Постанова

від 26.06.2023 по справі 803/555/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року

м. Київ

справа №803/555/17

адміністративне провадження № К/9901/35370/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Хохуляк В.В.., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2017

(суддя Мачульський В.В.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 (головуючий суддя Улицький В.З., судді: Довга О.І., Кузьмич С.М.) у справі № 803/555/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» до Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» (далі - позивач, ТОВ «Волиньтехпром») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 № 0002791402 в частині нарахування пені в розмірі 79 505,55 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 19 квітня 2017 року № 0002791402 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 58 947,93 грн. (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот сорок сім гривень дев`яносто три копійки). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що момент здійснення імпорту товару може визначатися не тільки моментом перетину товаром митного кордону України, але й моментом переходу права власності на нього від продавця до покупця. Днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків. Нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснення за кожний день прострочення, включаючи день здійснення імпортного товару з увезенням його на територію України. Моментом вчинення імпортної операції є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, що в даному випадку є 17.09.2014, 03.05.2015, що підтверджується відповідними відмітками «Під митним контролем».

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржувалися.

Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 вересня 2012 року у Каучанг, Хенан, Китай між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» (покупець) та Компанією Ксучанг Фухуа Глас, ЛТД (продавець) укладено контракт № 0003, за умовами якого, продавець погодився продати, а покупець купити автоскло у відповідності до додатку до цього контракту, який є його невід`ємною складовою частиною. Товари поставляються на умовах поставки СІF м. Ілічівськ або СІF м. Одеса або СІF м. Гдиня (Польща) в редакції Іncoterms 2000 рік.

02 травня 2014 року вказаний контракт був доповнений пунктом 3.7, згідно з яким, право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту повного відвантаження товару продавцем товару на поручні судна перевізника в порті Цін дао, Китай.

Товар був переміщений через митний кордон України 17 вересня 2014 року та 03 травня 2015 року, що також не заперечується сторонами та підтверджується відповідними відмітками на коносаментах. Одночасно, на коносаментах зазначено, що товар був завантажений на судна 06 серпня 2014 року та 24 березня 2015 року відповідно.

З 22 по 28 березня 2017 року працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Волиньтехпром» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій згідно повідомлень філії Волинського обласного управління ПАТ «Креді Агріколь Банк» від 06 січня 2015 року № 12311/5 та від 08 квітня 2015 року № 12311/1133 по контракту № 0003 від 22 вересня 2012 року, за результатом якої складений акт від 04 квітня 2017 року № 797/14-02/35281349.

Разом з тим, податковий орган вважав датою імпорту дату перетину митного кордону товаром, а не датою завантаження товару через поручні судна в порту завантаження.

Так, загальний розмір нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД становить 100 274,02 грн.

19.04.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002791402, яким до позивача за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД застосовано пеню у розмірі 100 274,02 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки ТОВ «Волиньтехпром» узгодило з продавцем поставки саме на умовах Інкотермс-2000 СІР, тому, з урахуванням положень абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», моментом імпорту товару є момент переходу його через поручні судна в порту завантаження (Китай), а не момент перетину митного кордону України (м. Одеса), як помилково визначив податковий орган.

Згідно ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Одним з таких правил є Інкотермс - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) (далі Інкотермс- 2000).

У розділі СІF (СОSТ, INSURANCE AND FREIGHT) Інкотермс-2000 вказано, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

В статті А.4 підрозділу А «Обов`язки продавця» розділу СІF Інкотермс-2000 передбачено, що продавець зобов`язаний завантажити товар на борту судна в порту завантаження у встановлену дату та в межах узгоджених строків. В статті В.4 підрозділу В «Обов`язки покупця» розділу СІР Інкотермс-2000 визначено, що покупець зобов`язаний прийняти поставку товару у відповідності до статті А.4 та отримати товар від перевізника в порту призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 4 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами Національного банку України від 14 листопада 2013 року №453, від 12 травня 2014 року №270, від 20 серпня 2014 року №515 які діяли на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до приписів абз. 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, виходячи з такого.

Положення абз. 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» що моментом здійснення імпорту є момент переходу права власності на товар, стосуються товарів, які не ввозяться на територію України, умови завершення яких встановлено Порядком визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1392.

Відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління НБУ від 24.03.1999 № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 № 338/3631 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД.

Тобто, для цілей валютного контролю при здійсненні імпортних операцій має відбуватись саме факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є імперативною.

Отже датою імпорту у випадку ввезення товару на територію України, якщо такий товар підлягає митному оформленню, для цілей застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" слід вважати саме дату перетину товаром митного кордону України.

Таким чином колегія суддів суду касаційної інстанції вважає помилковим висновки судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.

Скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі № 803/555/17 в частині задоволених позовних вимог.

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі № 803/555/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: В.В. Хохуляк В.П. Юрченко