Постанова

від 12.04.2023 по справі 910/5963/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2023 р. Справа№ 910/5963/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Алфімов В.В. в режимі відеоконференції з Роменським міськрайонним судом Сумської області, однак через технічний збій відеозв`язку, представник позивача в подальшому не приймав участь в судовому засіданні

від відповідача: Стеченко Я.В. (посвідчення адвоката № 000644 від 22.02.2019)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022

у справі № 910/5963/22 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес АгроІнвест"

до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна кераміка"

про стягнення 629 871, 54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес АгроІнвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна кераміка" про стягнення 629 871,54 грн, з яких: 550 123,26 грн - заборгованість, 43 105,55 грн - пеня, 32 347,25 грн - втрати від інфляції, 4 295,48 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 31/05 від 31.05.2021 в частині оплати наданих послуг у період червеня 2021 по березень 2022 року.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 позов задоволено частково. Вирішено стягнути Приватного акціонерного товариства "Слобожанська Будівельна Кераміка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес АгроІнвест" основний борг в розмірі 550 123,26, 3 % річних в розмірі 4 295,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 32 347,25 грн, пеню в розмірі 40 091,17 грн витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 402,86 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/5963/22 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено особливості господарських правовідносин, які виникли між сторонами згідно договору № 31/05 від 31.05.2021, що відповідач повністю та своєчасно виконав усі зобов`язання саме за договором у розмірі 3 872 000,00 грн, внаслідок чого був припинений вищезгаданий договір.

Таким чином, на переконання відповідача, всі наступні оплати/послуги були здійснені/надані вже не на підставі вказаного вище договору, оскільки сторонами не було внесено відповідних змін до цього договору/додатків до нього в частині загальної вартості послуг/ціни договору.

Крім цього, відповідач зауважує на тому, що у актах здачі-приймання робіт (надання послуг), товарно-транспорних накладних, рахунках-фактури на які посилається позивач та які ним були долучені до позову, не має будь-яких посилань саме на договір № 31/05 від 31.05.2021.

Також відповідач зазначає, що він не відмовляється від наданих та прийнятих послуг за межами дії договору № 31/05 від 31.05.2021, однак заперечує проти того, що не оплачена частина наданих послуг надавалася та приймалася саме відповідно до умов вищезгаданого договору.

За таких обставин, на думку відповідача, є безпідставними нарахування позивачем відповідачу пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Окрім того, відповідач зауважує на тому, що місцевим господарським судом не було взято до уваги та в повній мірі форс-мажорні обставини відповідача.

Короткий зміст відзиву позивача та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що послуги (перевезення/навантаження) надавались ним відповідачу в період дії договору та належним чином приймались останнім без зауважень, що в свою чергу, підтверджується підписаними між сторонами актами.

Також позивач вказує на те, що відповідачем продовжувалось приймання послуг понад погоджені сторонами у додатку №1 до договору обсяги, строки та вартість.

Окрім того, позивач вважає, що відповідачем під час розгляду даної справи не доведено, що виконання ним зобов`язання стосовно оплати наданих послуг сталось внаслідок настання у нього форс-мажорних обставин.

Короткий зміст письмових пояснень відповідача на відзив та узагальнення їх доводів

Відповідач у письмових поясненнях посилається на те, що суд першої інстанції при розгляді справи та ухваленні оскаржуваного рішення:

- вийшов за межі позовних вимог, оскільки судом не було враховано те, що позивачем надавались відповідачу послуги на суму 550 123,26 грн на підставі норм Цивільного кодексу України, а тому порядок оплати в даному випадку повинен регулюватися саме за ст. 530 Цивільного кодексу України, а не за умовами договору та додатку № 1 до нього;

- не було враховано факту настання форс-мажорних обставин у відповідача.

Окрім того, у письмових поясненнях, відповідач просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи копії наступних документів: витяг з протоколу № 1/2022 від 24.02.2022 "Про зупинення роботи заводу"; наказ № 5 від 24.03.2022 "Про призупинення дії трудового договору з працівниками"; наказ № 5/2 від 25.04.2022 "Про проведення позапланової інвентаризації"; наказ № 5/3 від 13.05.2022 "Про проведення попередніх заходів для відновлення роботи заводу в с. Озера"; службову записку № 1 від 20.05.2022 про надання наказу № 5/3 від 13.05.2022; службову записку № 2 від 31.08.2022 на виконання наказу № 5/3 від 13.05.2022; наказ № 13від 02.09.2022 "Про проведення передпускових випробувань для перевірки працездатності заводу в с. Озера"; службову записку № 3 від 27.09.2022 на виконання наказу № 13 від 02.09.2022; акти перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів від 02.04.2022 та від 24.08.2022.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2022, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/5963/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5963/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022:

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/5963/22;

- роз`яснено учасникам справи про те, що заяви, пояснення, клопотання, заперечення мають бути оформлені відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України і подаватись згідно ст. 169 Господарського процесуального кодексу України тільки в письмовій формі через канцелярію Північного апеляційного господарського суду, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А (І поверх), але не пізніше 23.01.2023;

- попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України;

- розгляд апеляційної скарги призначено на 08.02.2023.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 та від 22.03.2023 розгляд справи відкладено на 22.03.2023 та на 12.04.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 задоволено заяву позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Вирішено здійснювати розгляд справи призначеної на 12.04.2023 в режимі відеоконференції з Роменським міськрайонним судом Сумської області за участю представника позивача.

В судове засідання, яке відбулося 12.04.2023, з`явився представник позивача в режимі відеоконференції.

Однак, через збій та поганий відеозв`язок у підсистемі відеоконференз`язку з Роменським міськрайонним судом Сумської області, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі представника позивача.

Представник відповідача прибув до приміщення суду апеляційної інстанції та в судовому засіданні підтримав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду справи.

Розглянувши заявлене відповідачем у письмових поясненнях клопотання про долучення доказів до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду справи, заслухавши пояснення представника відповідача з цього приводу, судова колегія вважає за необхідним зазначити про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 було встановлено строк до 23.01.2023 щодо подання сторонами будь-яких заяв, пояснень, клопотань та заперечень.

22.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання, яке викладено у тексті письмових пояснень, без мотивування причин, за яких відповідне клопотання не могло бути подано в строк зазначений в ухвалі суду апеляційної інстанції від 13.12.2022.

Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи, що відповідачем не було порушено питання про поновлення строку на подання його клопотання про долучення доказів до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду справи, судова колегія керуючись ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про залишення без розгляду вищезгаданого клопотання відповідача.

Також в судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції її задовольнити у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача по суті його скарги, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

31.05.2021 між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (замовником, відповідачем) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес АгроІнвест" (перевізником, позивачем) укладено договір № 31/05 на послуги перевезення, навантаження вантажу, яким врегульовано взаємовідносини сторін при наданні перевізником замовникові послуг з перевезення, навантаження вантажів, що вказані у додатках до договору (далі - вантаж) (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, перевізник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених договором, надавати послуги з перевезення, навантаження вантажу з Залуцького кар`єру Роменського району Сумської області до призначення складу сировини на території цегельного заводу у с. Плавинище Роменського району Сумської області, а замовник зобов`язався сплачувати за надання послуг по перевезенню, навантаженню вантажу встановлену плату, вказану в додатках до договору.

Згідно з п. 2.1 договору перевізник зобов`язується приймати, а замовник передавати для перевезення вантаж у строки та в обсягах, погоджених сторонами.

Конкретні умови щодо вартості перевезення, навантаження, термінів, об`єму та номенклатури вантажу, пункти завантаження, доставки та маршрути перевезення, обумовлюються додатково для кожного окремого перевезення в додатках до вказаного договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору сторонами погоджено, що додаток вважається оформленим належним чином, якщо він складаний в письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками обох сторін та містить посилання на цей договір.

Згідно з п. 2.4 договору додатково на перевезення оформлюються товарно-транспортні накладні, що є підтвердженням надання послуг з перевезення вантажів і відповідно виконання зобов`язань за даним договором.

Як погоджено п. 2.5 договору, типи та кількість автомобілів, навантажувальної техніки, необхідних для надання послуг залежно від виду, обсягу та характеру перевезень, визначаються перевізником та замовником в п. 5 додатку № 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.6 договору загальна вартість послуг за даним договором (ціна договору) визначається як вартість всіх наданих перевізником послуг за весь період дії договору.

Оплата здійснюється у безготівковій формі на підставі наданого перевізником повного пакету документів: рахунків-фактур, актів приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, ТТН з відміткою про доставку вантажу та податкових накладних, в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок перевізника протягом 10 банківських днів з моменту фактичного надання послуг/виконання робіт перевізником та надання повного відсканованого пакету документів на їх оплату, передбаченого даним пунктом, з подальшою передачею їх оригіналів.

Оплата за надані послуги/виконані роботи здійснюється за графіком: червень-вересень 2021 року - 60%, жовтень 2021 року - березень 2022 року - 40% (п. 2.7 договору).

Згідно з п. 2.8 договору, ціни, за якими розраховується вартість транспортних послуг, вказані в п.п. 1.1 додатку № 1 до цього договору, є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пп. 4.1.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати надані послуги, згідно виставлених рахунків-фактур та в строки, визначені даним договором.

При цьому, відповідно до пп. 4.2.3 договору, замовник має право припинити виконання зобов`язань за даним договором у випадку невиконання перевізником умов цього договору та додатків до нього, повідомивши про це іншу сторону за 5 днів шляхом надсилання відповідного повідомлення поштою/електронною поштою на адресу перевізника.

Відповідно до п. 8.1 договору вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині грошових зобов`язань - до повного виконання таких зобов`язань за цим договором.

Додатком № 1 від 31.05.2021 сторонами погоджено про надання послуг з перевезення, а саме за період червень-вересень 2021 року на суму 2 992 000,00 грн, а також послуг навантаження за той же період на суму 880 000,00 грн, погоджено, що загальна вартість послуг за цим договором складає 3 872 000,00 грн (2992000,00 + 880000,00).

Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду даної справи, позивачем за період з 30.06.2022 по 23.11.2021 надано відповідачу послуги з перевезення та навантаження на загальну суму 4 888 413,53 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2021, 12.07.2021, 21.07.2021, 31.07.2021, 11.08.2021, 25.08.2021, 31.08.2021, 13.09.2021, 21.09.2021, 30.09.2021, 01.10.2021, 11.10.2021, 21.10.2021, 29.10.2021, 11.11.2021, 22.11.2021, 23.11.2021.

Також надання позивачем відповідачу послуг з перевезення підтверджується підписаними між сторонами товарно-транспортними накладними.

У свою чергу, відповідачем сплачено позивачу грошові кошти в розмірі 4 338 290,27 грн, що підтверджується випискою з рахунку позивача, а також копіями платіжних доручень, доданими до позовної заяви.

Позивач у позові зазначив, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 550 123,26 грн, на підставі якої нарахував відповідачу суму пені - 43 105,55 грн, втрати від інфляції - 32 347,25 грн та 3 % річних - 4295,48 грн, що і стало причиною виникнення даного спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 позов задоволено частково. Вирішено стягнути Приватного акціонерного товариства "Слобожанська Будівельна Кераміка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес АгроІнвест" основний борг в розмірі 550 123,26, 3 % річних в розмірі 4 295,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 32 347,25 грн, пеню в розмірі 40 091,17 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 402,86 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір містить як елементи договору перевезення, оскільки позивач зобов`язався здійснювати перевезення вантажу, наданого відповідачем, так і елементи договору про надання послуг (навантаження товару).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як визначено ст. 914 Цивільного кодексу України, перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.

За довгостроковим договором перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 вказаної норми, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, судова колегія не погоджується з посиланнями відповідача на те, що ним виконані зобов`язання за договором в частині оплати погодженої у додатку № 1 вартості наданих послуг та тим, що неоплаченими лишилась частина послуг, яка була надана поза межами погодженої сторонами в додатку № 1 вартості з огляду на наступне.

Так, як підтверджується документами, які надані до матеріалів справи, сторонами дійсно перевищено кількість перевезеного та навантаженого вантажу та, відповідно, загальної вартості, погодженої у додатку № 1 до договору, таке перевищення мало місце починаючи з жовтня 2021 року.

Проте, послуги перевезення та навантаження, надані позивачем відповідачу, починаючи з 21.10.2021 по 23.11.2021 повністю сплачені відповідачем з посиланнями на рахунки, які виставлялись в день підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, тобто неоплаченою лишилась саме частина послуг, погоджених сторонами в додатку № 1.

Крім того, послуги (перевезення/навантаження) надавались позивачем відповідачу в період дії договору та належним чином приймались відповідачем без зауважень, що підтверджується підписаними між сторонами актами.

Щодо відсутності посилань у рахунках та актах на договір № 31/05 від 31.05.2021 як на підставу надання послуг, обумовлених таким договором, колегія суддів зазначає, що і рахунки-фактури та акти, починаючи від 30.06.2021 та у подальшому, також не містять посилань на укладений між сторонами договір, проте сторонами під час розгляду даної справи не доведено, що такі послуги надавались на іншій основі, ніж укладений між сторонами договір № 31/05 від 31.05.2021, зокрема, за окремими заявками чи іншим договором між сторонами.

Крім того, умовами договору відповідачу, як замовнику, надано право припинити виконання зобов`язань у випадку невиконання перевізником умов договору та додатків до нього, проте відповідачем продовжувалось приймання послуг понад погоджені сторонами у додатку № 1 до договору обсяги, строки та вартість, що свідчить про те, що сторонами своїми діями змінено погоджену в додатку № 1 загальну вартість договору.

Окрім того, як погоджено сторонами в п. 2.6 договору, загальна вартість послуг за даним договором (ціна договору) визначається як вартість всіх наданих перевізником послуг за весь період дії договору та, як вже зазначалось вище, послуги надавались позивачем відповідачу в період дії укладеного між ними договору.

Щодо посилань відповідача на настання форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Водночас, вказаними нормами встановлена можливість звільнення саме від відповідальності за порушення зобов`язання, а не звільнення від самого зобов`язання, зокрема, з оплати послуг.

Крім того, відповідачем під час розгляду даної справи не доведено, що виконання ним зобов`язання щодо оплати наданих послуг сталось внаслідок обставин непереборної сили, зокрема, повідомлення про прийняття та реєстрацію повідомлення про кримінальне правопорушення від 06.05.2022 щодо пошкодження майна товариства не може бути такою обставиною. Так само і повідомлення про настання форс-мажорних обставин, розміщене відповідачем на власному веб-сайті, не доводить настання для нього обставин непереборної сили саме щодо зобов`язання про здійснення розрахунку за наданні відповідачу послуги.

Отже, враховуючи вищевикладене та обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем підтверджено належними та допустимими доказами розмір та порядок обчислення, заявлених до стягнення заборгованості у розмірі 550 123,26 грн, втрати від інфляції - 32 347,25 грн, 3 % річних - 4 295,48 грн.

Стосовно заявленої позивачем суми пені, колегія суддів зазначає, що перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що позивачем нарахування пені було здійснено з 01.04.2022. У той час, як право на нарахування пені за умовами договору у позивача виникає в разі прострочення оплати послуг понад 10 календарних днів. Таким чином, розмір пені мав розраховуватись відповідачем з 11.04.2022.

За розрахунком місцевого господарського суду розмір пені за період з 11.04.2022 по 04.07.2022 складає 40 091,17 грн. У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 3 014,38 грн суд першої інстанції правомірно відмовив.

Зважаючи на вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірні висновки суду першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/5963/22 - без змін.

Матеріали справи № 910/5963/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.06.2023.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Ю.Б. Михальська