Ухвала

від 20.06.2023 по справі 914/3848/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

20.06.2023 Справа № 914/3848/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"

про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення дубліката наказу до виконання

у справі №914/3848/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі відділення "Львівське регіональне управління"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Паркет ЛТД"

про стягнення 119498,95 грн.

за участю представників:

від заявника не з`явився

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі відділення "Львівське регіональне управління" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Паркет ЛТД" про стягнення 119498,95 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2013 у справі №914/3848/13 позов задоволено повністю, вирішено, зокрема, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Паркет ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" 79930,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 28470,75 грн заборгованості по відсотках, 5437,40 грн пені за порушення строку сплати тіла кредиту, 1689,48 грн пені за порушення сплати відсотків, 5388,40 грн штрафу та 2389,97 грн судового збору.

27.12.2013 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2013 у даній справі було видано наказ про стягнення вищезазначених коштів.

14.04.2023 на адресу суду надійшла заява (вх.№1500/23) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну сторони (стягувача) у виконавчому документі у справі №914/3848/13, в якій заявник просить замінити стягувача з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" у зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги.

Ухвалою суду від 25.04.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (вх.№ 1500/23 від 14.04.2023) про заміну сторони у виконавчому документі (наказі), замінено стягувача у виконавчому документі (наказі) Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок 15, ідентифікаційний код 20025456) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (49089, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, ідентифікаційний код 40696815).

09.06.2023 на адресу суду надійшла заява (вх.№2286/23) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про видачу дубліката наказу Господарського суду Львівської області від 27.12.2013 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Паркет ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Надра 79930,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 28470,75 грн. заборгованості по відсотках, 5437,40 грн. пені за порушення строку сплати тіла кредиту, 1689,48 грн. пені за порушення сплати відсотків, 5388,40 грн. штрафу та 2389,97 грн. судового збору, а також про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Ухвалою суду від 13.06.2023 призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 20.06.2023.

Сторони явку представників в судове засідання 20.06.2023 не забезпечили.

Суд вважає можливим розглянути заяву за відсутності учасників справи, оскільки згідно приписів частини 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України, заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд зазначає таке.

В обгрунтування поданої заяви заявник зазначив, що згідно листа Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 18.05.2023 № 3247/6-23/607 у Самбірському відділі державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебували виконавчі провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області № 914/3848/13 від 27.12.2013 про стягнення з ТзОВ "Мега-Паркет ЛТД" на користь ПАТ "Комерційний банк Надра" 79930,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 28470,75 грн заборгованості по відсотках, 5437,40 грн. пені за порушення строку сплати тіла кредиту, 1689,48 грн. пені за порушення сплати відсотків, 5388,40 грн. штрафу та 2389,97 грн. судового збору. Всього до сплати з урахуванням часткового погашення боргу 122714,00 грн.

Виконавчий документ - наказ Господарського суду Львівської області №914/3848/13 від 27.12.2013 перебував на виконанні у Відділі згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень чотири рази:

- № 42157403 державним виконавцем 25.12.2014 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на день прийняття рішення);

- № 48976223 державним виконавцем 18.11.2015 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на день прийняття рішення);

- № 49985924 державним виконавцем 24.06.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на день прийняття рішення);

- № 52538985 державним виконавцем 10.11.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на день прийняття рішення).

Надання більш детальної інформації про хід виконання вищезгаданих виконавчих проваджень не є можливим, оскільки матеріали виконавчих проваджень знищено за закінченням трирічного терміну зберігання відповідно до «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017.

Як стверджує заявник, пред`явлений до виконання наказ було втрачено при пересилці Самбірським відділом Державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, оскільки докази направлення постанов разом з виконавчими документами на адресу стягувача надано не було.

Також, за твердженням заявника, в кредитній справі, яку було передано від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", наказ від 27.12.2013, виданий у справі № 914/3848/13, відсутній.

Як зазначено в заяві, вказані обставини унеможливлюють виконання рішення Господарського суду Львівської області вiд 11.12.2013 у справі №914/3848/13, що порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп".

Заявник зазначає, що існує усталена практика, що ненаправлення документів виконавчого провадження є достатньою підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення судами пропущеного строку. Відсутність доказів направлення документів стягувачу свідчить про порушення прав останнього бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів.

Заявник вважає, що вказані причини пропуску строку пред`явлення наказу до виконання є поважними.

Враховуючи наведені обставини, заявник просить суд поновити строк для пред`явлення наказу від 27.12.2013 у справі № 914/3848/13 до виконання та видати дублікат такого наказу.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

У постанові від 11.03.2021 р. у справі № 910/2954/17 Верховний Суд вказав, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

За змістом частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Зазначена норма пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього. Причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження. У кожному окремому випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

У постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/10031/13, від 30.07.2019 у справі №5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14 вказано, що заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27.12.2013 у справі № 914/3848/13 був встановлений протягом одного року з дня набрання рішенням законної сили, тобто до 27.12.2014. Як вбачається з листа Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 18.05.2023 № 3247/6-23/607 у Самбірському відділі державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції державним виконавцем винесено постанову від 10.11.2016 про повернення виконавчого документу у даній справі стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на день прийняття рішення). Відтак, строк пред`явлення вказаного наказу переривався.

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Враховуючи наведене, строк пред`явлення наказу у даній справі до виконання становив до 10.11.2019.

Заявником не надано доказів на підтвердження того, що вказаний наказ пред`являвся до примусового виконання з 10.11.2016 до 10.11.2019. Доказів переривання чи поновлення цього строку матеріали справи не містять.

На час проведення електронного аукціону 22.05.2020 р. та укладення 13.08.2020 договору про відступлення прав вимоги строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27.12.2013 у справі № 914/3848/13 сплив. А відтак в Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», як набувача таких майнових прав, не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на видачу дубліката виконавчого документу у порядку пункту 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (Розділ ХІ).

Заявник стверджує, що в кредитній справі, яку було передано від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", наказ від 27.12.2013 відсутній, втім такі твердження не підтверджено жодними доказами. Зокрема заявником не долучено до заяви копій акту приймання-передачі кредитної справи, матеріалів кредитної справи та її опису, з яких можна було б встановити, які саме документи було передано заявнику та яких не було такій справі.

Твердження заявника про те, що пред`явлений до виконання наказ було втрачено при пересилці Самбірським відділом Державної виконавчої служби, і це є достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку для пред`явлення його до виконання, не може братись судом до уваги, оскільки на підтвердження цієї обставини заявником подано лише лист Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 18.05.2023 № 3247/6-23/607, відповідно до якого, надання більш детальної інформації про хід виконання виконавчих проваджень не є можливим, оскільки матеріали виконавчих проваджень знищено за закінченням трирічного терміну зберігання, а відтак суд вважає за неможливе на підставі поданих доказів встановити наявність чи відсутність в матеріалах виконавчого провадження доказів направлення постанови про повернення виконавчого документу від 10.11.2016 разом з оригіналом наказу стягувачу.

Тим не менше, заявником не обґрунтовано, які саме обставини перешкоджали йому з`ясувати факт відсутності оригіналу виконавчого документу у справі №914/3848/13 як до, так і одразу після укладення 13.08.2020 договору про відступлення прав вимоги.

Поряд з цим, заява про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі) (вх.№ 1500/23 від 14.04.2023) подана у квітні 2023, а заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у червні 2023 року, тобто більше ніж через три роки з моменту спливу строку для пред`явлення наказу до виконання, та більше ніж через два роки з дати укладення договору про відступлення прав вимоги.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, у тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Установлений Законом строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання покликаний забезпечити рівність процесуального становища сторін, адже боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тож Закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.

Поновлення строку пред`явлення наказу до виконання більш ніж через три роки після спливу цього строку призведе до порушення принципу правової визначеності, який є одним із основоположних аспектів верховенства права.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Teuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суд зазначає, що строк впродовж якого заявник не реалізував своє право на пред`явлення наказу до виконання є надміру тривалим, щоб зі спливом такого та без належного обґрунтування, як у даному випадку, встановити можливість поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. У протилежному випадку, безпідставне поновлення особі права, може порушити принцип юридичної визначеності, що може у свою чергу завдати більшої шкоди правам та інтересам невизначеного кола осіб, ніж матиме наслідком невиконання рішення суду у зв`язку тривалою бездіяльністю стягувача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, а відтак заява у частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 19.4. Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г).

За наведених обставин вбачається, що звернення із заявою про видачу дублікату наказу відбулося поза межами строку встановленого для пред`явлення виконавчого документу до виконання, та за відсутності підстав для його поновлення, а тому підстави для видачі дубліката наказу у суду відсутні.

Враховуючи викладене, Господарський суд Львівської області доходить висновку відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу у справі №914/3848/13.

Керуючись статтею 234, 329, пунктом 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. У задоволенні заяви (вх.№ 2286/23 від 09.06.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання - відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 26.06.2023.

Суддя Петрашко М.М.