Рішення

від 11.10.2023 по справі 916/3619/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"11" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3619/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., при секретарі судового засідання Скрипченко Г.В. розглянувши заяву від 23.06.2023р. за вх. №2-933/23 Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/3619/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, буд. 10, код ЄДРПОУ 41592914)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА СТРОНГ (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 10, офіс 427, код ЄДРПОУ 44004271)

про стягнення 1 060 528,51 грн., -

Представники сторін:

від позивача - Розенбойм Ю.О. ордер

від відповідача не з`явився;

Рішенням господарського суду від 21.06.2023р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА СТРОНГ про стягнення 1 060 528,51 грн. був задоволений повністю.

23.06.2023р. до господарського суду Одеської області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН про прийняття додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 56 000 грн.

Ухвалою суд від 26.06.2023р. розгляд заяви було призначено в засіданні суду.

05.07.2023р. за вх. №22314/23 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у якому останній просить суд зменшити розмір правової допомоги на 70 відсотків.

Ухвалою суду від 08.08.2023р. провадження по заяві Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН від 23.06.2023р. за вх. №2-933/23 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/3619/22 було зупинено до повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023р. повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА СТРОНГ апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 у справі №916/3619/22 з доданими до неї документами.

21.09.2023р. матеріали справи №916/3619/22 були повернуті до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 02.10.2023р. провадження по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН від від 23.06.2023р. за вх. №2-933/23 Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/3619/22 було поновлено.

Згідно ч.3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про таке:

Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 ГПК України.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті спору є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачем зазначені відомості про понесені витрати на професійну правову допомогу та складено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 45 000грн. (п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

23.06.2023р. до господарського суду Одеської області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН про прийняття додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 56 000 грн.

Так, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів представником Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН у суді був адвокат Розенбойм Ю.О., який діяв відповідно до ордера на надання правничої допомоги від 03.11.2022 року ВН №120655 на підставі договору про надання правової допомоги № 15/08/2022 від 15.08.2022 року.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, Товариством з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН, до господарського суду було надано копії договору про надання правової допомоги № 15/08/2022 від 15.08.2022 року; акта приймання-передачі виконаних робіт від 21.06.2023 року до договору про надання правової допомоги від 15.08.2022 року.

Дослідивши надані письмові документи, суд зазначає наступне.

Так, з договору про надання правової допомоги від 15.08.2022 року вбачається, що Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе обов`язок надати правову допомогу шляхом складання процесуальних документів та представництва інтересів в суді з питань стягнення заборгованості, штрафних санкцій, процентів та інфляційних витрат за договором перевезення вантажу №2206/1-22-71/2022 від 22 червня 2022 року.

Відповідно до розділу договору, довіритель сплачує Повіреному гонорар в розмірі, який остаточно визначається в акті приймання-передачі виконаних робіт (п.4.1 договору). Вказана в пункті 4.1. сума підлягає сплаті Довірителем Повіреному протягом двох місяців з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі (п.4.2 договору). Детальний опис робіт, які виконані адвокатом на виконання умов цього Договору складається Повіреним та підтверджується Довірителем шляхом підписання. Вказаний опис робіт разом може міститися в акті виконаних робіт, який є підставою для сплати гонорару Повіреному (п.4.3 договору).

