Ухвала

від 22.06.2023 по справі 583/1845/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 червня 2023 року

м. Київ

справа № 583/1845/22

провадження № 61-8591ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Абрамович Ганна Олегівна, на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Десна» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Десна»

(далі - ПСП Агрофірма «Десна), в якому просив:

- стягнути з ПСП Агрофірма «Десна» на його користь заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди від 10 березня 2015 року за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 8 908,50 грн, інфляційні втрати - 3 031,85 грн та 3% річних за час прострочення - 1 625,80 грн;

- розірвати договір оренди землі, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_1 та ПСП Агрофірма «Десна», земельної ділянки, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,0836 га, кадастровий номер 5920382000:01:003:0077, яка розташована на території Грінченківської сільської ради Охтирського району Сумської області;

- розірвати договір оренди землі, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_1 та ПСП Агрофірма «Десна», земельної ділянки, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,4647 га, кадастровий номер 5920382000:01:004:0086, яка розташована на території Грінченківської сільської ради Охтирського району Сумської області.

Охтирський міськрайонний суд Сумської області своїм рішенням

від 02 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Сумський апеляційний суд своєю постановою від 09 травня 2023 року рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2023 року залишив без змін.

12 червня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Абрамович Г. О., звернувся до Верховного Суду касаційною скаргою

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області

від 02 лютого 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду

від 09 травня 2023 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на таке.

Щодо строку на касаційне оскарження

Касаційна скарга на вищевказані судові рішення подана до суду касаційної інстанції 12 червня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України. Останній день подання касаційної скарги (з урахуванням вихідних днів) - 08 червня

2023 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Абрамович Г. О., зазначає, що повний текст постанови Сумського апеляційного суду від 09 травня 2023 року отриманий представником заявника через систему «Електронний суд» 11 травня 2023 року.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Сумського апеляційного суду від 09 травня 2023 року надіслана судом - 09 травня 2023 року; зареєстрована - 10 травня 2023 року; оприлюднена - 11 травня 2023 року.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження з власної ініціативи, а лише за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.

З урахуванням вищевказаного, оскільки клопотання про поновлення вказаного процесуального строку від заявника не надійшло, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Щодо підстав касаційного оскарження

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених

частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що

у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене

у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Абрамович Г. О., узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених

у пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Крім посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1 - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин;

пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення;

пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи;

пункт 4 - посилання на підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.

Оскільки посилань на вказані випадки касаційна скарга не містить, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Абрамович Г. О., необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження судових рішень, які визначені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, та додати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Щодо визнання справи малозначною

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у цій справі є вимоги про розірвання договорів оренди земельних ділянок від 10 березня 2015 року та стягнення заборгованості з орендної плати.

Пунктом 8 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

З огляду на зміст судових рішень, відповідно до витягу з технічної документації нормативна грошова вартість земельної ділянки загальною площею 3,0836 га, кадастровий номер 5920382000:01:003:0077, становить 98 983,64 грн.

Проте, судові рішення та касаційна скарга не містять даних про те, яка саме нормативна грошова вартість земельної ділянки загальною площею 0,4647 га, кадастровий номер 5920382000:01:004:0086.

У разі, якщо нормативна грошова вартість земельної ділянки загальною площею 0,4647 га, кадастровий номер 5920382000:01:004:0086 не перевищує 100 або 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (248 100 грн або 620 250 грн відповідно) заявнику необхідно врахувати, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху

з наданням заявникові строку для усунення недоліків, а саме: 1) надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та докази отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції;

2) надати інформацію щодо нормативної грошової вартості земельної ділянки загальною площею 0,4647 га, кадастровий номер 5920382000:01:004:0086.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Абрамович Ганна Олегівна, на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 09 травня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання

у встановлений строк інших вимог - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Суддя І. М. Фаловська