Вирок

від 26.06.2023 по справі 752/23717/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23717/20

Провадження по справі № 1-кп/752/649/23

В И Р О К

іменем України

"26" червня 2023 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві об`єднане кримінальне провадження, данні про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100010003680, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Остер Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, що має повну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, працюючого зі слів у ГБК «Либідь» різноробочим, РНОКПП НОМЕР_1 , не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який до затримання проживав за місцем роботи у приміщені за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

17.01.2006 вироком Козелецького районного суду Чернігівської області за ч.1 ст.115 КК України до 9 років позбавлення волі;

08.10.2014 вироком Козелецького районного суду Чернігівської області за ч.1 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 5 місяців 15 днів арешту;

16.12.2014 вироком Носівського районного суду Чернігівської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.70 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, звільненого 31.03.2017 з місць позбавлення волі умовно-достроково на 8 місяців 25 днів;

16.08.2017 вироком Козелецького районного суду Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України із частковим приєднанням попереднього вироку від 16.12.2017, остаточно до 3 років 8 місяців позбавлення волі, звільненого 19.06.2020 із Старобабанівської ВК №92 на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.06.2020 умовно-достроково з невідбутим строком 10 місяців 11 днів;

19.11.2020 вироком Козелецького районного суду Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України шляхом приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком від 16.08.2017, остаточно до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

16.06.2021 вироком Козелецького районного суду Чернігівсьої області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, шляхом часткового складання покарань за попереднім вироком від 19.11.2020, остаточно до 5 років позбавлення волі, вирок пред`явлений до виконання;

відносно якого Київським апеляційним судом здійснюється розгляд кримінального провадження №12020100010004416, в якому йому пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України (вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2023), який тримається під вартою з 25.09.2020,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

за участю сторін та учасників кримінального провадження:

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисника - ОСОБА_12

представників потерпілого - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

потерпілих - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18

встановив:

Згідно обвинувального акту, що складений 20 листопада 2020 старшим слідчим слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 , та затверджений прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_20 , ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені ряду кримінальних правопорушень проти власності за наступних обставин.

27.06.2020 близько 23 години 45 хвилин ОСОБА_6 перебував за адресою: м. Київ, вул. Набережна-Печерська, 10 неподалік від станції метро «Видубичі», де побачив ОСОБА_16 , яка при собі мала жіночу сумку. Маючи умисле на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_6 наблизився ззаду до ОСОБА_16 , тим самим скоротивши дистанцію, після чого відкрито шляхом ривка викрав сумку, яка матеріальної цінності для потерпілої не становила, але в якій знаходився мобільний телефон марки «iPhone 6» вартістю 2500 грн., після чого залишив місце подій та розпорядився мобільним телефоном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_16 майнову шкоду у розмірі 2500 гривень (епізод №1).

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

28.07.2020 в проміжок часу з 00 год. 00 хв. по 07 год. 40 хв. ОСОБА_6 перебував за адресою: м. Київ, вул. Деміївська 37, неподалік кафе «Гніздечко». Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 шляхом зламу замка вхідних дверей, проник до приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », звідки таємно з касової стійкі викрав грошові кошти у розмірі 11000 гривень та відеокамеру, марку та модель в ході досудового розслідування встановити не вдалося, яку попередньо пошкодив, вартістю 2500 гривень. Залишив місце злочину, ОСОБА_6 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_21 майнову шкоду в розмірі 13 500 гривень (епізод №2).

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.3 т. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням в інше приміщення.

04.08.2020 близько 12 години ОСОБА_6 перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де побачив ОСОБА_17 , яка мала на шиї ювелірні вироби із золота - ланцюжок вагою 1,76 г вартістю 3800 грн. та підвіску у виді хрестика вагою 2 г вартістю 700 грн. Маючи умисел на відкрите заволодіння майном, діючи умисно повторно, ОСОБА_6 наблизився ззаду до ОСОБА_17 , тим самим скоротивши дистанцію, після чого відкрито шляхом ривка зірвав із шиї потерпілої ланцюжок із хрестиком, та залишив місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_17 майнову шкоду у розмірі 4500 гривень. (епізод №3).

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

06.08.2020 близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_6 перебував на внутрішньо-квартальному проїзді на Столичному шосе у м. Києві неподалік зливної станції каналізації, де побачив дві чавунні решітки зливоприймачі розміром 800x400 мм та чавунну кришку каналізаційного люка типу «Т» С250 . Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно повторно, ОСОБА_6 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до зливної каналізаційної станції, з якої витягнув дві чавунні решітки зливоприймачі розміром 800x400 мм та чавунну кришку каналізаційного люка типу «Т» С250, після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив Комунальному підприємству «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них «Магістраль» (ЄДРПОУ 05445534) майнову шкоду у розмірі 3125 гривень (епізод №4).

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

12.08.2020 близько 12 години ОСОБА_6 перебував на перехресті вул. Заболотного та проспекту Академіка Глушкова у м. Києві, де побачив чотири чавунні решітки зливоприймачі. Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно повторно, ОСОБА_6 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до зливної каналізаційної станції, з якої витягнув чотири чавунні решітки зливоприймачі розміром 900x450x45 мм вартістю 1660 гривень кожна, після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив Комунальному підприємству «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району (ЄДРПОУ 42581966) майнову шкоду у розмірі 6640 гривень (епізод №5).

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

17.08.2020 8 год. ОСОБА_6 перебував за адресою: АДРЕСА_4 де побачив дві чавунні решітки дощоприймачі розміром 900х450х45 мм. Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно повторно, ОСОБА_6 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до зливної каналізаційної станції, з якої витягнув дві чавунні решітки дощоприймачі розміром 900x450x45 мм вартістю 1660 гривень кожна. Після чого з викраденим майном ОСОБА_6 прослідував за адресою: АДРЕСА_5 , де також побачив чавунну решітку дощоприймача вартістю 1620 грн., яку також витягнув та викрав. Після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив Комунальному підприємству «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району (ЄДРПОУ 42581966) майнову шкоду у розмірі 4940 гривень (епізод №6).

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

18.08.2020 близько 05 години 15 хвилин ОСОБА_6 перебував за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова 45, де побачив ОСОБА_15 , яка мала в руках мобільний телефон марки «IРhone» моделі «7+» чорного кольору. Маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно повторно ОСОБА_6 наблизився до ОСОБА_15 , тим самим скоротивши дистанцію, після чого відкрито шляхом ривка із рук потерпілої викрав мобільний телефон та з місця злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_15 майнову шкоду в розмірі 10 300 гривень (епізод №7).

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

01.09.2020 о 18 години 30 хвилин ОСОБА_6 перебував за адресою: м.Київ, вул. Якубовського 2, де побачив ОСОБА_18 , який тримав в руках сумку з особистими речам. Маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисне повторно ОСОБА_6 наблизився до ОСОБА_18 , тим самим скоротивши дистанцію, після чого розпилив в обличчя останнього речовину невідомого походження, тим самим спричинив фізичний біль потерпілому, після чого останній втратив координацію, а ОСОБА_6 відкрито шляхом ривка із рук потерпілого викрав сумку, яка не становила матеріальної цінності, але в якій знаходився ноутбук марки «Lenovo V550» червоного кольору вартістю 3000 гривень. Залишивши місце злочину ОСОБА_6 розпорядився викраденим ноутбуком на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_18 майнову шкоду у розмірі 3 000 гривень (епізод №8).

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілого.

03.09.2020 о 23 години 50 хвилин ОСОБА_6 перебував за адресою: м. Київ, просп. Глушкова 31-А, де побачив ОСОБА_22 , який тримав у руці мобільний телефон марки «Samsung» моделі «А50» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 . Маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно повторно, ОСОБА_6 наблизився ззаду до ОСОБА_22 , який сидів на лавці, тим самим скоротивши дистанцію, після чого відкрито шляхом ривка із рук потерпілого викрав мобільний телефон та зник з місці злочину, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_22 майнову шкоду у розмірі 8 200 гривень (епізод №9).

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

10.09.2020 в проміжку часу з 00 год. по 09 год. 10 хв. ОСОБА_6 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 7 неподалік від офісного приміщення ТОВ «Стенд-Маркет». Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, даючи умисно повторно, шляхом віджиму віконної рами, проник до офісного приміщенні ТОВ «Стенд-Маркет», звідки таємно викрав ноутбук марки «Asus» вартістю 8 127 гривень та ноутбук марки «Samsung» вартістю 5 000 гривень. ОСОБА_6 залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_23 майнову шкоду в розмірі 13 127 гривень (епізод №10).

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як вчиненні таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднане із проникненням в інше приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у пред`явленому обвинуваченні не визнав. Надав показання, за змістом яких зазначив, що з червня по вересень 2020 проживав на території ГБК у м. Остер де працював на пилорамі. Територію залишав нечасто та у постійному супроводі знайомого на ім`я ОСОБА_24 . У місцях, де відбувалися інкриміновані йому діяння ніколи не бував. Крадіжок та грабежів не вчиняв. 25.09.2020 його було затримано за обвинуваченням у вчинені умисного вбивства та з того часу він тримається під вартою. Під час того, як він вже був затриманий, працівники поліції шляхом обману примусили визнати винуватість у крадіжках та грабежах, які він не вчиняв, написавши все це на відео.

У жовтні 2020, коли він вже утримувався у СІ, працівники поліції возили його по місту у місцях, де він ніколи не був та не знав назви вулиць. Поліцейські самі вказували адреси та коли приїздили на місце говорили, що саме слід казати на камеру. Він виконував їх вимоги, оскільки був під вартою, а йому сказали, що нічого не відбудеться, якщо він візьме не себе «висякі», оскільки йому сидіти за вбивство. Слідчий його не допитував за вказаними епізодами, підозру не вручав. Він ніколи не бачив потерпілих та свідків, не продавав речі свідкам. Він не міг заявляти ніяких заяв та клопотань під час досудового розслідування, оскільки не розумів, що відбувається. Його навіть не допитували, а лише раз возили по Києву . У зв`язку з викладеним, він не міг навіть заявити клопотання про призначення захисника та поскаржитися на незаконні дії працівників поліції. Перебуваючи у СІ, йому лише вручили обвинувальний акт у жовтні 2020. З матеріалами досудового розслідування він ознайомився, тоді, коли справа була в суді. Просив визнати протоколи слідчого експерименту недопустимим доказами, оскільки під час їх проведення були грубо порушені його права, зокрема не було захисника, та сама процедура проведення слідчого експерименту, оскільки не були присутні потерпілі. Окрім того звертав увагу, що під час допиту в суді потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 надавали показання, що не впізнають його. Прямих доказів його винуватості матеріали не містять. Деякі з потерпілих не бачили обличчя грабіжників. Також звертав увагу, що свідки ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , які нібито впізнавали його як особу, яка продавала їм викрадені речі, не були допитані в суді. На момент, коли свідки, що були покупцями краденого, ніби то його впізнавали за фотознімками, він вже був затриманий та перебував у СІ. З не зрозумілих підстав для впізнання надали його фотознімок, який також має явні ознаки відмінності від інших. Даних свідків він не бачив та ніякі речі їм не продавав. Крім того, звертав увагу, що він в силу малого росту, не зміг би самотужки таємно серед біла дня викрасти чавунні решітки та люки, як про зазначено у обвинувальному акті. Просив його виправдати, оскільки не вчиняв інкримінованих йому злочинів.

У доведення винуватості ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні за клопотанням сторони обвинувачення були допитані потерпілі, свідки та представники потерпілого, та досліджені письмові матеріали.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_15 (епізод №7) надала суду показання за змістом яких зазначила, що після роботи зустрічалася з подругами та гуляла у парку до 5 год. ранку Після прогулянки поверталася до гуртожитку. На вулиці вже було світло. Коли йшла по провулку, почула кроки позаду, повернулася та побачили чоловіка, що слідував за нею. Вона майже до бігла до дверей гуртожитку, але він випередив її, та став біля дверей. Сказав «давай знайомитися». Вона відмовила та почала кричати та сказала, що покличе поліцію. Тоді він її штовхнув у груди та почав виривати сумку та телефон. Сумку тримала міцно, крім того, вона висіла через плече, але телефон він таки вирвав з її руки та, відштовхнувши, побіг із ним. При цьому по дорозі двічі його обронив. Вона дуже добре роздивилася нападника та просила поліцію зробити фоторобот нападника. Це був чоловік, на зріст 175 см, з грубим голосом, чорним густим волоссям, говорив із нею на російській мові. Він дуже злився, коли вона чинила опір та не відпускала сумку. Телефон купляла за суму до 5 тис. грн. Таку вартість телефона вона також казала, коли писала заяву до поліції. Заперечує, щодо вартість викраденого телефона складала 10 тис. грн. Коробку з-під телефону не мала, ІМЕІ не знала. В обвинуваченому ОСОБА_6 особу грабіжника категорично не визнала. Вона надавала показання слідчому, але впізнання із нею не робили.

У доведення винуватості ОСОБА_6 за епізодом грабежу ОСОБА_15 сторона обвинувачення надала наступні письмові документи (а.с. 24-36, т.2):

- протокол, згідно якого 18.08.2020 слідчий прийняв заяву від гр. ОСОБА_15 , яка повідомила, що 18.08.2020 о 05 год. 15 хв. за адресою вул. Ломоносова, 45 поруч з гуртожитком невідомий чоловік заволодів мобільним телефоном ІPhone 7плюс чорного кольору. Вартість майна у заяві не визначена (ЄО44118);

- протокол огляду місця подій, складений 18.08.2020 слідчим Голосіївського УП, який оглянув ділянку місцевості за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 45 та здійснив її опис, визначив рух злочинця. Будь-яких слідів та речей придатних для ідентифікація в ході огляду не виявлено. Під час огляду місця подій потерпіла присутня не була.

- протокол пред`явлення особи за фотознімками згідно якого, 26.10.2020 свідок ОСОБА_28 у пред`явлених йому фотознімках впізнав особу, в котрої він 19.08.2020 придбав мобільний телефон Айфон 7 плюс. Згідно даних довідки до протоколу, на фотознімку, на який вказав свідок, зображений ОСОБА_6 ;

- протокол слідчого експерименту, проведений 29.10.2020 за участі ОСОБА_6 , який надав показання щодо заволодіння ним мобільним телефоном та вказав, що він у подальшому його продав невідомій особі.

Свідок ОСОБА_30 допитана в судовому засіданні, надала показання за змістом яких зазначила, що чергувала у гуртожитку, коли почула крик. Вона відчинила двері та забігла дівчина, яка повідомила, що в неї забрали телефон. Вона виклала поліцію. Особу грабіжника не бачила.

Потерпіла ОСОБА_16 (епізод №1) допитана в судовому засіданні надала показання за змістом яких зазначила, що у липні 2020 піднімалася по сходах на вихід з метро, коли у неї невідома особа зірвала сумку, яку вона тримала на плечі. У сумці був телефон Айфон, банківська карточка із грошима та паспорт. Свідків грабежу не було, але якийсь студент казав, що бачив, як особа бігла по рельсах. Не пам`ятає жодних ознак нападника, обличчя його не бачила. Припускає, що це був чоловік. Сумку їй повернула у поліції, а паспорт вона знайшла сама на наступний день. Телефон не повернули. У обвинуваченому грабіжника не впізнає.

У доведення винуватості ОСОБА_6 за даним епізодом сторона обвинувачення надала наступні письмові документи (а.с. 182 - 185, т.1):

-протокол, згідно якого 28.06.2020 слідчий прийняв заяву від гр. ОСОБА_16 , яка повідомила, що 27.06 2020 о 23 год. 45 хв. за адресою вул. Набережно-Печерська, 10 підземний перехід до платформ метро невідома особа шляхом вирка заволоділа її сумкою, в якій було особисте майно (ЄО34758);

-розписка від 28.06.2020 від ОСОБА_16 , згідно якої вона отримала від працівників поліції сумку із деякими особистими речам;

-протокол огляду місця подій, складений 28.082020 слідчим Голосіївського УП, який за повідомленням чергового оглянув сходи, що ведуть до підземного переходу до станції метро «Видубичі» у місті Києві. Відеоспостереження на даній ділянці не здійснювалося, слідів злочину не виявлено;

-протокол пред`явлення особи за фотознімками згідно якого, 26.10.2020 свідок ОСОБА_28 у пред`явлених йому фотознімках впізнав особу, у якої він 30.06.2020 придбав мобільний телефон Айфон 6. Згідно даних довідки на фотознімку, на який вказав свідок, зображений ОСОБА_6 ;

-протокол слідчого експерименту, проведений 29.10.2020 за участі ОСОБА_6 , який надав показання щодо подій заволодіння ним сумкою потерпілої.

Потерпілий ОСОБА_21 (епізод №3) допитаний в судовому засіданні надав показання за змістом яких зазначив, що за адресою: АДРЕСА_6 орендував малу архітектурну форму кіоск де здійснював діяльність як ФОП з продажу безалкогольних напоїв. Це було кафе «Гнідечко». Зранку його співробітниця повідомила, що пропала відеокамера та 11 тис. грн. з каси. Сигналізацією приміщення обладнане не було. Двері були віджаті, так і потрапили до приміщення. Запис з камери спостереження на сервер не записувалася. Камера коштувала 3 тис. грн.

У доведення винуватості ОСОБА_6 за даним епізодом крадіжки у приміщенні кафе «Гніздечко» сторона обвинувачення надала наступні письмові документи (а.с. 196 - 195, т.1):

-протокол, згідно якого 28.07.2020 слідчий прийняв заяву від гр. ОСОБА_21 , який повідомив, що 28.07.2020 о 7 год. 40 хв. по вул. Деміївська, 37 кафе «Гніздечко» виявили відсутність коштів та камери (ЄО42477);

-протокол огляду місця подій, складений 28.07.2020 слідчим Голосіївського УП, який оглянув приміщення кафе «Гніздечко», та встановив, що двері до кафе обладнані замком, який на момент огляду перебував у робочому стані. Серцевина замка та ключ були вилучені. Обстановка у кафе була порушена, над барною стійкою виявлені залишки кріплення відеокамери, що містять сліди механічного пошкодження;

-згідно висновку експерта від 26.08.220 № 17-2/1677, наданий на дослідження циліндровий механізм замка, що вилучений за наслідками огляду місця подій, на момент дослідження перебував у работоздатному стані. На його зовнішніх поверхнях виявлені сліди знаряддя зламу, які не придатні для ідентифікації.

-протокол пред`явлення особи за фотознімками згідно якого, 26.10.2020 свідок ОСОБА_28 у пред`явлених йому фотознімках впізнав особу, у якої він 29.07.2020 придбав відеокамеру. Згідно даних довідки, яка на фотознімку, на який вказав свідок, зображений ОСОБА_6 ;

-протокол слідчого експерименту, проведений 29.10.2020 за участі ОСОБА_6 , який надав показання щодо вчиненої ним крадіжки та пояснив, що 28.07.2020 шляхом пошкодження замка вхідних дверей проник до приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » звідки викрав грошові кошти в розмірі 11000 грн.

Потерпіла ОСОБА_17 (епізод №3) подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляді справи за її відсутності. Обличчя нападника не бачила (а.с. 137, т.1).

У доведення винуватості ОСОБА_6 за епізодом грабежу ОСОБА_17 , сторона обвинувачення надала наступні письмові документи (а.с. 212-222, т.1):

-протокол, згідно якого 04.08.2020 слідчий прийняв заяву від гр. ОСОБА_17 , яка повідомила, що 04.08.2020 о 12 год. за адресою проспект Голосіївський, 128 невідомий чоловік підбіг та зірвав золотий ланцюжок із золотим хрестиком та зник у невідомому напрямку. Вартість майна, його опис, вага зокрема у заяві не визначені (ЄО44118);

-протокол огляду місця подій, складений 04.08.2020 слідчим Голосіївського УП, який оглянув ділянку місцевості за адресою: м. Київ, пр. Голосіївський, 128, та здійснив його опис та визначив, місце злочину та рух злочинця. Під час огляду місця подій потерпіла присутня не була. Будь-яких слідів та речей придатний для ідентифікації в ході огляду не виявлено:

-протокол пред`явлення особи за фотознімками згідно якого, 26.10.2020 свідок ОСОБА_28 у пред`явлених йому фотознімках впізнав особу, в котрої він 04.08.2020 придбав ланцюжок із підвіскою в виді хрестика. Згідно даних довідки, на фотознімку, на який вказав свідок, зображений ОСОБА_6 ;

-протокол слідчого експерименту, проведений 29.10.2020 за участі ОСОБА_6 , який надав показання щодо заволодіння ним ланцюжком із хрестиком.

Потерпілий ОСОБА_18 (епізод №8) надав суду показання за змістом яких зазначив, що 01.09.2020 прямував зі стоянки, був біля будинку за місцем проживання. Підняв голову, коли невідома особа чоловічої статі, розпилила йому у обличчя речовину з балончика та почала виривати сумку, яку він тримав у руках. Він її не відпускав, тоді особа розпилили газ другий раз та вдарили в обличчя кулаком, розбивши йому брів. Після чого нападник сумку забрав. У сумці був ноутбук «Леново», який він придбав за 8 тис. грн. Його вартість на момент викрадення він оцінив у 1,5 тис. грн., про що казав слідчому. Нападник був один, був нижче за нього. Вважає, що обвинувачений наглядно схожий зі нападником.

У доведення винуватості ОСОБА_6 за епізодом грабежу ОСОБА_18 сторона обвинувачення надала наступні письмові документи (а.с. 34-47, т.1):

-протокол, згідно якого 01.09.2020 слідчий прийняв заяву від гр. ОСОБА_18 , який повідомив, що 01.09.2020 о 18 год. 30 хв. за адресою м. Київ, вул. Якубовського, 2 невідома чоловік поблизу під`їзду відкрито викрав майно із застосуванням фізичної сили та сльозогінного газу. Вартість викраденого майна, його опису заяві не визначені (ЄО50502);

-протокол огляду місця подій, складений 01.09.2020 слідчим Голосіївського УП, який оглянув ділянку місцевості за адресою: м. Київ, вул. Якубовського, 2 поруч із під`їздом №2 де було виявлено газовий балон з надписом «Перець 16», на якому виявлені та вилучені слід папілярного узору. На під`їзді виявлена камера відеоспостереження. Застосовувалась службова собака. Викладений опис місця злочину та визначений рух злочинця. Між тим, під час огляду місця подій потерпілий присутній не був;

-протокол пред`явлення особи за фотознімками згідно якого, 26.10.2020 свідок ОСОБА_28 у пред`явлених йому фотознімках впізнав особу в котрої він 03.09.2020 продав ноутбук Леново. Згідно даних довідки, на фотознімку, на який вказав свідок, зображений ОСОБА_6

-протокол слідчого експерименту, який проведений 29.10.2020 за участі ОСОБА_6 , який надав показання щодо заволодіння сумкою із ноутбуком.

Свідок ОСОБА_26 надав суду показання за змістом яких зазначив, що повертався додому. Заїхав у двір та паркував автомобіль. Побачив людину із сусіднього під`їзду та дізнався, що його пограбували. Нападник пробіг біля його машини, поруч із будинком АДРЕСА_7 . Чоловік був у зеленій футболці та білих штанах. Віком до 35 років. В обвинуваченому не впізнає того чоловіка, що біг поруч із його машиною, оскільки той мав густе волосся, ростом був 1,75 м, мав кавказьку зовнішності. У ного на автомобілі був встановлений відеореєстратор, який зафіксував момент нападу. На відео було видно нападника. Він надавав відео працівникам поліції. У потерпілого була кров на обличчі. Вони з дружиною викликали поліцію та швидку.

Свідок ОСОБА_27 надала суду показання та зазначила, що поверталася з дитиною додому та йшла поруч із будинком АДРЕСА_7 . Колі підійшла до під`їзду, побачила, як на лавочці сидіть чоловік, який різко зірвався з місця та напав на ОСОБА_18 , якого вона знає як сусіда з іншого під`їзду. Вони почали боротися, але це відбувалося недовго. Пізніше дізналася, що нападник забрав сумку, в якій був ноутбук. У Шевченка була кров на обличчі. Нападник був високим, до 30 років, явно неслов`янської зовнішності. У обвинуваченому ОСОБА_6 не впізнає нападника, оскільки останній був значно вище, а вона його бачила на відстані 2 метрів та запам`ятала зовнішність, також у що він був одягнений.

Потерпілий ОСОБА_22 (епізод №9) надав суду показання за змістом яких зазначив, що восени 2021 року повертався додому. Сів на лавочку біля метро «Теремки» та тримав у правій руці мобільний телефон Самсунг А50 та писав СМС. Телефон у нього вирвав з рук невідомий чоловік, який був капюшоні. Він побіг за грабіжником, але не наздогнав його та звернувся до поліції. Обличчя грабіжника не бачив. За ростом та статурою обвинувачений схожий на нападники. Телефон він купляв за 9 тисяч. На момент подій з купівлі пройшло декілька місяців. Йому для впізнання надавалися фотознімки та він впізнавав у них чоловіка, чиє зображення більше за всіх підходило під нападника. Обвинуваченого бачить вперше.

У доведення винуватості ОСОБА_6 за епізодом грабежу ОСОБА_22 сторона обвинувачення надала наступні письмові документи (а.с. 49-58, т.2):

-протокол, згідно якого 04.09.2020 слідчий прийняв заяву від гр. ОСОБА_22 , який повідомив, що 03.09.2020 о 23 год. 45 хв. за адресою проспект Глушкова, 31А, невідома особа відкрито заволоділа мобільним телефоном марки Самсунг з сімкартою, вартістю 5297грн (ЄО51064);

-протокол огляду місця подій, складений 04.08.2020 слідчим Голосіївського УП, який оглянув ділянку місцевості за адресою: м. Київ, пр. Глушкова, 32 А. Будь-яких слідів та речей придатних для ідентифікація в ході огляду не виявлено;

-дані щодо ІМЕІ телефону Самсунг;

-протокол пред`явлення особи за фотознімками згідно якого, 27.10.2020 свідок ОСОБА_28 у пред`явлених йому фотознімках впізнав особу в котрої він 04.09.2020 придбав мобільний телефон Самсунг. Згідно даних довідки, на фотознімку, на який вказав свідок, зображений ОСОБА_6

-протокол слідчого експерименту, проведений 29.10.2020 за участі ОСОБА_6 , який надав показання щодо заволодіння ним мобільним телефоном Самсунг.

Потерпілий ОСОБА_23 (епізод №10) на виклик суду не з`явився. Заяви та клопотання до суду не подавав. Судом за погодженням із сторонами ухвалено рішення про проведення судового розгляду за відсутності потерпілого.

Свідок ОСОБА_31 надав суду показання за змістом яких зазначив, що 10.09.2020 зранку не зміг потрапити до робочого місця, оскільки на вході до приміщення офісу, яке розташовувалося за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрія, 7, о 9 год. зустрів ОСОБА_32 , який повідомив, що він виявив відчинені двері до офісу та викликав поліцію. По приїзду поліції з`ясували, що до офісу проникли шляхом пошкодження вікна. Пригадує, що були викрадені речі також у ОСОБА_33 . У нього викрали особисті речі - акустичну систему, старі мобільні телефони, безпровідний зарядний пристрій, шліфувальну машинку. У ОСОБА_33 ноутбук, можливо марки Dell. Ключі від дверей офісу був на столах.

У доведення винуватості ОСОБА_6 за епізодом викрадення речей в офісному приміщені, сторона обвинувачення надала письмові документи (а.с. 1- 10, т.2):

-протокол, згідно якого 10.09.2020 слідчий прийняв заяву від гр. ОСОБА_23 , про те, що 09.10.2020 у період часу 18 год. 15 хв. по 8 год. 45 хв. наступного дня за адресою вул. Будіндустрія, 7 з офісного приміщення ТОВ «Стенд Маркет» викрадені ноутбуки (ЄО 52557);

-протокол огляду місця подій, складений 10.09.2020 слідчим Голосіївського УП, який оглянув офісне приміщення, яке розташоване на першому поверсі у приміщенні по вул. Будіндустрія, 7 у м. Києві, та встановив наявні сліди віджиму вікна у одній із кімнат та місце, де були ноутбуки, які на момент огляду відсутні;

-протокол пред`явлення особи за фотознімками згідно якого, 28.10.2020 свідок ОСОБА_28 у пред`явлених йому фотознімках впізнав особу, в котрого він 11.09.2020 придбав ноутбук марки Асус. Згідно даних довідки, на фотознімку, на який вказав свідок, зображений ОСОБА_6 ;

-протокол слідчого експерименту, проведений 29.10.2020 за участі ОСОБА_6 , який надав показання щодо вчиненої ним крадіжки та пояснив, що 10.09.2020 викрав ноутбуки з приміщення офісу, до якого потрапив через вікно, яке пошкодив.

Представник потерпілого КП «Шляхово-експлутаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них «Магістраль» (епізод №4) ОСОБА_13 подала позовну заяву про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди в розмірі 3750 грн., яка є вартістю двох решіток зливоприймачів та чавунної кришки каналізаційного люку. (а.с. 141-171, 110-111, т.1).

У доведення винуватості ОСОБА_6 за епізодом викрадення чавунних решіток, що належали КП «ШЕУ «Магістраль», сторона обвинувачення надала наступні письмові документи (а.с. 223-235, т.1):

-протокол, згідно якого 06.08.2020 слідчий прийняв заяву від представник КП «ШЕУ «Магістраль» ОСОБА_34 про те, що 06.08.2020 о 9 год. поруч із АЗС «Shell» біля станції метро «Видубичі» внутрішньо квартальний проїзд Столичного шосе були виявлені відсутність кришки оглядового колодязю на пішохідному переході та двох чавунних решіток дощоприймачів на проїзній частині (ЄО 44550);

-протокол огляду місця подій, складений 06.08.2020 слідчим Голосіївського УП, який оглянув пішохідний тротуар та проїзну частину, що розташовані поруч із АЗС «ШЕЛ» біля станції метро «Видубичі» та встановив відсутність кришки оглядового колодязю на пішохідному переході та двох решіток дощоприймачів на проїзній частині;

-довідки від 03.11.2020 КП «ШЕУ «Магістраль», згідно яких матеріальні збитки від крадіжок двох решіток зливоприймачів розміром 800х400 та кришки люка типу Т С250 визначена у сумі 3750 грн.;

-протокол пред`явлення особи за фотознімками згідно якого, 20.10.2020 свідок ОСОБА_29 у пред`явлених йому фотознімках впізнав особу, в котрого він 06.08.2020 чавунну кришку колодязю та дві решітки дощоприймачів. Згідно даних довідки, на фотознімку, на який вказав свідок, зображений ОСОБА_6

-протокол слідчого експерименту, проведений 29.10.2020 за участі ОСОБА_6 , який надав показання щодо вчиненої ним крадіжки та пояснив, що 06.08.2020 викрав чавунну кришку колодязю та дві решітки дощоприймачів, які потім здав до пункту прийому металобрухту.

Представник потерпілого КП «ШЕУ у Голосіївському районі» (епізоди №№5,6) ОСОБА_14 надав показання та зазначив, що у 2020 відбулося викрадення чотирьох решіток по вул. Заболотного та пр. Глушкова. Особу, яка перевозила решітки у колясці було затримано неподалік від місця злочину та він особисто приїздив на місце злочину. Решітки чавунні, кожна вагою приблизно 50 кг. Він особисто писав заяву про викрадення трьох решіток. Дані решітки було повернуто та встановлено на відповідні місця.

У доведення винуватості ОСОБА_6 за епізодом викрадення чавунних решіток, власниками який було КП «ШЕУ «Голосіївського району» сторона обвинувачення надала наступні письмові документи (а.с. 236-248, т.1):

-протокол, згідно якого 13.08.2020 слідчий прийняв заяву від представника КП «ШЕУ «Голосіївського району» ОСОБА_14 про те, що 13.08.2020 на транспортній розв`язці Одеська площа була виявлена відсутність чотирьох решіток водоприймачів;

-протокол огляду місця подій, складений 13.08.2020 слідчим Голосіївського УП, який оглянув ділянку проїзної частини, яка знаходиться на з`їзді з пр-та Глушкова на пр-т Заболотного та встановив відсутність чотирьох решіток водоприймачів на проїзній частині;

-податкова накладна від 25.05.2020, в якій вартість решітки дощоприймача каналізаційної чавунної 900х50х45 мм визначена в розмірі 1660гр.;

-протокол пред`явлення особи за фотознімками згідно якого, 20.10.2020 свідок ОСОБА_29 у пред`явлених йому фотознімках впізнав особу, в котрого 13.08.2020 придбав чотири решітки чавунні. Згідно даних довідки, на фотознімку, на який вказав свідок, зображений ОСОБА_6

-протокол слідчого експерименту, проведений 29.10.2020 за участі ОСОБА_6 , який надав показання щодо вчиненої ним крадіжки та пояснив, що 12.08.2020 викрав чотири чавунні решітки та поклав їх у мішок, що мав при собі сховав у рослинних насадженнях, а потім здав до пункту прийому металобрухту.

У доведення винуватості ОСОБА_6 за епізодом викрадення чавунних решіток, власниками який було КП «ШЕУ «Голосіївського району» сторона обвинувачення надала наступні письмові документи (а.с. 11-23, т.2):

-протокол, згідно якого 18.08.2020 слідчий прийняв заяву від представника КП «ШЕУ «Голосіївського району» ОСОБА_14 про те, що 17.08.2020 о 8 год. 20 хв. на вул. Заболотного, 1 та вул. Антоновича, 170/172 були виявлена відсутність трьох решіток водоприймачів (ЄО 47545);

-податкова накладна від 25.05.2020, в якій вартість решітки дощоприймача каналізаційна чавунна 900х50х45 визначена в розмірі 1660гр.

-податкова накладна від 25.05.2020, в якій вартість решітки дощоприймача каналізаційна чавунна визначена в розмірі 1620гр.

-протокол пред`явлення особи за фотознімками згідно якого, 20.10.2020 свідок ОСОБА_29 у пред`явлених йому фотознімках впізнав особу, в котрого 17.08.2020 він придбав три чавунні решітки. Згідно даних довідки, на фотознімку, на який вказав свідок, зображений ОСОБА_6

-протокол слідчого експерименту, проведений 29.10.2020 за участі ОСОБА_6 , який надав показання щодо вчиненої ним крадіжки та пояснив, що 17.08.2020 викрав дві чавунні решітки та поклав їх у мішок, що мав при собі, а потім здав їх до пункту прийому металобрухту.

Від допиту свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_28 та інших свідків прокурор в судовому засіданні відмовилася, пояснюючи це неможливістю забезпечити їх явку в судове засідання, про що подала відповідні документи. Ухвали суду про привід свідків також не виконані.

Аналізуючи надані сторонами обвинувачення докази на предмет їх допустимості, належності та взаємозв`язку, а також вислухавши заперечення сторони захисту та клопотання з приводу визнання певних доказів неналежними та недопустимими, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно зі ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Статтями 7, 22 КПК України передбачено, що однією із засад кримінального судочинства є змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Прямих доказів у доведення пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, які були здобуті під час досудового розслідування, сторона обвинувачення суду не надала.

До показань потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_22 , які в судовому засіданні зазначили, що вбачають в обвинуваченому ОСОБА_6 наявність ознак, за якими він схожий на особу, що їх грабувала, суд ставиться критично, зокрема з тих підстав, що потерпілі не навели таких ознак, за якими вони вбачають таку схожість. Окрім того, свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які були безпосередніми свідками грабежу ОСОБА_18 , в судовому засіданні заперечували, що обвинувачений ОСОБА_6 є тим чоловіком, який вчинив пограбував ОСОБА_18 . Окрім того, показання свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , щодо ознак та зовнішності грабіжника, мають є узгодженими: високий ріст, молодий вік, неслов`янська зовнішність, та вони у сукупності є такими, що свідчать проте, що такі ознаки не є такими, що відповідають ознакам зовнішнього вигляду обвинуваченого ОСОБА_6 .

Критичне ставлення до показань потерпілого ОСОБА_22 суд обґрунтовує тим, що потерпілий зазначав, що не бачив обличчя нападника, оскільки той на голові мав капюшон, та певний час намагався його наздогнати, але не зміг це зробити.

Потерпіла ОСОБА_15 в судовому засіданні зазначила, що добре пригадує особу грабіжника та в категоричній формі заперечувала, що тією особою є обвинувачений ОСОБА_6 .

Потерпіла ОСОБА_16 в судовому засіданні зазначила, що не бачила особу, яка її пограбувала та вирвала сумку з телефоном. Теж саме зазначала потерпіла ОСОБА_17 у протоколі про прийняття заяви про правопорушення, згідно якої грабіжник був позаду неї, коли зірвав ланцюжок із хрестиком.

Представник потерпілого КП «ШЕУ» Голосіївського району ОСОБА_14 , попитаний в судовому засіданні, також надав показання про те, що він особисто бачив особу, яку затримали на місця крадіжки люків, що відбувалося 12.08.2020. Та не впізнає у обвинуваченому того чоловіка.

Таким чином в судовому засіданні за наслідками допиту свідків та потерпілих також не було здобуто доказів у доведення пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення.

Фактично, сторона обвинувачення доведеність пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, ґрунтує на відомостях, що містяться у протоколах, відповідно до яких свідки ОСОБА_29 та ОСОБА_28 у пред`явлених їм фотознімках впізнали особу, в якого вони у певний період часу купували викрадені у потерпілих речі та предмети, а також протоколах слідчих експериментів, проведених 29.10.2020 за участі ОСОБА_6 , який надав показання щодо вчинених крадіжок та грабежів.

Оцінюючі протоколи пред`явлення за фотознімками за участі свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_28 та слідчих експериментів за участі ОСОБА_6 з точки зору належності, допустимості, достовірності суд прийшов до наступного.

Порядок пред`явлення особи для впізнання регламентований ст. 228 КПК України, аналіз якої дає суду підстави дійти висновку, що певна особа повинна бути пред`явлена для впізнання безпосередньо, тобто у реальному часі і таке впізнання відбувається за певною процедурою, яка визначена у ч.1-5 зазначеної статті. І лише за необхідності впізнання може провадитися зокрема за фотознімками.

Судом встановлено, що всі впізнання у даному кримінальному провадженні проводилися із свідками ОСОБА_29 та ОСОБА_28 26.10.2020. Між тим, 25.09.2020 ОСОБА_6 був затриманий та утримувався у слідчому ізоляторі. Необхідності проведення впізнання саме за фотознімками сторона обвинувачення не навела.

Крім того, впізнання було проведено у порушення вимог ч.1, 7 ст.228 КК України. Зокрема, протоколи не містять даних про те, що перед початком впізнання свідки ОСОБА_29 та ОСОБА_28 повідомили слідчому дані щодо ознак, їх сукупності, прикмет тощо, за якими вони зможуть впізнати певну особу. Також наявні у протоколах фотознімки осіб, які надавалися для впізнання вказаним свідкам, мають різки відмінності у віці та зовнішності. Крім того, фотознімок ОСОБА_6 здійснений поруч із розміткою, на фоні якої зазвичай проводять фотографування затриманих, що могло суттєво вплинути на сприйняття його зображення свідками.

Згідно п.2 ч.3 ст. 104 КК України у описовій частині протоколу повинні бути зазначені відомості, отримані в результаті процесуальної дії. Між тим, протоколи безпосередньо не містять у собі відомостей про особу того, хто зображений на фотознімках, які впізнали свідки. Такі відомості про особу, яку впізнали свідки, зазначені у додатках до протоколу, що фактично є порушенням фіксації такої слідчої дії, як впізнання. Крім того, додаток до протоколу у порушення ст.105 КПК України, яка встановлює вимоги до оформлення протоколу, не підписаний всіма особами, які приймали участь у самій слідчій дії з впізнання, а відомості, що зазначені у додатку, підтверджені лише підписом слідчого.

Також суд звертає увагу, що слідчі дії з пред`явлення за фотознімками зокрема за участі свідка ОСОБА_28 за епізодами де потерпілими є ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 (а.с. 187-189, 205-206, 216-218 т.1, а.с. 4-6, 30-32, 41-44, 52-54 т.5) проводилися різними слідчими СВ Голосіївського УП, а додатки до протоколів підписані слідчим СВ Голосіївського УП ОСОБА_19 . Протоколи впізнання не містять даних про те, що слідчий ОСОБА_19 брав участь у слідчих діях з пред`явлення за фотознімками.

Такі порушення, допущені під час досудового розслідування, про які зазначено вище, нівелюють результати слідчих дії з впізнання та є підставою відповідно до вимог ч.1 ст. 86 КПК України для визнання протоколів впізнання за фотознімками за участі свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_28 недопустимими доказами, оскільки вони отримані у порушення порядку, встановленого КПК України.

Окрім того, від допиту свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_28 прокурор відмовився, що було пов`язано з неможливістю забезпечення їх явки до суду, що призвело до того, що суд не зміг безпосередньо сприйняти показання свідків щодо фактів купівлі ними речей та предметів у ОСОБА_6 .

Метою проведення такої слідчої дії як експеримент, згідно ч.1 ст. 240 КПК України є перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даною нормою також визначений порядок його проведення, а саме шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Між тим, така слідча дії як експеримент, які були проведені із ОСОБА_6 під час досудового розслідування у даному кримінальному проваджені, не відповідали вищезазначеній меті такої слідчої дії та були проведені у порушення визначеного порядку.

Відомості, що містяться у протоколах слідчого експерименту, які були проведені 29.10.2020 (190-194, 208-211, 219-222, 232-235,245-248 т.1, а.с. 7-10, 20-23, 33-36, 45-48, 55-58 т.2), є такими, що фактично містять показання ОСОБА_6 , який зізнається у вчинені кримінальних правопорушень. Відомостей про проведення перевірки його показань, зокрема шляхом відтворення дій, обстановки, обставин подій, що йому інкримінуються, протоколи не містять, (зокрема і потерпілі не брали участь у проведенні експериментів), як і дані відеозапису, який у порушення вимог ст. 105 КПК України не був долучений, як додаток до кожного із протоколів із слідчих експериментів, а наданий стороною обвинувачення як додаток лише до одного із 10 протоколів (а.с. 195, т.1).

Досліджені файли із відеозаписами, що містилися на електронному носії інформації, також доводять, що на момент їх проведення ОСОБА_6 був затриманий, оскільки перебував у кайданках. Крім того, дані протоколів та відеозаписів свідчать проте, що за місцем вчинення злочинів, ОСОБА_6 надав показання, що було який зафіксовано на відеозапис. Крім того, деякі його такі показання не відповідають обставин вчинених злочинів, пр оякі було зазначено у обвинувальному акті. Так на файлі «00008» зафіксовані показання, що були надані ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту щодо грабежу ОСОБА_18 , але такі його показання не відповідають фактичним обставинам, зокрема ОСОБА_6 не повідомляв про застосоване ним насильство та сльозагінний газ до потерпілого.

У файлі «00011» зафіксовані показання, що були повідомлені ОСОБА_35 під час проведення слідчого експерименту щодо крадіжки у кафе «Гніздечко», які також не відповідають фактичним обставинам, зокрема він не повідомляв про крадіжку камери. Спосіб потрапляння до приміщення кафе також не відповідає тому, про який вказував потерпілий.

Окрім того, станом на дату проведення слідчих експериментів ОСОБА_6 тримався під вартою в іншому кримінальному провадженні №12020100010004416. Сторона обвинувачення не спростувала доводи сторони захисту в тій частині, що матеріали провадження не містять відомостей про те, яким чином та на підставі яких відомостей слідчий або прокурор дійшли висновку, що діяння щодо незаконного заволодіння майном потерпілих, вчинені саме ОСОБА_6 .

Дані протоколів впізнання за фотознімками свідками ОСОБА_29 та ОСОБА_28 від 28.10.2020 свідчать проте, що вони були проведені в рамках різних кримінальних проваджень. А слідчі експерименти відбулися вже в об`єднаному провадженні №12020100010003680. Між тим, стороною обвинувачення не спростовані доводи сторони захисту про те, що на момент проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного в об`єднаному провадженні №12020100010003680. Відомості про те, коли ОСОБА_6 було повідомлено про підозру, стороною обвинувачення не надані, також вони відсутні і у реєстрі, який доданий до протоколу. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 для долучення до матеріалів судового провадження під час судового розгляду не надавалося, як і постанови прокурора про об`єднання кримінального, групи слідчих та прокурорів тощо.

Вказані порушення, допущені під час досудового розслідуванні, про які зазначено вище, є підставою відповідно до вимог ч.1 ст. 86 КПК України для визнання протоколів слідчих експериментів за участі ОСОБА_6 недопустимими доказами, з тих підстав, що такі докази отримані у порушення порядку, встановленого КПК України.

Відповідно до ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Крім того, надані суду протоколи огляду місць подій у дев`яти з десяти епізодів, не є належним доказом вини обвинуваченого в розумінні ст. 85 КПК України. Вони є лише способом виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Виявлений за наслідками огляду місця подій за участі потерпілого ОСОБА_18 слід папілярного узору з балончика «Терен», вміст якого застосовувався нападником до потерпілого, не був предметом дослідження на предмет його можливої ідентифікації та належності ОСОБА_6 . Теж саме стосується і циліндрового механізму замка із ключем, які були вилучені за наслідками огляду місця крадіжки у кафе «Гніздечко». В інших випадках, за результатами проведеного огляду місця подій не виявлялися речі, предмети та слідова інформація, що мали відношення до подій злочинів. За епізодом щодо викрадення 17.08.2020 решіток на вул. Заболотного та Антоновича, протокол огляду місця подій взагалі складався.

Крім того, кримінальні правопорушення, у вчиненні якого яких обвинувачується ОСОБА_6 є злочинами проти власності, обов`язковими елементами якого, крім іншого, є предмет злочину - чуже майно, вартість якого повинна перевищувати 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, для належної правової кваліфікації слід встановити як предмет крадіжки, так і те, що він перебував у законному володінні особи, а також визначити його вартість на момент викрадення.

Згідно абз. 6) ч.2 ст.242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

За наслідками дослідження письмових документів, допиту потерпілих судом встановлено, що під час досудового розслідування була допущена неповнота, яка призвела до того, що під час судового розгляду сторона обвинувачення не змогла усунути розбіжності, які виникли з приводу предметів крадіжок та грабежів, а також щодо визначення їх реальної вартості.

Зокрема, в частині незаконного заволодіння мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_16 , не надано доказів у доведення того, що мобільний телефон марки «iPhone 6» перебував у законному володінні потерпілої, та щодо визначення його вартості у 2500грн. Також під час досудового розслідування не здобувалися докази, у доведення наявності у касі підприємця ОСОБА_21 коштів в розмірі 11 тис. грн. станом на 28.07.2020 та вартості камери, її ідентифікуючих ознак. Вага та вартість викрадених у потерпілої ОСОБА_17 прикрас, а також їх належність потерпілій, наявними в матеріалах справи доказами, не доводиться. Теж саме стосується вартості мобільного телефона, що належав потерплій ОСОБА_15 , яка визначена у обвинувальному акті як 10300 гривень, між тим, як сама потерпіла оцінила його у 3000грн. Теж саме стосується ноутбука марки «Lenovo V550» червоного кольору, що належав потерпілому ОСОБА_18 та визначення його вартості у 3000 гривень, між тим як потерпілий оцінював його у 1,5 тис. грн.; вартості мобільного телефону марки «Samsung» моделі «А50», що належав ОСОБА_22 у розмірі 8200 гривень, між тим як у заяві про злочин потерпілий визначив вартість у сумі 5297грн., а також належності та вартості ноутбуків марки «Asus» та марки «Samsung» потерпілому ОСОБА_36 . Податкові накладні, які надані представником потерпілого КП «ШЕУ у Голосіївському районі» також не можуть доводити вартість дощоприймачів та люку на момент їх крадіжки.

Так само під час судового розгляду не були усунені неточності, щодо дати крадіжки 4 решіток дощоприймачів. Так у обвинувальному акті вказано, що крадіжки відбулися 12.08.2020, між тим, як у заяві про злочин зазначено, що крадіжка сталася 13.08.2020. По даному епізоду стороною обвинувачення також не спростовані показання представника потерпілого, який в судовому засіданні зазначив, що особу крадія було затримано на місці подій та обвинувачений ОСОБА_6 не є тією особою, решітки були повернуті на місце.

Таким чином, частина з наданих стороною обвинувачення доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_6 визнана недопустимими, а інша - такими, що не є достатніми та переконливими доказами винуватості обвинуваченого у вчинені інкримінованих йому дій.

Інших доказів, тобто фактичних даних, отриманих у визначений КПК України спосіб, які би доводили винуватість ОСОБА_6 у вчинені інкримінованих правопорушень, стороною обвинувачення суду не надано.

Ураховуючи, що згідно вимог ст. 63 Конституції України і ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 та ч.2 ст. 186 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

Відповідно до ч.3 ст. 129 КПК України цивільний позов КП «ШЕУ «Магістраль» про відшкодування збитків, завданих злочином, суд залишає без розгляду, оскільки встановлена непричетність ОСОБА_6 до злочину.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України. Судові витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.

Керуючись ст. 17, 370, п.2 ч.1 ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 та ч.2 ст. 186 КК України, визнати невинуватим та виправдати, відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

Речові докази: циліндровий механізм замка та ключ, які поміщені до камери збереження речових доказів Голосіївського УП (спецпакет № 0017746), - знищити.

Витрати на проведення експертизи № 17-2/1677 від 26.08.220 в розмірі 980,70 грн. - віднести на рахунок держави.

Цивільний позов КП «Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них «Магістраль» про стягнення з ОСОБА_6 майнової шкоди в розмірі 3750 грн. залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його оголошення.

Відповідно до частин 3 і 6 ст.376 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і подання на нього письмових зауважень, а також отримання копії вироку, із її врученням обвинуваченому негайно після оголошення.

Суддя ОСОБА_1