Постанова

від 26.06.2023 по справі 820/6406/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року

м. Київ

справа № 820/6406/16

адміністративне провадження № К/9901/35523/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., суддів: Хохуляк В.В. , Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області правонаступник (ГУ ДПС у Харківській області)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 (суддя Нуруллаєв І.С.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 (Головуючий суддя П`янова Я.В., судді: Зеленський В.В., Чалий І.С.) у справі № 820/6406/16

за позовом ОСОБА_1

до Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Південна ОДНІ ГУ ДФС у Харківської області), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення № 250-12,254-12, 256-12,257-12, 258-12,259-12 від 23.06.2016 року про зобов`язання сплати земельного податку з фізичних осіб.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що земельні ділянки, що належать членам фермерських господарств на праві приватної власності, згідно з державним актом на право приватної власності, виданим кожному власнику не є власністю фермерського господарства. Тому земельні ділянки повинні бути оформлені відповідно до частини 2 статті 28 Земельного кодексу України шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Також, відповідно до пункту 281.3 статті 281 Податкового кодексу України передбачено звільнення власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. У даному випадку передачі земельних ділянок до ФГ «Лідія-А» не було здійснено. Фермерське господарство, головою якого є ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Південній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, як платник за основним місцем обліку - на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок 4 групи) і не є платником земельного податку, тому податкові повідомлення-рішення із земельного податку щодо ФГ «Лідія-А» не виносились.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 згідно з державними актами на право приватної власності на землю володіє на праві приватної власності земельними ділянками загальною площею 19,86 га, а саме: земельна ділянка (пай) за межами с. Андріївка площею 14,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (державний акт на право власності серія І-ХР №004980 від 04.01.2000) та земельною ділянкою (пай) за межами с. Андріївка площею 5,4 га для ведення селянського (фермерського) господарства (державний акт на право власності серія ХР № 15-11-00118 від 17.01.1998).

При цьому, позивач є керівником юридичної особи - фермерського господарства «Лідія - А», код ЄДРПОУ 34079644, юридична адреса: с. Андріївка, Кегичівського району. Харківської області, зареєстрованого 10.02.2006 року, основна форма діяльності відповідно до КВЕД: 01.11.0 вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 30 від 09.03.2006 року.

Фермерське господарство "Лідія - А" провадить свою діяльність на земельних ділянках; що були- передані позивачу в приватну власність на підставі:

- рішення XI сесії XXII скликання Кегичівської районної Ради народних депутатів від 23.04.1997 року, земельна ділянка площею 5,40 га, яка розташована на території Андріївської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення селянського (фермерського) господарства, державний акт на право приватної власності на землю серії ХР-15-00-001118 від 17.01.1998 року;

- рішення Андріївської сільської Ради народних депутатів № 5 від 26.07.1999 року, земельна ділянка площею 14,46 га, яка розташована на території Андріївської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право приватної власності на землю І-ХР №004980 від 04.01.2000 року.

ФГ "Лідія - А", код ЄДРПОУ 34079644, юридична адреса: с. Андріївка, Кегичівського району, Харківської області, має статус платника єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідками № 161/10/20-15-40 від 04.03.2015 року та № 181/10/20-15-40-26 від 02.03.2016 року, виданими територіальними органами ДФС у Харківській області.

За наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що ФГ "Лідія - А" відповідно до норм чинного законодавства до контролюючого органу подано: статистичну інформацію про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2014 року (а.с. 44-48), податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік (а.с. 49-53), статистичну інформацію про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2015 року (а.с. 58- 61), податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку за 2015 рік (а.с. 62-65), податкова декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку за 2015 рік (а.с.67-70).

З дослідження вказаних документів встановлено, що ФГ "Лідія - А", зокрема, використовуються земельні ділянки належні позивачу на праві приватної власності, що також підтверджено довідками, виданими Відділом Держземагентства у Кегичівському районі Харківської області (а.с. 54, 66).

Матеріали справи містять докази сплати ФГ "Лідія - А" фіксованого сільськогосподарського податку.

При цьому, Південною ОДНІ ГУ ДФС у Харківській області від 23.06.2016 року винесено на ім`я ОСОБА_1 наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 250-12 про визначення суми податкового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб у сумі 406,57 грн. за 2016 рік за пай 5,4 га;

- №254-12 про визначення суми податкового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб у сумі 1088,69 грн. за 2016 рік за пай 14,46 га;

- №256-12 про визначення суми податкового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб у сумі 69,40 грн. за 2015 рік за пай 5,4 га;

- №257-12 про визначення суми податкового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб у сумі 363,09 грн. за 2014 рік за пай 14,46 га;

- №258-12 про визначення суми податкового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб у сумі 135,59 грн. за 2014 рік за пай 5,4 га;

- №259-12 про визначення суми податкового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб у сумі 453,61 грн. року, за 2015 рік за пай 14,46 га.

ОСОБА_1 24.06.2016 року в приміщенні Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області отримав супровідний лист №1763/7/20-16-15-44 від 24.06.2016р. та податкові повідомлення - рішення № 250-12, 251-12, 252-12, 253- 12, 254-12, 255-12, 256-12, 257-12, 258-12, 259-12 від 23.06.2016 року на сплату земельного податку з фізичних осіб, код платежу 18010700, за 2014-2016 роки (а.с.10).

Не погодившись з частиною отриманих податкових повідомлень-рішень, а саме: №250-12, 254-12, 256-12, 257-12, 258-12, 259-12 від 23.06.2016 року позивач, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 56 Податкового кодексу України, оскаржив останні в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду скарг від 05.09.2016 року №2827/20-40-10-01- 14 Головним управлінням ДФС у Харківській області скаргу позивача залишено * без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.25).

В подальшому позивачем направлено скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої рішенням від 09.11.2016 року №11847/к/99-99-11-03-01/25 скаргу позивача залишено без задоволення (а.с. 27- 28).

Колегія судді суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

г

В силу вимог статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-111 передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України від 19.06.2003р. №973-ІУ "Про фермерське господарство", в редакції, яка діяла станом на момент створення позивачем ФГ "Лідія-А", тобто 10.02.2006 року, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до абз. 1 ст. 7 Закону України від 19.06.2003р. №973-ІУ "Про фермерське господарство", в редакції, що діяла станом на момент створення позивачем ФГ "Лідія-А", тобто 10.02.2006 року, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України від 19.06.2003 №973-ІУ «Про фермерське господарство», у редакції, яка діяла станом на момент створення позивачем ФГ "Лідія-А", тобто 10.02.2006 року, після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 31 Земельного кодексу України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності.

Отже, для створення ФГ необхідно було отримати земельну ділянку (набути право власності чи користування на землю ), а вже потім на цій підставі ФГ підлягало реєстрації як юридична особа.

Нормами пункту 269.2 статті 269 Податкового кодексу України передбачені особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Частиною четвертою пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виходячи з того, що фермерське господарство користується земельними ділянками, які належать на праві власності позивачу, зареєстроване належним чином в якості юридичної особи, здійснює сплату фіксованого сільськогосподарського податку, відтак нарахування земельного податку з фізичних осіб позивачу є протиправним, оскільки фізична особа, яка отримала у власність «для ведення фермерського господарства» земельні ділянки здійснює діяльність на цих землях не особисто, а через створену ним юридичну особу фермерське господарство.

Щодо посилання відповідача на положення пункту 281.3 статті 281 Податкового кодексу України відповідно до якого від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельні ділянки, які належать на праві власності позивачу, використовуються ФГ "Лідія-А" з волі позивача. Зазначені земельні ділянки включалися ФГ «Лідія-А» до податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку.

Виходячи з положень статті 31 Земельного кодексу України за відсутності речового права на земельну ділянку, селянське (фермерське) господарство може використовувати земельну ділянку, що перебуває у власності засновника, з дозволу (згоди) власника. Така згода не повинна формулюватися як окремий акт, а може випливати із поведінки засновника (члена) господарства.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник ГУ ДПС у Харківській області) залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі № 820/6406/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: В.В. Хохуляк В.П. Юрченко