Ухвала

від 26.09.2017 по справі 803/555/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/7394/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

за участі представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтехпром до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та часткового скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2017 року №0002791402 в частині нарахування пені в розмірі 79505,55 грн..

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що Головне управління ДФС у Волинській області податковим повідомленням-рішенням від 19 квітня 2017 року №0002791402 нарахувало позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 100 274,02 грн. Зазначена пеня була нарахована у зв'язку з неодноразовим перевищенням термінів поставки товару по зовнішньоекономічному контракту з компанією Ксучанг ОСОБА_2 ЛТД (Китай). Разом з тим, підприємство частково погоджується з сумою нарахованої пені, проте вважає, що контролюючий орган завищив її на 79 505,55 грн.. Вважає датою імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом датою його митного оформлення в порту м. Одеса. Однак, поставка товару здійснювалася за умовах Інкотермс-2000 CIF (ОСОБА_3), тобто право власності на товар переходило з момент його переходу через поручні судна в порті завантаження. Позивач звертає увагу на те, що згідно з положеннями абзацу 28 статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність моментом здійснення експорту (імпорту) товару вважається момент перетину товару митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Крім того, на думку позивача податковий орган неправомірно нарахував пеню в день імпорту товару, що є неправомірним з огляду на позицію Верховного суду України від 15 січня 2015 року у справі №910/23600/13. Просив позов задоволити.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 19 квітня 2017 року №0002791402 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 58947,93 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДФС у Волинській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 вересня 2012 року у Каучанг, Хенан, Китай між Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньтехпром (покупець) та Компанією Ксучанг ОСОБА_2, ЛТД (продавець) укладено контракт №0003, за умовами якого, продавець погодився продати, а покупець купити автоскло у відповідності до додатку до цього контракту, який є його невід'ємною складовою частиною. Товари поставляються на умовах поставки CIF м. Ілічівськ або CIF м. Одеса або CIF м. Гдиня (Польща) в редакції Incoterms 2000 рік.

02 травня 2014 року вказаний контракт був доповнений пунктом 3.7, згідно з яким, право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту повного відвантаження товару продавцем товару за поручні судна перевізника в порті Ціндао, Китай.

Товар був переміщений через митний кордон України 17 вересня 2014 року та 03 травня 2015 року, що також не заперечується сторонами та підтверджується відповідними відмітками на коносаментах. Одночасно, на коносаментах зазначено, що товар був завантажений на судна 06 серпня 2014 року та 24 березня 2015 року відповідно.

З 22 по 28 березня 2017 року працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ Волиньтехпром з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій згідно повідомлень філії Волинського обласного управління ПАТ Креді ОСОБА_4 від 06 січня 2015 року №12311/5 та від 08 квітня 2015 року №12311/1133 по контракту №0003 від 22 вересня 2012 року, за результатом якої складений акт від 04 квітня 2017 року №797/14-02/35281349.

Разом з тим, податковий орган вважав датою імпорту дату перетину митного кордону товаром, а не датою завантаження товару через поручні судна в порту завантаження.

Так, загальний розмір нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД становить 100 274,02 грн. ОСОБА_5 на таку суму за результатами перевірку було винесене податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2017 року №0002791402.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 4 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами Національного банку України від 14 листопада 2013 року №453, від 12 травня 2014 року №270, від 20 серпня 2014 року №515 які діяли на час виникнення спірних правовідносин передбачено, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відтак, враховуючи деякі зовнішньоекономічні операції позивача здійснені з порушенням встановленого 90 денного терміну імпорту товару, тому суд дійшов висновку, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» мало місце порушення положень статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті і до нього правомірно застосовані санкції, які передбачені статтею 4 цього ж Закону.

Відповідно до приписів абз. 38 ст.1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність визначено, що момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

З наведеної норми законодавства можливо зробити висновок, що момент здійснення імпорту товару може визначатися не тільки моментом перетину товаром митного кордону України, але й моментом переходу права власності на нього від продавця до покупця. Як правило, сторони обумовлюють момент переходу права власності на товар в укладених договорах.

Згідно ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Одним з таких правил є Інкотермс - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) (далі - Інкотермс-2000)

У розділі CIF (COST, INSURANCE AND FREIGHT) Інкотермс-2000 вказано, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

В статті А.4 підрозділу А Обов'язки продавця розділу CIF Інкотермс-2000 передбачено, що продавець зобов'язаний завантажити товар на борту судна в порту завантаження у встановлену дату та в межах узгоджених строків.

В статті B.4 підрозділу B Обов'язки покупця розділу CIF Інкотермс-2000 визначено, що покупець зобов'язаний прийняти поставку товару у відповідності до статті А.4 та отримати товар від перевізника в порту призначення.

Таким чином Інкотермс-2000 слідує, що покупець приймає поставку, тобто набуває право власності на товар та всі пов'язані ризик, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

Оскільки ТзОВ Волиньтехпром узгодило з продавцем поставки саме на умовах Інкотермс-2000 CIF, тому, з урахуванням положень абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , моменту імпорту товару є момент переходу його через поручні судна в порту завантаження (Китай), а не момент перетину митного кордону України (м. Одеса), як помилково визначив податковий орган.

Визначаючи момент переходу товару через поручні судна в порту завантаження суд використовує положення статті 137 Кодексу торговельного мореплавства України, відповідно до якого, після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов'язані видати відправнику коносамент, який є доказом приймання перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Товар був завантажений 06 серпня 2014 року та 24 березня 2015 року, тому саме ці дати є моментом імпорту товару, тобто кінцевим терміном нарахування пені згідно із статтею 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Щодо наданому позивачем розрахунку суми пені зроблені наступні арифметичні помилки:

1) невірно розрахований 90 денний строк, який має розпочинатися з наступного дня після внесення авансового платежу (наприклад - період з 07 травня 2014 року (включно) по 05 серпня 2014 року (включно), як зазначено позивачем, включає 91 календарний день, а не 90, і по аналогії така помилка зроблена в кожній графі розрахунку);

2) як наслідок попередньої помилки невірно визначено момент вчинення порушення 90 денного строку на імпорт, курс валют на дату виникнення порушення, кількість днів нарахування пені;

3) більше того, якщо додати всю суму нарахованої позивачем пені (38 647,48 грн) та відняти її від суми оскаржуваного податкове повідомлення-рішення (100 274,02 грн) різниця становитиме 61 626,54 грн., а не 79505,55 грн., як зазначає позивач.

Зазначені суттєві помилки призвели до неправильного розрахунку суми пені та зобов'язують суд провести самостійний розрахунок, до якого включаються наступні періоди:

1) платіж на суму 12 312,00 дол. США здійснений 06 травня 2014 року; 90 денний строк поставки починається з 07 травня 2014 року та закінчується 04 серпня 2014 року; продавець передав право власності на товар 06 серпня 2014 року; кількість днів за які нараховується пеня - 1 (05 серпня 2014 року); сума пені у валюті становить 36,94 дол. США; курс дол. США станом на дату порушення (05 серпня 2014 року) становить 12,297591 грн; сума пені у гривнях становить 454,27 грн.;

2) платіж на суму 11 420,50 дол. США здійснений 17 червня 2014 року; 90 денний строк поставки починається з 18 червня 2014 року та закінчується 15 вересня 2014 року; продавець передав право власності на товар 06 серпня 2014 року, тобто строк не порушений і пеня не нараховується;

3) платіж на суму 891,50 дол. США здійснений 17 червня 2014 року; 90 денний строк поставки починається з 18 червня 2014 року та закінчується 15 вересня 2014 року; продавець передав право власності на товар 24 березня 2015 року; кількість днів за які нараховується пеня - 189; сума пені у валюті становить 505,48 дол. США; курс дол. США станом на дату порушення (16 вересня 2014 року) становить 12,98817 грн.; сума пені у гривнях становить 6 565,26 грн.;

4) платіж на суму 5 250,00 дол. США здійснений 11 вересня 2014 року; 90 денний строк поставки починається з 12 вересня 2014 року та закінчується 10 грудня 2014 року; продавець передав право власності на товар 24 березня 2015 року; кількість днів за які нараховується пеня - 102; сума пені у валюті становить 1 606,50 дол. США; курс дол. США станом на дату порушення (11 грудня 2014 року) становить 15,672305 грн.; сума пені у гривнях становить 25 177,56 грн.;

5) платіж на суму 10 000,00 дол. США здійснений 09 грудня 2014 року; 90 денний строк поставки починається з 10 грудня 2014 року та закінчується 09 березня 2015 року; продавець передав право власності на товар 24 березня 2015 року; кількість днів за які нараховується пеня - 14; сума пені у валюті становить 420 дол. США; курс дол. США станом на дату порушення (11 грудня 2014 року) становить 21,73571 грн.; сума пені у гривнях становить 9 129,00 грн.

Загальний розмір правомірно нарахованої пені за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньтехпром терміну розрахунків у сфері ЗЕД становить 41326,09 грн.

Таким чином, решта суми податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 19 квітня 2017 року №0002791402, а саме 58947,93 грн. - нарахована неправомірно.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року у справі №803/555/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_3 ОСОБА_5

Повний текст судового рішення виготовлено 27.09.2017 року