Рішення

від 31.05.2023 по справі 362/5066/17

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5066/17

Провадження № 2/362/46/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого- судді Кравченко Л.М.,

за участі: секретарів судового засідання Шаблій Т.С., Яренко Н.М., Шмагун М.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Держземагенства Фастівського району Київської області, про скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва та скасування реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в:

27.09.2017 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Васильківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва та скасування реєстрації права власності.

01.02.2018 р. подав до суду доповнення до позову, в яких визначив суму понесених ним у справі судових витрат у розмірі 13920,00 грн.

Заявлені вимоги мотивує тим, що є власником набутих за договорами дарування земельних ділянок, що розташовані по АДРЕСА_1 . Реалізуючи своє право власності, позивач виявив, що частину налжених йому земельних ділянок зайняла та загородила парканом відповідач ОСОБА_2 , право власності якої на земельну ділянку виникло на підставі рішення Васильківської РДА від 29.12.2012 р. № 2229, а тому просить скасувати таке розпорядження голови Васильківської РДА, яка вийшла за межі своїх повноважень та надала право на неналежні їй землі; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 06.03.2014 р. та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 3221486900:03:001:0226.

Ухвалою судді від 29.09.2017 р. у даній справі було відкрито провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.04.2018 р. було призначено підготовче судове засідання у даній справі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2018 р. судом було залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості співвідповідача.

10.07.2018 р. відповідачем ОСОБА_2 було подано відзив.

Ухвалами Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.08.2018 р. та 08.02.2019 р. судом було витребувано докази.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2019 р. судом було призначено у справі судову земельно-технічну експертизу.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2019 р. судом постановлено ухвалу про виправлення описки в ухвалі Васильківського міськрайонного суду від 08.04.2019 р. про призначення експертизи.

Постановою Київського апеляційного суду від 15.10.2019 р. ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2019 р. залишено без змін.

Ухвалою судді від 22.10.2019 р. у даній справі відновлено провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2020 р. та судом було витребувано докази.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2020 р. судом було призначено у справі судову земельно-технічну експертизу.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2020 р. судом постановлено ухвалу про виправлення описки в ухвалі Васильківського міськрайонного суду від 12.10.2020 р. про призначення експертизи.

Ухвалою судді від 07.05.2021 р. у даній справі відновлено провадження та призначено справу до підготовчого розгляду.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2021 р. судом було залучено до участі у справі Обухівську районну державну адміністрацію Київської області до участі у справі як правонаступника Васильківської районної державної адміністрації Київської області.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.10.2021 р. судом було залучено до участі у справі Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2022 р. судом було задоволено клопотання про виклик експерта та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи судом повідомлений належно.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позові, зазначивши, що Васильківська РДА діяла поза межами своїх повноважень, виділяючи земельну ділянку відповідачу ОСОБА_2 , оскільки частина земель знаходилась у Фастівському районі Київської області.

Представник відповідача Обухівської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи судом повідомлений належно, до суду надіслав заяву про слухання справи за відсутності її представника.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що земельна ділянка була виділена відповідачу ОСОБА_2 на законних підставах за рахунок земель СТ "Озерний". Позивачу земельна ділянка не виділялась, а виділялась людям Червономотовилівською сільською радою, а потім була подарована позивачу, в договорі дарування межі земельної ділянки визначені і сусідом ОСОБА_2 не була. ОСОБА_2 з 2005 р. користується своєю земельною ділянкою, звернулась до Фастівської РДА для отримання земельної ділянки і виготовлення технічної документації, і межі земельної ділянки не змінювались та знаходяться в межах СТ "Озерний".

Представник третьої особи Управління ДержземагенстваФастівського районуКиївської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи судом повідомлений належно.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , приходить до наступного висновку.

Судом достовірно встановлено, що відповідно до Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 449404, серії ЯЗ № 449409, серії ЯЗ № 449406 від 07.05.2009 р., ОСОБА_4 , на підставі договорів дарування земельних ділянок № 2807, № 2504, № 2516 від 27.09.2007 р. (надалі договори дарування), є власником земельних ділянок площею 0,0982 га, кадастровий номер 3224987201:01:009:0014; площею 0,1000 га, кадастровий номер 3224987201:01:009:0020; площею 0,1000 га, кадастровий номер 3224987201:01:0009:0016 (надалі землі, земельні ділянки, предмет спору) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 (а.с. 9-11 т.1).

Відповідно до договорів дарування земельної ділянки (а.с. 121-123 т. 1), право власності на земельні ділянки кожного з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , від імені яких діяв на підставі довіреності ОСОБА_10 , підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку, виданим на підставі рішення Червономотовилівської сільської ради Фастівського району від 18.05.2007 р. за № 4.4-IX-У.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, така виготовлена громадянам, в тому числі ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на підставі рішення 7 сесії 5 скликання Червономотовилівської сільської ради Фастівського району № 8 від 26.03.2007 р. «Про приватизацію», яким вирішено передати у приватну власність земельні ділянки (згідно додатку) та надати дозвіл на розробку технічної документації (а.с. 149-171 т. 1).

Рішенням № 4.4. від 18.05.2007 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельнгі ділянки в АДРЕСА_1 в межах Червономотовилівської сільської ради.

З огляду кадастрових планів земельних ділянок ОСОБА_7 , суміжними землевласниками належних їм земельних ділянок є кожен з них та землі сільської ради (а.с. 164, 166, 168 т.1).

Відповідач ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 0,1047 га, ділянка № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 для ведення садівництва за рахунок земель садівничого товариства «Озерний» на території Порадівської сільської ради, за межами населеного пункту, на підставі Розпорядження № 2229 від 29.12.2012 р. Васильківської районної державної адміністрації "Про передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки для ведення садівництва за рахунок земель садівничого товариства «Озерний» на території Порадівської сільської ради, за межами населеного пункту", що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер 18669661 від 06.03.2014 р. (а.с. 18, 26 т. 1).

З огляду листа Васильківської РДА вих. № 424.17 від 04.04.2007 р., довідки вих. № 01/1 від 20.05.2009 р. голови Садівничого товариства «Озерний», акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки, складеного 17.06.2009 р. в присутності ОСОБА_2 , представника виконкому Порадівської сільської ради, представника ТОВ Агенство розвитку «Васильківщина», представників суміжних землекористувачів ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , земельна ділянка площею 0,1047 га, ділянка № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 для ведення садівництва перебувала у володінні відповідача ОСОБА_2 починаючи з 2005 р. (а.с. 27, 64-65 т. 1).

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення садівництва ОСОБА_2 на території Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області, така виготовлена щодо земельної ділянки для ведення садівництва, яка знаходиться за адресою: с/т «Озерний» на території Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області, згідно дозволу Васильківської районної державної адміністрації № 424.17 від 04.04.2007 р. (а.с. 108-120 т. 1).

Суміжними землевласниками, з огляду кадастрового плану, ОСОБА_2 є ОСОБА_5 та землі загального користування (проїзд) (а.с. 112 т. 1).

Опитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які з 1986 р. та з 1992 р. відповідно, є членами СТ «Озерний» та користуються земельними ділянками, суміжними із земельною ділянкою ОСОБА_2 , підтвердили факт постійного та безперервного користування відповідачкою земельною ділянкою, межі та фактичне місце розташування якої не змінювалися за їх пам`яті. При затвердженні техдокументації та винесені меж землі в натуру приїжджала комісія, представники органів місцевого самоврядування, які зауважень не мали та погоджували документи.

10.02.2016 р. рішенням Апеляційного суду Київської області за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2010 р. у справі № 2-146/10 (надалі рішення суду) за позовом ОСОБА_4 до СТ «Озерний», третя особа Червономотовилівська сільська рада Фастівського району, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, що набрало законної сили 10.02.2016 р., відмовлено у задоволенні позову (а.с. 67-70 т. 1).

Рішенням суду встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом у жовтні 2009 р. Крім цього, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і ОСОБА_13 існував спір про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. При цьому, земельна ділянка площею 0,0067 га з цільовим призначенням для ведення садівництва в СТ «Озерний» Порадівської сільської ради набута ОСОБА_13 у 1998 р.

Відповідно до довідки вих. № 132 від 27.07.2018 р. Мотовилівської сільської ради Фастівського району, за останні 20 років межі між Порадівською сільською радою та Мотовилівською сільською радою не змінювались (а.с. 93 т. 1).

12.10.2020 р. ухвалою суду призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. чи відповідають на місцевості межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3224987201:01:009:0014, 3224987201:01:009:0016, 3224987201:01:009:0020, які розташовані у селі Червономотовилівка Фастівського району та належить Позивачу, межам, вказаним у державних актах на право приватної власності на землю серії ЯЗ № 449409 від 07.05.2009 р, серії ЯЗ № 449406 від 07.05.2009 р., серії ЯЗ № 449404 від 07.05.2009 р.?

2. чи відповідає на місцевості межі земельної ділянки з кадастровим номером 3221486900:03:001:0226, яка розташована у селі Порадівка Васильківського району та належить Відповідачу, межам, зазначеним у технічній документації із землеустрою щодо виділення вказаної земельної ділянки власниці?

3. чи співпадають координати земельних ділянок з кадастровими номерами 3224987201:01:009:0014, 3224987201:01:009:0016, 3224987201:01:009:0020, які розташовані у селі Червономотовилівка Фастівського району та належить Позивачу, зазначених у правовстановлюючих документах, координатам, зазначки м у правовстановлюючих документах земельної ділянки кадастровим номером 3221486900:03:001:0226, яка розташована у селі Порадівка Васильківського району та належить Відповідачу?

4. чи є накладання земельних ділянок між собою, що належать сторонам, якщо є, то яка площа накладання?

5. на території якої адміністративно територіальної одиниці (району, села, міста, тощо) знаходиться накладення земельних ділянок між собою, що належать сторонам?

20.04.2021 р. висновком № 31166/20-41 КНДІСЕ (а.с. 117-129 т. 2), за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у справі № 362/5066/17, встановлено по кожному питанню суду наступне:

1. фактичні межі користування земельними ділянками, що належать Позивачу під час проведення топографо-геодезичних робіт на місцевості зафіксувати не вдалося, у зв`язку з розташуванням на них будівлі та паркану, що зі слів позивача належить відповідачу;

2. частина фактичної межі користування земельною ділянкою, що належить Відповідачу, а саме від точки 1 до точки 2 та між точками 7-8-9-10-11-1, не відповідає межам, зазначеним у технічній документації із землеустрою щодо виділення вказаної земельнох ділянки. Фактичну межу земельної ділянки від точки 2 до точки 7 (згідно документації із землеустрою) зафіксувати не вдалося;

3-4. виявлено накладення (пересічення) меж визначених відповідною технічною документацією із землеустрою земельної ділянки ОСОБА_2 на межі земельних ділянок, визначених відповідною технічною документацією із землеустрою, що належать ОСОБА_4 . Загальна площа накладення становить 0,1010 га;

5. накладення (пересічення) меж знаходиться поза межами Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Враховуючи опис суміжників з плану меж Порадівської сільської ради, а саме від точки Д то точки А суміжником є «землі Червономотовилівської сільської ради Фастівського району», можливо стверджувати, що вищевказане накладення знаходиться в межах Червономотовилівської сільської ради Фастівського району.

Крім того, в судовому засіданні в режимі відеоконференції було опитано експерта ОСОБА_14 , яким за ухвалою суду було наданано Висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 362/5066/17 від 20.04.2021 р. №31166/20-41., що підтвердив даний Висновок.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 1 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Судом встановлено, що в 1989 р. виконавчим комітетом Васильківської районної ради видано Державний акт серії Б № 086277, зареєстрований за № 237 на право постійного користуванння земельною ділянкою площею 0,8 га для колективних садів, що складається з двох земельних ділянок та має поділ на ділянки, які включають також ділянку №№ 1,2.

Тобто, земельна ділянка відповідача, яка входить до зони колективних садів в межах Васильківського району, існує з 1989 р., а користування нею з 2005 р. підтверджено показами свідків та належними доказами.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу може бути, зокрема, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на вищенаведене, доказів виявлення, що земельні ділянки сторін не відповідають вимогам Генеральних планів та Планів зонування відповідних рад та наявності законних підстав для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам містобудівної документації не надано. Отже, Васильківська районна державна адміністрація при видачі 29.12.2012 р. розпорядження № 2228 діяла правомірно.

Відповідно до положень частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

За змістом частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 р. у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Верховний Суд України у постанові від 11.11.2014 р. у справі № 21-405а14, яку прийнято за подібних правовідносин, зробив правовий висновок про те, що в разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб`єктом владних повноважень) ненормативного акта, який застосовується одноразово, після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладення договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Разом з тим, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про скасування рішення ради не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у його володіння або користування спірної земельної ділянки, а скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірну земельну ділянку є похідною вимогою від скасування розпорядження голови Васильківьскої РДА і прав позивача не відновить.

Заявлені позивачем вимоги не є ефективним способом захисту його прав, так як потребуватимуть додаткових засобів судового захисту.

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, державного акту на право власності не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване.

Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 14 листопада 2018 р. у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86, 94), від 21 серпня 2019 р. у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 1 та 15 жовтня 2019 р. у справах № 911/2034/16 (пункт 46) та № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19 листопада 2019 р. у справі № 911/3680/17, від 02 лютого 2021 р. у справі № 925/642/19 (пункти 42-43, 47, 49), від 22 серпня 2022 р. у справі № 597/977/21.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 р. у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 р. у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).

Виходячи з обставин цієї справи, належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння (користування) земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

Обрання позивачем невірного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому у справі слід ухвалити судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту.

При цьому суд зазначає, що відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_4 доОбухівської районноїдержавної адміністраціїКиївської області, ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору-Управління ДержземагенстваФастівського районуКиївської області,про скасуваннярозпорядження,визнання недійснимсвідоцтва таскасування реєстраціїправа власності, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закіченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом в 30-денним строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Л.М.Кравченко