На виконання договору про надання правової допомоги сторони склали акт виконаних робіт від 21.06.2023 року, з якого вбачається, що Сторони визначили, погодили та підтвердили, що на виконання умов Договору, Повіреним були виконані, а Довірителем прийняті в повному обсязі наступні роботи із визначеною далі вартістю: - Ознайомлення з наявною у Довірителя документацією для складання позову та пошук, аналіз судової практики Верховного Суду з розгляду аналогічних справ, формування правової позиції та підготовка стратегії у справі - 5 000грн.; - Підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, процентів та інфляційних витрат за договором перевезення вантажу №2206/1-22-71/2022 від 22 червня 2022 року, оформлення пакету документів для подання до суду (формування доказів та інших документів відповідно до розділу «Додаток» позову, посвідчення копій документів, направлення копій документів відповідачу по справі) - 15 000грн.; - Опрацювання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА СТРОНГ» по справі 916/3619/22, складання відповіді на відзив, направлення ТОВ «ДЕЛЬТА СТРОНГ» та до суду - 3 500грн.; - Опрацювання клопотання ТОВ «ДЕЛЬТА СТРОНГ» про призначення експертизи по справі 916/3619/22, складання заперечення на клопотання про призначення експертизи та додаткових заперечень па клопотання про призначення експертизи, направлення відповідних документів до суду - 5 000грн.; - Складання клопотання про витребування доказів по справі 916/3619/22, направлення відповідного документу до суду - 2 500грн., - Участь у судових засіданнях по справі 916/3619/22 13 березня 2023 року, 27 березня 2023 року, 17 квітня 2023 року, 01 травня 2023 року, 09 травня 2023 року, 18 травня 2023 року, 25 травня 2023 року, 31 травня 2023 року, 12 червня 2023 року, 21 червня 2023 року - 20 000грн.; - Опрацювання клопотання (заяви) про зменшення неустойки та складання Заперечення на клопотання «щодо зменшення неустойки» - 2 000грн.; - Складання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, складання акту приймання-передачі виконаних робіт та участь у засіданні щодо розгляду клопотання про стягнення вказаних витрат (наразі не призначено) 3 000грн.

Згідно п 2 Акту, сторони погодили, що вказані в пункті 1 цього Акту роботи за змістом, обсягом та вартістю (ціною) відповідають умовам Договору.

Загальна вартість вказаних в цьому Акті робіт складає 56 000 грн. Вказана сума підлягає сплаті Довірителем Повіреному протягом двох місяців з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі /пункт 4.2. Договору/

Вказаний акт підписано сторонами без зауважень та заперечень та скріплено їх печатками.

Відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.07.2021 по справі № 920/26/21.

У рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Дану позицію підтримує Верховний Суд відповідно до Постанови Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 року.

Проаналізувавши зміст вищевказаного акту наданих правових (юридичних) послуг з правової допомоги, з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати позивача в сумі 56 000 грн., з урахуванням пропорційності до предмета позову, його ціни та їх розумності, є необґрунтованими.

Так, суд зазначає, що послуги адвоката, а саме: - ознайомлення з наявною у Довірителя документацією для складання позову та пошук, аналіз судової практики Верховного Суду з розгляду аналогічних справ, формування правової позиції та підготовка стратегії у справі охоплюються здійсненною послугою, визначеною в п.2 акту, а саме: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, процентів та інфляційних витрат за договором перевезення вантажу №2206/1-22-71/2022 від 22 червня 2022 року, оформлення пакету документів для подання до суду (формування доказів та інших документів відповідно до розділу «Додаток» позову, посвідчення копій документів, направлення копій документів відповідачу по справі) вартість якої складає 15 000грн;

Відносно послуги визначеної в акті, а саме - опрацювання клопотання ТОВ «ДЕЛЬТА СТРОНГ» про призначення експертизи по справі 916/3619/22, складання заперечення на клопотання про призначення експертизи та додаткових заперечень на клопотання про призначення експертизи, направлення відповідних документів до суду, суд вважає що з урахуванням її змісту, обставин справи та поданих позивачем документів її вартість становить 4 000грн.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на загальні принципи справедливості та верховенства права, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд, виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, дійшов висновку про часткову обґрунтованість витрат на суму 50 000 грн.

Разом з тим як зазначалось вище, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 зробив висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

З огляду на вказане та наведені вище обставини, враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, оцінивши подані заявником письмові докази на підтвердження витрат на надання правничої допомоги, беручи до уваги відсутність особливої складності справи, зважаючи на правову позицію, визначену відповідачем у клопотанні про зменшення витрат на надання адвокатом правничої допомоги, суд зазначає про наявність підстав для зменшення таких витрат до 35 000 грн., з урахування чого заява Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/3619/22 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 244, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН за вх. №2-933/23 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/3619/22 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА СТРОНГ (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 10, офіс 427, код ЄДРПОУ 44004271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, буд. 10, код ЄДРПОУ 41592914) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч)грн.

3. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 13.10.2023р.

Суддя К.Ф. Погребна