Постанова

від 21.06.2023 по справі 753/22326/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2023 року м. Київ

Справа №753/22326/17

Провадження № 22-ц/824/8022/2023

Резолютивна частина постанови оголошена 21 червня 2023 року

Повний текст постанови складено 22 червня 2023 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Шевчук А.В.

сторони: позивач ОСОБА_1

відповідач Гаражно-будівельний кооператив «Позняки-3»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Сироткіною Анастасією Олександрівною, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 лютого

2023 року у справі позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів та уповноважених кооперативу й скасування прийнятих відносно позивача рішень,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів та уповноважених кооперативу й скасування прийнятих відносно позивача рішень.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 з 26 червня 1996 року є членом ГБК «Позняки-3», користується гаражем, сплачує членські внески, а 16 вересня 2016 року зареєстрував право власності на гаражі за №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою

з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

09 вересня 2017 року були проведені збори членів та уповноважених ГБК «Позняки-3», на яких, вважає позивач, не було кворуму для їх проведення й прийняття рішень, також члени кооперативу не були своєчасно повідомлені про час та місце проведення і порядок денний зборів. Рішення про виключення його з членів ревізійної комісії та членів кооперативу з мотивів незаконного користування чужим майном, незважаючи на те, що він зареєстрував право власності на майно, прийнято з порушенням вимог, встановлених розділом V статуту кооперативу.

Згідно протоколу кооперативу від 09 вересня 2017 року № 24 загальних зборів членів та уповноважених ГБК Позняки-3» були присутні 81 член кооперативу,

52 проголосували «за», 10 членів уповноважених - 250 правомочних, 6 членів кооперативу.

Згідно Єдиного державного реєстру та Статуту ГБК «Позняки-3» кількість членів кооперативу складає 590. За пунктом 79 Статуту ГБК «Позняки-3» Збори уповноважених членів кооперативу правомірні вирішувати питання за участю не менше 3/4 затверджених уповноважених, що складає 18 осіб (від 450 членів), а було лише 10 від 250 членів.

Вважав, що у кооператива відсутнє рішення загальних зборів про затвердження складу уповноважених та про створення такого органу управління як уповноважені представники, однак у порушення вимог статті 15 Закону України «Про кооперацію» та уставу ГБК «Позняки-3» 10 уповноважених представників 09 вересня 2017 року разом із 81 членом кооперативу прийняли рішення про виключення його з членів ревізійної комісії та членів ГБК «Позняки-3».

Також статут ГБК «Позняки-3» не передбачає проведення спільних загальних зборів та уповноважених.

Про дату, час та місце проведення й порядок денний загальних зборів члени кооперативу мали бути повідомленими не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення, проте це не було дотримано, повідомлення не було доведено до їх відома.

Вважаючи, що рішення зборів 81 члена кооперативу та 10 уповноважених представників ГБК «Позняки-3» є незаконними, прийнятими без дотримання процедури та строків скликання загальних зборів, без наявності кворуму й передбачених законом повноважень, ОСОБА_1 просив визнати недійсним протокол від 09 вересня 2017 року № 24 зборів 81 члена кооперативу та 10 уповноважених представників ГБК «Позняки-3», скасувати рішення про виключення його з членів ревізійної комісії та з членів ГБК «Позняки-3».

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ГБК «Позняки-3» про визнання недійсним рішень та їх скасування. Призначено справу до розгляду в судове засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року призначено справу за позовом ОСОБА_1 до ГБК «Позняки-3» про визнання недійсним рішень та їх скасування, до розгляду по суті в судовому засіданні за участю сторін, третіх осіб, без визначеної дати на час зупинення провадження у справі.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГБК «Позняки-3» про визнання недійсним рішень та їх скасування зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Дарницького районного суду м. Києва прийнятим по справі за позовом ГБК «Позняки-3» до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура О. В., про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації (справа № 753/23406/17).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 травня 2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГБК «Позняки-3» про визнання недійсним рішень та їх скасування, поновлено. Справу призначено до розгляду.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГБК «Позняки-3» про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів та уповноважених кооперативу й скасування прийнятих відносно позивача рішень відмовлено.

Рішення суду мотивоване відсутністю правових підстав для задоволення позову.

14 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - Сироткіна А. О. подала до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09лютого 2023 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що зазначена в протоколі присутність 389 членів кооперативу на загальних зборах членів та уповноважених ГБК «Позняки-3» від 09 вересня 2017 року що оформлено протоколом № 24 не підтверджено ні підписами присутніх членів кооперативу ні підписами уповноважених. За таких обставин на зборах був відсутній кворум. Інші аргументи апеляційної скарги є подібними до аргументів, наведених в позовній заяві.

28 березня 2023 року матеріали справи № 753/22326/17 за позовом ОСОБА_1 до ГБК «Позняки-3» про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів та уповноважених кооперативу й скасування прийнятих відносно позивача рішеньразом із апеляційною скаргою надійшли до Київського апеляційного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 28березня 2023 року матеріали справи № 753/22326/17 за позовом ОСОБА_1 до ГБК «Позняки-3» про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів та уповноважених кооперативу й скасування прийнятих відносно позивача рішень разом із апеляційною скаргою апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Сироткіною А. О., на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 лютого

2023 року у справі позовом ОСОБА_1 до ГБК «Позняки-3» про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів та уповноважених кооперативу й скасування прийнятих відносно позивача рішень.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 0 3травня 2023 року справу призначено до розгляду з викликом учасників справи.

Відзив на апеляційній скаргу не надійшов.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Нечипоренко А.А. підтримали доводи апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише

у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до частини четвертої статті367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено, що 09 вересня 2017 року відбулися загальні збори членів та уповноважених ГБК «Позняки-3», на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом № 24.

Вказаним рішенням, на якому були присутні 81 член кооперативу, 52 проголосували «за», 10 членів уповноважених - 250 правомочних, 6 членів кооперативу, що склало 389 членів кооперативу, були, серед іншого, прийняті рішення щодо

ОСОБА_1 , а саме про виведення його із членів ревізійної комісії та членів кооперативу.

Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ГБК «Позняки-3» позивачем не надано.

Відповідно до Статуту ГБК «Позняки-3» кількість членів кооперативу складає 590. За пунктом 79 Статуту ГБК «Позняки-3» Збори уповноважених членів кооперативу правомочні вирішувати питання за участю не менше 3/4 затверджених уповноважених.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

З 28 березня 2014 року - часу внесення змін до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України у редакції підпункту 1 пункту 3 Закону України від 10 жовтня 2013 року № 642-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон № 642-VII), який набрав чинності 28 березня 2014 року, процесуальний закон відніс до юрисдикції господарського суду розгляд справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою, яка не

є господарським товариством (фермерське господарство, кооператив, приватне, колективне підприємство тощо), та її учасниками (засновниками, членами), у тому числі учасником, який вибув, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи.

Стаття 12 ГПК України (у реакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до яких віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі

№ 738/1772/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 759/11487/16-ц, від 01 жовтня

2019 року у справі № 910/7554/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18-ц, від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 зазначено, що особи, які є членами кооперативу, правомочні брати участь у його управлінні, а також мають інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, що випливають з їх участі у кооперативі. Оскільки кооператив є господарською організацією, а спір виник

у межах господарських правовідносин з управління діяльністю кооперативу, а саме

у зв`язку з порушенням прав члена кооперативу щодо можливості брати участь

в управлінні, розгляд цього спору має здійснюватися судом господарської юрисдикції.

Аналогічну правову позицію висловили і касаційні суди, а саме: Касаційний господарський суд та Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 916/1253/19, від 03 березня 2020 року у справі

№ 922/756/19, від 05 березня 2020 року у справі № 918/703/18, від 04 серпня 2020 року

у справі № 902/495/19, від 24 червня 2020 року у справі № 361/1059/17.

У правовій доктрині залежно від мети створення юридичної особи виділяють корпоративні спори, що виникають між учасниками юридичної особи та юридичною особою, створеною без мети отримання прибутку (саморегульовані організації, споживчі, обслуговуючі кооперативи, кредитні союзи).

Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Відповідний правовий висновок викладений у наведених вище постановах Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Такі ж висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від

13 жовтня 2020 року у справі № 695/2665/16 (провадження №14-105цс20).

Правові висновки з приводу юрисдикції спорів про оскарження рішень уповноважених органів юридичної особи його учасником або виконавчим органом висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року

у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 30 січня 2019 року у справі

№ 145/1885/15-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі

№ 510/456/17 (провадження №14-1цс19), від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження 14-170цс19), від 08 листопада 2019 року у справі № 667/1/16 (провадження № 14-562цс19), від 27 лютого 2019 року у справі № 738/1772/17, від 09 квітня

2019 року у справі № 916/1295/18, від 03 квітня 2019 року у справі

№ 759/11487/16-ц, від 16 жовтня 2018 року у справі № 916/4625/15, від 22 січня

2019 року у справі № 915/1674/15, від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17.

Рішення загальних зборів учасників (членів) та інших органів юридичної особи

є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У справі, яка переглядається, об`єктом спору є загальні збори членів ГБК «Позняки-3», проведені 09 вересня 2017 року та прийняте на них рішення, оформлене протоколом.

За своїм змістом правовідносини виникли щодо розпорядження корпоративними правами, їх реалізації та поновлення, а отже розгляд цього спору належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції чинній на час звернення до суду з позовом).

Аналогічне викладено в пункті 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року

Подібний за змістом висновок міститься в постановах Верховного Суду від

30 червня 2021 року у справі № 556/1822/18 (провадження № 61-13639св20) та від

14 лютого 2023 року справа № 565/1123/18 (провадження № 61-4958св22).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що спір між ОСОБА_1 до ГБК «Позняки-3» про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів та уповноважених кооперативу й скасування прийнятих відносно позивача рішень може бути розглянутий за правилами цивільного судочинства, є помилковим, оскільки такі вимоги повинні були розглядатися в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

Відповідно до частин першої, другої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду

в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Оскільки суд першої інстанції не встановив правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції та розглянув

в порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню,

а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Київський апеляційний суд роз`яснює ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови він може звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись ст.ст. 255, 256, 367, 368, 369, 374, 377, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сироткіної Анастасії Олександрівни задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів та уповноважених кооперативу й скасування прийнятих відносно позивача рішень закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, він може звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна