Рішення

від 13.06.2023 по справі 916/2639/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2639/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. при секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши справу №916/2639/22

за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73, код ЄДРПОУ 02910048) в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (54005, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, код ЄДРПОУ 03365707)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗУМА УКРАЇНА (65496, Одеська область, Овідіопольський район, територіальна громада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 16, код ЄДРПОУ 42515008)

про стягнення штрафних санкцій в сумі 811 826,82грн.

Представники:

Від прокуратури: Уліцька А.В. посвідчення;

Від позивача: Семенчук А.В. самопредставництво;

Від відповідач: Нєнов І.І. ордер;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗУМА УКРАЇНА про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій в сумі 811 826,82грн.

Ухвалою від 11.10.2022р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва було залишено без руху.

14.10.2022р. до господарського суду надійшла заява (вх. №2266/22) від Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2022р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2639/22 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.04.2023р. позовну заяву Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗУМА УКРАЇНА про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій в сумі 811 826,82грн. було залишено без руху в порядку ч. 11 ст. 176 ГПК України.

18.04.2023 р. за вх. №12526/23 до суду від позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.04.2023р. було продовжено розгляд справи №916/2639/22 за правилами загального позовного провадження.

23.12.2022р. за вх. № 29488/22 до суду від Прокуратури надійшло клопотання про закриття провадження по справі в частині позовних вимог, згідно якого заявник просить суд закрити провадження у справі №916/2639/22 за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗУМА УКРАЇНА в частині вимог про розірвання договору підряду №124 від 19.03.2021р.

При цьому в обґрунтування відповідного клопотання заявник вказує, 22.12.2022р. до Окружної прокуратури надійшов лист позивача №1111/08.01.01-10/07/14/22 від 21.12.2022р. щодо розірвання договору підряду №124 від 19.03.2021р. на підставі ч.2 ст. 30 ГК України та п. 6.3.1 Договору підряду №124 від 19.03.2021р.

Ухвалою суду від 18.05.2023р. клопотання Окружної прокуратури міста Миколаєва від 23.12.2022р. за вх. № 29488/22 про закриття провадження по справі в частині позовних вимог було задоволено, провадження у справі №916/2639/22 за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗУМА УКРАЇНА в частині вимог про розірвання договору підряду №124 від 19.03.2021р. було закрито.

24.05.2023 за вх. №17081/23 до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. При цьому в обґрунтування відповідного клопотання відповідач вказує, що у даній справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, у прокурора не виникло право на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом, оскільки наявний орган, уповноважений здійснювати захист інтересів держави за Договором підряду, та відсутні факти, що свідчать про неналжене виконання таким органом своїх повноважень. .

Судом в задоволенні відповідного клопотання було відмовлено, з огляду на наступне.

Так інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Відповідно до пункту 1.4 Положення про департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням Миколаївської міської від 24.12.2020 № 2/27, Департамент ЖКГ є юридичною особою, укладає від свого імені угоди в межах чинного законодавства, може бути позивачем та відповідачем у судах. Департамент ЖКГ має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, штампи, бланки із своїм найменуванням, розрахункові рахунки в установах банків та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

У даному випадку, органом, який зобов`язаний вживати заходи, спрямовані на стягнення штрафних санкцій є Департамент ЖКГ, який є одночасно є стороною договору.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи Департаментом ЖКГ, не вживав належних заходів до поновлення інтересів держави та після отримання листів Окружної прокуратури міста Миколаєва від 01.09.2022 та 12.09.2022 вказав на недостатнє фінансування та намір продовження строку дії Договору № 124.

Між тим як вказує прокурор подальше виконання відповідачем робіт з капітального ремонту спортивно- ігрового майданчику по вул. Херсонське шосе між житловими будинками 30, 32, 38, яким допущено прострочення його виконання у 2021 році, створює передумови для неефективного використання бюджетних коштів та недосягнення результатів закупівлі за кошти місцевого бюджету.

Таким чином, бездіяльність вказаного органу, а саме невжиття ним заходів по стягненню до бюджету штрафних санкцій за тривале невиконання відповідачем умов договору, свідчить про неефективний захист інтересів держави та потребує вжиття заходів прокурорського реагування.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Російської Федерації», від 26.06.2009 у справі «Бацаніна проти Росії») підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів держави.

Європейський суд вважає, що обставина ініціювання порушення справи прокурором перед судом не ставить протилежну сторону у «суттєво невигідне становище» за умови дотримання прокурором «справедливого балансу» між сторонами (пункт 25 рішення ЄСПЛ у справі «Бацаніна проти Росії»).

За сталою практикою Європейського суду принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996).

У той же час, саме незвернення уповноваженого органу до суду вже саме по собі ставить державу, як сторону в процесі, у невигідне становище через не реалізацію права на звернення до суду за захистом прав.

Отже, достатньою підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу державної влади є, зокрема, факт не здійснення цим органом захисту державних інтересів незалежно від причин такої бездіяльності. Факт порушення інтересів держави та не здійснення у зв`язку з цим Департаментом ЖКГ захисту законних інтересів держави підтверджуються матеріалами позовної заяви, а причина, через яку позивачем не здійснено відповідних дій, жодним чином не перешкоджає прокурору здійснювати представництво інтересів держави в особі вказаного органу згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

При цьому сам факт незвернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, наданими прокурором доказами підтверджено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2023р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

19.01.2023р. за вх. №1881/22 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

Крім того 05.05.2023р. за вх. №14886/23 до суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, згідно яких останній вказує, що уклавши Додаткову угоду 2 сторони домовилися припинити зобов`язання Відповідача виконати до 01.10.2021 роботи на суму 7 699 996,12 грн. та замінити його новим зобов`язання - виконати до 01.10.2021 роботи на суму 4 248 326,36 грн.

При цьому, обов`язок сплатити пеню/штраф за порушення строків виконання робіт на суму 7 699 996,12 грн. також є припиненим з дати Додаткової угоди, оскільки за своєю юридичною природою є додатковим зобов`язанням до основного зобов`язання (виконати роботи до 01.10.2021).

Відповідач зазначає, що як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.04.2021 у справі № 910/8003/19 характерними ознаками новації є взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов`язання та щодо умов нового зобов`язання; припинення всіх додаткових зобов`язань; виникнення між тими ж особами нового зобов`язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання.

Зважаючи на зазначене вище, відповідач вважає, що з 31.12.2021, а отже станом на дату подання позову та розрахунку штрафних санкцій, не існує зобов`язання Відповідача за Договором виконати роботи на суму 7 699 996,12 грн. до 01.10.2021. Оскільки зобов`язання відсутнє, нарахування штрафних санкцій на зазначену вище суму, за вирахування вартості прийнятих Департаментом робіт, є неправомірним та безпідставним.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

19.03.2021 між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі - Департамент ЖКГ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗУМА Україна» було укладено договір підряду № 124 на виконання робіт з капітального ремонту спортивно-ігрового майданчику по вул. Херсонське шосе між житловими будинками 30, 32, 38 (далі - Договір) (ідентифікатор закупівлі UA-2020-12-29-001866-с).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що його ціна становить 8 200 000 грн.

Пунктами 5.2 та 5.3 Договору встановлено, що строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт до 01.06.2021, а строк дії договору до 31.12.2021, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

Також, пунктом 5.4 Договору передбачено, що датою прийняття виконаних робіт є дата підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3.

19.03.2021р. між сторона була укладена Додаткова угода № 1 до Договору, якою сторони внесли зміни до п. 2.1 визначивши, що сума договору на 2021 рік складає 7 699 996,12 грн та на 2022 рік 500 003,88 грн, а також до пунктів 5.2 та 5.3, вказавши, що строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт до 01.04.2022, на суму коштів 2021 року - до 01.10.2021, а строк дії договору до 31.12.2022, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

Додатковими угодами №2 від 31.12.2021 та № 3 від 19.01.2022 до Договору, сторони внесли зміни до п. 2.1 визначивши, що сума договору на 2021 рік складає 4 248 326,36 грн та на 2022 рік 3 951 673,64 грн, а також до пунктів 5.2 та 5.3, вказавши, що строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт до 01.04.2022, на суму коштів 2021 року - до 01.10.2021, а строк дії договору до 31.12.2022, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

Додатковою угодою № 4 від 11.02.2022 до Договору, сторони внесли зміни до п. 2.1 визначивши, що сума договору на 2021 рік складає 4 248 326,36грн., на 2022 рік 1 928 673,64 грн. та на 2023 рік - 2 022 817,74грню, а також до пунктів 5.2 тп 5.3, вказавши, що строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт до 01.03.2023, на суму коштів 2021 року - до 01.10.2021, на суму коштів 2022 року - до 01.04.2022, а строк дії договору до 31.12.2023, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

20.04.2021 за № МК 051210416368 Управлінням державного архітектурно- будівельного контролю Миколаївської міської ради зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт за Договором № 124.

Прокурора вказує, що згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт, Відповідачем виконано роботи на суму: - 237 767,53 грн у строк до 25.05.2021; - 248 817,44грн. у строк до 08.06.2021; - 390 061,73 грн у строк до 25.06.2021; - 653 545,12 грн у строк до 27.08.2021; - 645 523,79 грн у строк до 27.09.2021; - 182 406,97 грн у строк до 18.1 1.2021; - 612 976,09 грн у строк до 01.12.2021; - 1 061 914,81 грн у строк до 01.12.2021; - 215 312,88 грн у строк до 24.12.2021.

Таким чином, як зазначає прокурор, в межах строку, визначеного п. 5.3 Договору ТОВ «Зума Україна» виконано роботи на суму 2 175 715,61 грн, та порушено строки виконання робіт, тобто допущено прострочення, на суму: - 5 524 280,51 грн (7 699 996,12 грн - 2 175 715,61 грн) упродовж 47 днів (3 02.10.2021 по 17.11.2021); - 5 341 873,54 грн (7 699 996,12 грн - 2 358 122,58 грн) упродовж 12 днів (з 19.11.2021 по 30.11.2021); - 3 666 982,64 грн (7 699 996,12 грн - 4 033 013,48 грн) упродовж 22 днів (з 02.12.2021 по 23.12.2021); - 3 451 669,76 грн (7 699 996,12 грн - 4 248 326,36 грн) упродовж 6 днів (з 25.12.2021 по 30.12.2021).

Відповідно до пункту 7.2 Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Прокурор вказує, враховуючи що відповідачем допущено прострочення на суму 5 524 280,51грн упродовж 47 днів, 5 341 873,54грн. упродовж 12 днів, 3 666 982,64грн. упродовж 22 днів, 3 451 669,76грн. упродовж 6 днів, йому нараховано пеню у сумі 425 127,18грн. та штраф за прострочення зобов`язання понад 30 днів у сумі 386 699,64 грн., з урахування чого загальний розмір штрафний санкцій становить 811 826,82 грн.

Відповідно до пункту 6.3.1 договору, замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань Підрядником та в інших випадках, що передбачені умовами цього Договору, повідомивши про це його у строк не менше ніж 10 діб.

Пунктом 6.3.5 договору передбачено, що замовник має право відмовитися від договору закупівлі робіт та вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав виконання робіт або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором закупівлі робіт, стає неможливим.

Як вказує прокурор, відповідно до умов Договору, у 2021 році відповідач зобов`язаний був виконати роботи на суму 7 699 996,12 грн при загальній кошторисній вартості об`єкту 8 200 000 грн. Тобто у 2021 році готовність об`єкту мала складати 93,9%. Проте, упродовж 2021 року ТОВ «ЗУМА Україна» виконано роботи на суму 4 248 326,36 грн, або на 51,8%, що є істотним порушенням умов договору внаслідок якого позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладанні договору, та 31.12.2021р., шляхом укладення додаткової угоди до Договору, зменшив фінансування договору на 2021 рік та збільшив на 2022 рік.

З огляду на викладене, прокурор вважає що враховуючи порушення відповідачем строків виконання робіт, що є істотним порушенням умов договору, наявні передбачені законом підстави для розірвання Договору № 124.

Разом з тим під час розгляду справи в суді відповідний договір були розірвано, що мало наслідком закриття провадження по справі в цій частині на підставі ч.1 п.2. ст. 230 ГПК України.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання це вид цивільних правовідносин.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, як встановлено судом 19.03.2021 між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі - Департамент ЖКГ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗУМА Україна» було укладено договір підряду № 124 на виконання робіт з капітального ремонту спортивно-ігрового майданчику по вул. Херсонське шосе між житловими будинками 30, 32, 38 (далі - Договір) (ідентифікатор закупівлі UA-2020-12-29-001866-с).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктами 5.2 та 5.3 Договору встановлено, що строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт до 01.06.2021, а строк дії договору до 31.12.2021, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

Також, пунктом 5.4 Договору передбачено, що датою прийняття виконаних робіт є дата підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3.

19.03.2021р. між сторона була укладена Додаткова угода № 1 до Договору, якою сторони внесли зміни до п. 2.1 визначивши, що сума договору на 2021 рік складає 7 699 996,12 грн та на 2022 рік 500 003,88 грн, а також до пунктів 5.2 та 5.3, вказавши, що строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт до 01.04.2022, на суму коштів 2021 року - до 01.10.2021, а строк дії договору до 31.12.2022, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

Додатковими угодами №2 від 31.12.2021 та № 3 від 19.01.2022 до Договору, сторони внесли зміни до п. 2.1 визначивши, що сума договору на 2021 рік складає 4 248 326,36 грн та на 2022 рік 3 951 673,64 грн, а також до пунктів 5.2 та 5.3, вказавши, що строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт до 01.04.2022, на суму коштів 2021 року - до 01.10.2021, а строк дії договору до 31.12.2022, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

Додатковою угодою № 4 від 11.02.2022 до Договору, сторони внесли зміни до п. 2.1 визначивши, що сума договору на 2021 рік складає 4 248 326,36грн., на 2022 рік 1 928 673,64 грн. та на 2023 рік - 2 022 817,74грню, а також до пунктів 5.2 тп 5.3, вказавши, що строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт до 01.03.2023, на суму коштів 2021 року - до 01.10.2021, на суму коштів 2022 року - до 01.04.2022, а строк дії договору до 31.12.2023, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт, Відповідачем виконано роботи на суму: - 237 767,53 грн у строк до 25.05.2021; - 248 817,44грн. у строк до 08.06.2021; - 390 061,73 грн у строк до 25.06.2021; - 653 545,12 грн у строк до 27.08.2021; - 645 523,79 грн у строк до 27.09.2021; - 182 406,97 грн у строк до 18.1 1.2021; - 612 976,09 грн у строк до 01.12.2021; - 1 061 914,81 грн у строк до 01.12.2021; - 215 312,88 грн у строк до 24.12.2021.

Отже з урахування наведеного судом встановлено, що в межах строку визначеного п. 5.3 Договору відповідачем виконано роботи на суму 2 175 715,61 грн, та порушено строки виконання робіт, тобто допущено прострочення, на суму: - 5 524 280,51 грн (7 699 996,12 грн - 2 175 715,61 грн) упродовж 47 днів (3 02.10.2021 по 17.11.2021);

- 5 341 873,54 грн (7 699 996,12 грн - 2 358 122,58 грн) упродовж 12 днів (з 19.11.2021 по 30.11.2021);

- 3 666 982,64 грн (7 699 996,12 грн - 4 033 013,48 грн) упродовж 22 днів (з 02.12.2021 по 23.12.2021);

- 3 451 669,76 грн (7 699 996,12 грн - 4 248 326,36 грн) упродовж 6 днів (з 25.12.2021 по 30.12.2021).

В силу приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст, 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч . 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, що узгоджується із вимогами ст. 231 ГК України.

Нарахування штрафних санкцій, за умовами п.7.8 Договору, відбувається за весь період до виконання своїх обов`язків підрядником в натурі або відмови замовника прийняти виконання зобов`язання.

Прокурором нараховано відповідачу пеню в сумі 425 127,18грн. та штраф в сумі 386 699,64грн.

Отже, враховуючи встановлення судом факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ЗУМА Україна строків виконання робіт, розглянувши наданий прокурором розрахунок пені та штрафу, суд відзначає його правильність та обґрунтованість, з урахування чого позовні вимоги щодо стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю ЗУМА Україна штрафних санкцій і сумі 811 826,82грн.є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Так заперечуючи проти стягнення штрафних санкцій відповідач вказує, що уклавши Додаткову угоду 2 сторони домовилися припинити зобов`язання Відповідача виконати до 01.10.2021 роботи на суму 7 699 996,12 грн. та замінити його новим зобов`язання - виконати до 01.10.2021 роботи на суму 4 248 326,36 грн.

При цьому, обов`язок сплатити пеню/штраф за порушення строків виконання робіт на суму 7 699 996,12 грн. також є припиненим з дати Додаткової угоди, оскільки за своєю юридичною природою є додатковим зобов`язанням до основного зобов`язання (виконати роботи до 01.10.2021).

Відповідач зазначає, що як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.04.2021 у справі № 910/8003/19 характерними ознаками новації є взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов`язання та щодо умов нового зобов`язання; припинення всіх додаткових зобов`язань; виникнення між тими ж особами нового зобов`язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання.

Зважаючи на зазначене вище, відповідач вважає, що з 31.12.2021, а отже станом на дату подання позову та розрахунку штрафних санкцій, не існує зобов`язання Відповідача за Договором виконати роботи на суму 7 699 996,12 грн. до 01.10.2021. Оскільки зобов`язання відсутнє, нарахування штрафних санкцій на зазначену вище суму, за вирахування вартості прийнятих Департаментом робіт, є неправомірним та безпідставним.

Разом з тим суд відповідні посилання оцінює критично, оскільки як вбачається з пунктів 5.2 та 5.3 Договору строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт до 01.06.2021, а строк дії договору до 31.12.2021, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

19.03.2021р. між сторона була укладена Додаткова угода № 1 до Договору, якою сторони внесли зміни до п. 2.1 визначивши, що сума договору на 2021 рік складає 7 699 996,12 грн та на 2022 рік 500 003,88 грн, а також до пунктів 5.2 та 5.3, вказавши, що строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт до 01.04.2022, на суму коштів 2021 року - до 01.10.2021, а строк дії договору до 31.12.2022, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

В подальшому вже 31.12.2021р. сторони уклали Додаткову угоду №2 якою внесли зміни до п. 2.1 визначивши, що сума договору на 2021 рік складає 4 248 326,36 грн та на 2022 рік 3 951 673,64 грн, а також до пунктів 5.2 та 5.3, вказавши, що строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт до 01.04.2022, на суму коштів 2021 року - до 01.10.2021, а строк дії договору до 31.12.2022, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

При цьому як вбачається з п. 3 відповідна додаткова угода вступає в силу з моменту її укладання у двох екземплярах по одному для кожної сторони, що мають однакову юридичну силу.

Отже з наведеного вбачається, що станом на момент укладання додаткової угоди 2 від 31.12.2021р. у відповідача не існувало жодного іншого зобов`язання по сумам та строком виконання робіт, ніж ті які били передбачені Додатковою угодою №1 від 19.03.2021р. та які мали бути виконані до 01.10.2021р. тобто ще за два місяці до укладання Додаткові угоди №2.

Щодо посилання відповідача на наявність новації, суд зазначає, що дійсно Новація - це угода про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж самими сторонами. Юридичною підставою для зобов`язання, що виникає при новації, є домовленість сторін попередньої угоди про припинення первісного зобов`язання та про виникнення нового, яке за своїм змістом відрізняється від попереднього.

Разом з тим, як зазначено по тексту рішення вище, на момент укладання додаткової угоди №2 відповідач, вже порушив строки виконання робіт на суму визначену додаткової угодою №1 та у нього виник обов`язок щодо сплати штрафних санкцій, у разі їх з`явлення позивачем, при цьому як вбачається з наданого прокурором розрахунку штрафних санкцій, відповідний розрахунок зроблено само до дати укладання Додаткової угоди до №2 - по 30.12.2021р.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Інші заперечення відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73, код ЄДРПОУ 02910048) в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (54005, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, код ЄДРПОУ 03365707) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗУМА УКРАЇНА (65496, Одеська область, Овідіопольський район, територіальна громада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 16, код ЄДРПОУ 42515008) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗУМА УКРАЇНА (65496, Одеська область, Овідіопольський район, територіальна громада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 16, код ЄДРПОУ 42515008) на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (54005, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, код ЄДРПОУ 03365707) штрафні санкції в сумі 811 826 (вісімсот одинадцять тисяч вісімсот двадцять шість)грн. 82коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗУМА УКРАЇНА (65496, Одеська область, Овідіопольський район, територіальна громада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 16, код ЄДРПОУ 42515008) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73, код ЄДРПОУ 02910048) судовий збір в сумі 12 177 (дванадцять тисяч сто сімдесят сім)грн. 40коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 червня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна