Рішення

від 17.05.2023 по справі 910/21620/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2023Справа № 910/21620/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД /SMART HOLDING (CYPRUS) LTD)

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення № 594-р від 28.10.2021,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 17.05.2023,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, Комітет) про визнання недійсним та скасування рішення № 594-р від 28.10.2021.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірне рішення Антимонопольного комітету України є незаконним та порушує права нових акціонерів Товариства.

Ухвалою від 10.01.2022 залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору у відповідному розмірі.

17.01.2022 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, до якої долучено докази на підтвердження сплати судового збору у відповідному розмірі.

Ухвалою суду від 27.01.2022 відкрито провадження за вищевказаною позовною заявою, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 21.02.2022. Також вказаною ухвалою було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД /SMART HOLDING (CYPRUS) LTD) (Зінас Кантер енд Орігенус, 3035, Лімасол, Кіпр, адреса для листування 04070, місто Київ, вулиця Ігорівська, будинок 7-А).

У зв`язку із перебуванням судді Джарти В.В. у відпустці підготовче засідання 21.02.2022 не відбулось.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Ухвалою суду від 06.06.2023 підготовче засідання було призначене на 04.07.2022.

За наслідками підготовчого засідання 04.07.2022 судом була постановлена ухвала, якою клопотання Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" про витребування доказів було задоволено, витребувано у Антимонопольного комітету України копію заяви компанії СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД /SMART HOLDING (CYPRUS) LTD) від 30.07.2021 № 2021-Jul-30-AMC-KOE (зареєстрована в Комітеті 30.07.2021 за № 15-01/571-ЕКк) про надання дозволу компанії на безпосереднє та/або опосередковане придбання акцій АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО", що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства з додатками до неї; додаткові документи, надані компанією СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД /SMART HOLDING (CYPRUS) LTD) до Антимонопольного комітету України під час розгляду заяви від 30.07.2021 № 2021-Jul-30-AMC-KOE (зареєстрована в Комітеті 30.07.2021 за № 15-01/571-ЕКк) на підставі яких було прийнято Рішення АМКУ № 594-р від 28.10.2021. Підготовче засідання було відкладене на 29.08.2022.

Ухвалою суду від 29.08.2022, постановленою за наслідками підготовчого засідання, було вирішено, задовольнити клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд справи в закритому судовому засіданні, проводити розгляд справи № 910/21620/21 у закритому судовому засіданні, задовольнити клопотання СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД /SMART HOLDING (CYPRUS) LTD) про обмеження доступ до матеріалів справи в частині інформації з обмеженим доступом та обмежити доступ до матеріалів справи шляхом заборони зняття копій з матеріалів, які містять інформацію з обмеженим доступом. Підготовче засідання було відкладене на 12.10.2022.

У подальшому ухвалою суду від 31.10.2022 підготовче засідання було призначене на 30.11.2022.

За наслідками підготовчого засідання 30.11.2022 судом була постановлена ухвала про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська 2а, ідентифікаційний код 31954068): виписку про обіг на рахунку в цінних паперах з 21.12.2020 по 30.11.2021 емітента АТ «Харківобленерго» на депозитарному рахунку у цінних паперах (код НОМЕР_1 ) компанії SMART HOLDING (CYPRUS) LTD; виписку про обіг на рахунку в цінних паперах з 21.12.2020 по 30.11.2021 емітента АТ «Харківобленерго» на депозитарному рахунку у цінних паперах (код НОМЕР_2 ) фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); виписку про обіг на рахунку в цінних паперах з 21.12.2020 по 30.11.2021 емітента АТ «Харківобленерго» на депозитарному рахунку у цінних паперах (код НОМЕР_4 ) компанії ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД. Підготовче засідання було відкладене на 25.01.2023, яке у подальшому ухвалою суду від 23.01.2023 було призначене на 01.03.2023.

За наслідками підготовчого засідання 01.03.2023 була постановлена ухвала про повторне витребування документів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт», підготовче засідання було відкладене на 13.03.2023.

У підготовчому засіданні 13.03.2023 судом була оголошена перерва до 24.04.2023.

За наслідками підготовчого засідання 24.04.2023 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначений розгляд справи по суті в судовому засіданні 17.05.2023.

У судовому засіданні 17.05.2023 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

У свою чергу представник відповідача проти позову заперечував, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві.

Третя особа заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на свої доводи, викладені в письмових запереченнях.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2020 між Продавцем Компанією ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД та Покупцем Компанією SMART HOLDING (CYPRUS) LTD було укладено Договір купівлі-продажу акцій Акціонерного товариства «Харківобленерго» у кількості 76 436 210 акцій (сімдесят шість мільйонів чотириста тридцять шість тисяч двісті десять), що становить 29,7950% відсотків акцій у статутному капіталі емітента (далі - Договір від 21.12.2020).

Пунктом 2.5 Договору від 21.12.2020 передбачено, що зарахування Акцій на Рахунок в Цінних Паперах Покупця відбувається лише за умови отримання Покупцем попереднього дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію.

28.01.2021 Антимонопольний комітет України за результатами розгляду справи № 128-25/16-20-ЕК про концентрацію у вигляді придбання компанією «Lovitia Investments Ltd» (м. Лімасол, Кіпр) акцій акціонерного товариства «Харківобленерго», прийняв рішення №51- р, яким надав дозвіл компанії «SMART HOLDING (CYPRUS) LTD» на придбання акцій акціонерного товариства «Харківобленерго», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.

24.02.2021, відповідно до Договору від 21.12.2020, Акції були зараховані на Рахунок в Цінних Паперах Покупця, в результаті чого відбувся перехід права власності на Акції від компанії ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД до компанії SMART HOLDING (CYPRUS) LTD.

16.07.2021 між компанією ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (Продавцем) та компанією SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (Покупцем), було укладено Додаткову угоду (далі - Додаткова угода від 16.07.2021) про внесення змін до п. 2.5. Договору від 21.12.2020), згідно з якою продаж та передача Продавцем Покупцю Акцій у розмірі 29,7950 % у статутному капіталі емітента здійснюється двома пакетами: Пакет Акцій І - у кількості 64 109 444 штуки, що складає 24,99 % у статутному капіталі емітента (надалі - «Пакет Акцій І»), за умови отримання ціни продажу Пакету Акцій І; Пакет Акції II - у кількості 12 326 766 штук, що складає 4,805 % у статутному капіталі емітента (надалі - «Пакет Акцій II») - за умови отримання ціни продажу Пакету Акцій II та протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання Покупцем відповідного дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію.

22.07.2021 Рішенням Антимонопольного комітету України № 436-р (далі - Рішення АМКУ №436-р), скасовано рішення Антимонопольного комітету України від 28.01.2021 № 51-р про надання дозволу компанії «SMART HOLDING (CYPRUS) LTD» (м. Лімасол, Кіпр) на придбання акцій акціонерного товариства «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (м. Харків. Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00131954), що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.

30.07.2021 компанія SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (м. Лімасол, Кіпр), в особі уповноваженого представника, звернулась до Антимонопольного комітету України із заявою від 30.07.2021 №2021-Jul-30-AMC-KOE (зареєстрована в Комітеті 30.07.2021 за №15- 01/571-ЕКк) про надання дозволу компанії «SMART HOLDING (CYPRUS) LTD» на безпосереднє та/або опосередковане придбання акцій AT «Харківобленерто», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.

01.08.2021 між компанією ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (Продавцем) та компанією SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (Покупцем) було укладено Додаткову угоду (далі - Додаткова угода від 01.08.2021) до Договору від 21.12.2020 відповідно до якої сторони, приймаючи до уваги, що 22.07.2021 Антимонопольним комітетом України було скасовано Дозвіл на концентрацію, домовились про повернення Продавцю Пакету Акцій II до 31.08.2021. Пунктом 4 Договору купівлі-продажу (передачі) Пакету Акцій II визначено, що передача (повернення) Покупцю Пакету Акцій II може бути здійснено на підставі додаткових угод між сторонами за умови отримання Покупцем відповідного дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію або оскарження Рішення №436-р.

Станом на 30.09.2021, 20.10.2021, 28.10.2021, 03.11.2021, 09.12.2021, як вбачається із Витягів з Реєстру власників іменних цінних паперів та Інформації про перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, власником Пакету акцій II, що складає 4.805 % у статутному капіталі емітента є фізична особа - ОСОБА_1 , а Пакету Акцій II, що складає 24.98994% у статутному капіталі емітента, є компанія SMART HOLDING (CYPRUS) LTD.

Тобто, Пакет Акцій II, що складає 4,805 % у статутному капіталі емітента, був повернутий компанії ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (Продавцю) на виконання Додаткової угоди від 01.08.2021, після чого відчужений компанією ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД на користь фізичної особи - ОСОБА_1 .

Зважаючи на те, що Заявник та об`єкт придбання (разом з юридичними/фізичними особами, що прямо та/або опосередковано пов`язані з ними відносинами контролю) перевищують передбачені законом фінансові показники, а також зважаючи на те, що попередній дозвіл на концентрацію було скасовано, 30.07.2021 компанія SMART HOLDING (CYPRUS) LTD повторно звернулась до Антимонопольного комітету України із заявою від 30.07.2021 №2021-Jul-30-АМС-КОЕ (зареєстрована в Комітеті 30.07.2021 за №15- 01/571-ЕКк), про надання дозволу компанії «SMART HOLDING (CYPRUS) LTD» на безпосереднє та/або опосередковане придбання акцій AT «Харківобленерго», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.

Разом із заявою про концентрацію від 30.07.2021 компанія «SMART HOLDING (CYPRUS) LTD», повинна була подати:

1) проект договору купівлі продажу або іншого правочину за яким відбулося відчуження пакету Акцій II (4.805 % акцій) від «ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» до ОСОБА_1 ;

2) проект договору купівлі продажу пакету Акцій II (4,805 % акцій) між Продавцем ОСОБА_1 та Покупцем «ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» або проект іншого правочину, спрямованого на повернення пакету акцій II компанії «ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД»;

3) проект додаткової (додаткових) угоди (угод) між Продавцем «ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» та «SMART HOLDING (CYPRUS) LTD» (Покупцем) щодо передачі (повернення) Покупцю Пакету Акцій II.

Отже, компанія SMART HOLDING (CYPRUS) LTD, під час звернення до Антимонопольного комітету України із заявою від 30.07.2021 №2021-Jul-30-AMC-KOE (про надання дозволу компанії «SMART HOLDING (CYPRUS) LTD» на безпосереднє та/або опосередковане придбання акцій AT «Харківобленерго», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства, не могла виконати вимоги пп. 12 п. 2 Положення про концентрацію оскільки ОСОБА_1 набув Пакет акцій II після звернення компанії SMART HOLDING (CYPRUS) LTD до АМКУ із заявою про концентрацію (30.07.2021).

За твердженнями позивача компанія SMART HOLDING (CYPRUS) LTD, під час звернення до Антимонопольного комітету України із заявою від 30.07.2021 №2021 -Jul- ЗО-АМС-КОЕ (зареєстрована в Комітеті 30.07.2021 за №15-01/571-ЕКк) про надання дозволу компанії «SMART HOLDING (CYPRUS) LTD» на безпосереднє та/або опосередковане придбання акцій AT «Харківобленерго», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства, не надала разом із заявою про концентрацію або під час розгляду справи про концентрацію, проекти договорів купівлі-продажу або інших правочинів. стороною яких є власник Пакету акцій II - ОСОБА_1 , оскільки останній набув їх після звернення компанії SMART HOLDING (CYPRUS) LTD до АМКУ із заявою про концентрацію (30.07.2021).

Також позивач стверджує, що компанією SMART HOLDING (CYPRUS) LTD не виконано вимоги абз. 3 пп. 12 п. 2 Розділу IX, п. 19 Розділу X Положення про концентрацію та було подано недостовірну інформацію, що призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та в результаті такого неповного з`ясування - прийняття незаконного та необґрунтованого рішення Антимонопольного комітету України №594-р від 28.10.2021 про надання дозволу компанії «SMART HOLDING (CYPRUS) LTD» (м. Лімасол. Кіпр) на придбання акцій акціонерного товариства «Харківобленерго», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.

До того ж, позивач зауважує, що із рішення АМКУ від 28.10.2021 вбачається, що за інформацією AT «Харківобленерго», товариство здійснює господарську діяльність із надання послуг з розподілу електричної енергії на території Харківської області. Найбільшим акціонером AT «Харківобленерго» є держава Україна (в особі Фонду державного майна). Слід звернути увагу, що на момент винесення Антимонопольним комітетом України Рішення №594-р від 28.10.2021, інформація про те, що Фонд державного майна України здійснює управління корпоративним правами держави у статутному капіталі AT «Харківобленерго» є недостовірною і не відповідає обставинам справи, оскільки на цей час відбувся перехід права управління корпоративними правами держави Україна у статутному капіталі AT «Харківобленерго» від Фонду державного майна до Міністерства енергетики України відповідно до Розпорядження Кабінету міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 1222-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності». Відповідно до п. З вказаного розпорядження, передано Міністерству енергетики повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, згідно з додатком до цього розпорядження - «Переліком акціонерних товариств, повноваження з управління корпоративними правами яких підлягають передачі Міністерству енергетики» (далі - Перелік). Одним із акціонерних товариств, що включені в цей перелік, є AT «Харківобленерго» (00131954). У пункті 5 Розпорядження Кабінету міністрів України від 15.09.2021 № 1222-р, встановлено, що це розпорядження набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 1 та абзацу другого пункту 2 цього розпорядження, які набирають чинності з 01.04.2022.

Отже, перехід права управління корпоративними правами держави Україна у статутному капіталі AT «Харківобленерго» від Фонду державного майна до Міністерства енергетики України відбувся до прийняття рішення Комітету від 28.10.2021 в момент опублікування Розпорядження Кабінету міністрів України від 15.09.2021 № 1222-р, яке було здійснено 20.10.2021 в офіційному виданні Урядовий кур`єр (№ 201). Текст Розпорядження КМУ від 15.09.2021 № 1222-р роздрукований із сайту Верховної Ради за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1222-2021-%Р1%80#Text. Товариство також надає Інформацію про перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства (вих. №54898 від 13.12.2021) де зазначено, що власником 65,001048 % акцій у статутному капіталі емітента є Держава Україна в особі Міністерства енергетики України. Зважаючи на вищевикладене, інформація зазначена в Рішенні №594-р від 28.10.2021 про те, що Фонд державного майна України здійснює управління корпоративним правами держави у статутному капіталі AT «Харківобленерго» не відповідає обставинам справи.

Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просив визнати недійсним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України №594-р від 28.10.2021 про надання дозволу компанії «SMART HOLDING (CYPRUS) LTD» (м. Лімасол, Кіпр) на придбання акцій акціонерного товариства «Харківобленерго», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства, з моменту прийняття.

У свою чергу відповідач та третя особа заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що відсутні порушені права та інтереси АТ «Харківобленерго» у зв`язку із прийняттям спірного рішення Антимонопольного комітету України №594-р від 28.10.2021, оскільки рішення про концентрацію не передбачає виникнення нових зобов`язань та не покладає обов`язків на учасників концентрації.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом положень частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, шляхом звернення до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частини 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних. Це особливо стосується гарантій, закріплених ст. 6 Конвенції, з огляду на визначне місце, яке у демократичному суспільстві займають право на справедливий суд разом з усіма гарантіями за цією статтею (див. рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Альберт-Адам II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany) [ВП], заява №42527/98, n. 45). У n. 54 рішення у справі «Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland, заява №28249/95) Суд також погодився, що можуть бути справи, в яких майбутній позивач повинен мати попередній дозвіл до того, як йому дозволять процедуру подання позову (див. рішення суду у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), серія A, №93, n. 59).

Таким чином, право на суд не є абсолютним і може бути обмежно за суб`єктним складом осіб, яким законом надано право на звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до статті 39 Закону особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники.

Заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв`язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані цим Законом. Про визнання третьою особою органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що перелік осіб, яким законом надано право на оскарження рішень Комітету є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню, тому для оскарження рішень Комітету особа повинна мати правовий статус визначений статтею 60 Закону, якого Позивач не має. Аналогічних висновків щодо права на оскарження рішення органів Комітету дотримується також Верховний Суд у пункту 7.2. постанови Верховного Суду від 01.06.2021 справа № 910/4185/20. Так, Верховний Суд зазначив, що підприємство не є особою, визначеною статтею 60 Закону № 2210, яка може оскаржити рішення Комітету (не є особою, прав і законних інтересів якої стосується рішення Комітету).

Отже, у AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» відсутнє право на оскарження Рішення, оскільки він не є особою, визначеною у статті 60 Закону, що у повній мірі відповідає висновкам Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується. Позивачі оскаржили рішення, яке є правовим актом індивідуальної дії. Такі правові акти породжують права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 2а-2885/12/1470.

Водночас правова природа надання Комітетом дозволу на концентрацію полягає в оцінці допустимості здійснення певної концентрації з огляду на положення законодавства про захист економічної конкуренції, тобто в оцінці її впливу на певний ринок. Отже, Комітет надає дозвіл не на фактичне придбання акцій (часток, паїв), злиття суб`єктів господарювання або створення нового суб`єкта господарювання тощо, а лише підтверджує можливість вчинення таких дій без порушення норм законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки вони не призводять до монополізації або суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України (постанова Вищого господарського суду України від 27.08.2014 у справі №910/23701/13).

Відтак, Рішення Комітету є документом дозвільного характеру, прийнятим у розрізі оцінки впливу заявлених дій на конкуренцію, які не передбачають виникнення жодних зобов`язань чи покладання обов`язку як для заявників, так і для будь-яких інших осіб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» посилається на наявність охоронюваного законом інтересу, який пов`язаний із корпоративним управлінням товариства, проте правова природа надання органами Комітету дозволу на концентрацію безпосередньо не пов`язана з корпоративним управлінням господарського товариства, а позивач в свою чергу не підтверджує, що дозволена концентрація призводить до монополізації або суттєвого обмеження конкуренції на ринку.

Таким чином, наявність порушеного права або інтересу у суб`єкта господарювання може бути пов`язано виключно у випадку доведення неповноти з`ясування Комітетом факту монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на ринку.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем не наведено обставин та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що спірна концентрація призводять до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на відповідному товарному ринку, а отже не доведено наявність як порушеного права так і охоронюваного законом інтересу.

Суд зазначає про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного захисту залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспоренення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, у тому числі, щодо можливого порушення прав чи інтересів у майбутньому, натомість висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Водночас позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній інтерес у вирішенні питання, що є предметом позову; не обґрунтував зв`язок між метою своєї діяльності та предметом позову, конкретно не зазначив інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту не довів права на звернення до суду за захистом власних прав та інтересів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 статті 22 Закону встановлено, що з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Комітету здійснюють державний контроль за концентрацією суб`єктів господарювання (далі - концентрація). Подання заяви про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання здійснюється у порядку у порядку, встановленому Комітетом, що закріплено статтею 26 Закону.

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу Комітету на концентрацію суб`єктів господарювання, затвердженого Розпорядженням Комітету від 19.02.2002 № 33-р та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 березня 2002 р.за № 284/6572 (далі - Положення) це Положення встановлює порядок подання заяв до Комітету про попереднє отримання дозволу Комітету чи Адміністративної колегії Комітету на концентрацію суб`єктів господарювання, а також їх розгляду та одержання висновків з питань концентрації суб`єктів господарювання.

Тобто, Положення встановлює виключно норми процесуального права, якими врегульовано порядок подання відповідних заяви. При цьому, звертаємо увагу, що у застосуванні процедурних та процесуальних норм діяльності Комітету, як підстави для визнання недійсним або скасування прийнятого органом Комітету, рішення, необхідно враховувати положення частини 2 статті 59 Закону Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якої порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення (частина 2 статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Європейський Суд в пункті 42 рішення у справі № С-441/07 Р «Європейська комісія проти Alrosa Company Ltd.» (СРЕС, 2010 г., (в подальшому: Alrosa (С-441/07 Р)) наголосив, що судовий перегляд спрямований виключно на перевірку того, чи не є оцінка Комісії явно помилковою. Наведене вище свідчить, що порушення Комітетом норм процесуального права не є обов`язковою підставою для скасування або визнання недійсним рішення органів Комітету. У свою чергу державний контроль за економічною концентрацією за своїм характером полягає в попереджені настання негативних наслідків для конкуренції, у вигляді монополізації товарного ринку або суттєвого обмеження конкуренції та не спрямований на надання дозволу на право фактичного придбання активів, часток в статутному капіталі, тощо.

Рішенням Комітету встановлено, що концентрація, у вигляді придбання компанією «SMART HOLDING (CYPRUS) LTD» акцій AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України. Вказаних обставин позивачем не спростовано, що свідчить виключно про формальний характер тверджень, що Рішення є необґрунтованим, оскільки будь-яких заперечить або доводів пов`язаних із впливом на ринок позовна заява не містить.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" про визнання недійсним та скасування рішення № 594-р від 28.10.2021 відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на Акціонерне товариство "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23.06.2023.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