Рішення

від 04.04.2024 по справі 753/22326/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2024Справа № 753/22326/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» Дарницького району м. Києва

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 ;

від відповідача: Кравець М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати недійсним протокол від 09.09.2017 № 24 зборів 81 члена кооперативу та 10 уповноважених ГБК «Позняки-3»;

- скасувати рішення про виключення ОСОБА_1 з членів ревізійної комісії ГБК «Позняки-3»;

- скасувати рішення про виключення ОСОБА_1 з членів ГБК «Позняки-3» та зберегти за ОСОБА_1 право в подальшому користуватися приватними гаражами №№ 507, НОМЕР_2.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09.02.2023 у справі № 753/22326/17 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів та уповноважених кооперативу й скасування прийнятих відносно позивача рішень - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.06.2023 у справі № 753/22326/17 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сироткіної Анастасії Олександрівни задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів та уповноважених кооперативу й скасування прийнятих відносно позивача рішень закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, він може звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.11.2023 у справі № 753/22326/17 заяву ОСОБА_1 про передачу справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Передано справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» про визнання недійсним протоколу загальних зборів членів та уповноважених кооперативу й скасування прийнятих відносно позивача рішень до Господарського суду міста Києва, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.

23.11.2023 матеріали справи № 753/22326/17 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями передані на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 прийнято справу № 753/22326/17 до свого провадження. Розгляд справи № 753/22326/17 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.12.2023.

18.12.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд прийняти до розгляду заяву позивача та розглянути позовні вимоги в наступній редакції: визнати недійсними рішення загальних зборів членів та уповноважених Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 3, оформлені протоколом № 24 від 09.09.2017.

21.12.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату з метою належної підготовки відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 21.12.2023, розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову, суд зазначив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Також відповідно до ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Враховуючи наведене, оскільки суд не перейшов до розгляду справи по суті, суд визнав подану заяву про зміну предмету позову такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим приймає її до розгляду.

Також, у судовому засіданні 21.12.2023 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 25.01.2024.

23.01.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про приєднання документів до матеріалів справи.

24.01.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав додаткові пояснення, в яких зокрема зазначає, що оскаржуване рішення прийнято за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, позивача не повідомлено про порядок денний, час, дату та місце їх проведення, що позбавило позивача можливості реалізувати належні корпоративні права.

У судовому засіданні 25.01.2024 з метою повного, всебічно та об`єктивного розгляду справи, враховуючи подані відповідачем документи, суд протокольною ухвалою зобов`язав позивача надати належним чином засвідчені копії рішень загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» Дарницького району м. Києва від 04.03.2020 та від 14.03.2020.

Також, у судовому засіданні 25.014.2024 оголошено перерву до 22.02.2024.

19.02.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав додаткові пояснення, разом з документами на виконання вимог протокольної ухвали суду від 25.01.2024.

21.02.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підставі наявних документів неможливо підтвердити набуття позивачем членства у Гаражно-будівельному кооперативі «Позняки-3» Дарницького району м. Києва, а відтак і корпоративних прав, порушення яких оскаржує позивач, а тому, на думку відповідача, відсутній предмет спору, у зв`язку з чим він просить суд закрити провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У судовому засіданні 22.02.2024 оголошено перерву до 07.03.2024.

28.02.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначає що позивач є учасником Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» Дарницького району м. Києва, сплачує членські внески, є власником гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, що входять до складу ГБК «Позняки-3» та підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У судовому засіданні 07.03.2024, розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі суд відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 07.03.2024).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 753/22326/17 призначено на 04.04.2024.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 04.04.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.09.1989 згідно рішення Київської міської Ради народних депутатів за № 675 від 26.07.1989 виконавчий комітет Харківської районної ради народних депутатів міста Києва, розглянувши протокол загальних зборів автокооперативу від 18.09.1989, прийняв рішення № 507 про створення автокооперативу на 1200 машиномісць по АДРЕСА_1 та затвердження списку членів автокооперативу "Позняки-3".

Відповідно до п. 1 Статуту Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва, затвердженого протоколом № 18 від 06.12.2016 Загальних зборів членів уповноважених та членів Гаражно-будівельного кооперативу (далі - Статут), Гаражно-будівельний кооператив "Позняки-3" є невиробничою, некомерційною, неприбутковою кооперативною організацією, створеною на основі єдності інтересів громадян - автовласників м. Києва з метою спільної реалізації своїх потреб організованого зберігання транспортних засобів шляхом спорудження гаражних боксів.

Кооператив здійснює свою діяльність згідно рішення Харківського виконавчого комітету від 25 вересня 1989 року № 507, з кількістю членів кооперативу 590.

Метою діяльності кооперативу є задоволення потреб його членів в гаражних стоянках шляхом будівництва належним чином обладнаного гаражного боксу за власні кошти членів кооперативу з подальшою експлуатацією і управлінням гаражними боксами (п. 7 Статуту).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 - позивач, є власником гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та входять до складу Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва, що підтверджується витягами з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, рішенням засідання членів правління Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва, яке відбулося 26.07.1996, оформленим протоколом № 15 вирішено прийняти в члени кооперативу ОСОБА_1 .

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації № 397 від 31.07.1996 затверджено переоформлення гаражних боксів у ГБК "Позняки-3", зокрема від ОСОБА_2 гаражний бокс № НОМЕР_2 на ОСОБА_1 (рішення правління ГБК "Позняки-3" від 26.06.1996 протокол № 15).

В подальшому, 09.09.2017 року відбулися загальні збори членів та уповноважених Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва, на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом № 24, на якому були присутні 81 член кооперативу, 52 підписалися «за» при голосуванні, 10 членів уповноважених - 250 правомочних, 6 членів кооперативу, що склало 389 членів кооператив.

На вказаних зборах членів та уповноважених прийняті рішення, зокрема щодо ОСОБА_1 , а саме про виведення його із членів ревізійної комісії та членів кооперативу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що загальні збори членів та уповноважених Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" відбулися з порушенням порядку їх скликання та проведення, за відсутності кворуму для прийняття рішень, що є підставою для визнання недійсним оспорюваного рішення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у розумінні Господарського кодексу України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Господарського кодексу України).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно із положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 № 904/4887/18.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (стаття 10 Закону України "Про кооперацію").

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (стаття 11 Закону України "Про кооперацію").

Відповідно до пункту 19 Статуту Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3", прийом до членів кооперативу здійснюється правлінням кооперативу, за заявою вступаючого, з наступним затвердженням загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу.

Позивач зазначає, що він є членом Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва та досі перебуває у трудових відносинах з відповідачем, оскільки був головою кооперативу.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що позивач не є членом Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18).

Суд враховує, що в силу приписів статті 15 Закону України "Про кооперацію" та пункту 19 Статуту, особа набуває членства в кооперативі після затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нового члена загальними зборами членів кооперативу.

Частина третя статті 10 Закону України "Про кооперацію" покладає на кооператив обов`язок вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Відповідачем не надано суду повного переліку дійсних членів кооперативу станом на проведення спірних загальних зборів.

В той же час, суд зазначає, що в матеріалах справи наявне рішення засідання членів правління Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва, яке відбулося 26.07.1996, оформлене протоколом № 15, на якому, серед іншого, було вирішено прийняти в члени кооперативу ОСОБА_1.

При цьому, суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивач був головою Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва, що не заперечується відповідачем та у даному випадку додатково підтверджує членство позивача у кооперативі, оскільки особа, яка не є членом кооперативу, не може його очолювати.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Верховний Суд у постанові від 23 червня 2021 року у справі № 910/4201/20 сформував правовий висновок, що положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в ст. 15 Закону "Про кооперацію", яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.

Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що:

(1) у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені;

(2) різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених.

Отже, для визначення кворуму на зборах потрібно встановити, які саме збори проводилися в кооперативі - загальні збори членів кооперативу чи збори уповноважених.

На Загальних зборах Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва, які проводилися 09.09.2017, брали участь та голосували як члени кооперативу, так і уповноважені. Відтак неможливо з`ясувати які саме збори проводилися - збори уповноважених чи загальні збори членів кооперативу.

Протокол цих зборів має назву "Протокол № 24 Загальних зборів членів та уповноважених ГБК "Позняки-3".

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний перелік осіб (копія), на якому зверху від руки написано: «Список членів кооперативу які присутні не були на загальних зборах/дали згоду голосувати за, з порядом денним ознайомилися 09.09.2017», а також надано список уповноважених представників ГБК "Позняки-3".

Проте, дослідивши вказані документи, суд не може дійти до беззаперечного висновку про те, що вказаний вище перелік осіб, викладений у вигляді таблиці є саме переліком осіб присутніх та/або не присутніх на Загальних зборах Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва, які проводилися 09.09.2017, як і не може дійти висновку, що вказаний вище список уповноважених представників ГБК "Позняки-3", складений станом на 09.09.2017.

Тож, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переліку осіб присутніх на Загальних зборах Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва, які проводилися 09.09.2017, як і не надано список уповноважених представників Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва, які приймали участь у зборах 09.09.2017 із розшифровкою кількості їх голосів.

В той же час, як вбачається зі змісту протоколу № 24 від 09.09.2017, оформленого за результатами прийняття спірних рішень, на загальних зборах членів та уповноважених Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва присутні 81 член кооперативу, 52 підписалися «за» при голосуванні, 10 членів уповноважених - 250 правомочних, 6 членів кооперативу, що склало 389 членів кооператив.

При цьому, зі змісту вказаного протоколу не зрозуміло, яким чином відповідач дійшов висновку, що на загальних зборах присутні 389 членів кооперативу, оскільки вказано спочатку, що присутні 81 членів кооперативу, нижче у протоколі вказано ще 6 членів та окремо зазначено, що 52 підписалися «за» при голосуванні. В той же час відповідачем не вказаного стосовно 52 осіб - це члени кооперативу чи уповноважені, як і не зазначено, з чого вирахувано ці 52 особи, що підписалися «за» при голосуванні, з 81 членів кооперативу, чи 10 членів уповноважених, що за висновком відповідача складають 250 правомочних.

Відповідно до приписів ст. 15 Закону "Про кооперацію", про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Як вказує позивач, він, як член кооперативу не був належним чином повідомлений про проведення 09.09.2017 Загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва, на яких було вирішено, зокрема вивести його з членства кооперативу.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомлення позивача у встановленому законом порядку про скликання та проведення 09.09.2017 Загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва. При цьому, відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем заходів для забезпечення можливості позивачу реалізувати своє право на участь у загальних зборах кооперативу, що відбулися 09.09.2017, зокрема ознайомитися з порядком денним таких загальних зборів.

Крім того, щодо можливості зарахування голосів уповноважених осіб як голосів учасників, яких вони представляють, суд зазначає наступне.

Пунктом 68 Статуту визначено, що загальні збори встановлюють норми представництва та затверджують склад уповноважених, при цьому один уповноважений не може представляти інтереси більше 25 членів кооперативу.

Вказане положення означає, що уповноважена особа вже не є представником конкретних членів кооперативу, а обрана всіма членами. Відповідно її присутність на загальних зборах членів кооперативу не може бути зарахована як представництво певної кількості конкретних членів. Уповноважена особа на загальних зборах членів кооперативу має лише один голос.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону "Про кооперацію" кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

З наведеного слідує, що член кооперативу (не уповноважений) може бути присутнім на зборах уповноважених, але його голос не може бути врахований при визначенні кворуму чи голосуванні. І навпаки, будь-який член кооперативу (як обраний, так і не обраний уповноваженим) може брати участь у загальних зборах членів кооперативу і мати при цьому один голос (тобто він реєструється і голосує як звичайний член кооперативу).

Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 червня 2021 року у справі № 910/4201/20.

Оскільки для участі у зборах реєструвалися та на зборах голосували члени кооперативу, а не тільки уповноважені, суд дійшов висновку, що такі збори не можуть вважатися зборами уповноважених, а є загальними зборами членів кооперативу. Відповідно, на зборах був відсутній кворум, тобто всі рішення, ухвалені на зборах, є такими, що ухвалені за відсутності кворуму.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Для юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41, 42 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 15 Закону України "Про кооперацію").

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/756/19, від 21.04.2020 у справі № 927/411/19, від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19.

За таких обставин, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів членів та уповноважених Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 3, оформлені протоколом № 24 від 09.09.2017.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, підсумовуючи встановлене, суд визнає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів членів та уповноважених Гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 3, оформлених протоколом № 24 від 09.09.2017 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів членів та уповноважених Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 3, оформлені протоколом № 24 від 09.09.2017.

3. Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу "Позняки-3" Дарницького району м. Києва (вул. Канальна, буд. 3, м. Київ, 02081, ідентифікаційний код -22921829) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ) 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 15.04.2024.

Суддя Щербаков С.О.