Рішення

від 21.06.2023 по справі 916/3619/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3619/22Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши справу №916/3619/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК «Флагман" (65007, м. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПК «Флагман» (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, буд. 10, код ЄДРПОУ 41592914)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА СТРОНГ» (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 10, офіс 427, код ЄДРПОУ 44004271)

про стягнення 1 060 528,51 грн.

представники сторін:

від позивача: адвокат Розенбойм Ю.О., ордер

від відповідача: адвокат Безменко М.Є., ордер

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПК «Флагман» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Стронг » про стягнення 1 060 528,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду №0705-106-66 від 22 червня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2022р. провадження по справі №916/3619/22 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

13.03.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

13.03.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2023р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи по суті призначено в засіданні суду.

Щодо строку розгляду справи суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродньо встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. ст.2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.06.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Стронг» («Відповідач», «Боржник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПК «Флагман» («Позивач», «Кредитор) було укладено Договір №2206/1-22-71/2022 перевезення вантажу («Договір») згідно умов якого позивач бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому відповідачем вантаж згідно із транспортною накладною, з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в заявках на перевезення (заявках) та додаткових угодах до цього Договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується «вантажоодержувач»), а відповідач бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим Договором або додатками до нього (п.1.1., 3.5. Договору).

Сторони Договору погодили, що місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу. його маса/кiлькiсть, вартість, строк навантаження. упакування та строк перевезення (доставки вантажу) визначаються сторонами у заявках (зразок наведено в додатку №1 до цього Договору) та додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (п.1.3. Договору).

Надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), (п.1.4. Договору).

Факт прийняття перевізником вантажу для перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (п.1.5. Договору).

Відповідач зобов`язаний своєчасно оплачувати послуги відповідно до умов Договору, а саме: оплата 80% від вартості послуг, визначених відповідною заявкою, додатковою угодою, здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів після отримання Замовником в електронній формі із застосуванням електронного документообігу з використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, визначеному законодавством щодо електронного документообігу, та з урахуванням положень цього Договору, рахунку-фактури та копій наступних документів у форматі pdf: реєстру відправлених автомобілів із зазначенням дати навантаження, номерів авто, номерів ТТН, ваги-нетто на навантаженні, ваги-нетто на вивантаженні вантажу, маршруту, визначеного згідно із відповідною заявкою, додатковою угодою; товарно-транспортних накладних. Вказані вище документи надсилаються Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів після надання послуг. Оплата решти вартості послуг оплачується Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання Сторонами в електронній формі із застосуванням електронного документообігу з використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, визначеному законодавством щодо електронного документообігу, та з урахуванням положень цього Договору, акту приймання- передачі наданих послуг (виконаних робіт), у якому має бути вказано вагу вивантаження у пункті призначення і відхилення від ваги, вказаної у товарно- транспортних накладних при навантаженні авто (або ж така інформація може бути визначена в доповненнях до акту), (п.4.3., 4.4. Договору).

Послуги вважаються наданими (роботи виконаними) за фактом розвантаження вантажу у пункті призначення. Акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) складаються за фактом надання послуг (виконання робіт) в електронній формі із застосуванням електронного документообігу з використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, визначеному законодавством щодо електронного документообігу, та з урахуванням положень цього Договору. Якщо розвантаження вантажу в межах однієї заявки відбувається протягом кількох днів, - допускається складання не пізніше останнього календарного дня місяця, у якому відбувалося таке розвантаження, одного зведеного акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) по усіх автомобілях, що розвантажено в межах однієї заявки. Якщо розвантаження вантажу в межах однієї заявки відбувається в різні місяці, то допускається складання актів приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за кожен місяць окремо (п.4.4. Договору).

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством. Порушенням Договору у його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п.5.1.).

За несвоєчасну оплату наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості прострочення платежу за кожен день прострочення (п.5.15 Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору Заявки №2206/1-22 від 22.06.2022р. -

позивачем були надані послуги з перевезення вантажу загальною вагою 2354 тони, про що були складені товарно-транспортні накладні, посвідчені копії яких додані до позовної заяви та містяться в матеріалах справи.

Сторонами у справі були підписані акти надання послуг до Договору, згідно яких відповідач підтвердив факт надання на його користь позивачем послуг за Договором, та прийняв вказані послуги.

Усього, згідно зазначених актів надання послуг, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуг на загальну суму 3 718 313,79 гривень.

Позивачем було виставлені відповідачу рахунки на оплату послуг за Договором на вказану вище суму.

Відповідно до наданих позивачем виписок по рахунку в банківській установі, оплата наданих послуг проведена відповідачем частково, а саме на суму 2 805 910,33 гривень.

Між сторонами у справі було також підписано реєстру перевезень із зазначенням відповідних даних, на загальну суму 3 718 313,79 гривень.

По факту виконання Договору, між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період: 22.06.2022р.-30.06.2022р., відповідно до якого кінцеве сальдо на користь позивача складає 694 745,13 грн.; акт звірки за період: липень 2022 року, відповідно до якого кінцеве сальдо на користь позивача складає 2 462 412,46 гривень; акт звірки взаємних розрахунків за період: серпень 2022 року, відповідно до якого кінцеве сальдо на користь позивача складає 1 512 403,46 грн.

До справи також наданий документ із назвою акт взаємних розрахунків за період: 01.09.2022р. -02.11.2022р. із даними про кінцеве сальдо на користь позивача складає 912 403,46 грн., вказаний документ не містить підпису відповідача та не скріплений відтиском його печатки.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 912 403.46 грн заборгованості за Договором, 6 824,28 грн 3% річних, 27 562,80 грн. інфляційних втрат, 113 737,97 грн. пені.

13.032023 року відповідач надав до суду відзив на позов, в якому із заявленими вимогами не погодився.

У відзиві відповідач зазначив, що факт звернення до суду став для нього несподіванкою, зазначає, що послуги перевезення як такі не надавались, Договір не є первинним документом, який підтверджує господарську операцію як таку, а лише є наміром на її здійснення.

На обґрунтування своїх доводів відповідач послався ст.1, 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо підстав бухгалтерського обліку, реквізитів первинних та зведених облікових документів, а також щодо наслідків наявності у документах, що містять відомості про господарську операцію неістотних недоліків, та умов застосування таких наслідків.

Також відповідач послався на Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р, №88 - щодо поняття первинних документів.

Відповідач також наголошує, що він не отримував непідписаний акт звірки взаєморозрахунків за період: 01.09.2022-02.11.2022, та не підписував вказані позивачем товарно-транспортні накладні, не є стороною господарських операцій, що вказані у товарно-транспортних накладних, відбиток печатки, який нанесено на вказані накладні не заслуговує на увагу, оскільки печаткою скріплюється виключно підпис, який відсутній. З огляду на це відповідач зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не містять суті господарської операції за участі відповідача, що говорить про відсутність будь-яких зобов`язань у відповідача перед позивачем.

Також відповідач вказує, що позивачем не надано жодних видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідають вимогам ст.9 цього Закону, за наявності зареєстрованих податкових накладних, у сукупності фіксують факт здійснення господарської операції (постачання товару) як такого.

13.03.2023р. позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій не погодився з доводами відповідача.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач не заперечує проти факту підписання між сторонами у справі актів надання послуг до Договору, вказані акти містять дані щодо підстав їх складання, а саме - посилання на Договір та відповідні рахунки на оплату, зазначені маршрути перевезення, ціна послуги щодо однієї тони, загальна вартість послуги. Акти містять примітку про відсутність у відповідача претензій по обсягу, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

З огляду на це позивач вказує, що зазначені акти надання послуг містять всі реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також позивач вказує, що акти надання послуг містять посилання на відповідні рахунки на оплату, що виставлялися позивачем, посвідчені копії яких додані до матеріалів справи.

Вказані рахунки містять посилання на підставу їх складання Договір, зазначені найменування послуг, кількість тон вантажу, щодо якого надавалася послуга з перевезення, ціна за надання вказаної послуги щодо однієї тони, загальна вартість наданої послуги.

З огляду на це, рахунки на оплату містять всі передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» реквізити первинного документу, що надають їм належної та необхідної юридичної сили.

Позивач також вказує, що відзив не містить заперечень щодо форми, змісту та доказової сили актів надання послуг та рахунків, так само нема заперечень проти проведення Відповідачем часткової оплати сум за актами надання послуг та рахунками, що підтверджено наявними у справі виписками про рух коштів позивача.

Також, позивач не погоджується з посиланням відповідача на відсутність підписаних між сторонами у справі видаткових накладних, оскільки факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг перевезення за Договором підтверджений та доведений актами надання послуг.

Заперечення на відповідь відповідачем подані до суду не були.

02.05.2023р. за вих №14295/23 відповідач надав до суду документ із назвою «Щодо зменшення неустойки», в якому просив зменшити нараховану позивачем неустойку (пеню) на 90%. В обґрунтування вказаного клопотання (заяви) відповідач вказав, що позивач жодним чином не повідомляв відповідача про будь-які претензії щодо невиконання умов Договору, не запитувало переговорів та не направляло будь-яких претензій в порядку, визначеному Господарським кодексом України.

Відповідач також вказує, що позивач не дотримався положень п.п.61.1 та 6.2. Договору щодо вирішення всіх спорів за Договором шляхом переговорів. Натомість, як вказує відповідач, позивач не вжив заходів досудового врегулювання, не повідомив про наявні у нього вимоги відносно несплати, та наявності будь-якої заборгованості, що в свою чергу призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій - пені.

Також відповідач вказав, що він здійснює діяльність у сфері: підготовчі роботи на будівельному майданчику; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; оптова торгівля хімічними продуктами; оптова торгівля іншими проміжними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля пальним; складське господарство; допоміжне обслуговування наземного транспорту; транспортне оброблення вантажів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду будівельних машин і устаткування; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

З посиланням на це, відповідач вказує, що він здійснює свою діяльність у досить різноманітних напрямах, при цьому із-за військової агресії російської федерації, масштабними бойовими діями, ракетними обстрілами, відключення світла, - все це значно вплинуло на бізнес процеси та раніше добре налагоджені ланцюги постачання, розмір доходів від господарської діяльності підприємства. Крім того, як вказує відповідач, через недотримання позивачем положень Договору про проведення переговорів, відповідач був позбавлений можливості перенаправити кошти у разі наявності узгодженої суми заборгованості на погашення заборгованості перед позивачем та нівелювало б застосування неустойки як такої.

06.06.2023р. позивач надав заперечення на клопотання Відповідача щодо зменшення неустойки, в якому заперечував проти вказаного клопотання, та навів наступні міркування.

З моменту звернення до суду та по теперішній час відповідач не сплатив жодної копійки заборгованості та не вжив жодного заходу до виконання зобов`язання, не здійснив негайне добровільне усунення порушення прав позивача на отримання грошових коштів; прострочення виконання зобов`язання відповідачем розпочалось 05.08.2022р. та триває (без жодних змін у бік зменшення заборгованості) по 05.06.2023р. (дата складання заперечень), тобто 10 місяців. Таким чином, прострочення виконання зобов`язання вбачається значним; відповідач в ході розгляду справи обрав позицію захисту своїх інтересів, що має ознаки «суперечливої поведінки», заборону якої запроваджено Верховним Судом. Так, відповідач, сплативши (до відкриття провадження у справі) частину коштів за Договором, підписавши декілька актів звірки взаємних розрахунків (за серпень 2022 року та з 01.09.2022р.по 02.11.2022р., подавши клопотання про зменшення неустойки з посилань на Договір одночасно із цим почав заперечувати факт його укладання.

Позивач також наголошує, що відповідач, за приписами ч.ч.1 та 2 ст.22 ГК України зобов`язаний поновити порушені майнові прав позивача, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. Таким чином, відповідач був зобов`язаний своєчасно виконати грошові зобов`язання перед позивачем, не чекаючи пред`явлення претензії чи звернення до суду, а пред`явлення письмової претензії є правом кредитора, а не його обов`язком.

Додатково, позивач вказує, що відповідач лише процитував свої види діяльності, не обґрунтувавши та не довивши відсоткове співвідношення кожного виду цієї діяльності у своїй господарській діяльності, та не пояснивши, яке це взагалі має значення для розгляду питання про зменшення неустойки.

Також, позивач зазначає, що не є підставою для зменшення пені й посилання Відповідача на військову агресію російської федерації, оскільки вказана обставина діє на всіх суб`єктів господарювання в Україні, та відповідач не довів виключної у порівнянні з позивачем істотності дії цих обставин саме на нього.

23.03.2022р. відповідач звернувся до суду із клопотанням про проведення почеркознавчої експертизи, яке у подальшому уточнив та просив призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: чи належить підпис на Договорі директору відповідача чи іншій особі; чи належить підпис на заявці №2206/1-22 на перевезення вантажу до Договору директору відповідача чи іншій особі; чи належить підпис на Додатковій угоді №2206/1-22 до Договору директору відповідача чи іншій особі; чи належить підпис на актах надання послуг №314 від 26.06.2022р., №315 від 30.06.2022р., №316 від 30.06.2022р., №317 від 30.06.2022р., №318 від 30.06.2022р., №338 від 01.07.2022р., №339 від 01.07.2022р., №349 від 04.07.2022р., №350 від 05.07.2022р., №351 від 05.07.2022р., №354 від 08.07.2022р., №355 від 08.07.2022р., №368 від 08.07.2022р., №369 від 08.07.2022р., №370 від 08.07.2022р., №367 від 11.07.2022р., №391 від. 15.07.2022р., №371 від 18.07.2022р., №392 від 18.07.2022р., №402 від 18.07.2022р., №372 від 20.07.2022р., №396 від 25.07.2022р., №403 від 25.07.2022р., №401 від 26.07.2022р., №404 від 27.07.2022р., №405 від 27.07.2022р., №420 від 27.07.2022р., №421 від 27.07.2022р., №431 від 28.07.2022р. директору відповідача.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що директор відповідача категорично заперечує належність їй підпису на вказаних документах, підпис від її імені на першій сторінці Договору очевидно відрізняється від підпису на останній сторінці та взагалі на всіх сторінках, але представник не є експертом щоб бути впевненим. Аналогічною є й ситуація з вказаними вище актами надання послуг.

27.03.2023р. від позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи, в яких він просив у задоволенні вказаного клопотання відмовити з огляду на наступне.

Відповідач у відзиві не заперечив факт підписання ним Договору, Додаткової угоди до нього, а також всіх актів надання послуг до Договору; вказані документи містять не лише підпис керівника відповідача, але й скріплені відбитком печатки, зокрема - на кожному аркуші Договору, справжність цих відбитків відповідач не ставить під сумнів; відповідач не заперечує факт проведення ним часткової оплати заборгованості за Договором, при цьому проведені оплати здійснені із посиланням на Договір, а також на відповідні рахунки, надані йому позивачем; відповідачем підписані разом із позивачем; акти звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі за період: 22.06.2022-30.06.2022 та за період: липень 2022 року, ці акти містять посилання на підставу їх складання Договір, а також інформацію про проведені відповідачем у відповідні числа оплати коштів у часткове погашення заборгованості.

25.05.2023р. позивач надав до суду додаткові заперечення на клопотання про призначення експертизи, в яких навів додаткову підставу цих заперечень, а саме - зазначив, що за приписами ст.241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину. При цьому позивач послався на правову позицію Верховного Суду, за якою вказана норма поширюється на випадки, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину. Також позивач зазначив, що за цією правовою позицією ВС, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи був в подальшому схвалений правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено судом, 22.06.2022р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №2206/1-22-71/2022 перевезення вантажу.

В пункті 1.1. Договору сторони погодили, що позивач (перевізник) бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому відповідачем (замовником) вантаж згідно із транспортною накладною, з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в заявках на перевезення (заявках) та додаткових угодах до цього Договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується «вантажоодержувач»), а замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим Договором або додатками до нього.

Пунктом 1.3. Договору сторони погодили, що місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу. його маса/кількість, вартість, строк навантаження. упакування та строк перевезення (доставки вантажу) визначаються сторонами у заявках (зразок наведено в додатку №1 до цього Договору) та додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно із п.1.4. Договору надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), факт прийняття Перевізником вантажу для перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (п.1.5. Договору).

Пунктами 4.2 та 4.3. Договору сторони погодили, що оплата здійснюється у наступному порядку: 4.3.1. оплата 80% від вартості послуг, визначених відповідною заявкою, додатковою угодою, здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів після отримання Замовником в електронній формі із застосуванням електронного документообігу з використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, визначеному законодавством щодо електронного документообігу, та з урахуванням положень цього Договору, рахунку-фактури та копій наступних документів у форматі pdf:- реєстру відправлених автомобілів із зазначенням дати навантаження, номерів авто, номерів ТТН, ваги-нетто на навантаженні, ваги-нетто на вивантаженні вантажу, маршруту, визначеного згідно із відповідною заявкою, додатковою угодою; - товарно-транспортних накладних. Вказані вище документи надсилаються Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів після надання послуг. Оплата решти вартості послуг оплачується Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання Сторонами в електронній формі із застосуванням електронного документообігу з використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, визначеному законодавством щодо електронного документообігу, та з урахуванням положень цього Договору, акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), у якому має бути вказано вагу вивантаження у пункті призначення і відхилення від ваги, вказаної у товарно-транспортних накладних при навантаженні авто (або ж така інформація може бути визначена в доповненнях до акту).

Пунктом 4.4. Договору сторони погодили, що послуги вважаються наданими (роботи виконаними) за фактом розвантаження вантажу у пункті призначення. Акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) складаються за фактом надання послуг (виконання робіт) в електронній формі із застосуванням електронного документообігу з використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, визначеному законодавством щодо електронного документообігу, та з урахуванням положень цього Договору. Якщо розвантаження вантажу в межах однієї заявки відбувається протягом кількох днів, - допускається складання не пізніше останнього календарного дня місяця, у якому відбувалося таке розвантаження, одного зведеного акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) по усіх автомобілях, що розвантажено в межах однієї заявки. Якщо розвантаження вантажу в межах однієї заявки відбувається в різні місяці, то допускається складання актів приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за кожен місяць окремо.

Матеріали справи містять Заявку від 22.06.2022р. №2206/1-22 на перевезення вантажу до Договору (додаток №1 до Договору), в якій сторони погодили найменування вантажу (кукурудза), маршрут руху (Одеса-Ізмаїл), місце навантаження (вулиця Залізничників 14, Усатове, Одеська область,), спосіб навантаження (насипом), місце доставки (Ізмаїл), вартість (ціну) перевезення 1 тони вантажу, у т.ч. ПДВ (1450 грн). Вказана заявка скріплена відтисками печаток сторін.

22.06.2022р. сторони у справі підписали Додаткову угоду №2206/1-22 до Договору частково продублювали положення Заявки від 22.06.2022р. №2206/1-22, а також погодили окремі додаткові умови перевезення, вивантаження через задній борт, брутто-макс-60 т., довжину автопотяга тощо. Вказана угода скріплена відтисками печаток сторін.

Справа також містить оформлені та підписані сторонами у справі акти надання послуг за Договором №314 від 26.06.2022р., №315 від 30.06.2022р., №316 від 30.06.2022р., №317 від 30.06.2022р., №318 від 30.06.2022р., №338 від 01.07.2022р., №339 від 01.07.2022р., №349 від 04.07.2022р., №350 від 05.07.2022р., №351 від 05.07.2022р., №354 від 08.07.2022р., №355 від 08.07.2022р., №368 від 08.07.2022р., №369 від 08.07.2022р., №370 від 08.07.2022р., №367 від 11.07.2022р., №391 від. 15.07.2022р., №371 від 18.07.2022р., №392 від 18.07.2022р., №402 від 18.07.2022р., №372 від 20.07.2022р., №396 від 25.07.2022р., №403 від 25.07.2022р., №401 від 26.07.2022р., №404 від 27.07.2022р., №405 від 27.07.2022р., №420 від 27.07.2022р., №421 від 27.07.2022р., №431 від 28.07.2022р. Вказані акти скріплені відтисками печаток сторін.

До вказаних актів матеріали справи містять відповідні реєстри, в яких зазначені номери відповідних актів, до яких вони складені, номер товарно-транспортної накладної, марку транспортного засобу, ПІБ водія, дату завантаження, найменування вантажу, вагу завантаження та розвантаження, пункти завантаження та розвантаження, ціну та суму послуги. Реєстри місять підписи керівників сторін та скріплені відтисками їх печаток.

Для здійснення оплати за надані згідно Договору послуги, позивачем були оформлені наявні у справі рахунки на оплату №182 від 26.06.2022р., №183 від 30.06.2022р., №184 від 30.06.2022р., №185 від 30.06.2022р., №192 від 30.06.2022р., №193 від 01.07.2022р., №194 від 01.07.2022р., №205 від 04.07.2022р., №206 від 05.07.2022р., №207 від 05.07.2022р., №209 від 08.07.2022р., №210 від 08.07.2022р., №222 від 11.07.2022р., №223 від 08.07.2022р., №224 від 08.07.2022р., №225 від 08.07.2022р., №226 від 18.07.2022р., №227 від 20.07.2022р., №233 від 15.07. 2022р., №234 від 18.07.2022р., №235 від 25.07.2022р., №240 від 26.07.2022р., №242 від 18.07.2022р., №243 від 25.07.2022р7, №244 від 27.07.2022р., №245 від 27.07.2022р., №250 від 27.07.2022р., №257 від 27.07.2022р., №272 від 28.07.2022р.

До справи позивачем також надані товарно-транспортні накладні №121 від 22.06.2022р., №126 від 22.06.2022р., №127 від 24.06.2022р., №128 від 24.06.2022р., №129 від 24.06.2022р., №208 від 25.06. 2022р., №211 від 26.06.2022р., №253 від 26.06.2022р., №254 від 26.06.2022р.,№255 від 26.06.2022р., №260 від 26.06.2022р., №247 від 26.06.2022р., №255 від 26.06.2022р., №4916 від 28.06.2022р., №4938 від 28 червня 2022р., №4914 від 28.06.2022р., №4924 від 28.06.2022р., №4962 від 29.06.2022р., №4998 від 29.06.2022р., №4999 від 29.06.2022р., №0264 від 30.06.2022р., №0263 від 30.06.2022р., №0265 від 30.06.2022р., №0266 від 30.06.2022р., №0268 від 30.06.2022р., №0269 від 30.06.2022р., №0275 від 30.06.2022р., №0289 від 01.07.2022р., №0291 від 01.07.2022р., №0303 від 01.07.2022р., №0304 від 01.07.2022р., №0305 від 01.07.2022р., №0306 від 01.07.2022р., №0307 від 01.07.2022р., №0308 від 01.07.2022р., №0309 від 01.07.2022р., №0318 від 04.07.2022р., №0319 від 04.04.2022р., №0321 від 04.07.2022р., №0322 від 04.07.2022р., №0323 від 04.07.2022р., №0324 від 04.07.2022р., №220704-057 від 04.07.2022р., №220704-059 від 04.07.2022р.,№220705-004 від 05.07.2022р., №220705-005 від 05.07.2022р., №27 від 06.07.2022р., №29 від 06.07.2022р., №40 від 06.07.2022р.,№30 від 06.07.2022р., №31 від 06.07.2022р., №32 від 06.07.2022р., №33 від 06.07.2022р., №26 від 06.07.2022р., №55 від 07.07.2022р., №56 від 07.07.2022р., №77/3 від 07.07.2022р., №77/1 від 07.07.2022р., №77/2 від 07.07.2022р., №74 від 07.07.2022р., №71 від 08.07.2022р., №72 від 08.07.2022р., №73 від 08.07.2022р., №70 від 08.07.2022р., №31 від 06.07.2022р., №32 від 06.07.2022р., №29 від 06.07.2022р., №27 від 06.07.2022р., №28 від 06.07.2022р., №16 від 06.07.2022р., №220713-010 від 13.07.2022р., , №220713-016 від 13.07.2022р., №220713-015 від 13.07.2022р., №220714-014 від 14.07.2022р. №220714-015 від 14.07.2022р., №220714-018 від 14.07.2022р., №220715-022 від 15.07.2022р., №220715-029 від 15.97.2022р., №220715-021 від 15.07.2022р., №220715-030 від 15.07.2022р., №220718-026 від 18.07.2022р., №220718-031 від 18.07.2022р., №220718-038 від 18.07.2022р. №5958 від 21.07.2022р., №6107 від 23.07.2022р., №220718-032 від 18.07.2022р.. №220718-065 від 18.07.2022 р., №220718-035 від 18.07.2022р., №6093 від 23.07.2022р., №6094 від 23.07.2022р., №6183 від 25.07.2022р., №220721-001 від 21.07.2022р., №220721-002 від 21.07.2022р., №6165 від 25.07.2022р., №6214 від 26.07. 2022р., №220718-025 від 18.07.2022р., 220718-027 від 18.07.2022р., №220718-033 від 18.07.2022р., №6216 від 26.07.2022р., №243 від 27.07.2022р., №246 від 27.07.2022р.

Відповідачем проведена часткова оплата за надані позивачем послуги, що підтверджено наявними у матеріалах справи виписками по рахунку позивача №UA973282090000026003010039975 від 04.07.2022р., від 06.07.2022р., від 14.07.2022р., від 25.07.2022р., від 26.07.2022р., від 02.08.2022р., від 10.08.2022р., від 02.09.2022р., від 07.09.2022р., від 20.09.2022р. Кожен здійснений відповідачем платіж має посилання в деталях платежу на Договір, номер та дату відповідного рахунку, що виставлений позивачем.

Матеріали справи також містять документи без назви, в яких зазначена інформація про перевізника позивача та замовника відповідача, номер товарно-транспортної накладної, марку транспортного засобу, ПІБ водія, дату завантаження, найменування вантажу, вагу завантаження та розвантаження, пункти завантаження та розвантаження, ціну та суму послуги, складені 26.06.2022р., 30.06.2022р., 01.07.2022р., 04.07.2022р., 05.07.2022р., 08.07.2022р., 11.07.2022р., 15.07.2022р., 18.07.2022р., 20.07.2022р., 25.07.2022р., 26.07.2022р., 27.07.2022р., 27.07.2022р. Документи місять підписи керівників сторін та скріплені відтисками їх печаток. З огляду на зміст вказаних документів та факт їх підписання сторонами, вони також фіксують факт погодження сторонами до перевезення відповідного вантажу.

За результатами аналізу вказаних документів, встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуг за Договором на загальну суму 3 718 313, 79 грн., вказані послуги прийняті відповідачем, але оплачені ним частково, а саме - на суму 2 805 910,33 грн.

Позивачем також було надано до справи акт звірки взаємних розрахунків за період: 22.06.2022р.-30.06.2022р. (кінцеве сальдо 694 745.13 грн.), липень 2022р. (кінцеве сальдо 2 462 413.46 грн.), серпень 2022р. (кінцеве сальдо 1 512 403.46 грн.), що містять підписи керівників сторін та скріплені відтисками їх печаток.

Аналіз змісту зазначених актів та наданих позивачем вказаних вище первинних документів, свідчить про здійснення відповідачем поступової часткової оплати за отримані від позивача послуги.

При цьому суд погоджується з доводами відповідача про те, що наданий Позивачем акт звірки за період: 01.09.2022р.-02.11.2022Р. (кінцеве сальдо 912 403,46 грн.) не містить підпису керівника відповідача та не скріплений відтиском його печатки.

Одночасно із цим, з акту звірки взаємних розрахунків за період: серпень 2022р. (підписаний сторонами) вбачається, що станом на кінець серпня сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги склала 1 512 403.46 гривень, що визнано відповідачем шляхом підписання акту, після цього відповідачем здійснено на користь позивача три платежі на загальну суму 600 000 гривень, а отже сума заборгованості після проведення вказаних платежів складає: 1 512 403.46 600 000 = 912 403.46 гривень, яка і заявлена до стягнення у справі.

Надаючи оцінку іншим доводам відповідача по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідач наголошує у відзиві, що договір не є первинним документом, який підтверджує господарську операцію як таку, а є лише наміром на її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладений між сторонами у справі Договір відповідає вказаним вимогам, та з огляду на це приймається судом як доказ виникнення у сторін по справі прав та обов`язків, що зазначені в ньому.

В свою чергу, факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг за Договором доведений наявними у справі актами надання послуг з окремими реєстрами до них, документами без назви, що містять інформацію про перевізника позивача та замовника відповідача, номер товарно-транспортної накладної, марку транспортного засобу, ПІБ водія, дату завантаження, найменування вантажу, вагу завантаження та розвантаження, пункти завантаження та розвантаження, ціну та суму послуги.

Співставлення даних щодо маршрутів перевезення, кількості вантажу, вартості послуг, наявності посилань на реквізити Договору та реквізити рахунків, виставлених для оплати наданих послуг, реквізити здійснених відповідачем на користь позивача платежів - свідчать про те, що на виконання Договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на вказану у позові суму, а саме - 3 718 313, 79 грн. Вказані послуги оплачені відповідачем частково, а саме - на суму 2 805 910,33 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Надані позивачем до матеріалів справи первинні документи, що зазначені вище, містять вказані вище реквізити та приймаються судом як оформлені належним чином первинні документи.

При цьому суд погоджується з доводом відповідача про відсутність на наявних у справі товарно-транспортних накладних підписів керівника відповідача, водночас акцентує увагу на тому, що зміст вказаних накладних в розрізі маршрутів перевезення, даних про транспортні засоби, їх водіїв тощо відповідає змісту підписаних між сторонами у справі актів надання послуг з окремими реєстрами до них, документами без назви, що містять інформацію про перевізника позивача та замовника відповідача, номер товарно-транспортної накладної, марку транспортного засобу, ПІБ водія, дату завантаження, найменування вантажу, вагу завантаження та розвантаження, пункти завантаження та розвантаження, ціну та суму послуги.

Також, при наданні оцінки доводам відповідача, суд виходить з положень ч.4 ст.165 ГПК України, за якими якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідно до п.п.4 та 5 ч.3 ст.165 ГПК України, відзив повинен містити обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Натомість, відзив відповідача не містив заперечень щодо факту укладання між сторонами у справі Договору, Додаткової угоди №2206/1-22 від 22.06.2022р. до нього та Заявки №2206/1-22 від 22.06.2022р. до нього, щодо факту підписання між сторонами у справі актів надання послуг, реєстрів до них, документів без назви, що містять інформацію про перевізника позивача та замовника відповідача, номер товарно-транспортної накладної, марку транспортного засобу, ПІБ водія, дату завантаження, найменування вантажу, вагу завантаження та розвантаження, пункти завантаження та розвантаження, ціну та суму послуги. Так само, у відзиві відповідач не заперечує й факт підписання між сторонами всіх актів звірки взаємних розрахунків, окрім останнього акту за період з 01.09.2022р.-02.11.2022р.

Також, у судовому засіданні 21.06.2023р. представник відповідача послався на те, що позивачем не було виконано положень п.4.3. Договору щодо надання ним всіх вказаних у цьому пункті документів електронній формі, а отже - у відповідача не виникло зобов`язання з проведення повної оплати за договором.

Вказане твердження не приймається судом до уваги з огляду на таке.

Зазначені доводи відповідач, у порушення п.5 ч.3 ст.165, не навів у відзиві на позов та не посилався на них протягом всього часу підготовчого провадження у справі, а отже, враховуючи приписи ч.4 ст.165 ГПК України суд не приймає такі заперечення.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі, а отже складання позивачем документів у паперовій формі не позбавляє такі документи юридичної сили.

Також, суд наголошує, що усі підписані між сторонами акти надання послуг містять фразу «Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Більш того, суд наголошує, що за приписами п.п.4.3.1 п.4.3. Договору оплата 80% від вартості послуг за Договором - є першим платежем, тобто, до отримання вказаних у цьому підпункті документів, оплата за Договором не розпочинається Водночас, відповідач не пояснив, яким чином та на якій підставі він сплатив позивачу 2 805 910,33 грн за Договором, якщо відповідач не мав відповідного комплекту документів для здійснення такої оплати.

Додатково, згідно п.п.4.3.2. п.4.3. Договору оплата решти вартості послуг оплачується замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами в електронній формі із застосуванням електронного документообігу з використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, визначеному законодавством щодо електронного документообігу, та з урахуванням положень цього Договору, акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), у якому має бути вказано вагу вивантаження у пункті призначення і відхилення від ваги, вказаної у товарно-транспортних накладних при навантаженні авто (або ж така інформація може бути визначена в доповненнях до акту).

Наявні у матеріалах справи акти надання послуг містять всі вказані реквізити, а отже у відповідача виник обов`язок з проведення повної оплати за надані послуги за Договором. Правова оцінка доводам відповідача щодо складання документів у паперовій, а не в електронній формі, наведена вище.

Суд також враховує наявні у матеріалах справи підписані акти звірки взаємних розрахунків між сторонами як докази наявності у відповідача заборгованості перед позивачем, оскільки акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. (Постанови КГС ВС від 19.04.2023р. №904/9428/21, від 01.03.2023р. №910/6210/20).

Вказані вище акти відповідають первинним документам, що наявні в матеріалах справи, а тому приймаються судом до уваги з огляду на вказану вище правову позицію.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу послуги на суму 3 718 313, 79 грн. Вказані послуги оплачені відповідачем частково, а саме - на суму 2 805 910,33 грн, та існує заборгованість у сумі 912 403,46 грн.

Надаючи оцінку вимогам позивача про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.п.4.3.2. п.4.3. Договору оплата решти вартості послуг оплачується Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання Сторонами акту надання послуг.

Останній акт надання послуг, що був підписаний сторонами у справі та наявний у її матеріалах - №431 від 28.07.2022р.

З огляду на це, останнім днем строку оплати всіх послуг за Договором є 04.08.2022р., а отже позивач обґрунтовано визначив початок періоду прострочення оплати з 05.08.2022р.

Відповідач правильність проведеного позивачем розрахунку інфляційних витрат не заперечив та не спростував, власного розрахунку до суду не надав, та суд, перевіривши вказаний розрахунок, погоджується з ним, та визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 27 562.80 грн. інфляційних втрат за період серпень-вересень 2022р.

Також, суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком 3% річних на підставі ст.625 ЦК України у сумі 6 824.28 грн. за період з 05.08.2022р. по 03.11.2022р. у сумі 6 824,28 грн. Відповідачем заперечень щодо правильності вказаного розрахунку не наведено, власного розрахунку до суду не надано.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати послуги відповідно до умов Договору.

Пунктом 5.15 Договору сторонами узгоджено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує перевізникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості прострочення платежу за кожен день прострочення.

Відповідач не спростував наданого позивачем розрахунку суми пені в розмірі 113 737.97 грн, власного розрахунку до суду не надав, та суд за наслідками перевірки зробленого позивачем розрахунку, погоджується з ним.

Надаючи оцінку клопотанню відповідача про зменшення суми пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.551 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 2.4. Постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України, пункт 3 статті 83 ГПК).У вирішенні пов`язаних з цим питань господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами), а також в абзацах першому-четвертому пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Верховний Суд зазначає, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (Постанова ВП ВС від 18.03.2020р. №902/417/18).

У даній справі відповідачем не доведено обставин, які б мали юридичне значення для вирішення питання про зменшення суми пені.

Так, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на здійснення збройної агресії російської федерації проти України, оскільки Договір був укладений 22.06.2022р. тобто після початку повномасштабної військової агресії та після запровадження в України правового режиму воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022.

Крім цього, суд погоджується з доводами позивача про те, що формальне наведення (перелічування) відповідачем всіх видів своєї діяльності не може бути підставою для зменшення пені.

Додатково суд враховує, що протягом всього часу розгляду справі відповідачем не було здійснення часткового погашення заборгованості за договором.

У свою чергу, посилання відповідача на нездійснення позивачем досудового врегулювання спору, суд відхиляє, оскільки відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.22 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, претензійний порядок врегулювання спору є правом позивача, та нездійснення такого порядку не є підставою для зменшення суми пені.

Додатково, суд зазначає, що заявлена позивачем до стягнення сума пені у розмірі 113 737,97 грн. є співмірною із сумою заборгованості за надані послуги за Договором в сумі 912 403.46 грн.

Враховуючи це, суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення пені.

Також, суд відхилив клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, з огляду на наступне.

Відповідач, як зазначалось вище, у відзиві не заперечував факту підписання ним Договору, заявки №2206/1-22 на перевезення вантажу, Додаткової угоди №2206/1-22 до Договору та всіх актів надання послуг.

Після подання позивачем відповіді на відзив, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.167 Господарського процесуального кодексу України на подання заперечення, в якому він міг зазначити про свою незгоду з фактом підписання вказаних вище документів.

Додатково, відповідачем не заперечувався факт проведення ним часткової оплати за Договором із посиланням в деталях платежу на Договір та відповідні рахунки на оплату. В свою чергу, всі наявні в матеріалах справи рахунки на оплату, містять посилання на Договір як на підставу їх оформлення.

Так само, як зазначалось вище, відповідачем не заперечувався факт підписання ним актів звірки взаємних розрахунків (окрім одного акту за період 01.09.2022р.-02.11.2022р.), які також містять посилання на Договір, реєстрів до актів надання послуг та документів без назви, в яких зазначена інформація про перевізника позивача та замовника відповідача, номер товарно-транспортної накладної, марку транспортного засобу, ПІБ водія, дату завантаження, найменування вантажу, вагу завантаження та розвантаження, пункти завантаження та розвантаження, ціну та суму послуги.

Справжність підпису керівника відповідача на вказаних документах відповідач в ході розгляду справи не спростував, у клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи їх не вказав.

Додатково, суд враховує, що всі документи, підписи від імені керівника відповідача на яких він ставив під сумнів у клопотанні про призначення експертизи, скріплені відтиском печатки відповідача.

При цьому, за правовою позицією Верховного Суду, наявність на первинних документах відтиску печатку суб`єкту господарювання за відсутності доказів її втрати або іншого вибуття з відання цього суб`єкту є підставою для відмови у призначенні почеркознавчої експертизи підпису зазначеного суб`єкту на документі (Постанови КГС ВС від 06.09.2022р. №915/398/21, від 16.03.2023р. №910/8155/20).

Також за ст.241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи був в подальшому схвалений правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (Постанови КГС від 20.04.2023р. №911/1908/21, від 16.02.2023р. №910/2958/20).

Враховуючи факт проведення відповідачем ряду платежів в оплату послуг за Договором та з посиланням на його реквізити Договір вважається схваленим відповідачем та прийнятим ним до виконання.

Суд також зазначає, що заперечуючи факт підписання його керівником заявки №2206/1-22 на перевезення вантажу, Додаткової угоди №2206/1-22 до Договору, відповідач не наводить пояснень того, яким саме чином та в якому документі сторони погодили маршрут перевезення та вартість послуг, при тому, що відповідач, як вказувалось, здійснював часткові оплати за надані позивачем послуги перевезення.

Також, заперечуючи у клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи справжність підпису свого керівника на актах надання послуг, відповідач при цьому не ставив під сумнів його підпис на всіх реєстрах до цих актів.

Додатково, суд наголошує, що у своїх усних поясненнях в судових засіданнях, представник відповідача неодноразово допускав, що підпис від імені його керівника міг бути виконаний на відповідних документах іншим працівником (працівниками) відповідача. При цьому, на запитання представника позивача про те, чи призначалось та проводилось відповідачем службове розслідування з цього питання, представник відповідача зазначив, що така інформація у нього відсутня.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З огляду на встановлений вище факт схвалення відповідачем Договору, проведення часткової оплати наданих на підстав нього послуг та інші наведені вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «СПК «Флагман» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, буд. 10, код ЄДРПОУ 41592914) до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА СТРОНГ (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 10, офіс 427, код ЄДРПОУ 44004271) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА СТРОНГ (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 10, офіс 427, код ЄДРПОУ 44004271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, буд. 10, код ЄДРПОУ 41592914) основний борг в сумі 912 403 (дев`ятсот дванадцять тисяч чотириста три)грн. 46коп, 3% річних в розмірі 6 824 (шість тисяч вісімсот двадцять чотири)грн. 28коп., інфляційні витрати в сумі 27 562 (двадцять сім тисяч п`ятсот шістдесят дві)грн. 80коп., пеню в розмірі 113 737 (сто тринадцять тисяч сімсот тридцять сім)грн. 97коп. та судовий збір в сумі 15 907 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сім)грн. 94коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 червня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна