Ухвала

від 26.06.2023 по справі 910/12483/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 червня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/12483/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.(головуючий), Бенедисюка І. М. та Малашенкової Т. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Глєбова Олександра Львовича (далі - Підприємець)

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023

за позовом Підприємця

до житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-30"

про стягнення 132 476,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

Підприємець 14.06.2023 (згідно з відміткою на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 зі справи № 910/12483/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України.

Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на зазначене оскаржуване в касаційному порядку додаткове рішення господарського суд міста Києва від 24.02.2023 (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу), яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023, є пов`язаним із первісним судовим актом, а саме: рішенням цього ж суду від 07.02.2023, тобто є його невід`ємною частиною.

Згідно з частинами п`ятою та сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі (з урахуванням уточненої позовної заяви) є стягнення з відповідача 132 476,89 грн вартості капітального ремонту приміщення, а, отже, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника. Проте наявності таких випадків з обставин даної справи не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємця на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у цій справі, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Глєбова Олександра Львовича на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 зі справи № 910/12483/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова