Постанова

від 31.05.2023 по справі 370/131/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 370/131/22

головуючий у суді І інстанції Мазка Н.Б.

провадження № 22-ц/824/5349/2023

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.С.,

за участі секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» - адвоката Брижан Ангеліни Сергіївни на рішення Макарівського районного суду Київської області від 14 листопада 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

30 грудня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мірошник С.Б., звернулася до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ТОВ «Полісся 2010», у якому просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 02 січня 2016 року, кадастровий 3222780400:07:010:0028, площею 5,4998 га, укладений між ТОВ «Полісся 2010» та ОСОБА_1 (а.с. 1-22).

Позов обґрунтовано тим, що 02 січня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Полісся 2010» укладений договір оренди землі, пунктом 1 якого визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Борівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 3222780400:07:010:0028.

Указана земельна ділянка знаходиться на території Борівської сільської ради Макарівського району Київської області та належить на праві власності позивачу.

Позивачем виконано зобов`язання за договором та передано відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку, що належить їй на праві власності.

Однак, з 2018 року ТОВ «Полісся 2010» припинило виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, щодо виплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 14 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 02 січня 2016 року, кадастровий 3222780400:07:010:0028, площею 5,4998 га, укладений між ТОВ «Полісся 2010», код ЄДРПОУ 37341509, та ОСОБА_1 , зареєстрований Макарівським районним нотаріальним округом02.03.2016 року, запис №13614556.

Стягнуто з ТОВ «Полісся 2010» код ЄДРПОУ 37341509, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пунктом 36 договору оренди передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема, істотного порушення договору. Положення пунктів 36 договору оренди були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Через систематичне порушення ТОВ «Полісся 2010» умов договору, позивач, як законний власник земельної ділянки та орендодавець, не отримує щорічних виплат, передбачених договором оренди земельної ділянки, та внаслідок такого порушення значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Полісся 2010» - адвокат Брижан А.С. подала апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 14 листопада 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не прийнято відзив на позовну заяву та не враховано докази, надані разом із відзивом на позовну заяву, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Відповідач отримав копію позовної заяви яка надійшла йому разом з повісткою, лише 17 серпня 2022 року, відзив було подано з урахуванням строку з якого було отримано копію позовної заяви та подано лише 29 серпня 2022 року.

Не прийняття відзиву у зв`язку з відсутністю заяви на поновлення пропущеного строку, застосовано надмірний формалізм, адже обґрунтування та зазначення причин пропуску, та прохання визнати їх поважними, проте з пропущенням одного слова «поновити», може вважатися, що відповідачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку на подання відзиву.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Мірошника С.Б. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відзив обґрунтовано тим, що правильними є висновки суду першої інстанції про неприйняття відзиву відповідача на позов, а відповідачем такі висновки не спростовані.

В апеляційній скарзі відсутні доводи апелянта стосовно того, які саме докази та факти підлягають дослідженню чи оцінці, не наведені вмотивовані заперечення проти доказів, наданих позивачем.

Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини 2 Постанови пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Згідно із абзацом 4 частини 2 Постанови пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Колегія апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції указаним вимогам не відповідає з огляду на таке.

Задовольняючи позов про розірвання договору оренди, суд першої інстанції, керуючись частиною 2 статті 126 ЦПК України, залишив без розгляду відзив ТОВ «Полісся 2010»на позов та долучені до нього докази, як такі, що подані з пропуском строку на вчинення процесуальної дії та без заявлення клопотання про поновлення такого строку.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався частиною 2 статті 651 ЦК України, статтею 141 ЗК України та виходив з доведеності позивачем систематичного порушення ТОВ «Полісся 2010» умов договору оренди земельної ділянки, а саме: не здійснення на користь позивача щорічних виплат, передбачених договором оренди.

Перевіряючи наявність підстав для залишення без розгляду судом першої інстанції відзиву на позов та доданих до нього доказів, апеляційний суд враховує таке.

Так, ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 18 січня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Полісся 2010» про розірвання договору оренди земельної ділянки. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 25).

Також указаною ухвалою встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено, що відповідно до частини 3 статті 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Тобто строк на подання відповідачем відзиву на позов встановлений судом першої інстанції підлягає обрахуванню з моменту отримання відповідачем указаної ухвали про відкриття провадження у справі, у якій і роз`яснено право на подання такого відзиву.

Однак у матеріалах справи відсутні підтвердження направлення учасникам справи копії ухвали про відкриття провадження у справі від 18 січня 2022 року.

21 липня 2022 року від ТОВ «Полісся 2010» до суду надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом сторін) (а.с. 26-29).

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 27 липня 2020 року вирішено проводити розгляд справи з повідомленням (викликом сторін) (а.с. 30).

Матеріали справи містять докази отримання цієї ухвали позивачам ОСОБА_1 та її представником - адвокатом Мірошник С.Б. (а.с. 31-32), однак докази направлення або отримання такої ухвали відповідачем у справі відсутні.

З протоколу судового засідання від 15 серпня 2022 року вбачається, що судове засідання відкладене на 20 жовтня 2022 року у зв`язку із неявкою сторін у справі (а.с. 33)

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих код 08001 0001370 0) вбачається що ТОВ «Полісся 2010» отримано повістку про виклик у судове засідання, яке призначене на 15 серпня 2022 року, лише 17 серпня 2022 року (а.с. 37).

29 серпня 2022 року від ТОВ «Полісся 2010» до суду першої інстанції надійшов відзив на позов, до якого долучені докази направлення такого відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (опис-вкладення, фіскальний чек, накладна), а також докази сплати орендної плати.

Одночасно у тексті відзиву ТОВ «Полісся 2010» заявлене клопотання про визнання поважною причину пропуску строку на подання указаного відзиву.

Однак, залишаючи поданий відповідачем відзив на позов без розгляду, як поданий після закінчення процесуального строку, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження, з моменту отримання якої і підлягав би обрахуванню 15-денний строк на подання відзиву та доказів у справі.

Єдиним доказом отримання відповідачем процесуальних документів у справі є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих код 08001 0001370 0) про отримання відповідачем повістки про виклик у судове засідання 17 серпня 2022 року (а.с. 37).

При цьому сам відзив на позов подано 29 серпня 2022 року.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, відзив на позов поданий відповідачем із пропуском 15-денного строку.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 8 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Щодо не вирішення судом першої інстанції клопотання відповідача про визнання поважною причину пропуску строку на подання відзиву, апеляційний суд враховує таке.

ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» ((Bellet v. France)) від 04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain) від 28 жовтня 1998 року).

Тому можливість реалізувати процесуальне право на подання відзиву на позов повинна бути забезпечена відповідачу без занадто формалізованих ускладнень.

Не зазначення у відзиві на позов слова «поновити», а лише «визнання поважною причину пропуску строку на подання відзиву» не є підставою вважати, що клопотання про поновлення взагалі не заявлене, а також для залишення відзиву без розгляду. Отже, висновки суду першої інстанції, про залишення відзиву та доданих до нього доказів без розгляду, - є необґрунтованими.

Як вбачається з оскаржуваного рішення суду, обставини, на які посилається відповідач щодо отримання позивачем орендної плати за 2018-2021 роки судом першої інстанції не перевірялися та не встановлювалися взагалі.

Одним з основних аспектів обґрунтованості рішення суду згідно з практики Європейського суду є необхідність продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Разом з тим, в оскаржуваному рішенні, судом першої інстанції не надано оцінки доказам, що були надані відповідачем, а саме: видатковому ордеру за 2019 рік (а.с. 47), видатковому ордеру за 2020 рік (а.с. 48), видатковому ордеру за 2021 рік (а.с. 77).

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, рішення Макарівського районного суду Київської області від 14 листопада 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, під час ухвалення якого, колегія апеляційного суду вирішуватиме такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегією апеляційного суду встановлено, що земельна ділянка, площею 5,4998 га, кадастровий номер 3222780400:07:010:0028, яка знаходиться на території Борівської сільської ради Макарівського району Київської області, належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 липня 2015 року, індексний номер 41240879 (а.с.17-18).

02 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Полісся 2010» укладений договір оренди землі, пунктом 1 якого визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Борівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 3222780400:07:010:0028 (а.с.10-12).

Пунктом 8 договору визначено, що такий укладено на 7 років.

Орендна плата виплачується особисто орендодавцю, або уповноваженій ним, згідно діючого законодавства особі, в розмірі 6% (шість відсотків) від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що на момент укладення договору у грошовій формі становить 3 582 грн 92 коп. (пункт 9 договору).

Відповідно до пункту 10 договору орендар може вносити орендну плату у натуральній формі, попередньо погодивши з орендодавцем, а саме: в такому разі орендар подає заяву та укладають акт про внесення орендної плати в натуральній формі, в якому визначають перелік, кількість або частку продукції, одержуваної із земельної ділянки, а також, за необхідності, інші умови (якісні показники, вартість, тощо).

Пунктом 11 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься у такі строки щорічно (один раз на рік), не пізніше 30-го грудня поточного року (пункт 12 договору).

Згідно з пунктом 13 договору передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 28 грудня 2021 року право оренди земельної ділянки площею 5,4998 га, кадастровий номер 3222780400:07:010:0028 02 березня 2016 року було зареєстровано за ТОВ «Полісся 2010» (а.с. 19).

За відомостями Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2021 року, що були надані позивачем:

у 4 кварталі 2016 року від ТОВ «Полісся 2010» ОСОБА_1 отримала дохід: нарахований - 7165 грн 84 коп., указаний код та назва ознаки доходу: 106 - надання майна в лізинг;

у 4 кварталі 2017 року від ТОВ «Полісся 2010» ОСОБА_1 отримала дохід: нарахований - 7165 грн 84 коп., указаний код та назва ознаки доходу: 106 - надання майна в лізинг;

у 4 кварталі 2018 року від ТОВ «Полісся 2010» ОСОБА_1 отримала дохід: нарахований - 13137 грн 38 коп., указаний код та назва ознаки доходу: 106 - надання майна в лізинг;

у 2 кварталі 2019 року від ТОВ «Полісся 2010» ОСОБА_1 отримала дохід: нараховано - 0, виплачено - 3 582 грн 92 коп., указаний код та назва ознаки доходу: 106 - надання майна в лізинг;

у 4 кварталі 2019 року від ТОВ «Полісся 2010» ОСОБА_1 отримала дохід: нарахований - 13137 грн 38 коп., указаний код та назва ознаки доходу: 106 - надання майна в лізинг;

у 4 кварталі 2020 року від ТОВ «Полісся 2010» ОСОБА_1 отримала дохід: нарахований - 13 664 грн 56 коп., указаний код та назва ознаки доходу: 195 - надання земельної ділянки.

Також у вказаній довідці зазначено примітку про те, що інформація потребує уточнення у джерела доходів (а.с. 16).

За видатковим касовим ордером від 29 грудня 2018 року ОСОБА_1 отримано від ТОВ «Полісся 2010» орендну плату за 2018 рік у розмірі 5 287 грн 79 коп. (а.с. 142).

Згідно з видатковим касовим ордером від 25 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримано від ТОВ «Полісся 2010» орендну плату за 2019 рік у розмірі 10 575 грн 58 коп. (а.с. 47).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримано від ТОВ «Полісся 2010» орендну плату за 2020 рік у розмірі 10 999 грн 98 коп. (а.с. 48).

Згідно з видатковим касовим ордером від 19 жовтня 2022 року ОСОБА_1 отримано від ТОВ «Полісся 2010» орендну плату за 2021 рік у розмірі 5 500 грн (а.с. 77).

Оригінали вказаних документів оглянуті в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи.

На указаних чотирьох касових ордерах наявний підпис ОСОБА_1 на підтвердження отримання грошових коштів, а також зазначене найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (стаття 22 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Тобто підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають встановлення систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) суд дійшов висновку, що … у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться». Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Звертаючись до суду із позовом про розірвання договору оренди, ОСОБА_1 , зокрема, посилалася на те, що вона не одержала орендну плату за час користування ТОВ «Полісся 2010» земельною ділянкою, починаючи з 2018 року, а тому договір підлягає розірванню.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи (стаття 12 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до підпункту 10 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі -Положення), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Згідно із пунктом 23 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, електронними розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних інструментів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов`язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис (пункт 26 Положення).

Пунктом 27 Положення визначено, що касир вимагає пред`явити паспорт/е-паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами). Одержувачі пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі, оскільки вказані документи є платіжними і з них можливо встановити періоди нарахування.

Надаючи оцінку поданим сторонами доказам, апеляційний суд вважає, що надані відповідачем видаткові касові ордери, які є розрахунковими документами та згідно із законодавством України підтверджують касову операцію із отримання готівкових коштів, є достатніми та допустимими доказами виплати орендної плати на користь позивача за 2018-2021 роки, оскільки такі касові ордери відповідають вимогам Положення та на них наявні підписи керівника, головного бухгалтера ТОВ «Полісся 2010» та ОСОБА_1 на підтвердження отримання грошових коштів, а також зазначене найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача.

При цьому отримання таких грошових коштів позивачем не спростовано.

Апеляційний суд також враховує, що виплата орендної плати у меншому розмірі, ніж передбачено законом і договором, є також підставою для його розірвання.

Розмір орендної плати, визначений пунктом 9 договору, становив 6 % від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, та на момент укладення договору (2016 рік) у грошовій формі складав 3 582 грн 92 коп.

Звертаючись з позовом, позивач вказувала на не виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендних платежів у повному обсязі, однак не надала власного розрахунку та не обґрунтувала розмір платежів за кожен рік: 2018, 2019, 2020, 2021, виходячи із нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки від якої підлягає здійсненню такий обрахунок (пункт 9 договору).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил засвідчується:

у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника;

в електронній формі - кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника з використанням кваліфікованої електронної позначки часу.

Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є в тому числі і договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено у додатку 16 до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року №1147 «Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

05 січня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 6 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 і від 07 лютого 2018 року № 105», відповідно до якої власнику або землекористувачу надано можливість замовляти проведення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки до спливу строку, визначеного частиною другою статті 18 Закону України «Про оцінку земель», тобто раніше ніж завершиться 5-ти або 7-ми річний термін.

Ухвалюючи судове рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Так приписами частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В свою чергу приписами частин 1,2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вказане, апеляційний суд позбавлений можливості здійснити власний розрахунок орендної плати, що підлягала сплаті відповідачем за 2018-2021 роки, оскільки в матеріалах справи відсутня нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки за вказаний період, від якої підлягає здійсненню такий обрахунок (пункт 9 договору).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення Макарівського районного суду Київської області від 14 листопада 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Полісся 2010» підлягає до стягнення судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362 грн.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» - адвоката Брижан Ангеліни Сергіївни задовольнити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 14 листопада 2022 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» про розірвання договору оренди земельної ділянки залишити без задоволення.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду виготовлений 26 червня 2023 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська