Ухвала

від 26.06.2023 по справі 904/3273/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

26.06.2023 Справа № 904/3273/23

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФБІ та К", м. Боярка, Київська область ( відповідач-1)

Фізичної особи - підприємця Стешенко Дмитра Віталійовича, м. П`ятихатки, Дніпропетровської області ( відповідач-2)

Фізичної особи - підприємця Єлманової Ірини Олександрівни, м. Дніпро ( відповідач-3)

третя особа - 1, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради

третя особа - 2, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ :

Дніпровська міська рада (позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «ФБІ та К» (відповідач - 1), ФОП Стешенко Д.В.(відповідач - 2) та ФОП Єлманової І.О. (відповідач - 3), третя особа - 1, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - КП «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради; третя особа - 2, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - КП «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради ; про усунення перешкод позивачу у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідачів знести самочинно розміщені тимчасові споруди у вигляді металоконструкцій: центральної зали (тарілка) в кількості 1 одиниця; банкетка велика в кількості 1 одиниця; банкетка мала в кількості 4 одиниці; туалет (на дві особи) в кількості одна одиниця; басейн; для музичного супроводу в кількості одна одиниця; кухонного комплексу (збірна) в кількості одна одиниця; рекламних банерів в кількості 2 одиниці, мощення території розміром 2 000,00 кв.м., огородження з бутового каменю - 120 м., відповідно до акту прийому-передачі майна, складеного 18.07.18р. між ТОВ «ФБІ та К» та ФОП Стешенко Д.В., на виконання договору оренди майна № 2 від 18.07.18р., які розташовані в парку-пам`ятці садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Парк ім. Т.Г. Шевченка» за адресою: площа Шевченка, 1 у місті Дніпрі та які разом складають розважальний комплекс «Home park».

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд:

- накласти арешт на тимчасові споруди у вигляді металоконструкцій: центральної зали (тарілка) в кількості 1 одиниця; банкетка велика в кількості 1 одиниця; банкетка мала в кількості 4 одиниці; туалет (на дві особи) в кількості одна одиниця; басейн; для музичного супроводу в кількості одна одиниця; кухонного комплексу (збірна) в кількості одна одиниця; рекламних банерів в кількості 2 одиниці, мощення території розміром 2 000,00 кв.м., огородження з бутового каменю - 120 м., що розташовані за адресою: площа Шевченка, 1 у місті Дніпрі та що разом складають розважальний комплекс «Home park»;

- заборонити ТОВ «ФБІ та К», ФОП Стешенко Д.В. та ФОП Єлмановій І.О., а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на тимчасові споруди у вигляді металоконструкцій: центральної зали (тарілка) в кількості 1 одиниця; банкетка велика в кількості 1 одиниця; банкетка мала в кількості 4 одиниці; туалет (на дві особи) в кількості одна одиниця; басейн; для музичного супроводу в кількості одна одиниця; кухонного комплексу (збірна) в кількості одна одиниця; рекламних банерів в кількості 2 одиниці, мощення території розміром 2 000,00 кв.м., огородження з бутового каменю - 120 м., що розташовані за адресою: площа Шевченка, 1 у місті Дніпрі та що разом складають розважальний комплекс «Home park»;

- заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії , передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо тимчасових споруд у вигляді металоконструкцій: центральної зали (тарілка) в кількості 1 одиниця; банкетка велика в кількості 1 одиниця; банкетка мала в кількості 4 одиниці; туалет (на дві особи) в кількості одна одиниця; басейн; для музичного супроводу в кількості одна одиниця; кухонного комплексу (збірна) в кількості одна одиниця; рекламних банерів в кількості 2 одиниці, мощення території розміром 2 000,00кв.м., огородження з бутового каменю - 120 м., що розташовані за адресою: площа Шевченка, 1 у місті Дніпрі та що разом складають розважальний комплекс «Home park».

Заява обґрунтована посиланням на наступні обставини : компетентними органами не реєструвалася дозвільна документація та документи, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів по об`єкту , що розташований за адресою : м. Дніпро , пл. Шевченко,1 ( кафе «Home park» ); не оформлювалися паспорти прив`язки тимчасових споруд стосовно цього кафе ; отже відсутні документи, які б були підставою для розміщення тимчасових споруд розважального комплексу «Home park» . Земельна ділянка , на якій розташовано цей розважальний комплекс, не надавалася міськрадою під будівництво ані на умовах права власності , ані права користування. Позивач стверджує , що відповідачі з метою затягування розгляду справи шляхом збільшення кола її учасників можуть відчужити, передати в іпотеку тимчасові споруди розважального комплексу , або вчинити інші дії у вигляді укладання договорів , зокрема суборенди в короткий проміжок часу тобто вчинити дії, які в подальшому унеможливлять виконання рішення суду. На переконання позивача існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Дніпровської міськради до ухвалення рішення по справі та не виключається , що для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до ст.136, 137 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, 5-8 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів про забезпечення позову , господарський суд враховує наступне : розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить норму про те, що кожна фізична або юридична особа має правомірно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах , передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини , викладеному у п.28 рішення у справі «Федоренко проти України»: відповідно до встановленого прецедентного права суду втручання у право власності має підтримувати «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи . Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями . Тобто , втручання має здійснюватися відповідно до закону , в інтересах суспільства, з дотриманням принципу пропорційності втручання у мирне володіння майном окремої особи перед загальними інтересами суспільства.

У своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» Європейський суд з прав людини надав наступну оцінку дефініції «справедливий баланс» : позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку , якщо буде показаний inter alia «інтерес суспільства» та «умови , передбачені законом» . Будь-яке втручання у справо власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності . «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа , про яку йдеться , несе «індивідуальний і надмірний тягар» (див. рішення щодо Брумареску , параграф 78 ).

Господарський суд, здійснивши належну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; та дійшов до висновку про необґрунтованість заяви позивача (оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин щодо здійснення відповідачами дій щодо намагань відчуження , передачі в іпотеку тимчасові споруди розважального комплексу , або вчинення інших дій у вигляді укладання договорів , зокрема суборенди в короткий проміжок часу тобто вчинення дій , які б в подальшому унеможливлять виконання рішення суду ).

Окрім того, суд враховує ту обставину, що за відсутності належним чином оформленого права власності на спірний об`єкт (його реєстрації в установленому законом порядку ) за відповідачами ; відсутності належним чином оформленого права відповідачів на спірну земельну ділянку ; здійснення відчуження чи передачі в іпотеку цього об`єкту ( як об`єкту нерухомого майна ) в законний спосіб неможливе.

Також , суд приймає до уваги ту обставину , що про існування цього комплексу споруд було відомо КП «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради починаючи з дати укладання договору № Б-1293 про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням 16.05.22 р. ; що не було підставою для відмови в укладанні цього договору з ФОП Єлмановою І.О. А передати цей об`єкт благоустрою у використання ( піднайом, суборенду) іншим особам відповідно до п.3.2.3. цього договору відповідач-3 не має права без письмової згоди КП «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Господарський суд дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, дійшов висновку, що вказані у них обставини, за умови відсутності будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених фактів, не дають суду можливості дійти беззаперечних висновків, що невжиття таких заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання рішення у випадку задоволення позову в даній справі. Матеріали заяви не містять належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а доводи, наведені заявником в обґрунтування заяви про застосування заходів забезпечення позову, мають оціночний характер та ґрунтуються на недостатньо обґрунтованих припущеннях.

Аналогічної правової позиції дотримується ЦАГС у постанові від 03.02.22 р. у справі №904/9795/21, якою відмовлено в задоволенні апеляційної скарги прокуратури Дніпропетровської області та залишено в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.12.21 р. про відмову в забезпеченні позову у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Васильєв О.Ю.