Ухвала

від 16.06.2023 по справі 201/6325/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЄУН № 201/6325/23

Провадження 2з/201/84/2023

УХВАЛА

Іменем України

16 червня 2023 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Покопцева Д.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову її позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації прав, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю заявляє самостійних «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХНОТРЕЙД», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іванютін-Сандомирський Леонід Олегович, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває зазначена цивільна справа.

Провадження у справі відкрито.

Надійшла заява позивача про забезпечення позову, яку 15.06.2023р. передано в провадження.

Позивач, мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення суду, позаяк стосовно спірного нерухомого майна укладений договір іпотеки, а іпотекодержателем є пов`язана особа, і відповідачі можуть вчинити дії на перешкоджання поверненню майна у випадку задоволенні позову шляхом перереєстрації права власності на іншу особу, просить вжити два заходи забезпечення позову: заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, адреси, власника, обтяження тощо) стосовно квартири 3a (загальна площа 106, 5 кв.м., житлова площа 73, 6 кв.м.), яка розташована за адресою; АДРЕСА_1 (реєстраційний номер ОНМ 2557305112020); накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 (загальна площа 106, 5 кв.м., житлова площа 73, 6 кв.м.), яка розташована за адресою; АДРЕСА_1 (реєстраційний номер ОНМ 2557305112020).

Суд вважає можливим задовольнити подану заяву частково.

Встановлено судом з матеріалів справи, що позивач звернувся із позовом до відповідачів про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації прав.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що постановою від 17.08.2022р. Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровінг Стейт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Технотрейд», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ол Енд Руст» про визнання недійсним договору купівлі-продажу задоволено, визнано недійсним договір № 57/к про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23 листопада 2017 року укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» та ТОВ «Торговий дім Технотрейд»; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 23 листопада 2017 року укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» та ТОВ «Торговий дім Технотрейд», зареєстрований за № 869, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І., скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38293537 від 23 листопада 2017 року, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С.І. про державну реєстрацію іпотеки спец.розділу, а саме реєстрація відступлення прав іпотеки ( номер запису про іпотеку 23373377) на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер 869, виданий 23 листопада 2017 року; скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38293663 від 23 листопада 2017 року, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С.І. про державну реєстрацію змін обтяження спец.розділу (номер запису про обтяження 23373531) на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер 869, виданий 23 листопада 2017 року.

Але через 10 днів після ухвалення зазначеної постанови ТОВ «Торговий дім Технотрейд» відплатним договором розпорядилося спірною нерухомістю на користь відповідача ОСОБА_2 , а та, в свою чергу, того ж дня передала її в іпотеку відповідачу ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб ґарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як роз`яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, відповідно до якої співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20, провадження № 12-90гс20, вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

З огляду на викладене та враховуючи характер заявлених позивачем позовних вимог суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову до відповідачів, але позаяк забезпечення позову мотивоване можливістю розпорядитися спірною нерухомістю, то клопотання слід задовольнити в частині заборони. Підстав для накладення додатково ще й арешту не вбачається.

Відповідачі вправі подати окрему заяву до суду першої інстанції про зустрічне забезпечення, відповідно її мотивувавши.

Керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, адреси, власника, обтяження тощо) стосовно квартири 3a (загальна площа 106, 5 кв.м., житлова площа 73, 6 кв.м.), яка розташована за адресою; АДРЕСА_1 (реєстраційний номер ОНМ 2557305112020), окрім виконання цієї ухвали.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, але може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги впродовж п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

В залежності від результатів вирішення спору по суті, заходи забезпечення позову діють у строки, встановлені ч.7-10 ст. 158 ЦПК України.

Копії ухвали надіслати сторонам для відома та для виконання відповідним органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, в тому числі щодо внесення записів до відповідних реєстрів.

Строк пред`явлення ухвали до виконання, як виконавчого листа, три роки.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПІ НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: Адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю заявляє самостійних «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХНОТРЕЙД», Ідентифікаційний код юр.особи 40450578, місцезнаходження: 49126, м. Дніпро, пр. Миру, буд. 67, оф.23

Третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іванютін-Сандомирський Леонід Олегович, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 4/26, прим.232-237.

Суддя: Д.О. Покопцева