Постанова

від 14.06.2023 по справі 911/2734/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2023 р. Справа№ 911/2734/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Бай С.Е.;

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Набок Ю.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник»

на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року

у справі № 911/2734/21 (суддя - Мальована Л.Я.)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України

до Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник»

про стягнення 6 601 557, 27 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 6 601 557 грн. 27 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не здійснюється сортування відходів як вторинної сировини, що є у складі побутових відходів. Відходи повністю не ущільнені, зберігаються насипом, не вкриваються ізолюючим матеріалом. Відсутнє обвалювання по периметру об`єкту. Відсутні дренажні канави, а наявні під`їзні шляхи без твердого покриття, в зв`язку з чим Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено акт від 17.06.2020 № 2/425/0/18-20, яким засвідчено факти порушення п. 1.6 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 за № 435, а також п. 1.5 ДБН В 2.4-2-2005 Полігони твердих побутових відходів та нараховано суму відшкодування збитків у розмірі 6 601 557 грн. 27 коп.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року у справі №911/2734/21 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» на користь державного бюджету України, обласного бюджету Київської області, місцевого бюджету Петрівської сільської ради шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 6 601 557, 27 грн. Стягнуто з Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» на користь Київської обласної прокуратури 99 023, 36 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду, Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2022 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити позивачу в задоволенні його позивних вимог. Одночасно до апеляційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, неправильно застосовані норми права, які підлягають застосуванню. Зокрема, апелянт зазначив, що власниками земель є приватні особи та ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», а отже відповідальність за них мають нести саме власники чи користувачі. Доказів засмітчення вказаних земельних ділянок саме відповідачем не надано та нічим не встановлено. Позивачем не доведено, що саме відповідач, не тільки своїми діями самовільно зайняв спірні земельні ділянки, проте, і своїми діями завдав шкоди екології цих земельних ділянок, що свідчить про те, що прокурором не доведені три предикативні умови для задоволення позовної заяви, а саме: 1) що спірні земельні ділянки самовільно зайняті саме відповідачем, 2) що була завдана шкода навколишкньому природному середовищу та 3) що дії, які завдали шкоду екології спірних земельних ділянок, вчинені саме відповідачем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В. судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 відмовлено Вишгородському районному комунальному підприємству «Комунальник» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року у справі №911/2734/21. Апеляційну скаргу Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року у справі №911/2734/21 залишено без руху. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідної заяви та доказів сплати судового збору в розмірі 148 535,04 грн.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 11.04.2023 на адресу суду від Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано фотокопію платіжних інструкцій №65 від 04.04.2023 та №66 від 06.04.2023 про сплату судового збору в сумі 148 535,04 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» та призначено до розгляду на 14.06.2023

31.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Так, прокурор зазначив, що акт перевірки фіксує проведення планових (позапланових) перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. Суд першої інстанції, дослідивши даний акт перевірки від 01.07.2021, правомірно встановив, що господарська діяльність відповідача здійснюється за відсутності необхідних та визначених чинним законодавством дозвільних документів. Крім того, за результатами позапланової перевірки (акт від 17.06.2020 № 2/425/0/18-20) виявлено факт забруднення сульфатами, фосфором та хлоридами земель Вишгодорським районним комунальним підприємством «Комунальник» в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району, всупереч вимог ст.ст. 96, 163, 164, 211 Земельного кодексу України і ст.ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи».

Представник відповідача 14.06.2023 подав через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду подав клопотання про призначення екологічної експертизи та просив у судовому засіданні його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні 14.06.2023 заперечував проти задоволення клопотання про призначення екологічної експертизи.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про залишення його без розгляду, як таке, що подане із пропуском встановленого законом та судом строку.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» було, зокрема, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, пояснень та клопотань - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду у відповідності до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу.

За змістом ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи викладене та те, що клопотання про проведення експертизи подане з порушенням передбаченого процесуальним законом строку та без обґрунтувань неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення зазначеного клопотання без розгляду.

Прокурор у судовому засіданні 14.06.2023 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.06.2023 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання 14.06.2023 року не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, наявного в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 14.06.2023.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, Київською обласної прокуратурою за результатами досудового розслідування кримінального провадження №42021110000000063 від 03.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України виявлено факт порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник», внаслідок чого державі завдано збитки, які не відшкодовані в добровільному порядку.

В ході досудового розслідування установлено, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу у 2020 році проведено позапланову перевірку діяльності Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За результатами позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено акт №2/425/0/18-20 від 17.06.2020 року, яким зафіксовано порушення п. 1.6 Правил експлуатаціії полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №435 від 01.12.2010 року, а також, п. 1.5 ДБН В 2.4-2-2005 Полігони твердих побутових відходів.

Зокрема, встановлено, що Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» не здійснюється сортування відходів як вторинної сировини, що є у складі побутових відходів. Відходи повністю не ущільнені, зберігаються насипом, не вкриваються ізолюючим матеріалом. Відсутнє обвалювання по периметру об`єкту. Відсутні дренажні канави, а наявні під`їздні шляхи без твердого покриття.

В ході перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу встановлено факти самовільного користування земельною ділянкою, відсутність ведення паспорту місця видалення відходів, відсутність моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів, виявлено факти не забезпечення захисту земель від забруднення і засмічення, а також, встановлено факти не дотримання правил експлуатаціії об`єктів поводження з побутовими відходами і їх складування. На момент перевірки встановлено 97% заповнення сміттєзвалища відходами, із проектного обсягу 500000 тон.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу Вишгородському районному комунальному підприємству «Комунальник» внесено припис від 17.06.2020 року, яким зобов`язано комунальне підприємство: не здійснювати планову діяльність у сфері поводження з побутовими відходами без висновку з оцінки впливу на довкілля; оформити речові права на земельну ділянку та не допускати самовільного користування; забезпечити захист земель від псування (забруднення) та вжити заходи щодо запобігання негативному і еколого-небезпечному впливу на земельні ділянки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованому об`єкті.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу на адресу Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» надіслано претензію №37/08-06 від 08.09.2020 року про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земель.

Згідно акту від 17.06.2020 №2/425/0/18-20 виявлено факт забруднення Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» сульфатами, фосфором та хлоридами земель в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району, що є порушенням вимог ст. ст. 96, 163, 164, 211 Земельного кодексу України та ст. ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи» та підтверджується протоколом вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №31/09 від 09.07.2020 року.

Листом ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» №58 від 23.03.2021 року повідомила, що земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» та має вид користування для сміттєзвалища, межує з кварталом 61 Першотравневого лісництва державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція».

На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2021 року у справі №761/12646/21 в ході досудового розслідування кримінального провадження №42021110000000063 прокурором Київської обласної прокуратури Карновим А.О. за участі спеціалістів Державної екологічної інспекції Столичного округу, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, представника лісництва державного підприємства Київська лісова науково-дослідна станція, сертифікованих інженерів-геодезистів ТОВ «Інтелектуальний Геодезичний Альянс 2010», а також, адвоката Пічуріна А.А. - начальника юридичного відділу Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» та Василевського Дмитра Георгійовича - виконувача обов`язків начальника Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» проведено огляд сміттєзвалища - полігону твердих побутових відходів Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району - земельної ділянки з кадастровим номером: 3221887801:03:015:0001, а також, прилеглої до неї території. Відповідний матеріал огляду оприлюднено Національною поліцією України на офіційному веб-сайті.

Так, інженерами-геодезистами виконано геодезичні заміри щодо визначення площі, конфігурації, розмірів та об`єму сміттєзвалища з навколишньою територією засмічення та встановлено, що площа засмічення земель Першотравневого лісництва ДП «Київська ЛНДС» складає 0,5176 га.; площа засмічення в межах земель, не наданих у власність і користування складає 2,4626 га.; площа засмічення земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 3221887800:03:017:0001 складає 0,2900 га.; загальна площа засмічення території складає 21,4793 га; об`єм насипу сміттєзвалища складає 585533 метри кубічних.

Проведеним оглядом встановлено, що всупереч Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.12.2010 року №435, на території полігону Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» відсутній інформаційний щит на в`їзді до полігона побутових відходів; відсутній контрольно-пропускний пункт із встановленими автомобільними вагами, відсутня вишка для візуального контрою виду відходів; на основних напрямках поширення легких фракцій відходів не встановлено тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі; ві`сутній дезбар`єр (контрольно-дезинфікуюча зона); територія полігона не обмежена нагірною канавою для запобігання витіканню за межі полігона забруднюючих поверхневих вод; відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату; відсутнє тверде покриття на в`їзді на територію полігону; відходи не ізольовано та не ущільнено шаром ґрунту та ізолючим матеріалом по периметру території; відсутнє спеціальне звукове та біоакустичне обладнання; відсутня суцільна огорожа по периметру території полігона побутових відходів; відсутні межові знаки земельної ділянки Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник», а реальна площа та конфігурація ділянки полігону не відповідає площі та конфігурації ділянки з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001; опори ліній електропередач засипано сміттям.

В подальшому, враховуючи необхідність у визначенні розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, прокурором у кримінальному провадженні Карновим А.О. на адресу Державної екологічної інспекції Столичного округу надіслано лист №15/3-915вих-21 від 14.06.2021 року щодо зазначення розмірів такої шкоди відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171.

09.04.2021 року Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Прем`єр-міністру України скеровано лист №25/1-21/7324-21 щодо надання останнім доручення Державній екологічній інспекції України провести позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності санкціонованих сміттєзвалищ, зокрема, і діяльності відповідача.

За дорученням Прем`єр-міністра України від 20.04.2021 року №10815/3/1-21 та на підставі наказу Держекоінспекції від 16.06.2021 року №287 «Про проведення позапланової перевірки», направлення від 16.06.2021 року №59, Держекоінспекцією здійснено позапланову перевірку об`єкта поводження з відходами - Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник».

Направлення про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 16.06.2021 року №59 видано головою Держекоінспекції Мальованим А.М. на підставі звернення громадянина Кучерявого І.А. від 27.05.2021 року. Направлення 22.06.2021 року отримано начальником юридичного відділу Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» Пічуріним А.А., що підтверджується відміткою про отримання та підписом на такому направленні.

За наявності звернення громадянина ОСОБА_2 від 27.05.2021 року, наказом Держекоінспекції від 16.06.2021 року №287 для проведення позапланової перевірки утворено комісію у складі 8 державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, 4 з яких є працівниками територіального органу Держекоінспецїї - Державної екологічної інспекції Столичного округу.

Згідно п. п. 4, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2021 року №275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування). Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Листом від 23.06.2021 року №348 Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» (за підписом виконувача обов`язків начальника Василевського Д.Г.), розглянувши направлення від 16.06.2021 року №59, повідомило Держекоінспекцію про безпідставність звернення громадянина ОСОБА_2 та незаконність позапланової перевірки оскільки останню, на думку комунального підприємства, можуть проводити виключно територіальні органи Держекоінспекції.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу листом від 24.06.2021 №3/3/7-28/2378 на адресу Державної екологічної інспекції України скеровано матеріали кримінального провадження № 42021110000000063, надані процесуальним керівником. В ході проведеної 24.06.2021 року позапланової перевірки Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» Державною екологічною інспекцією України виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства, за результатами такої перевірки складено Акт від 01.07.2021 №4.2-19/13.

Так, перевіркою встановлено, що проектна документація з розділом «Оцінка впливу на довкілля» та висновок державної екологічної експертизи або висновок з оцінки впливу на довкілля не отримано, що є порушенням ст. ст. 28, 29, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 13, 14, 39 Закону України «Про екологічну експертизу».

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу», здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становить підвищену екологічну небезпеку» від 28.08.2013 року №808, до таких об`єктів відносять об`єкти поводження з побутовими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, знешкодження і захоронення).

Статтею 39 Закону України «Про екологічну експертизу» встановлено, що реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Перевіркою встановлено, що сміттєзвалище на території с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001 не обладнано системами відводу біогазу та фільтрату, що є порушенням ст. 35-1 Закону України «Про відходи» відповідно до якої забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено відповідальність за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля, а також, встановлено, що правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

В ході позапланової перевірки виявлено відсутність у Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи на діяльність із зберігання, видалення та захоронення побутових відходів на вищезазначених земельних ділянках під розміщення сміттєзвалища для захоронення відходів.

Також, відповідно до п. 1.14.11 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7, зазначено що неорганізований викид це викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилевої суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.

Відповідно до п. 2.12 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 09.03.2006 №108, встановлено, що для неорганізованих стаціонарних джерел нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин не встановлюються. Регулювання викидів від цих джерел здійснюється шляхом встановлення вимог.

Згідно паспорту місця видалення відходів від 19.10.2000 року за реєстраційним номером №4-3-9 виданого на сміттєзвалище Вишгородського районного комбінату комунальних підприємств та затвердженого головою місцевої райдержадміністрації 15.09.2000, (пункт 4 розділу 5 Загальна характеристика відходів) визначено наявність газових виділень, викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: метан (СН4) та оксид вуглецю (СО).

Пунктом 5.2 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.12.2010 №435, встановлено, що дослідження проб повітря проводиться за такими показниками: азот, діоксид вуглецю, ангідрид сірчаний, вуглецю оксид, сірководень, фенол, формальдегід.

Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.

Так, підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктом 30 Переліку передбачено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно п. 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди (Міндовкілля).

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованого стаціонарного джерела, а саме, місця видалення та захоронення відходів на сміттєзвалищі Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник», здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Крім того, відповідно до ст. 32 Закону України «Про відходи», забороняється з 01.01.2018 захоронення на полігонах неперероблених (необроблених) побутових відходів.

Вказаний пункт складений у відповідності до двох Директив ЄС - 1999/31/ЕС та 2008/98/ЕС, які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи. Ці документи вказують, що саме необхідно робити з відходами, класифікують сміття і описують стратегію скорочення кількості вивезених на сміттєзвалища відходів або полігони.

Тобто, з 01.01.2018 суб`єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами, зобов`язані сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відходи» визначено, оброблення (перероблення) відходів - це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов`язаних із зміною фізичних, хімічних і біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

За результатами проведеного огляду 21.04.2021 року в рамках кримінального провадження №42021110000000063 із залученням головного спеціаліста - державного інспектора охорони навколишнього природного середовища відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням із відходами управління державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, надр, водних ресурсів, атмосферного повітря та поводження із відходами Державної екологічної інспекції Столичного округу Майбороди І.В. та кваліфікованих спеціалістів-геодезистів ТОВ «Інтелектуальний Геодезичний Альянс 2010» встановлено, що загальна площа засмічення земель складає 21,4793 га. В тому числі, в межах земельних ділянок приватної власності складає - 13,2091 га.; в межах земельних ділянок державної власності, які перебувають у користуванні - 5,8076 га. (з них до земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» відноситься - 0,5176 га, в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3221887801:03:015:0001 - 5,0000 га та 3221887800:03:017:0001 - 0,2900 га.); в межах державних земель не наданих у власність та користування на землях державної власності в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради - 2,4626 га.

Відповідно до звіту №1-відходи (річна) утворення та поводження з відходами за 2020 рік Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник зазначено, що загальний обсяг відходів, накопичених протягом експлуатації, у спеціально відведених місцях чи об`єктах (місця видалення відходів) складає - 299778,760 тон., що не відповідає дійсності з урахуванням попереднього акту перевірки, складеного Державною екологічною інспекцією Столичного округу від 17.06.2020 року №2/425/0/18-20, згідно якого рік тому сміттєзвалище максимально-допустимим об`ємом в 500000 тон було заповнене на 97 %, тобто об`ємом в 485000 тон.

Згідно інформаційної довідки «Щодо космічного моніторингу сміттєзвалищ твердих побутових відходів на території Київської області» Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного агентства України лист №315-3-04.03-2021 від 12.02.2021 року, сміттєзвалище у Вишгородському районі за координатами: широта: 50,6214, довгота: 30,3636 загальною площею - 22,3 га.

Відповідно до звіту Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» №1 - відходи (річна) утворення та поводження з відходами за 2020 рік зазначено, що ВРКП Комунальник зібрано, отримано змішані комунальні відходи від виробників відходів (у т. ч. сміття з урн) у кількості - 50824,00 тон та видалено - 50824,00 тон.

Встановлено, що Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» здійнює захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів, змішані побутові відходи у такому ж вигляді як і приймаються від місця їх накопичення, без попереднього сортування та оброблення (перероблення), зокрема: полімери (пластик, ПЕТ пляшки, плівка, поліетиленові пакети тощо), текстиль, макулатура, скло, деревина, метал, харчові відходи на земельних ділянках, зазначених у п.п. 2, 5 розділу «Опису виявлених порушень» вимог законодавства акту перевірки Держекоінспекції.

Перевіркою також встановлено, що на сміттєзвалищі в адміністративних межах Вишгородського району Київської області поблизу с. Старі Петрівці здійснюється захоронення змішаних відходів, а саме, ПЕТ пляшки, пакети, тверді відходи тощо та допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях. Зазначені факти також підтверджуються протоколом №4.2-19/13 та претензіями від 01.07.2021 року.

Відповідачем не розроблено проект будівництва полігону побутових відходів відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування, що включає санітарно-технічний паспорт.

Згідно вимог чинного законодавства, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства, безпечні - захоронюються на полігонах ТПВ, а з небезпечними проводяться необхідні для знешкодження операції. При цьому на полігони та сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом, а саме (продукти харчування, папір, текстиль тощо), що складаються з органічних речовин, які піддаються процесам біологічного розпаду (гниття) (норма Директиви ЄС 1999/31/ЕС).

Також на полігони та сміттєзвалища не мають потрапляти складові побутових відходів, що підлягають утилізації, а саме ті відходи, що підлягають використанню як вторинний матеріал чи енергетичний ресурс (п. 2.28 Державних санітарних норм та правил утримання населених територій, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2011 №145 (далі - ДСП №145).

Пунктом 2.27 ДСП № 145 зазначено, що видалення побутових відходів обов`язково повинно включати їх оброблення (перероблення) шляхом промислового сортування з подальшим перевезенням вторинної сировини, небезпечних відходів, органічної складової та складової побутових відходів, що не підлягає утилізації (після її глибокого пресування до щільності природних ґрунтів (більше 1 т/куб.м) і подальшого брикетування), до місць чи об`єктів утилізації, знешкодження або захоронения відповідно до вимог законодавства про відходи та санітарного законодавства. Залежно від вмісту органічних речовин окремі складові побутових відходів підлягають утилізації шляхом їх оброблення (перероблення) на спеціалізованих підприємствах з отриманням кінцевого продукту - біогумусу або біопродукції на його основі.

Пунктом 2.28 ДСП №145 зазначено, що складова побутових відходів, яка не підлягає утилізації, повинна знешкоджуватись на спеціалізованих підприємствах (сміттєспалювальні заводи, піролізні установки тощо) або захоронюватись на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Відповідно до п. 1.3 ДСП №145 визначено, що дія цих санітарних норм поширюється на відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів та поводження з відходами, та вони є обов`язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування і громадянами.

Згідно п. 1.1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2010 №435, Правила експлуатації полігонів побутових відходів є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов`язану з експлуатацією та утриманням полігонів побутових відходів.

Тобто, Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» в ході здійснення операцій у сфері поводження з відходами, порушено вимоги Закону України «Про відходи», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2010 №435 та ДСП №145.

Відповідачем всупереч вимог п. в ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» не вжито заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельних ділянках, всупереч вимог п. 5.8 Правил, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2010 №435 і ч. 1 ст. 29 Закону України «Про відходи» останнім не здійснюється в повному обсязі моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів, не проводяться дослідження ґрунтів в межах санітарно-захисної зони сміттєзвалища (на відстані в 50, 100, 200 і 500 метрів).

За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки від 01.07.2021 №4.2-19/13, здійснено розрахунки розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок державної власності не за цільовим призначенням, а в подальшому складено відповідні претензії від 01.07.2021 за № № 6, 7, 8, 9, 10, 11.

Відповідно до претензії № 8 відА 01.07.2021 про відшкодування збитків у розмірі 6 601 557, 27 грн., заподіяних державі внаслідок засмічення земельних ділянок приватної власності, загальна площа засмічення земель в межах ділянок приватної власності складає 13,2091 га: ділянки з кадастровими номерами: 3221887800:03:015:0204, 3221887800:03:015:0207, 3221887800:03:015:6006, 3221887800:03:015:6001, 3221887800:03:017:6006, 3221887800:03:017:0002, 3221887800:03:015:0205, 3221887800:03:015:0208, 3221887800:03:015:0213, 3221887800:03:015:6004, 3221887800:03:017:6015, 3221887800:03:017:0003, 3221887800:03:015:0206, 3221887800:03:015:6005, 3221887800:03:015:6003, 3221887800:03:017:6007, 3221887800:04:246:6011, 3221887800:03:017:0215.

Однак, суб`єкт позапланової перевірки - Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» від підпису в акті перевірки від 01.07.2021 № 4.2-19/13, надання пояснень з питань перевірки відмовився. У зв`язку з чим, Держекоінспекція скерувала 02.07.2021 цінним листом з описом - вкладенням за № 0104230956685 на адресу відповідача лист № 6985/4.2/7-21 від 02.07.2021 щодо повідомлення про результати проведеної перевірки, а також претензії від 01.07.2021 за № № 6, 7, 8, 9, 10, 11 та копію акту перевірки від 01.07.2021 №4.2-19/13.

Отримавши вищезазначені документи, Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» 09.07.2021 скерувало на адресу Держекоінспекції заперечення за № 371 (яке 15.07.2021 отримано Держекоінспекцією) на акт перевірки від 01.07.2021 № 4.2-19/13 і претензій за № 6, 7, 8, 9, 11 (заперечення щодо претензії № 10 відсутнє), в яких Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» заперечило щодо обов`язку у комунального підприємства мати в наявності мотивований висновок з оцінки впливу на довкілля і дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (через наявність висновку державної екологічної експертизи у підприємства).

Також, підприємство вказало про відсутність відношення до засмічення і самовільного зайняття прилеглих територій.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 7, ч. 15 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 № 450, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2019 за № 1293/34264, яким затверджено Уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, районального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, акт перевірки фіксує факт проведення планових (позапланових) перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавста у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

При цьому, суд першої інстанції, дослідивши даний акт перевірки від 01.07.2021, правомірно встановив, що господарська діяльність відповідача здійснюється за відсутності необхідних та визначених чинним законодавством дозвільних документів, всупереч нормам ДБН В.2.4.-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування», понад встановленні нормативи щодо максимально допустимої площі складування відходів, мінімальної площі господарської зони тощо, полігон твердих побутових відходів не відповідає рекомендованій схемів розміщення основних споруд полігона ТВП.

Так, у Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» відсутній чинний висновок державної екологічної експертизи (такий висновок не надано в ході позапланової перевірки), у тому числі і щодо суміжних земельних ділянок, які засмічено внаслідок протиправної діяльності підприємства, а також мотивований висновок з оцінки впливу на довкілля, а тому посилання на положення ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» є безпідставними.

Відповідно до ст. ст. 11, 25 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання.

Для визначення безпеки для здоров`я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об`єктів проводяться оцінка впливу на довкілля та державна санітарно-гігієнічна експертиза в порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, документально не підтверджені доводи щодо наявності у підприємства висновку державної екологічної експертизи не спростовують висновків щодо наявності дозволу викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а також мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля щодо суміжних земельних ділянок, засмічених підприємством.

Факт засмічення комунальним підприємством прилеглих територій підтверджується наявними доказами, які долучено до позовної заяви (актом перевірки контролюючого органу у 2020 році, актом перевірки Держекоінспекції від 01.07.2021, протоколом огляду від 21.04.2021 в рамках кримінального провадження, допитами свідків, зверненням громадянина, проведеними сертифікованими інженерами-геодезистами геодезичних замірів щодо визначення площі, конфігурації, розмірів та об`єму сміттєзвалища з навколишньою територією засмічення.

Зокрема, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною діяльність комунального підприємства та засміченням, самовільним зайняттям суміжних земельних ділянок слугували саме незаконні дії уповноважених осіб вказаного підприємства, які відповідали за дотримання стану додержання вимог природоохоронного законодавства та порушили Правила експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України 01.12.2010 № 435, а також інші норми чинного законодавства, указаного вище у позовній заяві.

Як зазначено, на території полігону Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник: на основних напрямках поширення легких фракцій відходів не встановлено тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі; відсутній дезбар`єр (контрольно-дезінфікуюча зона); територія полігона не обмежена нагірною канавою для запобігання витіканню за межі полігона забруднюючих поверхневих вод; відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату; відсутнє тверде покриття на в`їзді на територію полігону; відходи не ізольовано та не ущільнено шаром ґрунту та ізолючим матеріалом по периметру території; відсутнє спеціальне звукове та біоакустичне обладнання; відсутня суцільна огорожа по периметру території полігона побутових відходів; відсутні межові знаки земельної ділянки Вишгородського районного комунального підприємства Комунальник, а реальна площа та конфігурація ділянки полігону не відповідає площі та конфігурації ділянки з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001; опори ліній електропередач засипано сміттям.

Земельна ділянка протиправно засмічена комунальним підприємством з підстав викладених вище, в акті перевірки від 01.07.2021 і претензії № 8, за відсутності необхідних та визначених чинним законодавством дозвільних документів.

Відповідно до п. п. 1.3, 1.6, 1.7, 1.11, 3.5, 3.10, 3.12, 3.14, 3.43 ДБН В.2.4- 2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування» розміри і потужність полігона твердих побутових відходів повинні визначатися потребами у складуванні твердих побутових відходів із урахуванням екологічних вимог і санітарних норм, кількості населення, розрахункового терміну експлуатації, річної норми накопичення ТПВ.

Проектна місткість полігона ТПВ розраховується для обґрунтування розмірів ділянки складування ТПВ. Розмір земельної ділянки, що відводиться під складування ТПВ, визначається залежно від: строку експлуатації полігона ТПВ; чисельності населення району, що обслуговується, з урахуванням перспективи його зростання; норми накопичення ТПВ та їх щільності; обсягу всіх інших відходів, що складуються з ТПВ (вуличне та будівельне сміття, деякі промислові відходи, які дозволено складувати разом з ТПВ та інші); геометричної форми ділянки та допустимої висоти складування відходів; методу, який приймається для ущільнення відходів при складуванні; напрямку подальшого використання земельної ділянки після закриття та рекультивації полігона ТПВ.

Територія полігона ТПВ, у тому числі ділянка складування і господарська зона, має бути захищеною від затоплення зливовими та талими водами з вище розташованих земельних масивів (ділянок). Для забезпечення запобігання попаданню стоку зливових і талих вод, а також фільтрату з території полігона у зовнішні водовідвідні споруди проектується комплекс гідротехнічних споруд. Господарська зона, обвалування, зелені насадження, інженерні комунікації займають, як правило, 5... 15 % загальної площі полігона ТПВ.

Господарська зона території полігона ТПВ складається із зон виробничого та адміністративно-побутового призначення, які розділяються смугою завширшки не менше 25 м.

Разом з тим, комунальним підприємством здійснюється господарська діяльність всупереч зазначеним нормам ДБН, понад встановлені нормативи щодо максимально допустимої площі складування відходів, мінімальної площі господарської зони тощо. Полігон твердих побутових відходів не відповідає рекомендованій схемі розміщення основних споруд полігона ТПВ.

Як зазначалося вище згідно ату від 17.06.2020 № 2/425/0/18-20 виявлено факт забруднення сульфатами, фосфором та хлоридами земель Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району, всупереч вимог ст.ст. 96, 163, 164, 211 Земельного кодексу України і ст.ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи».

Вказане підтверджується протоколом вимірювання показників складу та властивостей грунтів від 09.07.2020 № 31/09 (перевищення нормативного вмісту речовин як на відстані 100 метрів від земельної ділянки з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001, так і на відстані 600 метрів), який наявний в матеріалах справи.

Отже, твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази завдання шкоди за засмічення земель як такої та судом першої інстанції не встановлено наявність спричиненої шкоди чи можливість її завдання саме засміченням земель є необґрунтованими.

При цьому, надані відповідачем докази відсутності негативних наслідків щодо природних ресурсів станом на квітень-липень 2001 року, згідно з яких, як стверджує відповідач, усі показники по кожному виду (вода, повітря, грунт тощо) знаходяться в межах норм, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки не можливо встановити з даних доказів тотожності точок відбору проб, зокрема грунту, із тими точками відбору проб, які були взяті під час позапланової перевірки Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник».

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 909/162/17.

Крім того, колегія суддів наголошує, що Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» зверталося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Петрівської територіальної громади Вишгородського району Київської області про визнання протиправним та скасування протоколу чергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Петрівської сільської ради № 4 від 04.06.2021 в частині пункту першого порядку денного, який забороняє подальшу експлуатацію сміттєзвалища ТПВ на території Петриківської територіальної громади (с. Старі Петрівці) у зв`язку із його переповненням та незадовільними показниками проб водного горизонту за результатами лабораторних досліджень МВЛД ДУ «Київський ОЛЦ МОЗ України» від 15.06.2021 № 1291.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі № 320/9466/21 відмовлено у задоволенні адміністративного позову, оскільки суд дійшов висновку, що переповнене сміттєзвалище спричиняє забруднення навколишнього природного середовища, що може сприяти розвитку небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ, які можуть спричинити екологічну катастрофу для всього Вишгородського району.

Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Також, пунктом «е» ч. 1 ст .41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельних ділянок, здійснюється на підставі «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997.

Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, передбачено порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами скидів, викидів речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (пункти 1.2, 1.3 Методики).

Пунктом 3.2 Методики визначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Статтею 17 Закону України «Про відходи» передбачено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів, на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах, відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про відходи» видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронения залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Забороняється змішування чи захоронения відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія (ч. 5 ст. 33 Закону України «Про відходи»).

Факти засмічення земель, їх незаконне самовільне зайняття і використання не за цільовим призначенням встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п. 3.3 Методики).

Згідно з п. 5.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Вказана Методика є чинною та діючою, та за її положеннями саме органами Держекоінспекції розраховується шкода, заподіяна як державі, так і територіальним громадам внаслідок засмічення земельних ділянок всіх категорій земель.

Відтак, оскільки відповідачем внаслідок здійснення протиправної господарської діяльності засмічено земельні ділянки приватної власності загальною площею 13, 2091 га в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району, Державною екологічною інспекцією України проведено розрахунок шкоди, заподіяної у зв`язку із порушенням законодавства про охорону та ріцональне використання земельних ресурсів, відповідно до п. 5 Методики та розмір шкоди визначено у сумі 6 601 557, 27 грн за формулою:

Ршз = А*Б*Гоз*Пдз*Кзз*Кег, де:

Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв. м.;

Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв.м;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Отже, формула розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земель, не містить таку змінну, як об`єм відходів, що спричинили засмічення. Враховуючи зазначене, є безпідставними твердження апелянта, що розрахунок вартості шкоди проведений за відсутності усіх необхідних даних (складових).

Таким чином, Державною екологічною інспекцією України обчислено розмір шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ділянок Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» загальною площею 13, 2091 га, у відповідності до вимог вказаної Методики.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Так, Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» виконує операції поводження з відходами, роботи з оброблення та видалення твердих побутових відходів (КВЕД - 38.21) на сміттєзвалищі - полігоні твердих побутових відходів в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району, а тому, комунальне підприємство мало забезпечити належне складання та захоронения твердих побутових відходів на місці відведеному для вказаних цілей, зокрема на земельній ділянці площею 5,0000 та з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001, на якій розміщується полігон твердих побутових відходів, щоб це забезпечувало дотримання вимог, зокрема природоохоронного законодавства.

Відповідно до положень природоохоронного законодавства необхідною підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким правопорушенням як засмічення, нецільове використання земель, їх самовільне зайняття, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини тощо.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства зокрема за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно з п. п. а, б ч. 1 ст. 42, ст. 43 Закону України «Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Згідно зі ст. 47 зазначеного Закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення (ч.б ст.47 вказаного Закону).

Закон не визначає розміру частин грошових стягнень, які мають перераховуватись вказаним фондам охорони навколишнього природного середовища, при цьому у п. 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Пункт 7 ч. З ст. 29 Бюджетного кодексу України визначає, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п.1 ч.2 ст.67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, фонду охорони навколишнього природного середовища Київської обласної ради, фонду охорони навколишнього природного середовища Вишгородської міської ради.

Твердження відповідача про наявність у нього усіх документів дозвільного характеру, а саме, паспорта на полігон твердих побутових відходів та паспорту місця видалення відходів спростовується положенням Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», яким затверджено саме Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, а саме, висновку з оцінки впливу на довкілля (п. 4 Переліку), дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 30 Переліку). Зазначені документі дозвільного характеру є обов`язковим для експлуатації об`єктів поводження з відходами. Відповідно до пп. 11 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», діяльність з утилізації, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів, відносяться до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, підлягають оцінці впливу на довкілля. Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України «ро охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись після отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел.

Порушення інтересів держави в даному випадку полягають у ненадходженні протягом тривалого часу до спеціального фонду місцевих бюджетів грошових стягнень за шкоду, заподіяну відповідачем державі внаслідок порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. Забезпечення наповнюваності фондів охорони навколишнього природного середовища складає передумову та спроможність, в тому числі, ліквідації наслідків екологічної шкоди, відновлення природних ресурсів до стану, що існував до її заподіяння, та покриття ним витрат на проведені заходи.

Водночас, інтерес держави у вказаній сфері суспільних відносин полягає у захисті прав всіх громадян України на безпечне довкілля.

Підставою для представництва інтересів держави є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю позивача, яка полягає у відсутності активних дій (підготовка проекту позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель, їх самовільного зайняття та нецільового використання з відповідача.

Вказане свідчить про те, що з боку позивача має місце усвідомлена пасивна поведінка, результатом чого є не здійснення саме суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави, а тому у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Таким чином, Київська обласна прокуратура звернулась з даним позовом до суду на захист інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах в порядку ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з нездійсненням Державною екологічною інспекцією України захисту інтересів держави в суді, як суб`єктом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та про стягнення з відповідача 6 601 557, 27 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року у справі № 911/2734/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2022 року у справі № 911/2734/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №911/2734/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту 21.06.2023