Постанова

від 23.06.2023 по справі 461/9706/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/9706/21 Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 22-з/811/167/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року м.Львів

Справа № 461/9706/21

Провадження № 22-з/811/167/23

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 28 січня 2022 року у складі судді Радченка В.Є., у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського Національного університету залізничного транспорту імені Академіка В.Лазаряна (тепер - Національний університет «Львівська політехніка в особі відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка») про скасування наказу та стягнення середнього заробітку, -

в с т а н о в и в:

26 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з цим позовом.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 28 січня 2022 року відмовлено у задоволенні позову.

За результатами перегляду в апеляційному порядку постановою Львівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 28 січня 2022 року скасовано та прийнято нове рішення. Скасовано наказ Львівського коледжу транспортної інфраструктури Дніпровського Національного університету залізничного транспорту імені Академіка В.Лазаряна №287/ос від 8 листопада 2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 . Стягнуто з Національного університету «Львівська політехніка» в користь ОСОБА_1 19 172, 40 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу через відсторонення від робити.

Після розгляду справи апеляційним судом представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про ухвалення додаткового рішення з питань відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Заявник посилається на те, що в апеляційній скарзі зазначено попередній розрахунок витрат на правову допомогу в апеляційному суді у розмірі 10 000 грн. Вказує, що ним (представником позивача) до судових дебатів зроблено усну заяву про відшкодування витрат на правову допомогу в апеляційному суді. До заяви подано докази, що підтверджують витрати на правову допомогу в апеляційному суді: договір про надання правової допомоги № 25/21 від 15 листопада 2021року та додаток №2 від 18 лютого 2022 року; додаток до договору про надання правової допомоги № 25/21 від 15 листопада 2021року (про згоду на збір персональних даних); додаток до договору про надання правової допомоги № 25/21 від 15 листопада 2021року (про продовження строку дії договору); звіт про надану правничої допомоги від 15 червня 2023 року, в якому наведено перелік наданої правової допомоги та витрачений час; прибутковий касовий ордер №03 від 15 червня 2023 року та квитанцію до цього ордеру, що підтверджує оплату витрат на правову допомогу. Зазначає, що до апеляційної скарги долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №000558 від 22 березня 2017 року видане адвокату Цебаку І.С., та ордер який підтверджує повноваження адвоката Цебака І.С. на представництво інтересів ОСОБА_1 в апеляційному суді. Просить стягнути з відповідача в користь позивача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не прооводиться.

Датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

Заяву про ухвалення додаткового рішення представником позивача подано до суду апеляційної інстанції 19 червня 2023 року у передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України строки.

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу складається з гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката; визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 48 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у ЦПК України.

Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Цебаком І.С. укладено договір № 25/21 від 15 листопада 2021 року про надання правової допомоги, згідно якого адвокат приймає на себе зобов`язання про надання правової допомоги ОСОБА_1 .

Згідно із п.4.2 цього договору сторони узгодили розмір та порядок оплати гонорару. Розмір гонорару становить 10 000 грн. за підготовку апеляційної скарги та представництво інтересів у Львівському апеляційному суді.

З прибуткового касового ордеру №03 від 15 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 проведено оплату за надання правничої допомоги у розмірі 10 000 грн.

Згідно звіту про надання правничої допомоги від 15 червня 2023 року адвокатом Цебаком І.С. надано позивачу правничу допомогу обсягом 17 годин. Представником позивача надано суду звіт, у якому зазначено, що правнича допомога полягала у складенні апеляційної скарги та участі представника в апеляційному суді.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням принципу співмірності, складності справи, затраченого адвокатом часу у суді апеляційної інстанції для представництва інтересів позивача,критерію реальності таких витрат, підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення,- задовольнити частково.

Стягнути з Національного університету «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. С.Бандери, 12 Код ЄДРПОУ 02071010) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено і підписано 23 червня 2023 року.

Головуючий-

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р. В. Савуляк