Постанова

від 21.06.2023 по справі 335/4778/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 335/4778/21

провадження № 61-7435 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олександрівськ»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олександрівськ» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року у складі судді Крамаренко І. А. та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 липня 2022 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Кухаря С. В., Бєлки В. Ю.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олександрівськ» (далі - ТОВ «ТД «Олександрівськ») про усунення перешкод у користуванні майном.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власницею об`єктів нерухомості по АДРЕСА_1 , а саме: нежитлового приміщення, реєстраційний номер нерухомого майна 2176289723101, та нежитлового приміщення склад літ. М.

Вказане майно вона успадкувала після смерті свого чоловіка - ОСОБА_2 , однак не може розпоряджатись нерухомістю, оскільки вона зайнята ТОВ «ТД «Олександрівськ», яке не бажає врегулювати вказане питання у позасудовому порядку.

Ураховуючи викладене, просила суд усунути їй перешкоди у користуванні майном, які чиняться відповідачем шляхом примусового звільнення об`єктів нерухомого майна.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 06 липня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення ТОВ «ТД «Олександрівськ нежитлового приміщення інвентарний номер 180113, реєстраційний номер нерухомого майна 2176289723101, та нежитлового приміщення склад літ. М, що за адресою: АДРЕСА_1 , та надання вільного доступу до цих приміщень ОСОБА_1 .

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не надано належних доказів, які би підтверджували законність користування майном позивача. У відповідача відсутні передбачені законом підстави для зайняття приміщень, належних ОСОБА_1 , належних та допустимих доказів передання спірного майна в орендне користування суду не надано, здійснені відповідачем платежі можуть підтверджувати досягнуті домовленості між ТОВ «ТД «Олександрівськ» та ФОП ОСОБА_2 про орендне користування до січня 2020 року включно (саме у цьому місяці здійсненна остання оплата та складався новий договір оренди). Розрахунки відповідача про здійснення авансових платежів за користування майном спростовуються відомостями бухгалтерського обліку. Оскільки сторонами не було дотримано письмової форми правочину, то договір оренди нежитлового приміщення від 03 січня 2017 року є недійсний (нікчемний) на підставі частини другої статті 215 ЦК України, оскільки недодержання письмової форми правочину є прямою вказівкою його недійсності відповідно до частини першої статті 218 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2022 року ТОВ «ТД «Олександрівськ» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 335/4778/21 з Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не прийнято до уваги договір оренди нежитлового приміщення від 03 січня 2017 року, додаткову угоду до нього та акт прийому-передачі майна від 05 січня 2017 року, оскільки було встановлено, що зазначені документи не містять власноручного підпису орендодавця, а замість його підпису проставлено його аналог - факсиміле.

Проте, представником відповідача було надано до суду копію угоди від 10 жовтня 2016 року, укладеної між ОСОБА_2 та ТОВ «ТД «Олександрівськ, в особі директора Швидкої В. В., з тексту якої вбачається, що сторони домовились використовувати аналоги власноручних підписів - факсиміле.

Директор ТОВ «ТД «Олександрівськ» Швидка В. В. надала пояснення, що 25 березня 2021 року, за адресою, за якою веде свою діяльність «ТД «Олександрівськ»: АДРЕСА_1 було проведено обшук співробітниками Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, під час якого вилучені документи в 19-ти папках. На підтвердження долучаємо копію протоколу обшуку. Зазначав, що обшук було проведено через заяву ОСОБА_1 до правоохоронних органів з метою уникнення останньою виконання зобов`язань свого померлого чоловіка.

Для роз`яснення характеру відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 представником відповідача долучена копія довіреності ОСОБА_2 на представництво, видана на ім`я ОСОБА_3 31 жовтня 2018 року, в якій надано останній повноваження діяти від його імені з приводу будь-яких питань.

Маючи на меті продовжувати співпрацю, з огляду на те, що орендар належним чином виконував свої зобов`язання, а, отже, має переважне право на укладення договору оренди на новий термін після закінчення терміну дії вищезазначеного договору, орендодавець виставляв орендарю рахунки на передоплату за оренду приміщення по серпень 2024 року включно.

Відповідно до акту взаємних розрахунків станом на 30 червня 2021 року переплата за договором оренди становить 478 100 грн.

Вказувало, що позивачем не було порушено питання щодо недійсності договору оренди правочину, а відповідно до статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Вважав висновки судів такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 з 01 жовтня 2020 року є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою № 252673929 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. 1/2 частка майна об`єкту нерухомості належить на підставі свідоцтва про право власності серія та номер: 1767, та 1/2 частка майна належить на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія та номер: 1768. (а.с. 5-9).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ТД «Олександрівськ» (код ЄДРПОУ 40526107) зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , засновником та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_3 (а.с. 10).

ТОВ «ТД «Олександрівськ» користується вказаними нежилими приміщеннями відповідно до договору оренди від 03 січня 2017 року № ФОП-/01 (а.с. 77-81).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ТОВ «ТД «Олександрівськ» задоволеннюне підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги власника спірного нежитлового приміщення про зобов`язання відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні нежилим приміщенням шляхом його звільнення.

Згідно із положеннями статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша, друга статті 319 ЦК України).

Згідно зі статтею 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами першої, другою статті 763 ЦПК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Відповідно до статті 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судами встановлено, що ТОВ «ТД «Олександрівськ» користується вказаними нежилими приміщеннями відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 03 січня 2017 року № ФОП-/01. Строк дії договору визначено сторонами у пункті 2.1 договору оренди - до 03 грудня 2019 року (а.с. 77-81).

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 (орендодавець за вказаним договором оренди) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами, іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи викладене, колегія суддів загалом погоджується з висновками судів про задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки строк дії договору оренди від 03 січня 2017 року № ФОП-/01 визначено сторонами до 03 грудня 2019 року, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про продовження строку дії вказаного договору оренди чи укладення нового договору оренди між сторонами у встановленому законом порядку. Наявна в матеріалах справи копія договору оренди нежитлового приміщення від 24 січня 2020 року належним чином не завірена (а.с. 139, т. 1), оригіналу вказаного договору оренди відповідачем не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли загалом правильного по суті висновку щодо задоволення позову ОСОБА_1 , а тому судові рішення слід залишити без змін.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував, не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права чи неправильно застосовані норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олександрівськ» залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович