Рішення

від 20.06.2023 по справі 140/3775/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/3775/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньхолдінг» до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Твариство з обмеженою відповідальністю «Волиньхолдінг» (далі ТзОВ «Волиньхолдінг») звернулося з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин від 17 лютого 2023 року №01/16.01-09.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 09 по 14 лютого 2023 року працівниками Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області проведено позаплановий захід державного контролю Приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» (далі - ПрАТ «Волиньхолдінг», правонаступником якого є ТзОВ «Волиньхолдінг»), за результатами якого встановлено, що в порушення частини першої статті 25 Закону України від 23 грудня 1997 року №771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі Закон №771/97-ВР) відсутня державна реєстрація потужності з виробництва та обігу харчових продуктів - соусів (по вулиці І. Франка, 4 у селищі міського типу Торчин Луцького району Волинської області); не забезпечено дотримання вимог законодавства щодо надання обов`язкової інформації про харчові продукти в межах здійснення виготовлення (виробництва) харчового продукту - кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику», зокрема наявності інформації про найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт; оператором ринку харчових продуктів ПрАТ «Волиньхолдінг» не забезпечено наявність в маркуванні на упаковці харчового продукту - кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику» найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт; в маркуванні на упаковці харчового продукту - кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику» виробництва ПрАТ «Волиньхолдінг» вказаний виробник не державною мовою, чим порушено частини четверту, сьому статті 5, статтю 6, частину першу статті 10 Закону України від 06 грудня 2018 року №2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі Закон №2639-VIII). На підставі акта перевірки видано припис від 17 лютого 2023 року №01/16.01-09 про усунення у строк до 20 березня 2023 року зазначених порушень.

Вказаний припис позивач вважає протиправним, оскільки ПрАТ «Волиньхолдінг» не порушувало вимог Закону №2639-VIII.

Позивач зазначив, що згідно з посвідченням (направленням) на проведення позапланового заходу державного контролю від 08 лютого 2023 року №21 мали досліджуватись виключно питання дотримання оператором ринку вимог законодавства щодо маркування харчових продуктів у межах скарги ОСОБА_1 , яка не стосувалася питання реєстрації потужностей товариства і не порушує її законних інтересів. Також скарга не стосувалася правильності і повноти зазначення інформації саме про оператора ринку харчових продуктів. З цих підстав, на думку позивача, Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області при проведенні інспектування порушило статтю 6 Закону України 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V) та вийшло за межі повноважень.

Позивач також вказав, що ПрАТ «Волиньхолдінг» мало з 2011 року відповідні експлуатаційні дозволи з необмеженим строком дії на потужності за адресою: Луцький район, селище міського типу Торчин, вулиця І. Франка, 4. Але оскільки 28 лютого 2023 року відбулася реорганізація ПрАТ «Волиньхолдінг» у ТзОВ «Волиньхолдінг», то за його заявою 10 березня 2023 року проведено державну реєстрацію потужностей.

Висловлюючи незгоду з пунктами пунктів 2-4 припису, позивач зазначив, що зазвичай оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, є виробник харчової продукції. Однак якщо виробник здійснює виробництво продукції на замовлення іншої особи, під іменем якої така продукція вводиться на ринок, то відповідна продукція повинна зазначати саме замовника як оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт. ПрАТ «Волиньхолдінг» є лише виробником продукції на замовлення ТзОВ «Нестле Україна» і останнє вводить продукцію в обіг, здійснює його реалізацію в розумінні понять Закону №771/97-ВР, Закону №2639-VIII та пунктів 8.1 і 8.3 договору підряду від 01 липня 2019 року №214. Саме ТзОВ «Нестле Україна» (замовник за договором) є оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчові продукти - кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику», та в межах договору передавало відповідний опис і графічні зображення з маркуванням упаковки для виготовлення ПрАТ «Волиньхолдінг» (підряднику). Інформація про ТзОВ «Нестле Україна» (найменування та місцезнаходження) як оператора ринку, відповідального за інформацію про харчовий продукт, надана державною мовою на маркуванні вказаних харчових продуктів. Поряд з тим у статті 6 Закону №2639-VIII відсутній обов`язок оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт (ТзОВ «Нестле Україна»), у маркуванні харчових продуктів на території України зазначати інформацію щодо оператора ринку, який є виробником продукції за договором підряду (ПрАТ «Волиньхолдінг»). Наявність інших мов на маркуванні про харчові продукти не протирічить вимогам статті 10 Закону №2639-VIII, яке не містить заборон щодо використання інших мов для товарів, що експортуються, поряд з виконанням вимог щодо зазначення державною мовою обов`язкової інформації, визначеної статями 6, 6-1, 7 Закону №2639-VIII. Надання інформації іншими мовами забезпечує можливості ТзОВ «Нестле Україна» продажу товару як в Україні, так і за її межами. Оскільки рецептура на відповідний вид продукту не змінюється в залежності від замовника товару та країни резиденства, то іншим замовником за договором підряду надано аналогічний відповідний опис і графічні зображення з маркуванням їх упаковки для виготовлення, де зазначення виробника ПрАТ «Волиньхолдінг» не державною мовою здійснювалося на виконання експортного договору між Compania «Nestle» SRL (Республіка Молдова) та ПрАТ «Волиньхолдінг».

З наведених підстав позивач просив припис Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області скасувати як протиправний.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.98-106). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що 23 січня 2023 року до Головного управління надійшла скарга ОСОБА_1 стосовно відсутності інформації українською мовою про виробника на упаковках кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику». У зв`язку зі скаргою Головним управлінням видано наказ від 07 лютого 2023 року №43-адм про проведення позапланового заходу державного контролю на предмет дотримання операторами ринку вимог законодавства у сфері безпечності харчових продуктів у формі інспектування, призначення та проведення якого здійснено з урахуванням приписів частин першої третьої статті 7 Закону №877-V. За результатами позапланового заходу державного контролю складено акт за затвердженою наказом Міністерства економіки України від 21 січня 2022 року №143-22 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07 лютого 2022 року за №151/37487) уніфікованою формою, яка передбачає перелік обов`язкових питань інспектування, зокрема, пункт 1.2 «Потужність має державну реєстрацію».

Під час інспектування виявлено, що у позивача відсутня державна реєстрація потужності з виробництва та обігу харчових продуктів, а саме соусів (кетчупів), розташованої за адресою: Луцький район, селище міського типу Торчин, вулиця Івана Франка, 4, чим порушено частину статті 25 Закону №771/97-ВР. При цьому чинним законодавством не вимагається отримання експлуатаційного дозволу на діяльність, пов`язану із виробництвом та/або обігом харчових продуктів нетваринного походження, у тому числі соусів (кетчупів), а тому потужність позивача підлягала обов`язковій державній реєстрації у порядку, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 лютого 2016 року №39. Відповідач вважає, що наявність у позивача експлуатаційних дозволів не спростовує допущене порушення, оскільки такі дозволи не вимагаються. Крім того, експлуатаційні дозволи видавалися позивачу у 2011 році, тобто задовго до набрання чинності редакцією Закону №771/97-ВР, якою встановлено нові правила та вимоги з питань, пов`язаних із державною реєстрацією потужностей та видачею експлуатаційних дозволів. Відповідач також зауважив, що експлуатаційний дозвіл від 03 серпня 2011 року виданий на вид господарської діяльності EGG (яйця та яєчні продукти), асортимент продукції майонези, а про наявність експлуатаційного дозволу від 09 листопада 2011 року №46612/05/106 позивач ні під час інспектування, ні у своїх запереченнях до акта перевірки не зазначив (про такий дозвіл стало відомо лише з позовної заяви). Після отримання припису позивач таки здійснив державну реєстрацію потужності за вказаною вище адресою, що свідчить про виконання пункту 1 припису.

З приводу інших порушень (пункти 2-4 припису, які стосуються вимог частин четвертої, сьомої статті 5, статті 6, частини першої статті 10 Закону №2639-VIII) відповідач зазначив, що позивач жодним чином не спростував той факт, що ним не виконано обов`язку здійснення перевірки дотримання вимог законодавства щодо надання інформації про харчові продукти, дія якого поширюється на його діяльність. Дія Закону №2639-VIII поширюється на операторів харчових продуктів на всіх етапах харчового ланцюга, якщо їхня діяльність підпадає під вимоги щодо надання споживачам інформації про харчові продукти. Зазначаючи у позові про здійснення реєстрації потужностей, позивач тим самим визнає, що є оператором ринку харчових продуктів. ПрАТ «Волиньхолдінг» як оператором ринку харчових продуктів не забезпечено наявність в маркуванні на упаковці харчового продукту - кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику» - найменування та місцезнаходження оператора харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, що відповідно до пункту 8 частини шостої Закону №2639-VIII є обов`язковою інформацією, а зазначення у маркуванні на упаковці виробника не державною мовою порушує частину першу статті 10 Закону №2639-VIII. Відповідач погоджується, що частиною другою цієї статті передбачено можливість за рішенням оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про xapчовий продукт, поруч із текстом, викладеним державною мовою, розміщення його перекладу іншими мовами. Але аби перекласти інформацію про виробника іншою мовою, то таку інформацію спочатку необхідно викласти державною мовою. Відповідач також наголосив, що упаковки кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику», інформація на яких стала приводом для скарги ОСОБА_1 , остання придбала на території України, тому посилання позивачем на частину третю статті 10 Закону №2639-VIII щодо маркування харчових продуктів, призначених для експорту, є недоречним.

З урахуванням наведеного відповідач вважає, що припис від 17 лютого 2023 року №01/16.01-0 для усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти виданий ним в межах повноважень, з підстав та у порядку, передбачених чинним законодавством.

У відповіді на відзив (а.с.138-147) позивач не погодився з доводами відповідача про правомірність призначення та проведення інспектування саме ПрАТ «Волиньхолдінг» й зазначив, що скарга ОСОБА_1 від 23 січня 2023 року стосувалась проведення перевірки іншого суб`єкта господарювання - ТзОВ «Нестле Україна» та зобов`язання саме його вчинити певні дії, а Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області, не маючи правових підстав для здійснення позапланового заходу державного контролю позивача, діяло не в межах, не у спосіб та не на підставі чинного законодавства України.

Також позивач вказав, що займається виробництвом майонезів, кетчупів та соусів у межах основного виду - виробництво прянощів і приправ (цей клас включає виробництво спецій, соусів і приправ) за адресою потужностей по вулиці І. Франка, 4 в селищі міського типу Торчин Луцького району, на які має чинні без обмежень по строку експлуатаційні дозволи. За результатами заходів державного контролю у січні 2023 року у цій частині порушень вимог законодавства виявлено не було. Державна реєстрація потужності у березні 2023 року зумовлена виключно припиненням ПрАТ «Волиньхолдінг» шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю.

На думку позивача, Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області у приписі безпідставно перекладає на ТзОВ «Волиньхолдінг», який є лише виробником продукції на замовлення, обов`язок оператора ринку харчових продуктів, який відповідальний за інформацію про харчовий продукт (яким є ТзОВ «Нестле Україна»). Інформація про ТзОВ «Нестле Україна» як оператора ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчові продукти - кетчупи «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику» - наявна в маркуванні на упаковках, що підтвердила у скарзі ОСОБА_1 , звертаючись до оператора на «гарячу» лінію. У свою чергу наявність у ТзОВ «Волиньхолдінг» статусу оператора ринку харчових продуктів не свідчить, що він є відповідальним за інформацію про харчові продукти в розумінні пункту 16 частини першої статті 1 Закону №2639-VIII.

Позивач вважає, що вимоги частини першої статті 10 Закону №2639-VIII стосуються саме обов`язкової інформації про харчові продукти. Наявність інших мов у маркуванні (щодо безпосереднього виробника продукту) для товарів, що експортуються, не суперечить вимогам чинного законодавства України.

У запереченнях (а.с.244-247) відповідач просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково зауважив, що виключно Закон №2639-VIII встановлює правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти, а не лист ТзОВ «Нестле Україна», долучений позивачем до відповіді на відзив. Позивач не заперечує, що є оператором ринку як виробник кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику», що стало підставою для проведення у нього позапланового заходу державного контролю у формі інспектування. Така діяльність позивача підпадає під вимоги щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, а договірні відносини позивача та ТзОВ «Нестле Україна» будуть досліджуватися судом при поданні однією із сторін договору позову до суду в установленому законом порядку.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 07 лютого 2023 року №43-адм (а.с.114), посвідчення (направлення) від 08 лютого 2023 року №21 (а.с.18-19) у період з 09 лютого 2023 року по 14 лютого 2023 року працівниками Головного управління був проведений позаплановий захід державного контролю за дотриманням законодавства у сфері безпечності харчових продуктів у формі інспектування ПрАТ «Волиньхолдінг».

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти складено акт від 14 лютого 2023 року №09/16.01-08 (а.с.20-45), яким установлено такі порушення: 1) у потужності ПрАТ «Волиньхолдінг» за адресою: вулиця І. Франка, 4, селище міського типу Торчин, Луцький район, Волинська область, відсутня державна реєстрація потужності з виробництва та обігу харчових продуктів, зокрема соусів, чим порушено частину першу статті 25 Закону №771/97-ВР; 2) ПрАТ «Волиньхолдінг» не забезпечено дотримання вимог законодавства щодо надання обов`язкової інформації про харчові продукти в межах здійснення виготовлення (виробництва) харчового продукту - кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику», зокрема наявності інформації про найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт; не забезпечено перевірку дотримання вказаних вище вимог, чим порушено частину четверту статті 5 Закону №2639-VIII; 3) оператором ринку харчових продуктів ПрАТ «Волиньхолдінг» не забезпечено наявність в маркуванні на упаковці харчового продукту - кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику» -найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, чим порушено частину сьому статті 5, статтю 6 Закону №2639-VIII; 4) в маркуванні на упаковці харчового продукту - кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику» виробництва ПрАТ «Волиньхолдінг» вказаний виробник не державною мовою, чим порушено частину першу статті 10 Закону №2639-VIII.

Акт підписаний позивачем із окремо викладеними запереченнями (вих. №78/01-12 від 15 лютого 2023 року) (а.с.46-47).

У зв`язку із виявленими під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) порушеннями 17 лютого 2023 року відповідачем видано припис №01/16.01-09 про їх усунення у строк до 20 березня 2023 року (а.с.48-51).

Вказаний припис є предметом оскарження у цьому спорі.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 (далі - Положення) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема, реалізація державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (підпункт 1 пункту 3 Положення).

Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право, окрім іншого, здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону (підпункт 8 пункту 6 Положення).

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон №877-V).

У розумінні статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 2 Закону №877-V обумовлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини восьмої статті 2 Закону №877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону №877-V підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті 6 Закону №877-V).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні». Поряд з тим пунктом 2 цієї постанови дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03 січня 2023 року №5 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06 січня 2023 року за №33/39089, чинний з 20 січня 2023 року) з урахуванням зазначених вище обмежень затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану, пунктом 2 якого передбачено, що такою підставою є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Загальні вимоги до проведення заходів державного нагляду (контролю) закріплені у статті 7 Закону №877-V. Так для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина друга).

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу (частини третя - четверта).

Абзацом одинадцятим частини першої статті 6 Закону №877-V імперативно встановлено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України, є Закон України від 18 травня 2017 року №2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (далі Закон №2042-VIII). Його дія поширюється на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об`єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин.

Пунктом 1 частини першої статті 6 названого Закону установлено, що форми актів державного контролю, що застосовуються державними інспекторами та державними ветеринарними інспекторами під час інспектування та аудиту затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, затверджує Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.

Під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають право, зокрема, перевіряти документи щодо дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин і отримувати їх копії; видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин (пункт 11 частини першої статті 11 Закону №2042-VIII).

Особливості здійснення державного контролю згідно із Законом №2042-VIII визначені у його розділі ІІІ.

Як видно зі змісту наказу від 07 лютого 2023 року №43-адм, призначення заходу державного контролю (інспектування) зумовлене надходженням скарги ОСОБА_1 від 23 січня 2023 року, а предметом його здійснення - дотримання вимог законодавства щодо безпечності та якості харчових продуктів, при цьому питанням, яке є предметом здійснення позапланового заходу та перевірка якого стала підставою для його проведення, є дотримання вимог законодавства щодо маркування харчових продуктів (так зазначено в посвідченні (направленні) від 08 лютого 2023 року №21).

Отже, з огляду на зазначені вище положення Закону №877-V, який застосовується відповідачем у межах, що прямо визначені у частині восьмої статті 2, з урахуванням особливостей, встановлених Законом №2042-VIII, суд дійшов висновку, що проводячи позаплановий захід територіальне органи Держпродспоживслужба перевіряє лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, та перелік яких вказана у посвідченні (направленні).

Скарга ОСОБА_1 , яка стала підставою для проведення позапланового заходу, стосується відсутності на упаковках кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику» інформації про виробництво українською мовою (а.с.107). Звідси, дотримання оператором ринку вимог законодавства щодо маркування харчових продуктів відповідно до посвідчення (направлення) від 17 лютого 2023 року №21 є предметом здійснення позапланового заходу.

Тому суд погоджується із позивачем, що позаплановий захід, призначений наказом від 07 лютого 2023 року №43-адм, повинен стосуватися перевірки тільки цього питання. При цьому не заперечується наявність у відповідача повноважень на перевірку документів, зокрема, щодо державної реєстрації потужностей, коли таке питання вказане у посвідченні (направленні). У такому разі це питання висвітлюється у пункті 1.2 «Потужність має державну реєстрацію» уніфікованої форми акта перевірки.

Правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров`я громадян і задоволення їхніх соціальних та економічних інтересів встановлює Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (Закон №2639-VIII).

Закон №2639-VIII встановлює загальні принципи надання та вимоги до інформації про харчові продукти, що надається споживачам, зокрема щодо маркування харчових продуктів, а також обов`язки операторів ринку харчових продуктів з доведення цієї інформації до інших операторів ринку харчових продуктів та до споживачів. Дія цього Закону поширюється на: а) операторів ринку харчових продуктів на всіх етапах харчового ланцюга, якщо їхня діяльність підпадає під вимоги щодо надання споживачам інформації про харчові продукти; б) харчові продукти, призначені для кінцевого споживача, включно з харчовими продуктами, що реалізуються у сфері громадського харчування, та харчовими продуктами, що постачаються системі громадського харчування (частини перша, друга статті 2).

Частиною третьою статті 1 Закону №2639-VIII передбачено, що інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Згідно із пунктом 55 частини 1 статті 1 Закону №771/97-ВР оператор ринку харчових продуктів - це суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Суд відхиляє доводи позивача про незаконність проведеного заходу державного нагляду (контролю) у формі інспектування ПрАТ «Волиньхолдінг» з тих підстав, що скарга ОСОБА_1 стосувалась виключно ТзОВ «Нестле Україна».

Не є спірною та обставина, що виробником продукції, зазначеної в скарзі ОСОБА_1 , є ПрАТ «Волиньхолдінг» (тепер ТзОВ «Волиньхолдінг»).

Позивач не заперечує, що є оператором ринку харчових продуктів та має зареєстровані потужності за адресою по вулиці І. Франка, 4 у селищі міського типу Торчин Луцького району Волинської області, а як уже зазначалося вище, вимоги Закону №2639-VIII поширюються на операторів ринку харчових продуктів на всіх етапах харчового ланцюга.

Призначення заходу державного нагляду (контролю) у такому випадку не порушує прав позивача як оператора ринку харчових продуктів у ланцюгу постачання, інформація про якого містилась на маркуванні харчових продуктів (кетчупів) поряд з інформацією про ТзОВ «Нестле Україна».

У цьому разі проведення відповідачем як суб`єктом владних повноважень заходу державного контролю є способом реалізації повноважень, визначених законом, за дотриманням законодавства оператором ринку у ланцюгу постачання з порушеного у скарзі питання.

Судом встановлено наявність у відповідача повноважень на проведення позапланового заходу, призначеного у такому випадку за скаргою фізичної особи; способом реалізації цих повноважень є проведення інспектування, за результатами якого складено акт, а на його підставі припис про усунення порушень законодавства.

Згідно з частиною восьмою статті 6 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

З наведеного слідує, що припис як розпорядчий акт породжує для суб`єкта господарювання (позивача) обов`язок виконання встановлених у ньому вимог органу державного нагляду (контролю), його метою є усунення виявлених порушень.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність вимог припису та доводам відповідача, навпаки, про його правомірність, суд зазначає про таке.

Пунктом 1 припису від 17 лютого 2023 року №01/16.01-09, який ґрунтується на висновках акта за результатами проведення інспектування, встановлено відсутність державної реєстрації потужності з виробництва та обігу харчових продуктів - соусів у потужності ПрАТ «Волиньхолдінг» за адресою: вулиця І. Франка, 4 в селищі міського типу Торчин Луцького району, чим порушено частину першу статті 25 Закону №771/97-ВР (в редакції, чинній з 04 квітня 2018 року), згідно з якою державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Відповідно до частини першої статті 23 вказаного Закону експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов`язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження.

Отже, законодавством не вимагається отримання експлуатаційного дозволу на діяльність, пов`язану із виробництвом та/або обігом харчових продуктів нетваринного походження, у тому числі соусів (кетчупів).

З матеріалів справи установлено, що позивач має експлуатаційний дозвіл від 09 листопада 2011 року №46612/05/106, виданий санітарно-епідеміологічною станцією міста Луцька та Луцького району за вказаною вище адресою потужностей на соуси, пастеризовані в асортименті, гірчиця, майонези, заправки пастеризовані (а.с.54).

Процедура державної реєстрації потужностей, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів та не потребують отримання експлуатаційного дозволу, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, встановлені затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 лютого 2016 року №39 Порядком проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2016 року за №382/28512).

З набранням чинності Законом №2042-VIII, яким частину першу статтю 25 Закону №771/97-ВР викладено у новій редакції та унормовано правила державної реєстрації потужностей, такі підлягають виконанню усіма суб`єктами господарювання.

Суд погодився із доводами позивача, що питання реєстрації потужності з виробництва не було визначене предметом інспектування у цьому разі.

Поряд з тим позивач 10 березня 2023 року провів державну реєстрацію потужності ТзОВ «Волиньхолдінг» за адресою: Волинська область, Луцький район, селище міського типу Торчин, вулиця Івана Франка, 4 (а.с.55), пояснюючи свої дії припиненням ПрАТ «Волиньхолдінг» шляхом перетворення у ТзОВ «Волиньхолдінг».

Тобто, по суті позивач виконав вимоги статті 25 Закону №771/97-ВР, незважаючи на заперечення (оцінку) вимог пункту 1 припису, який у такий спосіб фактично вичерпав себе, а тому не несе для позивача більше ніяких наслідків у зв`язку із його невиконанням.

На момент як звернення до суду із цим позовом, так і розгляду справи судом у цій частині позовних вимог відсутнє порушене право позивача, яке б потребувало судового захисту; позивач вчинив дії, про які вказано у приписі, у межах визначеного строку.

Оцінюючи доводи сторін в решті вимог припису, зокрема, пунктів 2 та 3, суд виходить з того, що актом інспектування встановлено одночасне порушення ПрАТ «Волиньхолдінг» як частини четвертої, так і частини сьомої статті 5, статті 6 Закону №2639-VIII, а саме не забезпечено дотримання вимог законодавства щодо надання обов`язкової інформації про харчові продукти в межах здійснення виготовлення (виробництва) харчового продукту - кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику», зокрема наявності інформації про найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт; не забезпечено перевірку дотримання вказаних вище вимог. Крім того, оператором ринку харчових продуктів ПрАТ «Волиньхолдінг» не забезпечено наявність в маркуванні на упаковці харчового продукту - кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику» - найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт.

За визначеннями, наведеними у пунктах 10, 11 частини першої статті 1 Закон №2639-VIII, інформація про харчовий продукт - інформація, що стосується харчового продукту, яка надається кінцевому споживачеві шляхом зазначення у маркуванні, інших супровідних документах та матеріалах або в інший спосіб (у доступній наочній формі), встановлений для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, у тому числі з використанням сучасних засобів дистанційного зв`язку або усних повідомлень; маркування - слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольєретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього.

За приписами частин першої, другої статті 4 Закону №2639-VIII будь-який харчовий продукт, призначений для кінцевого споживача або закладу громадського харчування, має супроводжуватися інформацією про харчовий продукт відповідно до вимог цього Закону. Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача.

Згідно із частиною третьою статті 8 Закону №2639-VIII обов`язкова інформація про харчові продукти розміщується на видному місці, має бути чіткою і розбірливою та, за потреби, наноситися у спосіб, що унеможливлює її видалення.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №2639-VIII, з урахуванням винятків, передбачених цим розділом для фасованих харчових продуктів, обов`язковою для надання є така інформація: 1) назва харчового продукту; 2) перелік інгредієнтів; 3) будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, які наведені у додатку №1 до цього Закону або походять з речовин чи продуктів, наведених у додатку №1 до цього Закону, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі; 4) кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів у випадках, передбачених цим Законом; 5) кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання; 6) мінімальний термін придатності або дата «вжити до»; 7) будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (за потреби); 8) найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера; 9) країна походження або місце походження - у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону; 10) інструкції з використання - у разі якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту; 11) для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об`ємних одиниць - фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТ ЗЕД); 12) інформація про поживну цінність харчового продукту; 13) позначення, що ідентифікує партію (лот), до якої (якого) належить харчовий продукт.

Як видно зі змісту статті 6 цього Закону, інформація про найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, є обов`язковою для надання.

Обов`язки операторів ринку харчових продуктів визначені у статті 5 Закону №2639-VIII.

Так оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов`язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт відповідно до цього Закону (частина перша).

Оператори ринку харчових продуктів, які не є відповідальними за інформацію про харчовий продукт, не мають права здійснювати обіг харчових продуктів, щодо яких вони мають інформацію, що ці харчові продукти не відповідають законодавству щодо надання інформації про харчові продукти (частина друга).

Оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності не мають права змінювати інформацію, що супроводжує харчовий продукт, якщо такі зміни можуть ввести в оману кінцевого споживача або в інший спосіб знижують рівень захисту споживача чи погіршують можливість здійснення кінцевим споживачем свідомого вибору (частина третя).

З урахуванням положень частин першої - третьої цієї статті оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов`язані забезпечити дотримання вимог законодавства щодо надання інформації про харчові продукти, дія якого поширюється на їхню діяльність, а також перевіряти дотримання цих вимог (частина четверта).

У процесі обігу фасованих харчових продуктів оператори ринку харчових продуктів зобов`язані забезпечити, щоб інформація, зазначена в пунктах 1, 6, 7 і 8 частини першої статті 6 цього Закону, також зазначалася на зовнішній упаковці (контейнері), в якій фасовані харчові продукти перебувають в обігу (частина сьома).

Правова конструкція статті 5 Закону №2639-VIII вказує на те, що оператори ринку харчових продуктів є двох видів: 1) які відповідальні за інформацію про харчовий продукт; 2) які не є відповідальними за інформацію про харчовий продукт. Оператори ринку у межах своєї власної діяльності зобов`язані забезпечити дотримання вимог законодавства щодо надання інформації про харчові продукти та перевірити її дотримання.

У пункті 16 частини першої статті 1 Закону №2639-VIII оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, - оператор ринку харчових продуктів, під найменуванням якого харчовий продукт вводиться та перебуває в обігу, а для імпортованих харчових продуктів імпортер.

Пунктами 50, 51, 75 статті 1 Закону №771/97-ВР наведено визначення термінів: обіг - реалізація та/або зберігання об`єктів санітарних заходів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації та/або іншої форми передачі, реалізації, розповсюдження або будь-яку іншу форму передачі незалежно від її здійснення на платній чи безоплатній основі. Дії, пов`язані з направленням на переробку (зміну призначеного використання), вилучення та/або відкликання, та/або утилізацію об`єктів санітарних заходів, не вважаються обігом; реалізацією є передача, обмін, поставка за договором та відчуження іншим шляхом харчового продукту від однієї особи до іншої безвідносно від того, чи відбулася реалізація платно та/або в іншій формі; об`єкти санітарних заходів - харчові продукти, допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Зважаючи на вказані правові норми можна зробити висновок, що оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, - це особа, яка вводить харчову продукцію на ринок України вперше та яка несе відповідальність за якість та безпечність такої харчової продукції. Такою особою, як правило, є виробник харчової продукції. Однак якщо виробник здійснює виробництво продукції на замовлення іншої особи, під іменем якої така продукція вводиться на ринок (замовник), то відповідна продукція повинна зазначати саме замовника як оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт.

У цій справі судом встановлено, що ПрАТ «Волиньхолдінг» має основний вид діяльності виробництво прянощів і приправ, про що видно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.16-17).

На упаковках кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику», світлини яких долучено до скарги ОСОБА_1 (а.с.108-113), наявне найменування та адреса виробника ПрАТ «Волиньхолдінг» поряд з найменуванням та адресою іншого оператора ринку харчових продуктів ТзОВ «Нестле».

Суд зазначає, що договором підряду від 01 грудня 2019 року №214 (а.с.56-59), укладеного між ТзОВ «Нестле Україна» (замовник) та ПрАТ «Волиньхолдінг» (підрядник), регулюються відносини між сторонами, пов`язані з виконанням підрядником робіт із виготовлення та упакування продуктів за завданням замовника та із використанням підрядником як власних матеріалів і засобів, так і матеріалів, що надаються замовником в порядку, визначеному договором.

Згідно з пунктами 1.2.1 і 1.2.2 договору від 01 грудня 2019 року №214 специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору, узгоджуються сторонами окремо та містять, у тому числі опис та графічне зображення упаковки продукції. Замовник передає підрядникові оригінал-макет та інші зразки упаковки, технічні специфікації, креслення тощо.

Відповідно до пунктів 3.1, 4.4 договору результатами робіт, що виконуються за цим договором (у цьому договорі - «результати робіт»), є продукція, виготовлена, упакована та розміщена на наданих замовником палетах, відповідно до умов цього договору. Замовник набуває право власності на виготовлену продукцію в момент підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

За змістом пункту 8.3 договору право на перше введення результатів робіт в цивільний обіг (включаючи продаж та (або) пропонування для продажу результатів робіт третім особам, зберігання результатів робіт з метою пропонування для продажу третім особам) виключно належить замовникові або володільцям авторських прав. Відповідно, підрядник усвідомлює, що будь-яке інше розпорядження підрядником результатами робіт, замовленими замовником за цим договором, крім передання таких результатів замовнику на умовах цього договору, буде порушенням цього договору, а також порушенням прав інтелектуальної власності замовника або володільців авторських прав на об`єкти інтелектуальної власності, що можуть бути пов`язані з результатами робіт.

На підставі аналізу наведених положень договору від 01 грудня 2019 року №214 слід дійти висновку, що саме ТзОВ «Нестле Україна» як замовник є оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчові продукти (у цьому випадку кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику»), передавало відповідний опис і графічні зображення з маркуванням їх упаковки для виготовлення ПрАТ «Волиньхолдінг» як підряднику.

Інформація про найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів - ТзОВ «Нестле Україна» як оператора ринку, відповідального за інформацію про харчовий продукт, наявна в маркуванні на упаковках, надана державною мовою. Одночасна наявність у ТзОВ «Волиньхолдінг» статусу оператора ринку харчових продуктів не свідчить про те, що він є відповідальним за інформацію про харчові продукти - кетчупи «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику».

З урахуванням наведеного, оскільки інформація, зазначена в пункті 8 частини першої статті 6 Закону №2639-VIII (про найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт) наявна в маркуванні на упаковці, в якій фасовані харчові продукти перебувають в обігу, то припис Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 17 лютого 2023 року №01/16.01-09 у частині вжиття заходів, визначених пунктами 2, 3, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також в маркуванні на упаковці наявна інформація про найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів ПрАТ «Волиньхолдінг» (виробника), що не заперечує відповідач, оскільки пункт 4 його припису стосується саме зазначеної інформації про виробника.

Так пунктом 4 припису погоджені терміни (до 20 березня 2023 року) для усунення ПрАТ «Волиньхолдінг» порушення вимог частини першої статті 10 Закону №2639-VIII: в маркуванні на упаковці харчового продукту - кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику» - вказаний виробник не державною мовою.

Статтею 10 Закону №2639-VIII встановлені мовні вимоги до інформації про харчові продукти. Зокрема, частиною першою установлено, що інформація про харчові продукти надається державною мовою.

Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Інформація про виробника на упаковках кетчупів «Торчин лагідний» та «Торчин до шашлику» про найменування та місцезнаходження виробника ПрАТ «Волиньхолдінг» дійсно надана не державною мовою.

Частиною другою статті 10 Закону №2639-VIII передбачено, що за рішенням оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами.

Тобто, інформація іншою мовою надається лише тоді, коли вона попередньо викладена державною мовою (а не замість неї).

Стаття 10 Закону №2639-VIII не містить приміток про надання державною мовою виключно обов`язкової інформації. Якщо інформація наводиться на маркуванні, то вона має бути зрозумілою для споживача.

На переконання суду, харчові продукти, що перебувають в обігу на території України, повинні маркуватися державною мовою, тим самим забезпечити можливість споживачу отримати повну інформацію про харчовий продукт. Надання тієї ж інформації іншими мовами в маркуванні на упаковці не заборонено: поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами.

Оскільки кетчупи, про які йдеться у скарзі ОСОБА_1 , придбані на території України, то суд відхиляє доводи позивача про те, що зазначення ПрАТ «Волиньхолдінг» як виробника в маркуванні на упаковці іншою мовою здійснене ТзОВ «Нестле Україна» згідно з умовами відповідної експортної угоди.

Позивач, який так саме є оператором ринку харчових продуктів, та щодо якого інформація надана не державною мовою, у разі відсутності можливостей самостійно усунути таке порушення, не позбавлений можливості звернутися до іншого суб`єкта господарювання з метою виконання вимог статті 10 Закону №2639-VIII.

Суд повторює, що припис є заходом реагування на виявлені порушення вимог чинного законодавства з метою спонукання суб`єктів господарювання вжити заходів для їх усунення.

Як видно з наданих позивачем доказів, ТзОВ «Волиньхолдінг» звернулося до ТзОВ «Нестле Україна» з приводу вимог припису Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 17 лютого 2023 року №01/16.01-09. У листі від 15 березня 2023 року ТзОВ «Нестле Україна» повідомило про те, що здійснює оцінку можливості імплементувати використання окремих упаковок харчових продуктів для різних ринків обігу товарів з маркуванням відповідними мовами, про що буде надана остаточна відповідь до 15 квітня 2023 року (а.с.149-150).

За встановлених обставин та з урахуванням положень статті 10 Закону №2639-VIII суд дійшов висновку, що пункт 4 припису від 17 лютого 2023 року №01/16.01-09 за результатами позапланового заходу контролю (інспектування) є правомірним.

Отже, на підставі досліджених у цій справі доказів, аналізу положень законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, з огляду на фактичне виконання позивачем пункту 1 припису ще до звернення із цим позовом, що вказує на відсутність будь-яких негативних наслідків для позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково у спосіб визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3 припису Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 17 лютого 2023 року №01/16.01-09 та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 13 березня 2023 року №ПН2728879, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.15, 92).

Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1342,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньхолдінг» (45612, Волинська область, Луцький район, селище міського типу Торчин, вулиця І. Франка, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 20134889) до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Поліська Січ, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 40317441) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 припису Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 17 лютого 2023 року №01/16.01-09 про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньхолдінг» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області судові витрати у сумі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк