Постанова від 21.06.2023 по справі 607/13370/21

Постанова

Іменем України

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 607/13370/21

провадження № 61-1342св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка Володимир Ігорович, Акціонерне товариство «Кредобанк»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Міщія О. Я., Шевчук Г. М., Костіва О. З.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Савки В. І., Акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») про визнання недійсними договорів іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 червня 2009 року відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 уклали шлюб, про що муніципалітетом Теннер Королівства Данії зроблено запис № 5641/2009 від 19 червня 2009 року. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2016 року шлюб між сторонами розірвано.

За час перебування у шлюбі подружжя, на підставі договору від 21 серпня 2009 року про інвестиційну діяльність (пайову участь), придбало майно - нежитлові приміщення адміністративно-торгівельного закладу, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 86,3 кв. м. та 458,2 кв. м відповідно.

Не дивлячись на те, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_2 без нотаріальної згоди ОСОБА_1 неодноразово передавав в іпотеку АТ «Кредобанк» приміщення АДРЕСА_3 з метою забезпечення виконання ТОВ «Танфоран» зобов`язань за кредитними договорами.

Позивачка, посилаючись на те, що не надавала своєї згоди на передачу спірного майна в іпотеку, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд визнати недійсними:

договір іпотеки, укладений 01 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк», посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Савкою В. І. і зареєстрований за № 79;

договір іпотеки від 28 жовтня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Савкою В. І. і зареєстрований за № 1254;

договір іпотеки, укладений 20 вересня 2016 року між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк», посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Савкою В. І. і зареєстрований за № 1623;

договір іпотеки, укладений 26 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк», посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Савкою В. І. і зареєстрований за № 3413.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 01 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк», посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Савкою В. І. та зареєстрований за № 79.

Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 28 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк», посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Савкою В. І. та зареєстрований за № 1254.

Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 20 вересня 2016 року між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк», посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Савкою В. І. та зареєстрований за № 1623.

Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 26 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк», посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Савкою В. І. та зареєстрований за № 3413.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2022 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 000 грн понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 638,59 грн понесених витрат, пов`язаних із переїздом представника позивачки адвоката Пересоляка О. С. до міста Тернополя, а також наймання ним житла.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908,00 грн сплаченого позивачем судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нерухоме майно, співвласником якого є позивачка, було передано в іпотеку без її згоди, що є підставою для визнання відповідних договорів недійсними.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погодившись із рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року, АТ «Кредобанк», представник ОСОБА_2 - адвокат Матвіяс А. Б. та приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка В. І. подали на нього апеляційні скарги.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Пересоляк О. С. подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 липня 2022 року.

Під час розгляду справи в апеляційному суді представник ОСОБА_2 - адвокат Матвіяс А. Б. подав заяву про зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Матвіяса А. Б. про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у справі № 607/13370/21 за апеляційними скаргами АТ «Кредобанк», представника ОСОБА_2 - адвоката Матвіяса А. Б., приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Савки В. І., на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Пересоляка О. С. на додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ «Кредобанк», приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Савки В. І. про визнання недійсними договорів іпотеки до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 607/13254/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, особистою приватною власністю, від якого залежить вирішення цієї справи.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що результати розгляду справи № 607/13254/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, особистою приватною власністю, безпосередньо впливатимуть на результат вирішення справи, яка переглядається.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

21 січня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року у цій справі, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі заявниця посилається на те, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на недобросовісну процесуальну поведінку ОСОБА_2 , який 28 вересня 2022 року, тобто лише після ухвалення рішення судом першої інстанції від 31 травня 2022 року у справі 607/13370/21, ініціював судовий процес у справі № 607/13254/22 за його позовом до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, особистою власністю.

Також, зупиняючи провадження у справі, апеляційний суд не звернув уваги та не протидіяв недобросовісній поведінці ОСОБА_2 , який неодноразово намагався зупинити провадження в цій справі, чим порушив право позивачки на розгляд справи у розумні строки.

Крім того, зупиняючи провадження в справі, апеляційний суд у порушення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, не проаналізував предмет та підстави позовів у цих справах та не вказав обставин, які б давали обґрунтовані підстави для висновку, що наявність спору в справі про визнання недійсними договорів іпотеки виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити під час розгляду цієї справи наявність обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтувала свої вимоги, а ОСОБА_2 - подану ним апеляційну скаргу.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

У березні 2023 року ОСОБА_2 , його представник - адвокат Матвіяс А. Б. та приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка В. І. подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Підставою відкриття касаційного провадження є частина друга статті 389 ЦПК України.

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Савки В. І., АТ «Кредобанк» про визнання недійсними договорів іпотеки задоволено.

26 липня 2022 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено додаткове рішення, яким вирішення питання розподілу судових витрат.

Не погодившись із рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року, АТ «Кредобанк», представник ОСОБА_2 - адвокат Матвіяс А. Б. та приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка В. І. подали на нього апеляційні скарги.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Пересоляк О. С. подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 липня 2022 року.

Під час розгляду справи в апеляційному суді представник ОСОБА_2 - адвокат Матвіяс А. Б. подав заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в справі № 607/13254/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, особистою приватною власністю.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2022 року відкрито провадження в справі № 607/13254/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, особистою приватною власністю.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Матвіяса А. Б. про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у справі № 607/13370/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 607/13254/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, особистою приватною власністю, від якого залежить вирішення цієї справи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі

№ 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року в справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що «тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Зупиняючи провадження у справі № 607/13370/21, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що результати розгляду справи № 607/13254/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, особистою приватною власністю, безпосередньо впливатимуть на вирішення спору про визнання недійсним договорів іпотеки.

Колегія суддів Верховного Суду з такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на таке.

За частинами першою - третьою, шостою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зупиняючи провадження у справі № 607/13370/21, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що лише 28 вересня 2022 року, тобто після ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі від 31 травня 2022 року, ОСОБА_2 ініціював судовий процес у справі № 607/13254/22 за його позовом до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, особистою власністю.

При цьому суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі, не встановив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи, та чому зібрані у справі № 607/13370/21 докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, та не зазначив, у чому полягає неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції з огляду на те, що під час вирішення цієї справи ОСОБА_2 заявляв, що спірне майно не є спільним майном подружжя та вказані обставини досліджувалися судом першої інстанції.

Верховний Суд зазначає, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Отже, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 607/13254/22, так і щодо того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому Верховний Суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Вирішуючи питання зупинення провадження в справі, суд апеляційної інстанції не надав оцінки добросовісності дій ОСОБА_2 , який уже намагався зупинити провадження у зазначеній справі (справа № 607/13370/21). Проте постановою Тернопільського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року скасовано ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2021 року, якою було зупинено провадження в справі, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав порушення місцевим судом норм процесуального права.

За наведених обставин зупинення провадження у справі, яка переглядається, до набрання законної сили рішенням у справі № 607/13254/22 порушує вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи.

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що доводи заявника знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в касаційному порядку, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , задовольнити.

Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2022 рокускасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук