Постанова

від 27.06.2023 по справі 183/5658/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5353/23 Справа № 183/5658/21 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д.І. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді - доповідача Халаджи О. В.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська до ОСОБА_1 , треті особи - Новомосковська окружна прокуратура Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про стягнення сум надміру сплаченої адресної допомоги ( суддя першої інстанції Городецький Д.І. повний текст рішення складено 15 лютого 2023 року),

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2021 року позивач Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська звернулось до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , треті особи - Новомосковська окружна прокуратура Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про стягнення сум надміру сплаченої адресної допомоги, в якому просило стягнути з відповідачки на користь Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська надміру сплачених грошових коштів адресної допомоги в розмірі 107 852 грн 37 коп.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2023 року позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська до ОСОБА_1 , треті особи - Новомосковська окружна прокуратура Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про стягнення сум надміру сплаченої адресної допомоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська надміру сплачені грошові кошти адресної допомоги за період з 01.06.2016 р. по 30.09.2019 р. в розмірі 107 852,37 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Із вказаним рішенням не погодилась ОСОБА_1 , та через свого представника ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено з порушенням норм процесуального і неправильним застосуванням матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що приміщення, про яке повідомляє позивач, до проживання не придатне - має лише одну житлову кімнату, не має водопроводу, газу, каналізації, центрального опалення, будівля має тріщини на стінах, що робить експлуатацію небезпечною. Відповідачка не має відношення до вказаного позивачем приміщення і не має повноважень навіть ініціювати отримання акту про технічний стан житла. ОСОБА_3 вважає житлове приміщення власністю його матері, яка продовжує там проживати, а оформлені у нотаріуса документи вважає спадщиною.

Наголошує на тому, що ОСОБА_3 не повідомив відповідачку про наявність у його власності житлового приміщення, оскільки вважав спадщину власною родинною справою, що не стосується дружини.

Вказує, що на час завершення судового розгляду після дослідження судом доказів по справі, матеріали справи не містили доказів про право власності чоловіка відповідачки на будь-яке нерухоме майно.

ОСОБА_2 просив рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження».

Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В даній справі ціна позову становить, 107852,37 грн. тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму (2684 х 100 = 268400), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з 03.09.2015 року ОСОБА_4 1984 р.н., зареєстрована як внутрішньо переміщена особа відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII та Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 року № 505.

03 вересня 2015 року ОСОБА_4 надала до Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська заяву та необхідні документи для призначенням щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Рішенням управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська від 04.09.2015 року ОСОБА_4 призначено грошову допомогу на заявницю, її чоловіка ОСОБА_5 та двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 2005 р.н., ОСОБА_7 2009 р.н. на період з 03.09.2015 року по 02.11.2015 року у розмірі 2 400 грн.; з 03.11.2015 року по 02.01.2016 року у розмірі 1 933 грн., та з 03.01.2016 року по 02.03.2016 року у розмірі 1 316 грн.

04.03.2016 року ОСОБА_4 звернулася з заявою, в якій просила зняти з виплати її чоловіка ОСОБА_5 , 1980 р.н., оскільки він виїхав за межі Дніпропетровської області, та вони розлучаються.

13 травня 2016 року ОСОБА_4 (після розірвання шлюбу ОСОБА_8 ), уклала шлюб ОСОБА_3 , актовий запис № 43, складений Новомосковським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, після реєстрації шлюбу, після реєстрації шлюбу їй було присвоєне прізвище ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

20 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до управління праці з заявою, в якій просила видати нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ОСОБА_1 , в зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_3 , 1983 р.н., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі заяви ОСОБА_1 та копії рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2016 року по справі № 183/729/16 про розірвання шлюбу з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .

В подальшому, на підставі заяв ОСОБА_1 , Управлянням праці та соціального захисту населення м. Новомосковська приймалися рішення про призначення допомоги:

- за заявою від 04.03.2016 на період з 04.03.2016 по 02.09.2016 (рішення від 04.03.2016);

- за заявою від 04.09.2016 на період з 04.09.2016 по 03.03.2017 (рішення від 30.11.2016);

- за заявою від 06.03.2017 на період з 06.03.2017 по 05.09.2017 (рішення від 15.03.2017);

- за заявою від 06.09.2017 на період з 06.09.2017 по 05.03.2018 (рішення від 21.09.2018);

- за заявою від 13.03.2018 на період з 13.03.2018 по 12.09.2018 (рішення від 27.03.2018).

- за заявою від 14.09.2018 на період з 14.09.2018 по 13.03.2019 (рішення від 25.09.2018);

- за заявою від 15.03.2019 на період з 15.03.2019 по 14.09.2019 (рішення від 19.03.2019).

Встановлено, що у заявах про призначення допомоги ОСОБА_1 зазначала, що у неї та у членів її сім`ї немає у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення АТО та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. У заявах, які ОСОБА_1 підписувала особисто, остання попереджалася про відповідальність за надання недостовірної інформації щодо наявності у неї та у будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення АТО та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 18.09.2019 р., сформованої за запитом Управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська, ОСОБА_3 є власником нерухомого майна, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , право власності виникло у відповідності до договору дарування від 12.07.2012 року.

24.09.2019 року Управлянням праці та соціального захисту населення м. Новомосковська прийнято рішення про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання за заявою від 16.09.2019 щодо подовження щомісячної адресної допомоги, оскільки встановлено, що сім`я має у володінні житлове приміщення, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території.

На виконання п.6 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання , в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 505 комісією Управлянням праці та соціального захисту населення м. Новомосковська було винесено рішення (протокол № 42 від 22.10.2019 року) про відмову в призначенні адресної допомоги ОСОБА_1 та її неповнолітнім донькам ОСОБА_6 2005 р.н., ОСОБА_7 2009 р.н. та ОСОБА_10 2017 р.н., у зв`язку з тим, що у власності чоловіка, ОСОБА_3 , знаходиться житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окуповані території України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

30.09.2019 ОСОБА_1 отримала повідомлення про відмову у наданні допомоги переміщеним особам.

05.11.2019 року відділом автоматизованої обробки інформації та контролю за призначенням соціальних виплат Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська, здійснено перерахунок та визначено переплату допомоги за вищезазначений період в сумі 107 852,37 грн.

Згодом, Управлінням праці та соціального захисту населення м. Новомосковська, 17.12.2019 вих. № 3428 та 10.02.2020 вих. № П-20/0/24-20 направлялися листи ОСОБА_1 з визначеною сумою переплачених коштів та з зазначенням нового розрахункового рахунку за міжнародним стандартом ІВАN, пропонувало повернути ці кошти на рахунок Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська. До цього часу ОСОБА_1 кошти надміру сплаченої щомісячної адресної допомоги не повернула.

За результатами розгляду заяви Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська щодо неправомірних дій громадянки ОСОБА_1 Новомосковським ВП ГУНП в Дніпропетровській області 19.05.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42020041500000040 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що після реєстрації 13 травня 2016 року шлюбу з ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_1 , як уповноважений член сім`ї, та як законний представник неповнолітніх дітей, яким виплачувалася грошова допомога як внутрішньо переміщеним особам, була зобов`язана повідомити Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська про наявність у її чоловіка на праві власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення АТО та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається із пункту 6 частини 1 статті 3 ЦПК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 1 статті 12 ЦПК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно з частиною 5 вказаної вище статті, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Із матеріалів справи вбачається, що 03.09.2015 року відповідачку взято на облік як внутрішньо переміщену особу за місцем фактичного проживання/перебування в місті Новомосковськ Дніпропетровської області.

Рішенням управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська від 04.09.2015 року ОСОБА_4 призначено грошову допомогу на заявницю, її чоловіка ОСОБА_5 та двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 2005 р.н., ОСОБА_7 2009 р.н. на період з 03.09.2015 року по 02.11.2015 року у розмірі 2 400 грн.; з 03.11.2015 року по 02.01.2016 року у розмірі 1 933 грн., та з 03.01.2016 року по 02.03.2016 року у розмірі 1 316 грн.

04.03.2016 року ОСОБА_4 звернулася з заявою, в якій просила зняти з виплати її чоловіка ОСОБА_5 , 1980 р.н., оскільки він виїхав за межі Дніпропетровської області, та вони розлучаються.

13 травня 2016 року ОСОБА_4 (після розірвання шлюбу ОСОБА_8 ), уклала шлюб ОСОБА_3 , актовий запис № 43, складений Новомосковським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, після реєстрації шлюбу, після реєстрації шлюбу їй було присвоєне прізвище ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

20 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до управління праці з заявою, в якій просила видати нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ОСОБА_1 , в зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_3 , 1983 р.н., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначений Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 01 жовтня 2014 року №505 (із змінами і доповненнями).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації, та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку (пункт 5 Порядку № 505).

У цьому ж пункті наведений перелік документів та процедура їх оформлення уповноваженим органом.

23 квітня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року №212, якою внесені зміни до абз. 2 п. 6 Порядку, з урахуванням яких було передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

03 червня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року №370, якою абз. 2 п. 6 Порядку викладено в редакції, відповідно до якої грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Згідно із пунктом 11 Порядку № 505 уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

У заявах ОСОБА_1 поданих для призначення щомісячної адресної допомоги 04.09.2016 року, 06.03.2017 року, 06.09.2017 року, 13.03.2018 року, 14.09.2018 року, 15.03.2019 року, зазначено про відсутність у неї та будь-якого із членів сім`ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована території України та райони проведення АТО.

Проте,згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається, що ОСОБА_3 (чоловік відповідачки) належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ., дата державної реєстрації 30.07.2019 року. Належить вона йому на підставі договору дарування 1241, 12.07.2012 року (а.с. 132)

До переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р, с. Балки Запорізької області, де розташовано житлове приміщення, що частково належить чоловіку відповідачки, не відноситься.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Натомість правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

Тому законодавець пов`язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно із статтею 81 ЦПК України має довести позивач.

Обов`язок щодо надання достовірної інформації при поданні заяви про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, покладено на отримувача такої допомоги.

Механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна виплата відбулась з вини отримувача такої допомоги, тобто внаслідок його зловживань, зокрема, шляхом повідомлення недостовірних відомостей.

Апеляційний суд вважає, що саме шляхом повідомлення недостовірних відомостей, а саме при заповненні заяв від 04.09.2016 року, 06.03.2017 року, 06.09.2017 року, 13.03.2018 року, 14.09.2018 року, 15.03.2019 року, відповідачкою надано недостовірні відомості, щодо відсутності у власності у її чоловіка житлового приміщення, тож наявні ознаки недобросовісності і відповідач за період з 01.06.2016 року по 30.09.2019 року незаконно отримала адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам в сумі 107852,37 грн.

Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 лютого 2019 року у справі № 610/1290/17, провадження № 61 29105св18.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду та вважає, що суд першої інстанції дійшов вищевказаних висновків, врахувавши вимоги пунктів 2, 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 01 жовтня 2014 року № 505 (із змінами і доповненнями), з яких вбачається, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції. Для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги.

З огляду на викладене, обов`язок вказувати про наявність у будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення покладено на особу, яка звертається із заявою про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги.

При цьому, апеляційний суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами у відповідності до статей 76-81 ЦПК України не довела, що їй та її чоловіку було не відомо про наявність у нього у власності квартири яка розташована у селі Балки Запорізької області.

Доводи апеляційної скарги, що квартира непридатна до проживання не підтверджено жодним доказом, відповідним актом про непридатність до проживання. Посилання представника відповідачки, що саме позивач має доводи факт придатності житла є безпідставними, оскільки жодною нормою Закону це не врегульовано, навпаки, саме на відповідачку покладається обов`язок надати докази того, що житло, яке розташоване не в зоні АТО/ООС не придатне для проживання.

Також спростовуються доводи представника відповідачки, що її чоловік вважав квартиру спадковим майном, оскільки як вбачається з довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, дане майно йому належить з 30.07.2012 року на підставі договору дарування.

Доводи апеляційної скарги, що 08 грудня 2022 року суд першої інстанції завершив розгляд справи, дослідивши всі докази не знайшли свого підтвердження, оскільки як вбачається в наявних матеріалах її справи довідки складеною секретарем судового засідання О. Пономаренко. 08.12.2022 року о 15:00 год., справа не розглядалась (а.с.127).

Доводи скарги стосовно того, що позивачем пропущено строк позовної давності також спростовуються матеріалами справи, оскільки довідки з Державного реєстру було сформовано 18.09.2019 року, а з позовом Управління звернулось 17.08.2021 року. тобто в межах строку позовної давності, про що доречі суд першої інстанції надав розгорнуту відповідь.

Також суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для неврахування доказів, а саме довідки з Державного реєстру, оскільки апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній доказами и не вбачає підстав для скасування рішення яке було ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин у справі, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін

Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді О.В. Халаджи

О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська