Ухвала

від 22.06.2023 по справі 320/1924/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

22 червня 2023 року Справа № 320/1924/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

секретар судового засідання Барчук Д.І.

за участю представників:

позивача - Бєлякова М.С.,

відповідача - Української Т.О.,

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області за участю третьої особи - Комунально - побутового підприємства Ірпінської міської ради "Теплоенергопостач" про визнання протиправними та нечинними рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: Комунально-побутове підприємство "Теплоенергопостач" про визнання протиправними та нечинними рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та зобов`язано відповідача не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правового акта, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, із зазначенням дати, часу та місця судового розгляду адміністративної справи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 22.06.2023, представником відповідача було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Розглядаючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2- 3 статті 122 КАС України).

Для оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлений статтею 264 КАС України.

Відповідно до змісту частини 1 цієї статті такий порядок поширюється на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (частина 2 статті 264 КАС України).

У рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Правовими положеннями ч. 3 статті 264 КАС України, нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Отже, у разі оскарження нормативно-правового акту, строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

У даному випадку, оскаржувані рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області мають всі ознаки нормативно-правового акту, зокрема, не вичерпують дію своїм прийняттям та поширюються на невизначене коло осіб, оскільки впливають на права, обов`язки та інтереси як суб`єкта господарювання, так і споживачів послуг з теплоенергії та централізованого опалення, встановлює норми права, якими регулює тарифи на послуги з теплоенергії та централізованого опалення у м. Ірпінь.

За твердженням відповідача, оскаржувані рішення про встановлення тарифів фактично втрачають чинність при прийнятті кожного наступного.

На думку відповідача, втрата чинності нормативно-правовим актом, який є предметом оскарження, за умови, що особа перебувала у правовідносинах, які регулювалися ним, та вибула з них, свідчить про те, що звернення позивача до суду із позовом про його оскарження було здійснено поза встановленим законодавцем процесуальним строком.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає наступне.

Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 роз`яснено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності.

Під втратою чинності нормативно-правового акта необхідно розуміти передбачений правовими приписами момент закінчення дії нормативно-правового акта, що є наслідком настання передбачених у законодавстві обставин.

За усталеними в теорії права підходами, передбаченими у законодавстві обставинами, з якими пов`язується момент закінчення дії нормативно-правового акта (його частин) може бути:

1) скасування нормативно-правового акта (його частини);

2) визнання нормативно-правового акта (його частини) недійсним (неконституційним, незаконним);

3) завершення дії тимчасового нормативно-правового акта (настання передбаченої у нормативно-правовому акті дати або неминучої обставини).

Частиною 2 статті 265 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Разом з цим, наявності вище визначених обставин не встановлено під час розгляду справи. У свою чергу, відповідачем відповідних доказів суду не надано, з чого випливає, що оскаржувані рішення станом на день розгляду даної справи є чинним.

Таким чином, суд вважає вказані доводи відповідача безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу суду, а тому відсутні законні підстави для залишення адміністративного позову без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 240, 243, 248, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання представника Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Василенко Г.Ю.