна - попри обов"язок реєстрації речового права.

Суд погоджується з доводами боржника про відсутність правових підстав для звернення стягнення на майно в даному випадку, оскільки будівництво об"єкта нерухомого майна (будинку) по АДРЕСА_2 земельна ділянка кадастровий номер: 800000000:82:415:0093, (об"єкт будівництва у вигляді 24-поверхової споруди будинок №2 секція №2 ) не завершено та не введено в експлуатацію. Об"єкт, на який приватний виконавець просить звернути стягнення, є майбутнім об"єктом нерухомості, а саме подільним об"єктом незавершеного будівництва.

Також суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на подільний об"єкт незавершеного будівництва здіснюється шляхом, зокрема звернення стягнення на подільний об"єкт незавершеного будівництва - у разі якщо за боржником зареєстровано спеціальне майнове право на об"єкт незавершеного будівництва, всі майнові об"єкти нерухомості в такому об"єкті та відсутні обтяження речових прав на майбутні об"єкти нерухомості, зареєстровані на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об"єкта нерухомості.

Право власності на вказаний подільний об"єкт, що є предметом подання приватного виконавця, не зареєстроване, що за ст. 2 Закону України "Про гарантування речових прав на об"єкти нерухомого майна" які будуть споруджені в майбутньому" та ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" взагалі виключає його перебування у цивільному обороті, а відтак - і можливість стягнення.

За таких підстав, суд вважає, що подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. про звернення стягнення на об"єкт незавершеного будівництва, право власності на який не зареєстровано у встановленому законом порядку, необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 440 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Дмитра Валентиновмча про звернення стягнення на об"єкт незавершеного будівництва, право власності на який не зареєстровано у встановленому законом порядку, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 30 вересня 2024 року.

Суддя: