Постанова

від 20.06.2023 по справі 193/148/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/109/23 Справа № 193/148/21 Суддя у 1-й інстанції - Томинець О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони справи:

позивач- ОСОБА_1

відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО МАКСІМУС»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО МАКСІМУС», на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2021 року, ухваленого суддею Томинцем О.В. в смт.Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 20 жовтня 2021 року,

ВСТАНОВИВ

У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до відповідача ТОВ «АГРО МАКСІМУС», яким просив ухвалити судове рішення про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні належними йому земельними ділянками сільськогосподарського призначення, площею 8,25 га з кадастровим №1225255100:02:003:0020, площею 8,37 га з кадастровим №1225255100:02:003:0021 та площею 9,64 га з кадастровим №1225255000:02:003:0023, що знаходяться на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, шляхом повернення цих земельних ділянок їхньому власнику, позивачу ОСОБА_1 , а також просив скасувати державну реєстрацію договорів оренди цих земельних ділянок, яка здійснена 25.08.2016 державним реєстратором КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель вчинені записи за №№16338970, 16338584 та 16338582, а також рішення про державну реєстрацію від 12.09.2016 за №№31342381, 31341963 та 31342171.

Позивач зазначив, що порушення у користуванні вищевказаними трьома земельними ділянками полягає в тому, що відповідач користується ними без установлених на те законних підстав, зокрема на підставі відповідно трьох договорів оренди землі від 25.08.2016, жоден з яких він не підписував. Відтак, він не надавав згоди відповідачеві ТОВ «АГРО МАКСІМУС» на їх укладення та відповідно не погоджував з ним усі істотні умови даних правочинів, у зв`язку з чим вони є неукладеними.

Між тим, посилаючись на те, що на його усні звернення відповідач ТОВ «АГРО МАКСІМУС» відмовляється повернути йому вказані земельні ділянки, це і змусило його звернутися до суду з вказаним негаторним позовом, за яким також просив стягнути з відповідача всі понесені ним судові витрати.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО МАКСІМУС» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом повернення їх власнику, задоволені.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО МАКСІМУС» усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками: площею 8,25 га з кадастровим №1225255100:02:003:0020, площею 8,37 га з кадастровим №1225255100:02:003:0021 та площею 9,64 га з кадастровим №1225255000:02:003:0023, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Софіївської селищної ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, шляхом повернення цих земельних ділянок їх власнику - ОСОБА_1 .

Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 8,25 га з кадастровим №1225255100:02:003:0020 від 25.08.2016 здійснену державним реєстратором КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської області Товстухою Ю.М. про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №16338970 та рішення про державну реєстрацію такого речового права за №31342381 від 12.09.2016.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 8,37 га з кадастровим №1225255100:02:003:0021 від 25.08.2016, здійснену державним реєстратором КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської області Товстухою Ю.М. про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 16338584 та рішення про державну реєстрацію такого речового права за № 31341963 від 12.09.2016.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 9,64 га з кадастровим №1225255000:02:003:0023 від 25.08.2016 здійснену державним реєстратором КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської області Товстухою Ю.М. про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №16338782 та рішення про державну реєстрацію такого речового права за №31342171 від 12.09.2016.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО МАКСІМУС» на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на оплату судового збору та проведення судової експертизи, у загальному розмірі 11 133 (одинадцять тисяч сто тридцять три) гривні 70 коп.

В задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Відповідач ТОВ «АГРО МАКСІМУС», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення, ухваленого при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у повному обсязі відмовити позивачеві ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог заявлених до ТОВ «АГРО МАКСІМУС».

При цьому, скаржник зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, тому не мав рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а також не міг нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень до позову.

Відповідач вказує на те, що проекти договорів оренди складались орендарем ТОВ «АГРО МАКСІМУС» у двох примірниках, які спочатку підписував керівник орендаря, ставив на них печатку підприємства, а потім вони надавались на підпис позивачеві, який повернув орендарю по одному підписаному ним примірнику, свої примірники договорів позивач забрав із собою, не проставляючи на них свій підпис, тому достеменно не відомо чи особисто позивач згодом підписав свої примірники договорів оренди, чи свідомо використав підписи іншої особи для того щоб створити штучні підстави для недійсності договорів оренди землі. Скаржник звертає увагу, що позивач не витребував у відповідача його примірники договорів для надання їх суду та судовому експерту на дослідження, хоча достеменно знав про їх наявність у відповідача, а також свідомо повідомив суду в позові недостовірну адресу місцезнаходження відповідача, щоб створити у суду хибне уявлення про підроблення підписів позивача на договорах оренди землі.

Відповідач вважає, що суд своєю ухвалою від 22.09.2021 року незаконно відмовив відповідачу у призначенні та проведенні судово-почеркознавчої експертизи з урахуванням примірників договорів оренди землі, наданих відповідачем.

Окрім того, посилаючись на недоліки допущені під час проведення судової експертизи за клопотанням сторони позивача, суд незаконно відхилив клопотання сторони відповідача про виклик в судове засідання судового експерта, який провів судову почеркознавчу експертизу.

Відповідач вважає, що місцевим загальним судом було допущено чисельні порушення вимог цивільного процесуального закону, які негативним чином вплинули на достовірність та повноту встановлення дійсних обставин справи.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на свідоме перекручування позивачем фактів з метою введення суд в оману відносно дійсних обставин справи.

Також відповідач вважає, що суд першої інстанції зобов`язаний був залишити позов без розгляду у даній справі, встановивши, що в іншій справі №193/323/20 тотожній предмет спору.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представника відповідача Гайдаша Є.В. , який у повному обсязі підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити з викладених у скарзі підстав, скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, представника позивача ОСОБА_3 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони відповідача, просив оскаржуване судове рішення залишити без змін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачеві ОСОБА_1 належать три земельні ділянками: 1) площею 8,25 га з кадастровим №1225255100:02:003:0020, 2) площею 8,37 га з кадастровим №1225255100:02:003:0021 та 3) площею 9,64 га з кадастровим №1225255000:02:003:0023, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Софіївської селищної ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області (а.с.10, 11, 12).

25 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРО МАКСІМУС» в особі його директора Хіманіча С.М. були укладені відповідно три договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 10 років кожна (а.с.19-20, 21-22, 23-24).

Зазначені договори зареєстровані державним реєстратором КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області Товстухою Ю.М., про що у Державному реєстрі земель вчинені записи за №№16338970, 16338584 та 16338582, на підставі рішень про державну реєстрацію від 12.09.2016 за №№ 31342381, 31341963 та 31342171 (а.с.13-14, 15-16, 17-18).

Висновками, проведеної у справі судово-почеркознавчої експертизи від 16 липня 2021 року за №СЕ-19/104-21/19069-ПЧ встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» у договорах оренди землі від 25 серпня 2016 року, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРО МАКСІМУС», щодо земельної ділянки площею 8,25 га з кадастровим №1225255100:02:003:0020, щодо земельної ділянки площею 8,37 га з кадастровим №1225255100:02:003:0021, а також щодо земельної ділянки площею 9,64 га з кадастровим №1225255000:02:003:0023, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнім підписам ОСОБА_1 (а.с.70-77).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про по задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на підставі досліджених доказів, виходив з того, що в судовому засіданні не доведено, що позивач, як власник земельних ділянок, надавав свою згоду на укладення договорів оренди землі з ТОВ «АГРО МАКСІМУС» та підписував зазначені правочини та

зважаючи на задоволення основного, негаторного позову ОСОБА_1 , похідні від нього вимоги про скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, яка здійснена 25.08.2016 реєстратором КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області за р/№№ 16338970, 16338584 та 16338582, а також скасування рішень про державну реєстрацію від 12.09.2016 за №№ 31342381, 31341963 та 31342171, ґрунтуються на законі, також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та погоджується з доводами сторони відповідача про те, що позивач був обізнаний про наявність трьох спірних договорів оренди земельних ділянок, які укладалися між позивачем та ТОВ «АГРО МАКСИМУС» 25 серпня 2016 року, з огляду на таке.

Під час апеляційного перегляду справи за клопотанням сторони відповідача 10 травня 2022 року була призначена повторна судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул.Січеславська Набережна, 17 офіс 801, м.Дніпро, 49000).

Під час проведення почеркознавчої експертизи в суді першої інстанції експертом досліджувались примірники договорі оренди земельних ділянок, які надав позивач, про повторній експертизі судовому експерту були данані оригінали договір оренди земельних ділянок, які були у відповідача.

Висновком експерта №1942-22 від 16.01.2023 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у двох примірниках договорів по трьом належним позивачу спірним земельним ділянкам виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 25 квітня 2023 року колегією суддів з Софіївського районного суду Дніпропетровської області були витребувані матеріали цивільної справи №193/1573/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ФГ «Сім вітрів» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції дослідив матеріали справи №193/1573/16-ц та встановив наступне.

За рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року у справі №193/1573/16-ц позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Сім вітрів", Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (відділ з питань державної реєстрації); треті особи без самостійних вимог: відділ Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон" про розірвання договору оренди земельної ділянки, задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки №10 від 02 березня 2009 року укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Сім вітрів», площею 9,6400 га, кадастровий номер 1225255000-02-003-0023, на території Сфіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2013 року укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Сім вітрів», площею 8,2500 га, кадастровий номер 1225255000-02-003-0020, на території Сфіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2013 року укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Сім вітрів», площею 8,3700 га, кадастровий номер 1225255000-02-003-0021, на території Сфіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Підставою для звернення до суду з позовом у справі №193/1573/16-ц стало те, що з жовтня 2014 року, без згоди позивача ФГ "Сім вітрів" передало земельні ділянки позивача в суборенду СТОВ "Оріон" на строк до 1 вересня 2023 року, згідно Договору суборенди земельної ділянки від 3 жовтня 2014 року, зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 25 жовтня 2014 року.

Рішення набрало законної сили, ні в апеляційному, ні в касаційному порядку не оскаржувалось.

Також матеріалами зазначеної вище справи встановлено, що з позовом до ФГ «Сім вітрів» позивач звернувся до суду 03 серпня 2016 року. Договори оренди трьох земельних ділянок з кадастровими номерами: 1225255000-02-003-0020; 1225255000-02-003-0021; 1225255000-02-003-0023, які оскаржує позивач, у справі що переглядається укладені 25 серпня 2016 року.

Згідно із ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно вимог ч.1 ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст.210, ч.3 ст.640 ЦК України, ч.2 ст.125 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) договір оренди земельної ділянки є укладеним (вчиненим) із моменту його державної реєстрації.

Згідно ст.16 Закону України „Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно із статтею 6, частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Отже, апеляційним переглядом встановлено, що позивач розірвавши за рішенням суду попередні договори оренди належних йому трьох земельних ділянок з попереднім орендарем ФГ «Сім вітрів», будучи обізнаною людиною, депутатом селищної ради не міг не розуміти, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення повинні оброблятися, або самим власником землі або орендарем, тобто не міг не знати про укладення Договорів оренди землі з ТОВ «АГРО МАКСИМУС» 25 серпня 2016 року, окрім того, позивач в суді апеляційної інстанції не заперечував, що отримував від відповідача орендну плату, однак в подальшому від її отримання відмовився. Також під час апеляційного розгляду встановлено, що син позивача є орендодавцем належної йому земельної ділянки також у ТОВ «АГРО МАКСИМУС».

Відповідно до положень ч.1 ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів не бере до уваги висновки експертів, оскільки на думку суду апеляційної інстанції, позивач, як орендодавець зловживає своїми правами на шкоду орендарю, спершу укладає договори оренди земли, отримує за них оренду плату, потім через суд повертає свої земельні ділянки та на більш вигодних умовах укладає нові договори оренди з іншим орендарем.

За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, з підстав неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідачем був сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 13 325, 1 грн., а також за проведення почеркознавчої експертизи сплачено 10 571,12 грн., які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача у зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Керуючисьст.ст.367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО МАКСІМУС» задовольнити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО МАКСИМУС» про усунення перешкод у користуванні майном, повернення земельної ділянки в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО МАКСІМУС» судові витрати понесені на оплату судового збору та проведення судової почеркознавчої експертизи, у загальному розмірі 23 896,22 грн. (двадцять три тисячі вісімсот дев`яносто шість гривень двадцять дві копійки).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 червня 2023 року.

Головуючий:

Судді: