ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/666/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф., при секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши справу №916/666/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Курортний (65009, м. Одеса, пров. Курортний, буд. 2, код ЄДРПОУ 34995719)
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646)
про визнання недійсним результатів аукціону та стягнення
Представники сторін:
від позивача - Віноградова С.А. довіреність;
від відповідача - Стапінський В.О. самопредставництво;
від третьої особи: не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Курортний звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях про:
-визнання недійсним результатів електронного аукціону № 8РЕ001-иА-20221214-61348 з продажу об`єкта малої приватизації - державного пакету акцій розміром 50% статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913) у кількості 2883281 штук, що відбувся 23.12.2022 р., оформленого протоколом про результати електронного аукціону, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 30.12.2022 р. № 1103;
-стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача грошові кошти в сумі 1370941,07 грн. та в сумі 1300 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
23.12.2022 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях було проведено електронний аукціон № SPE001-UA-20221214-61348 з продажу державного пакету акцій розміром 50% статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913) у кількості 2883281 штук.
Переможцем вказаного аукціону стало ТОВ «Курортний», що підтверджується протоколом про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20221214-61348 від 23.12.2022 р.
Наказом Відповідача від 30.12.2022 р. № 1103, як організатором вказаного аукціону, було затверджено протокол про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20221214-61348 з продажу об`єкта малої приватизації - державний пакет акцій розміром 50% статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913) у кількості 2883281 штук.
Як вказує позивач, в Інформаційному повідомленні відповідача про продаж 23.12.2022 р. на аукціоні об`єкта малої приватизації - державного пакету акцій розміром 50% статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913) у кількості 2883281 штук, зазначено, зокрема, що: прострочена кредиторська заборгованість підприємства - 2055,0 тис. грн., у тому числі: із заробітної плати - 0,0 тис. грн.; за розрахунками з бюджетом - 2055,0 тис. грн. Також у цьому повідомленні вказано, що майно товариства розташовано за адресами (та наведено перелік майна):
-виробництво № 3: м. Одеса, вул. Житомирська (Академіка Гаркавого), 6;
-виробництво № 2: м. Одеса, вул. Болгарська, 71;
-виробництво № 2: м. Одеса, вул. Болгарська, 80;
-виробництво № 1: м. Одеса, вул. Степова, 9;
-водна станція: м. Одеса, Миколаївська дорога, 142.
TOB «Курортний» визнано переможцем аукціону, найвищу цінову пропозицію подано через електронний майданчик ТОВ «Українська універсальна біржа».
Як стверджує позивач, під час проведення електронного аукціону відповідачем було порушено вимоги ст. 2 Закону України № 2269-VIII та п. 24 Порядку № 432 щодо внесення достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно об`єктів нерухомості, які розташовані на території ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», що не відповідає принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації та, відповідно, суттєво вплинуло на результати електронного аукціону і призвело до порушення прав та інтересів позивача як переможця цього аукціону.
Так, після проведення аукціону з відкритих джерел позивачу стало відомо, що при підготовці та проведенні аукціону не було зазначено суттєві характеристики підприємства, а саме - виведення та перереєстрацію нерухомого майна, а також наявність іншої заборгованості у великому розмірі.
Зокрема, позивач вказує, що нежитлові приміщення, за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 80, загальною площею 1254,3 кв.м, що вказані в Інформаційному повідомлені РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, одночасно належать Міжнародній Комерційній Компанії «Нордікс Трейд ЛТД» (Сейшели) та ПАТ «МВО «Оріон». Зазначені приміщення, за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 80/1 загальною площею 1254,3 кв.м були зареєстровані за Міжнародною Комерційною Компанією «Нордікс Трейд ЛТД» (Сейшели) на підставі договорів купівлі - продажу від 28.11.2017 р. № 1386 та від 28.11.2017 р. № 1383, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., оригінали яких наявні у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. До цього, нежитлові приміщення, за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 80/1 належали: Швецю Олександру Сергійовичу на підставі договорів купівлі - продажу від 16.11.2016р. № 2131 та від 16.11.2016р. № 2130, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В., та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 10.09.1997р. № 21379, укладеному на Одеській товарній біржі, що зареєстрований в реєстрі нерухомого майна 17.08.2016р. державним реєстратором Іскровим О.В.
При цьому позивач зауважує, що ці нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 80, відповідно до інформаційного повідомлення належать ПАТ «МВО «Оріон», оскільки площа будівель за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська. 80/1 та за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 80 співпадає.
Також позивач вказує, що нежитлові приміщення, за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9, що вказані в інформаційному повідомлені Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про продаж на аукціоні об`єкта малої приватизації - державного пакета акцій, що становить 50% статутного капіталу ПАТ «МВО «Оріон», одночасно належать Міжнародній Комерційній Компанії «Нордікс Трейд ЛТД» (Сейшели) та ПАТ «МВО «Оріон».
Так, нежитлові приміщення, за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, 46а загальною площею 23021,9 кв.м зареєстровані за Міжнародною Комерційною Компанією «Нордікс Трейд ЛТД» (Сейшели) на підставі договорів купівлі - продажу від 28.11.2017 р. № 1393 та від 28.11.2017 р. № 1390, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. Факт вказаної реєстрації підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 105691548 та № 105685754 від 30.11.2017 р. До цього, нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 належали: ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 04.09.1997 року № 21363, що укладений на Одеській товарній біржі та зареєстрований в реєстрі нерухомого майна 17.08.2016 р. державним реєстратором Іскровим О.В. Нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, 46а загальною площею 23021,9 кв.м зареєстровані за Міжнародною Комерційною Компанією «Нордікс Трейд ЛТД» (Сейшели) на підставі договорів купівлі - продажу від 28.11.2017 р. № 1393 та від 28.11.2017 р. № 1390, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. Наразі позивач вказує, що ці нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9 відповідно до інформаційного повідомлення належать ПАТ «МВО «Оріон», а площа будівель за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, 46а, та за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9 співпадає.
Крім того, позивач зазначає, що нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 71, що вказані в інформаційному повідомлені Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про продаж на аукціоні об`єкта малої приватизації - державного пакета акцій що становить 50% статутного капіталу ПАТ «МВО «Оріон», одночасно належать Міжнародній Комерційній Компанії «Нордікс Трейд ЛТД» (Сейшели) та ПАТ «МВО «Оріон». Так, нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Адмірала Лазарева, 72а, загальною площею 4258,4 кв.м зареєстровані за Міжнародною Комерційною Компанією «Нордікс Трейд ЛТД» (Сейшели) на підставі договорів купівлі - продажу від 28.11.2017 р. № 1394 та від 28.11.2017 р. № 1395, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. Вказані обставини підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 105701197 та № 105707446 від 30.11.2017 р., оригінали яких наявні у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. Поряд з цим позивач зауважує, що до цього нежитлові приміщення, за адресою: м. Одеса, вул. Адмірала Лазарева, 72а належали: Симоненкову Геннадію Вікторовичу на підставі договору купівлі - продажу від 10.09.1997 р. № 21378, укладеному на Одеській товарній біржі, зареєстрованому в реєстрі нерухомого майна 17.08.2016 р. держаним реєстратором Іскровим О.В. Та ці нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 71, відповідно до інформаційного повідомлення належать ПАТ «МВО «Оріон», адже площа будівель за адресою: Адмірала Лазарева, 72а та за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 71, співпадає.
Крім того, позивач зазначає, що 10.01.2023 р. Господарським судом Одеської області відкрито провадження за позовами до ПАТ «МВО «Оріон» про стягнення більше 6,4 млн. грн. заборгованості за раніше укладеними договорами оренди.
Відтак, позивач стверджує, що при підготовці та проведенні аукціону зазначені суттєві дані про майновий стан підприємства не було зазначено.
В даному випадку ТОВ "Курортний" сумлінно та добросовісно реалізовувало своє право на участь в аукціоні № SPE001-UA-20221214-61348 та мало легітимні очікування на задоволення своїх потреб шляхом придбання цього лота.
ТОВ «Курортний» шляхом придбання контрольного пакету акцій ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» мало намір у подальшому використовувати приміщення, які розташовані на території заводу, однак, як згодом стало відомо, вже після проведення аукціону 23.12.2022 р., вказані приміщення вже належать на праві власності іншій юридичній особі. Тобто, легітимні очікування ТОВ «Курортний» не можуть бути реалізовані.
Позивач, посилаючись на ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, вказує, що правова природа продажу об`єкта приватизації шляхом проведення електронного аукціону дає підстави для можливості визнання такого аукціону недійсним за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.
Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що результат електронного аукціону № SPE001-UA-20221214-61348 має бути визнаний недійсним, оскільки під час його проведення відповідачем було порушено вимоги ст. 2 Закон України № 2269-VIII та п. 24 Порядку № 432 щодо внесення достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно об`єктів нерухомості, які розташовані на території ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», що не відповідає принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації та, відповідно, суттєво вплинуло на результати електронного аукціону і призвело до порушення прав та інтересів позивача як переможця цього аукціону.
Також за участь у вказаному аукціоні позивачем було сплачено реєстраційний внесок у розмірі 1300 грн. та гарантійний внесок у розмірі 1 370 941 грн. 07 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 6 від 20.12.2022 р. та № 7 від 22.12.2022 р.
Листами від 19.01.2023 р. № 19-01/1, від 25.01.2023 р. № 25-01/1 позивач звертався до відповідача щодо повернення реєстраційного та гарантійного внесків. Однак, у листі від 24.01.2023 р. № 11-08-00269 відповідачем зазначено, що підстави для повернення ТОВ «Курортний» реєстраційного та гарантійного внесків відсутні, наслідком несплати ТОВ «Курортний» за об`єкт приватизації у встановлений термін є зарахування гарантійного внеску до державного бюджету.
Крім того, у позовній заяві позивач також просив суд залучити до участі у справі Державну казначейську службу України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2023 року позовну заяву ТОВ „Курортний залишено без руху з огляду на ненадання заявником належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів та встановлено заявнику п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви.
01.03.2023р. до господарського суду надійшла заява (вх. №6535/23) від Товариства з обмеженою відповідальністю Курортний про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2023 року вказану позовну заяву ТОВ „Курортний прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/666/23 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
07.04.2023 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх. № 11289/23), в якому відповідач заперечує повністю проти позову, вказуючи, що об`єктом приватизації виступає державний пакет акцій розміром 50,000 % статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913, адреса: м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, 6), що становить 2883281 штук акцій, а не нерухоме майно, належне ПАТ „Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон». Тому у випадку оплати ціни продажу об`єкта приватизації, з ТОВ «Курортний» був би укладений договір-купівлі продажу акцій, а позивач став би акціонером ПАТ «МВО «Оріон» та власником акцій у розмірі 50,000 % статутного капіталу Товариства. Даний факт не означає, що після укладання договору-купівлі продажу, ТОВ «Курортний» стало б власником об`єктів нерухомості, про які зазначає в позові.
Також у відзиві на позов відповідач просив поновити строк для подання відзиву.
Під час підготовчого засідання 26.04.2023 р. судом були розглянуто клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву та протокольно поновлено вказаний строк і відзив залучено у справу до розгляду.
Наразі у підготовчому засіданні 26.04.2023 р. представник позивача просив залучити до участі у справі в якості третьої особи Державну казначейську службу України.
Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2023 року до участі у справі № 916/666/23 залучено Державну казначейську службу України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, при цьому відкладено підготовче засідання на 17.05.2023 р. о 10 год. 45 хв.
10.05.2023 року від Державної казначейської служби України в особі ГУ ДКСУ в Одеській області надійшли письмові пояснення на позовну заяву (вх. № 15421/23), в яких третя особа заперечує проти позову та вважає його необґрунтованим.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.05.2023 р. у справі № 916/666/23 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 30.05.2023 р.
30.05.2023 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника у розгляду касаційної скарги у КГС ВС та неможливості прибути в судове засідання.
У судовому засіданні, яке відбулось 30.05.2023р., було оголошено протокольно про відкладення в розгляду справи на 13.06.2023р. о 10:00, про що ухвалою суду від 30.05.2023 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено позивача і третю особу та викликано останніх у судове засідання.
В судовому засіданні 13.06.2023 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, натомість представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.
Наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 р. № 1 (із змінами) затверджено «Перелік державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності»
Вказаним Наказом ФДМУ до Переліку включено об`єкт малої приватизації - державний пакет акцій розміром 50,000 % статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон».
Наказом Регіонального відділення від 18.01.2022 року №89 прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 50% статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код за ЄДРПОУ 14309913, адреса: Одеська область, м. Одеса, вул. Ак. Гарватого, 6), що становить 2 883 281 штук акцій. Приватизувати державний пакет акцій ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» шляхом продажу на аукціоні з умовами.
Наказом Регіонального відділення від 12.12.2022 № 1044 затверджено протокол засідання аукціонної комісії.
12.12.2022 року в електронній торговій системі ProZrro.Продажі Регіональним відділенням опубліковано інформаційне повідомлення.
23.12.2022 року в електронній торговій системі ProZrro.Продажі відбувся електронний аукціон № SPE001-UA-20221214-61348 за лотом об`єкта малої приватизації державний пакет акцій розміром 50,000 % статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913, адреса: м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, 6), що становить 2883281 штук акцій. Номінальна вартість пакета акцій - 720820,25 гривень.
Переможцем електронного аукціону визнано ТОВ «Курортний».
23.12.2022 року сформовано протокол електронного аукціону, який був підписаний з боку ТОВ «Курортний».
Наказом Регіонального відділення від 30.12.2022 року №1103 затверджено протокол електронного аукціону № SPE001-UA-20221214-61348 з продажу об`єкта малої приватизації державного пакету акцій розміром 50,000 % статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913, адреса: м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, 6), що становить 2883281 штук акцій. Номінальна вартість пакета акцій - 720820,25 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» переможець електронного аукціону сплачує на відповідний поточний рахунок органу приватизації ціну продажу об`єкта малої приватизації не пізніше ніж протягом 20 робочих днів, ціну продажу об`єкта великої приватизації - не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону.
Отже, починаючи з 23.12.2022 року у переможця електронного аукціону ТОВ «Курортний» було 20 робочих днів на сплату ціни продажу. Однак, як встановлено судом, у встановлений термін позивачем таку оплату проведено не було.
23.01.2023 року складено та завантажено в ЕТС Акт про відсутність оплати та неукладання договору купівлі-продажу.
Наказом Регіонального відділення від 30.01.2023 року № 80 прийнято рішення про неукладання договору купівлі-продажу з ТОВ «Курортний».
Разом з тим, позивач, звертаючись із заявленим позовом, стверджує. що при підготовці та проведенні аукціону зазначені суттєві дані про майновий стан підприємства не було зазначено. Натомість ТОВ "Курортний" сумлінно та добросовісно реалізовувало своє право на участь в аукціоні № SPE001-UA-20221214-61348 та мало легітимні очікування на задоволення своїх потреб шляхом придбання цього лота. Так, зокрема, ТОВ «Курортний» шляхом придбання контрольного пакету акцій ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» мало намір у подальшому використовувати приміщення, які розташовані на території заводу, однак, як згодом стало відомо, вже після проведення аукціону 23.12.2022 р., вказані приміщення вже належать на праві власності іншій юридичній особі. Тобто, легітимні очікування ТОВ «Курортний» не можуть бути реалізовані, тому просить визнати аукціон недійсним за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.
За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Так, частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, зокрема це справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При цьому відповідно до приписів частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Так, вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх встановлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорене таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
За змістом положень вказаних норм, суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Правова позиція щодо обов`язку позивача, відповідно до законодавчих приписів статей 15, 16 ЦК України та статей 4, 13, 74, 76, 79 ГПК України, обґрунтувати і довести належними і вірогідними доказами порушення (невизнання, оспорювання) його прав та/або законних інтересів, сформульована Верховним Судом в постанові від 28.04.2020 у справі № 910/6517/19.
Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Разом з тим, особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, якщо він передбачений чинним законодавством або договором. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, господарський суд виходить насамперед із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Крім того, під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення, або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов. Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли у судовому процесі відсутній будь-який сенс в розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача у обраний ним спосіб.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Відповідний висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 р. у справі № 925/1265/16.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
При цьому, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Так, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту порушених, суд зазначає про наступне.
Як встановлено судом, 23.12.2022 року в електронній торговій системі Рго2гго.Продажі відбувся електронний аукціон № 8РЕ001-иА-20221214-61348 за лотом об`єкта малої приватизації державний пакет акцій розміром 50,000 % статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913, адреса: м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, 6), що становить 2883281 штук акцій, номінальною вартістю пакета акцій - 720820,25 гривень.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюються Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».
При цьому механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації (далі - об`єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (далі - Порядок № 432).
Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства (ч. 1 ст. 7 «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначений порядок приватизації державного і комунального майна, який передбачає:
формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;
прийняття рішення про приватизацію;
прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;
проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації;
перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;
затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;
затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;
опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації;
проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;
укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» перелік об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Фондом державного майна України.
Згідно із класифікацією об`єктів приватизації, визначеною статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», до об`єктів малої приватизації належать:
1) єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації;
2) окреме майно.
Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації;
3) об`єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об`єкти;
4) об`єкти соціально-культурного призначення.
До об`єктів соціально-культурного призначення належать об`єкти освіти, охорони здоров`я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об`єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об`єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств;
5) пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об`єктів великої приватизації;
6) інші об`єкти, що не належать до об`єктів великої приватизації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», одним із способів приватизації державного або комунального майна є продаж об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі на аукціоні з умовами, аукціоні із зниженням стартової ціни.
Процедура продажу об`єктів малої приватизації, до яких відносяться, в т.ч. пакети акцій акціонерного товариства визначено ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Зокрема, об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1).
Для продажу об`єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування.
До складу аукціонної комісії входять не менш як п`ять осіб.
Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органами приватизації.
Стартова ціна продажу визначається відповідно до статті 22 цього Закону.
Об`єкти соціально-культурного призначення приватизуються з умовою збереження профілю діяльності.
Об`єкти соціально-культурного призначення, що не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані, можуть бути перепрофільовані, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.
Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через п`ять робочих днів публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об`єкта малої приватизації на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі (ч. 4).
Аукціони з продажу об`єктів малої приватизації проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 25 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об`єктів малої приватизації (ч.5).
Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі.
Протокол про результати електронного аукціону підписується шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, крім випадків, якщо на підписанні протоколу в письмовій формі наполягає переможець електронного аукціону.
У випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 цього Закону, або у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, або у разі несплати ним ціни продажу об`єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.
Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, або не сплатив ціну продажу об`єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта (ч. 6).
Після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації.
Наразі, як встановлено судом, позивачем не було сплачено ціну продажу об`єкта приватизації у встановлений строк, натомість позивачем заявлено позов про визнання аукціону недійсним, оскільки позивач вважає, що під час проведення електронного аукціону відповідачем було порушено вимоги ст. 2 Закону України № 2269-VІІІ та п. 24 Порядку № 432 щодо внесення достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно об`єктів нерухомості, які розташовані на території ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», що не відповідає принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації та, відповідно, суттєво вплинуло на результати електронного аукціону і призвело до порушення прав та інтересів позивача як переможця цього аукціону.
Однак, вказані доводи позивача суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, об`єктом приватизації виступає державний пакет акцій розміром 50,000 % статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913, адреса: м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, 6), що становить 2883281 штук акцій.
Оскільки об`єктом приватизації виступає державний пакет акцій, то до правовідносин підлягає застосуванню також Закон України «Про акціонерні товариства».
Відтак, держава виступає власником державного пакету акцій розміром 50% статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» у кількості 2883281 штук.
Відповідно до статті Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Акціонерне товариство не відповідає за зобов`язаннями акціонерів. У разі вчинення акціонерами протиправних дій до товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, крім випадків, визначених законом.
Акціонери не відповідають за зобов`язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, лише в межах номінальної вартості належних їм акцій. У разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами до акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права.
За ст. 6 Закону України «Про акціонерні товариства» Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
Тип акціонерного товариства визначається у статуті акціонерного товариства.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про акціонерні товариства» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо відповідного акціонерного товариства.
Усі акції товариства є іменними та існують виключно в електронній формі.
Об`єкт приватизації: державний пакет акцій Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» у кількості 2883281 штук акцій, що становить 50% статутного капіталу товариства.
Розмір статутного капіталу товариства: 1 441 640,00 грн. Статутний капітал поділений на 5766560 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. Станом на 01.09.2022 року 2883279 штук акцій - у приватній власності недержавних акціонерів; 2 883 281 штук акцій - у державній власності та складають пакет акцій, що є об`єктом приватизації.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об`єднання "ОРІОН", затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об`єднання "ОРІОН" №01/11-3 від 30 квітня 2011р. - Публічне акціонерне товариство "Машинобудівне виробниче об`єднання "ОРІОН" засновано відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України №121 від 27 січня 1995 року шляхом перетворення державного підприємства « Одеське машинобудівне виробниче об`єднання „Оріону Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України „Про корпоратизацію державних підприємств №210/93 від 15 червня 1993р., та перейменоване відповідно до частини пятої розділу XVII Закону України „Про акціонерні товариства.
Згідно Статуту ПАТ "Машинобудівне виробниче об`єднання "ОРІОН", затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об`єднання "ОРІОН" №01/11-3 від ЗО квітня 2011р., Товариство засновано відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України №121 від 27.01.1995р. шляхом перетворення державного підприємства Одеського машинобудівного виробничого об`єднання «Оріон» у Відкрите акціонерне товариство, та перейменоване відповідно до ч.5 розділу ХVІІ Закону України «Про акціонерні товариства».
Держава в особі Фонду державного майна України, як у сукупності володіє кількістю 2 883281 штук акцій, що становить 50% статутного капіталу товариства, є одним з акціонерів ПАТ „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон.
В свою чергу Регіональне відділення ФДМУ, організовуючи аукціон із продажу державного пакету акцій розміром 50% статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», який відбувся 23.12.2022, мало на меті за наслідками аукціону укласти договір-купівлі продажу акцій, за яким власником вказаного державного пакету акцій у розмірі 50,000 % статутного капіталу Товариства мав стати переможець аукціону і тим самим останній набув би статусу акціонера ПАТ «МВО «Оріон».
З огляду на те, що переможцем аукціону стало ТОВ «Курортний», то у випадку оплати ціни продажу об`єкта приватизації з ТОВ «Курортний» був би укладений договір договір-купівлі продажу акцій, а позивач став би акціонером ПАТ «МВО «Оріон» та власником акцій у розмірі 50,000 % статутного капіталу Товариства.
В свою чергу з огляду на те, що предметом аукціону є пакет акцій, відповідно наведені позивачем у позові обставини що нерухомого майна ПАТ «МВО «Оріон» не входять до предмету спору.
Так, стаття 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», встановлює чітку класифікацію об`єктів малої приватизації, зокрема визначає, що об`єктами приватизації є, в т.ч.:
- єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації;
- пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об`єктів великої приватизації;
В даному випадку Регіональним відділенням ФДМУ не виставлявся на продаж єдиний майновий комплекс, до складу якого може входити нерухоме майно. Також на продаж не виставлялось окреме майно. Саме на такі об`єкти нерухомого майна до покупця переходить право власності , у випадку купівлі-продажу державного майна і таке право підлягає державній реєстрації в державному реєстрі речових прав.
Натомість у випадку купівлі пакету акцій - переможець аукціону, у випадку сплати ціни продажу об`єкта приватизації, стає власником корпоративних прав у вигляді акцій, тобто стає акціонером Товариства. Дана обставина означає, що такий акціонер, в залежності від кількості акцій, якими вій володіє має права передбачені ст. 27 Закону України «Про акціонерні товариства» та Статутом, такі як участь в управлінні товариством, отримання дивідендів, отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства, отримання інформації про господарську діяльність товариства.
Одна проста голосуюча акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
Натомість право власності на нерухоме майно незмінно належить ПАТ «МВО „Оріон, і позивач як переможець аукціону та за умови набуття статусу акціонера вказаного Товариства не має жодних прав на вказане нерухоме майно, крім прав, які належать акціонеру. Тобто, навіть після укладання договору-купівлі продажу ТОВ «Курортний» у жодному разі не могло набути права власності на об`єкти нерухомості, про які зазначає в позові.
Більш того, слід зазначити, що об`єкти нерухомості, вказані у позові та у Інформаційному повідомленні про приватизацію державного майна, є відмінними, а доводи позивача про те, що об`єкти нерухомості, зареєстровані за Міжнародною Комерційною Компанією «Нордікс Трейд ЛТД» (Сейшели), та належні ПАТ «МВО „Оріон об`єкти нерухомості є одним і тим об`єктом з огляду на однакову площу, хоча і за різними адресами, судом оцінюються критично, оскільки матеріали не містять таких доказів.
Відтак, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що ТОВ «Курортний» шляхом придбання контрольного пакету акцій ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» мало намір у подальшому використовувати приміщення, які розташовані на території заводу, однак, як згодом стало відомо, вже після проведення аукціону 23.12.2022 р., вказані приміщення вже належать на праві власності іншій юридичній особі. Відповідно судом не приймаються до уваги ствердження позивача про те, що ТОВ «Курортний» не можуть бути реалізовані легітимні очікування, оскільки позивач мав очікувати за результатом аукціону лише на придбання об`єкту приватизації - пакету акцій, а не об`єктів нерухомості. Тобто, після придбання пакету акцій позивач міг бути наділений виключно правами акціонера господарського товариства.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем вимог ст. 2 Закону України № 2269-VІІІ та п. 24 Порядку № 432 щодо внесення достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно об`єктів нерухомості, які розташовані на території ГІАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», що не відповідає принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації та, відповідно, суттєво вплинуло на результати електронного аукціону і призвело до порушення прав та інтересів позивача як переможця цього аукціону, суд зазначає про наступне.
Вимоги до інформаційного повідомлення про приватизацію державного майна встановлені статтею 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Так, відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону в інформаційному повідомленні про приватизацію державного або комунального майна обов`язково зазначаються: спосіб проведення аукціону;
найменування об`єкта приватизації, його місцезнаходження;
дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними;
ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (за наявності);
розмір статутного капіталу товариства та кількість акцій (розмір частки), запропонованих до продажу (у разі продажу пакета акцій (часток); стартова ціна об`єкта; розмір гарантійного внеску; розмір реєстраційного внеску;
найменування установи банку, її адреса та номери рахунків, відкритих для внесення гарантійного внеску, реєстраційного внеску та проведення розрахунків за придбані об`єкти;
умови продажу та/або експлуатації об`єкта приватизації (за наявності); інформація про договори оренди, укладені щодо об`єкта або його частини, із зазначенням за кожним таким договором найменування орендаря, орендованої площі, розміру місячної орендної плати, строку дії договору оренди; кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні; дата та час проведення аукціону; час і місце проведення огляду об`єкта;
назва організатора аукціону, адреса, номер телефону, час роботи служби з організації аукціону;
адреса веб-сайту організатора аукціону;
інші відомості (за рішенням державного органу приватизації).
До інформаційного повідомлення про приватизацію пакетів акцій (часток) єдиних майнових комплексів, а також їх структурних підрозділів включаються відомості про:
середньооблікову чисельність працівників;
обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної (за наявності);
основні показники господарської діяльності за останні три роки та за останній звітний період;
будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації (місце знаходження, кадастровий номер (за наявності), площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежнтлових приміщень) та умови користування ними;
обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, інформація про сплату екологічних зборів та платежів тощо.
Інформація по кожному вищезазначеному пункту статті 15 повністю вказана та розкрита Регіональним відділенням в інформаційному повідомленні від 12.12.2022. Вказане інформаційне повідомлення є публічно доступним кожній особі, заходиться у відкритому доступі на сайті Прозоро.Продажі (https://prozorro.saIe/auction/SPE001-UA- 20221214-61348).
Як вказує позивач у позові, відповідачу було заздалегідь відомо, що приміщення ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «ОРІОН» є предметом дослідження в рамках кримінального провадження № 42021160000000545 від 02.11.2021 р. Однак, про вказані обставини відповідачем не було зазначено в інформаційному повідомленні щодо проведення аукціону 23.12.2022. Тобто, з вказаного випливає, що у разі як би позивач знав би про вказані обставини, він би не приймав участь в аукціоні.
Вказані обставини спростовуються матеріали справи, оскільки в інформаційному повідомленні від 12.12.2022 на сторінці 12 зазначено: „***3а інформацією ПАТ МВО «Оріон» Товариство не здійснювало відчуження нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80, але в рамках кримінального провадження № 42002116000000545 досліджується факт реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80/1.
Таким чином, з метою забезпечення відкритості та прозорості проведення аукціону з продажу державного пакету акцій розміром 50,000 % статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», Регіональним відділенням було розкрито інформацію про об`єкт приватизації у повній відповідності із ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
При цьому суд зауважує, що ст. 15 Закону не містить приписів щодо обов`язку органів приватизації публікувати інформацію про кримінальні провадження, судові спори і т.п. Отже, з метою забезпечення прозорості та відкритості Регіональним відділенням ФДМУ відповідно до вимог Закону було опубліковано всю наявну інформацію стосовно об`єкта приватизації.
До того ж як зазначає відповідач, всю інформацію про об`єкт приватизації Регіональне відділення отримує виключно від балансоутримувача державного майна, а тому інформація відображена з даних, які надавалась Регіональному відділенню від ПАТ МВО «Оріон». Вся наявна у Регіонального відділення стосовно державного пакету акцій була повністю відображена в інформаційному повідомленні.
Щодо висновку спеціаліста від 24.01.2023 р. № 21-ЮЛ/2.1, на який посилається позивач, в якому вказано, що виходячи з того, ПАТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» некоректно відобразив свої необоротні активи, а також скрив свою заборгованість, вартість лоту було сформовано, базуючись на необ`єктивні дані, тому це значною мірою вплинуло на викривлення оцінки, суд не приймає до уваги вказаний висновок, оскільки є неналежним доказом у даній справі в межах заявленого позову.
Враховуючи викладене, суд не вбачає порушень прав позивача при проведенні спірного аукціону, а також порушень відповідачем вимог закону під час проведення спірного аукціону, тому відсутні підстави для визнання такого аукціону недійсним.
При цьому позивач також просить стягнути з державного бюджету грошові кошти у вигляді фактично 2х платежів, які були сплачені ТОВ «Курортний» з метою участі в аукціоні № SPE001-UA-20221214-61348.
Відповідно до п. 4 ч.7 ст 14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації подаються: документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску в розмірі 20 відсотків стартової ціни з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом), на рахунок, визначений частиною одинадцятою цієї статті.
Відповідно до ч. 11 цієї статті для участі в аукціоні гарантійний та реєстраційний внески сплачуються на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації.
Відповідно до пункту 104 Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (далі - Порядок № 432).
Особи, які мають намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачують реєстраційний та гарантійний внески на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь в електронному аукціоні.
Стаття 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначає:
Гарантійний внесок - сума коштів, яка вноситься потенційним покупцем об`єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов`язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії (п.10)
Реєстраційний внесок - сума коштів у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року - для об`єктів малої приватизації (10 мінімальних заробітних плат - для об`єктів великої приватизації), що вноситься за реєстрацію заяви на участь у приватизації потенційним покупцем - на відповідний рахунок оператора електронного майданчика, який протягом п`яти робочих днів з дня проведення аукціону зараховує їх до державного або місцевого бюджету(п.25).
При цьому, абз.2 ч.7 ст. 15 Закону визначає, що у випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 цього Закону, або у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, або у разі несплати ним ціни продажу об`єкта приватизації у строк, встановленим цим Законом, гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.
Як вбачається із матеріалів справи ТОВ «Курортний» став переможцем аукціону № SPE001-UA-20221214-61348, а тому мав сплатити ціну продажу об`єкта приватизації у розмірі 80000001,00 грн, до державного бюджету протягом 20 робочих днів з дня формування протоколу електронного аукціону (до 20.01.2023).
Відповідно до п. 112 Порядку № 432 у разі невиконання переможцем електронного аукціону однієї з вимог, передбачених пунктами 64. 95 цього Порядку, а також у випадках, передбачених пунктом 67 або 96 цього Порядку, сплачені гарантійний та реєстраційний внески не повертаються такому переможцю та перераховуються оператором електронного майданчика, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок, зазначений органом приватизації в інформаційному повідомленні, протягом п`яти робочих днів з дня настання подій, визначених пунктом 67 або 96 цього Порядку.
Таким особам, гарантійні та реєстраційні внески за участь в аукціоні не повертаються в силу прямої вказівки Закону.
Між тим вказані кошти позивачем не були сплачені, а тому в силу прямої вказівки абз.2 ч.7 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» гарантійний внесок не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 910/6360/20 (пункти 97-99 постанови), частиною сьомою статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" урегульовано наслідки проведеного аукціону щодо сплаченого його учасниками гарантійного внеску, визначивши, що після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету. Покупцеві, який придбав об`єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу, зазначені грошові кошти зараховуються під час розрахунку за придбаний об`єкт приватизації.
Схожі за змістом положення щодо наслідків відмови переможця аукціону від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу та умов повернення гарантійного внеску містяться у пунктах 67, 111 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу.
Системний аналіз наведених вище норм свідчить, що сплачений потенційним покупцем аукціону гарантійний внесок за своє суттю є платежем, який мас на меті стимулювання переможця аукціону до належного виконання своїх зобов`язань з повного розрахунку за відповідне майно та укладення договору його купівлі-продажу. Такий внесок повертається лише тим потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, тоді як у разі реалізації переможцем аукціону права на відмову від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу правовим наслідок цих дій є неповернення відповідного внеску та перерахування його до відповідного бюджету. Якщо переможець аукціону придбав об`єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу - сплачений ним гарантійний внесок зараховується під час розрахунку за придбаний об`єкт.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ Курортний про стягнення з державного бюджету сплачених ним грошових коштів в якості гарантійного внеску за участь в аукціоні в розмірі 1370941,07 грн. та в якості реєстраційного внеску в розмірі 1300 грн. у порядку повернення не підлягають задоволенню.
При цьому суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам учасників справи, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.
Відтак, іншим доводам учасникам справи суд не вбачає підстав надавати оцінку, оскільки вони не впливають на вищенаведені висновки суду про наявність або відсутність підстав для задоволення позову.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що позов ТОВ Курортний не підлягає задоволенню.
У зв`язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Курортний (65009, м. Одеса, пров. Курортний, буд. 2, код ЄДРПОУ 34995719) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Курортний (65009, м. Одеса, пров. Курортний, буд. 2, код ЄДРПОУ 34995719).
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22 червня 2023 р.
Суддя К.Ф. Погребна
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2023 |
Оприлюднено | 26.06.2023 |
Номер документу | 111738151 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань інші договори |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Погребна К.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні