Ухвала

від 22.06.2023 по справі 320/1924/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2023 року м. Київ № 320/1924/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: Комунально-побутове підприємство "Теплоенергопостач" про визнання протиправними та нечинними рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: Комунально-побутове підприємство "Теплоенергопостач" про визнання протиправними та нечинними рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та зобов`язано відповідача не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правового акта, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, із зазначенням дати, часу та місця судового розгляду адміністративної справи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 22.06.2023, представником відповідача було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

В силу положень частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вимоги Закону України "Про судовий збір" про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у разі об`єднання в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру є імперативними.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2023 року, становить 2684,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем заявлено у позовній заяві чотири позовні вимоги немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 4294,40 грн. (2684,00 грн. х 0,4 х 4).

Проте, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.

При цьому, у позовній заяві позивач зазначає, що є звільненим від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" як споживач, який звернувся до суду у зв`язку із порушенням його прав, з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.03.2018 у справі №761/24881/16-ц.

Так, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що у ст. 5 Закону України Про судовий збір визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому ст. 5 Закону України Про судовий збір, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що ст. 5 Закону України Про судовий збір не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судовий збір у ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів слова державного мита замінені словами судового збору.

Отже, у підсумку Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при прийнятті Закону України Про судовий збір законодавець передбачив можливість застосування Закону України Про захист прав споживачів при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Проте посилання позивача у такій заяві на ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів як підставу звільнення його від сплати судового збору є необґрунтованим.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких підстав суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 4294,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 171, 179, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали (отримання її тексту електронним шляхом, телефонограмою, факсом тощо) про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду:

- оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 4294,40 грн.

3. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде позовна заява буде залишена без розгляду.

4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Василенко Г.Ю.