Рішення

від 27.06.2023 по справі 910/3827/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2023Справа № 910/3827/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

в особі Філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач"

про зобов`язання замінити товар та стягнення штрафу в розмірі 17 014,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) в особі Філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач", в якому просить:

- стягнути з відповідача штраф у розмірі 17 014,00 грн;

- зобов`язати відповідача замінити товар (скретч-картки/талони) неналежної якості на товар (скретч-картки/талони) належної якості в об`ємі 1810 л (бензин марки А-95) за договором № 95-2022 від 18.11.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було придбано у відповідача товар згідно з договором № 95-2022 від 18.11.2022, а саме: талони на бензин марки А95 на загальну суму 92 590,00 грн з ПДВ, проте позивач не зміг отримати бензин на загальну суму 85 070,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 відкрито провадження у справі № 910/3827/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 11.04.2023 була отримана позивачем та відповідачем 17.04.2023, філією позивача - 18.11.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучені до матеріалів справи.

03.05.2023 від відповідача з дотримання встановленого строку надійшов відзив на позовну заяву (здано до відправлення відділенню зв`язку 02.05.2023), в якому відповідачем відхиляються заявлені позивачем вимоги з посиланням на те, що: до позовної заяви не додано скретч-карток, відповідач не може перевірити факт отримання/неотримання позивачем товару за ними; предметом договору № 95/202 від 18.11.2022 є нафта і дистилянти, а скретч-картки є лише засобом отримання товару і відповідно нарахування штрафних санкцій щодо якості товару не може застосовуватись до скретч-каротк, оскільки має стосуватись безпосередньо якості товару (нафти та дистилянтів).

11.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем заперечуються доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.

Відповідач у встановлений строк правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції, відключень світла, завдання масований ракетних ударів) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням (викликом) представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

18.11.2022 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки № 95/2022 (далі - договір), за умовами якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товар: код ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистилянти (Бензин марки А95, скретч-карка), паливо за довірчим документом - скретч-карткою, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти вказаний товар (в. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору кількість товару: 1970 літрів, згідно з рахунками та накладними на товар.

Інформація щодо опису бланків довірчих документів - скретч-каток вказана в додатку № 1 (п. 1.6 договору).

Згідно з п. 2.1 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількостю і якостю з моменту фактичного отримання товару згідно з умовами договору.

Як погоджено сторонами в п.п. 3.1, 3.2 договору, ціна 1 літра товару розраховується за кожною партією на умовах додатку № 2 цього договору; загальна сума договору складає 92 590,00 грн з ПДВ.

Згідно з п. 5.1 договору строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).

Пунктом 5.2 договору сторонами погоджено місце поставки (передачі) товару та її умови: передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС згідно з п. 1.6 шляхом заправки автомобіля покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки; довірчий документ - скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашенню скретч-картах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товару іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Відповідно до п. 5.3 договору активація скретч-карток відбувається виключно при отриманні постачальником підписаних з відбитком печатки (якщо покупець має печатку) оригіналів накладних на товар.

Згідно з п. 6.3 договору постачальник зобов`язаний передати товар, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.

Вказаний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторін). Даний договір укладений строком до 31.12.2022.

Додатком № 1 сторонами узгоджено опис бланків довірчих документів - скретч-карток.

Додатком № 2 специфікацією сторонами погоджено найменування товару (Бензин А-95 (скретч-картка), кількість товару (1970 літрів) та ціну за такий товар (92 590,00 грн).

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідно до видаткової накладної № ОТПЦ-00001128 від 21.11.2022 відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар, обумовлений умовами вищевказаного договору, а саме: талони на бензин А95 у загальній кількості 1970 літрів вартістю 92 590,00 грн.

Позивачем додано до позовної заяви листи до відповідача № ПВІЗТ-ВД/1396 від 28.12.2022 з доповненням до вказаного листа за № ПВІЗТ-ВД/10 від 03.01.2023, а також лист № ПВІЗТ-ВД/59 від 10.01.2023, відповідно до яких позивач повідомляв відповідача про те, що при пред`явленні скретч-карток позивачу було відмовлено в отриманні палива за ними без зазначення причин.

Матеріали справи не містять доказів надіслання вказаних листів відповідачу, поряд з цим позивачем надано лист відповідача № 005823 від 19.01.2023 в якому відповідач повідомляє позивача про те, що ТОВ «Укрнафта-постач» не є емітентом паливних довірчих документів (скретч-карток), а лише здійснює їх реалізацію.

При цьому відповідачем у вказаному листі зазначається, що дійсно склалась така ситуація внаслідок об`єктивних обставин, які не залежать від відповідача, що емітенти карток та керуюча компанія паливними проектами «Авіас», не повідомивши про це товариство відповідача, в односторонньому порядку призупинили отоварення в мережі скретч-карток, реалізованих відповідачем своїм контрагентам.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що умовами договору передбачена лише передача відповідачем позивачу скретч-каток, за якими в подальшому позивачем мав отримуватись товар, при цьому відповідачем пропонувалось позивачу повернення грошових коштів, сплачених за невикористані паливні картки шляхом надсилання електронних листів останньому, але погодження зі сторони позивача не надходило.

Поряд з цим, на підтвердження вказаної обставини (надсилання електронних листів позивачу з пропозицією повернути кошти) відповідачем не надано суду доказів.

При цьому, дослідивши надані позивачем скретч-картки, номери який вказані в позовній заяві та вимога про зобов`язання змінити які заявлена в позові, судом встановлено, що такі картки є простроченими, зокрема в наданих скретч-картах (талонах А95) кількістю 80 шт. (початковий номер 303107165930-кінцевий номер 303107166009), кількістю 20 шт (початковий номер 303606276190-кінцевий номер 303606276209) та кількістю 14 шт (початковий номер 303107165914-кінцевий номер 303107165927) на зворотному боці термін їх використання встановлено до 16.03.2020, тобто до моменту укладення між сторонами договору № 95-2020 від 18.11.2022.

Водночас, у пп. 5.2.3 договору умовами постачання визначено самовививезення, покупець зобов`язується отримати товар на АЗК до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначається на довірчому документу.

Відповідно до пп. 5.2.4 договору постачальник не несе відповідальність та звільняється від зобов`язань за договором у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений у довірчому документі, або якщо захисна стрічка ідентифікаційного номеру пред`явленого довірчого документа пошкоджена.

При цьому умовами договору та додатком № 1 сторонами не встановлювались вимоги щодо термінів дії довірчих документів.

Проте, п. 11.1 договору погоджено, що договір укладено строком до 31.12.2022.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 672 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Як визначено ч. 3 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

Згідно з ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором, зокрема, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.

Як визначено ч. 2 вказаної норми, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором, зокрема, вимагати заміни товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів того, що ним здійснено заміну товару, який поставлено позивачу або повернуто кошти за такий товар.

За вказаних обставин, суд вважає вимогу позивача про зобов`язання відповідача замінити товар (скретч-картки/талони) неналежної якості на товар (скретч-картки/талони) належної якості в об`ємі 1810 л. (бензин марки А-95) за договором № 95-2022 від 18.11.2022 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки, як вбачається з наданих сторонами документів, талони на бензин об`ємом 1810 л надані відповідачем позивачу вже з терміном дії, який вийшов станом на момент укладення та дії договору.

Крім того, відповідачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 17 014,00 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилається на приписи ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому, в силу ч. 2, 3 вказаної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 231 ГУ України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Так, суд погоджується з тим, що позивач у даній справі віднесений до державного сектору економіки.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 вказаної норми у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Проте, суд зазначає, що позивачем при прийманні від відповідача скретч-карток (талонів) за накладною від 21.11.2022, могли бути виявлені недоліки, пов`язані з закінченням терміну дії таких карток, зокрема, те, що такі картки мали бути використані до 16.03.2020, про що вказано на зворотній стороні таких карток, при цьому, доказів щодо відмови в прийнятті таких карток матеріали справи не містять, хоча термін дії таких карток вже був простроченим ставном на момент їх прийняття.

Таким чином, посилання позивача про те, що в отриманні товару йому було відмовлено без зазначення причин та, відповідно, він при прийманні товару не міг знати про те, що скретч-картки не будуть прийняті в мережах АЗС, не беруться судом до уваги.

При цьому суд зазначає, що умовами укладеного між сторонами договору не встановлено відповідальності постачальника (відповідача) за порушення взятих на себе зобов`язань щодо передачі товару неналежної якості, так само як і не встановлювались вимоги щодо терміну дії (реалізації) довірчих документів (скретч-карток), а лише погоджено термін дії самого договору, оскільки в додатку № 1 до договору сторонами погоджено лише опис бланків довірчих документів (скретч-карток), проте вимоги щодо терміну дії талонів не встановлено.

За вказаних обставин, враховуючи, що при прийманні позивачем товару він міг виявити той факт, що частина наданих довірчих документів (скретч-карток) містить прострочений термін дії (до 16.03.2020), а також зважаючи, що умовами договору сторонами не погоджувався строк реалізації довірчих документів (скретч-карток) та не встановлювалась відповідальність постачальника у випадку передачі товару - скретч-карток, термін дії яких закінчився, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 17 014,00 грн необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині зобов`язання відповідача замінити товар (скретч-картки/талони) неналежної якості на товар (скретч-картки/талони) належної якості в об`ємі 1810 л (бензин марки А-95) за договором № 95-2022 від 18.11.2022, проте вимога про стягнення з відповідача 20% штрафу в розмірі 17 014,00 грн є необґрунтованою, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, код 43012009) замінити товар (скретч-картки/талони) неналежної якості на товар (скретч-картки/талони) належної якості в об`ємі 1810 л (бензин марки А-95) за договором № 95-2022 від 18.11.2022.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 26.06.2023.

Суддя О.Г. Удалова