Ухвала

від 04.05.2023 по справі 760/13706/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/13706/22 2-з/760/168/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ОСОБА_2 , третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування рішення Київської міської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання права власності, витребування земельної ділянки та зобов`язання відновити межі і стан земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ОСОБА_2 , третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування рішення Київської міської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання права власності, витребування земельної ділянки та зобов`язання відновити межі і стан земельної ділянки.

26 квітня 2023 року позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 800000000:72:412:0117, площею 0,0734 га на АДРЕСА_1 та заборони на вчинення будь-яких будівельних робіт, вирубку дерев та встановлення нової огорожі/паркану на земельній ділянці на час розгляду та до набрання законної сили рішенням у справі.

Заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_2 вчинив самоправство та самозахват частини земельної ділянки з кодом 72:412:0112 на АДРЕСА_1 площею 435,06 кв. м, що знаходилася в користуванні позивача. Так, 13 червня 2022 року невідомі позивачу чоловіки увірвалися зі сторони ОСОБА_2 та зрізали і зламали паркан позивача по всій його довжині, встановивши власний паркан згідно меж земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:72:412:0117, площею 0,0734 га, яка охоплює межі земельної ділянки з кодом 72:412:0112 площею 0,0435 га, тобто заступивши на земельну ділянку позивача та привласнивши опорні тераси, сходи металеві, компостну яму, опори для рослин, вбиральню, які на ній знаходилися. Крім того, після відкриття судового провадження, з боку відповідача ОСОБА_2 щоденно вчиняються протиправні дії на території спірної земельної ділянки, зокрема, відбувається вирубування багаторічних насаджень та підготовка території для залиття частини земельної ділянки бетоном. Зазначені обставини позивач вважає такими, що можуть ускладнити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову, відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, розглянута без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Крім цього, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (постанова Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 200/12227/17)

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами є скасування рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:72:412:0117, площею 0,0734 га, визнання права власності за позивачем на земельну ділянку площею 435,06 кв.м з кодом 72:412:0112, витребування земельної ділянки площею 435,06 кв.м з кодом 72:412:0112 у відповідача та зобов`язання відновити межі і стан земельної ділянки площею 435,06 кв.м з кодом 72:412:0112.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 800000000:72:412:0117, площею 0,0734 га, яка перебуває у власності відповідача ОСОБА_2 та заборонити вчиняти будь-які будівельні роботи, вирубку дерев та встановлення нової огорожі/паркану на земельній ділянці.

Однак заявник не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення, зокрема, які свідчать про те, що невиконання рішення суду, в разі задоволення позову буде ускладненим чи неможливим, що вимагає забезпечення позову.

Водночас, посилання заявника на те, що невідомими особами незаконно встановлено паркан згідно меж земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:72:412:0117, площею 0,0734 га, яка охоплює межі земельної ділянки з кодом 72:412:0112 площею 0,0435 га та вчиняються інші протиправні дії на території спірної земельної ділянки не є тими обставинами, які б свідчили про вчинення відповідачем реальних дій з метою унеможливлення виконання рішення суду.

Крім того, обставини наведені в обґрунтування заяви свідчать про наявність спору між сторонами, зокрема, щодо правомірності виділення меж та відведення земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:72:412:0117, площею 0,0734 га, який є предметом позову.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 149-154,157,353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ОСОБА_2 , третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування рішення Київської міської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання права власності, витребування земельної ділянки та зобов`язання відновити межі і стан земельної ділянки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна