Рішення

від 20.04.2023 по справі 761/13284/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13284/22

Провадження № 2/761/2818/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Яровій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та вилучення запису про іпотеку, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року до Шевченківського районного суду міста Києва звернулася представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Невмержицька І.М. з даним позовом, в якому просить визнати такою, що припинена іпотеку, яка виникла на підставі Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007, укладеного між відповідачем ОСОБА_3 , як іпотекодавця, та АКІБ «УкрСиббанк», як іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М., зареєстрованого за №4302; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18330720 від 25.12.2014, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського округу Ковальчуком С.П. та вилучити запис про іпотеку № 8239243 стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з Державного реєстру іпотек, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстраційний номер іпотеки: 5584959, а також стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі Договору купівлі-продажу від 05.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 167 укладеного між позивачем, як покупця та ОСОБА_4 , як продавця, позивач придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказує, що на момент укладання зазначеного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які відомості про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень, заборон та іпотек станом на момент вчинення та державної реєстрації договору купівлі-продажу на квартиру були відсутні.

Однак, в липні 2019 року АТ «Дельта Банк» подав до Шевченківського районного суду м. Києва позовну заяву про звернення стягнення на вказану квартиру, зі змісту якої та доданих до неї матеріалів позивач довідався, що 31.08.2007 між відповідачем ОСОБА_2 , як позичальником, та АКІБ «УкрСиббанк» укладено Договір про надання споживчого кредиту №1120744000. Виконання зобов`язань за кредитним договором було забезпечено іпотекою на підставі Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007, укладеного між ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, та АКІБ «УкрСиббанк», як іпотекодержателем, та за умовами якого в іпотеку передана спірна квартира.

В подальшому, 08.12.2011 між АКІБ «УкрСиббанк», як продавцем, та відповідачем АТ «Дельта Банк», як покупцем, укладено Договір купівлі-продажу майнових прав за кредитами №2949, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., за умовами якого до АТ «Дельта-Банк» перейшло право вимоги за зазначеними вище кредитним договором та договором іпотеки.

25.12.2014 між відповідачем АТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено Договір про розірвання Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007, після чого до реєстру речових прав внесені відомості про припинення іпотеки.

При цьому, 30.12.2014 між ОСОБА_2 , як дарувальником, та ОСОБА_4 , як обдарованим, укладено Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаровою Т.О., зареєстрований за №2358, за яким з 30.12.2014 законним власником квартири стала ОСОБА_4 .

Проте, 29.05.2015 комісією з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №67 від 11.03.2015, на виконання ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», складено протокол №73, відповідно до якого віднесено до нікчемних Договір від 25.12.2014 про розірвання Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007, укладений між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 згідно п. п. 1,2, ч. 3 статті Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26.09.2018 у справі №761/6900/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14.03.2019, визнано недійсним Договір від 25.12.2014 про розірвання Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007 року, укладений між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 , застосовано наслідки недійсності правочину та скасовано державну реєстрацію припинення обтяження від 25.12.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на користь ПАТ «Дельта Банк» за договором іпотеки №62504 від 25.12.2014.

Звернула увагу, що з невідомих для позивача причин АТ «Дельта Банк» у справі № 761/21813/19 втратив інтерес до поданого ним позову, внаслідок чого ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2021 позов було залишено без розгляду.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 05.02.2019 (на дату придбання квартири позивачем), 28.05.2019, 24.12.2020 будь-які обтяження, заборони та іпотеки, зареєстровані не були.

Однак, з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 27.06.2022 вбачається, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію іпотеки від 31.08.2007 та про рішення від 25.12.2014 про державну реєстрацію заміни іпотекодержателя на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 08.12.2011.

За таких обставин зауважила, що позивач придбав нерухоме у період, в який таке майно було вільним від обтяжень та відомостей про права інших осіб в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак, після придбання майна, в реєстрі з`явилося відповідне обтяження на підставі Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007, стороною якого позивач не був та не виступає.

Таким чином, з огляду на вказане вважає, що правовідносини за Договором іпотеки №62504 від 31.08.2007 підлягають припиненню, а рішення про державну реєстрацію обтяження іпотекою за Договором іпотеки №62504 від 31.08.2007 та відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягають скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.20221 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.11.2022, засобами електронного зв`язку, від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кучерявого Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечував, однак, зазначив, що не є належним відповідачем у справі. Просив розглядати справу за його відсутності та відсутності відповідача.

23.11.2022, засобами електронного зв`язку, від представника відповідача АТ «Дельта-Банк» надійшов відзив, в якому останній просив в задоволенні позову відмовити, у зв`язку з його необґрунтованістю. Зокрема, зазначив, що жодних доказів погашення кредитної заборгованості та повного виконання основного зобов`язання позивачем не надано та оскільки основне зобов`язання не припинилося, то підстав для задоволення позову не має.

Ухвалою суду від 23.11.2022 за клопотанням позивача від 14.07.2022 про витребування доказів задавлено. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бережного В.О. належним чином посвідчені копії документів, витребуваних нотаріусом у сторін для посвідчення договору купівлі-продажу від 05.02.2019, укладеного між ОСОБА_1 , як покупцем, та ОСОБА_4 , як продавцем, зареєстрованого в реєстрі за №167; документів з перевірки нотаріусом всіх передбачених чинним законодавством України реєстрів стосовно даної нотаріальної справи. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. належним чином посвідчені копії документів, які стали підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18330720 від 25.12.2014 на підставі договору купівлі-продажу права вимоги між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 08.12.2011, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Шевченко Д.Г., зареєстрованого за №2949. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Л.М. належним чином посвідчені копії договору іпотеки №62504 від 31.08.2007, укладеного між Акціонерним комерційним іноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за №4302; документів, витребуваних нотаріусом у сторін вказаного вище правочину; документів з перевірки нотаріусом всіх передбачених чинним законодавством України реєстрів стосовно даної нотаріальної справи.

Ухвалою суду від 23.11.2022, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

19.12.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив ПАТ Дельта Банк», в якій він просив відхилити доводи та аргументи відзиву та підтримав доводи, викладені в позовній заяві.

В судове засідання, призначене на 20.04.2023 позивач та його представник не з`явилися, сповіщені належним чином про час та місце розгляду справи, до суду була надана заява про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання не з`явився, сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання, не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, у відзиві просили розглядати справу за їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися, на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.02.2019 позивач набув право власності на квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544277280000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 05.02.2019, укладеного між позивачем, як покупцяем, та ОСОБА_4 , як продавцем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 167.

Договір купівлі-продажу квартири є оплатним, оціночна вартість об`єкту станом на 04.02.2019 становила 1446682,00 грн, договірна вартість об`єкту за домовленістю сторін становила 1500000,00 грн, які позивач сплатив продавцю в день укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 5 договору купівлі-продажу представник продавця свідчить, що на момент укладення цього договору вказана квартира не перебуває під арештом чи забороною, щодо неї не ведуться судові справи, вона не заставлена, у податковій заставі не перебуває, відносно неї не укладено будь-яких договорів відчуження чи щодо користування з іншими особами.

Згідно абзацу 2 п. 5 договору купівлі-продажу відсутність заборони відчуження зазначеної квартири підтверджується витягами та інформаційними довідками, виданими з відповідних реєстрів 05.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним В.О.

Також встановлено, що 31.08.2007 між відповідачем ОСОБА_2 , як позичальником, та АКІБ «УкрСиббанк» укладено Договір про надання споживчого кредиту №1120744000.

Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено іпотекою на підставі Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007, укладеного між ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, та АКІБ «УкрСиббанк», як іпотекодержателем, за умовами якого в іпотеку передана спірна квартира, що була придбана ОСОБА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу від 31.08.2007 за кошти, одержані за умовами кредитного договору.

08.12.2011 між АКІБ «УкрСиббанк», як продавцем, та АТ «Дельта Банк», як покупцем, укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2949, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

В подальшому, 23.02.2012 між АКІБ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» було складено Акти прийому-передачі Документації за Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, за умовами яких АКІБ «УкрСиббанк» передав АТ «Дельта-Банк» документи щодо стягнення заборгованості ОСОБА_2 , а саме передано, зокрема, оригінал кредитного договору № 11207440000, оригінал договору іпотеки № 62504.

09.12.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. до Державного реєстру іпотек було внесено зміни, а саме вилучено іпотекодержателя АКІБ «УкрСиббанк» та додано іпотекодержателя ПАТ «Дельта Банк» на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги № 2949 від 08.12.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

25.12.2014 між відповідачем АТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено Договір про розірвання Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 10692.

25.12.2014 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18330720 вiд 25.12.2014 (12:06:39), а саме, про державну реєстрацію іпотеки щодо об`єкту нерухомого майна: квартира, 3-кімнатна, загальна площа 62,40 кв.м, житлова площа 43,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Того ж дня, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18330720 вiд 25.12.2014 (12:07:05), а саме, про державну реєстрацію припинення іпотеки щодо об`єкту нерухомого майна: квартира, 3-кімнатна, загальна площа 62,40 кв.м, житлова площа 43,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

30.12.2014 між ОСОБА_2 , як дарувальником, та ОСОБА_4 , як обдарованою, укладено Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаровою Т.О., зареєстрований за №2358, за яким з 30.12.2014 законним власником квартири стала ОСОБА_4 .

В подальшому, 02.03.2015 Правлінням Національного банку України прийняло постанову № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних». Цього ж дня Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» відповідно до якого в АТ «Дельта Банк» з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в банку.

В подальшому, 29.05.2015 комісією з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №67 від 11.03.2015 на виконання ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», складено протокол №73, відповідно до якого віднесено до нікчемних Договір від 25.12.2014 про розірвання Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007, укладений між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 згідно п. п. 1,2, ч. 3 статті Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26.09.2018 у справі №761/6900/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14.03.2019, визнано недійсним Договір від 25.12.2014 про розірвання Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007, укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 , застосовано наслідки недійсності правочину та скасовано державну реєстрацію припинення обтяження від 25.12.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на користь ПАТ«Дельта Банк» за договором іпотеки №62504 від 25.12.2014.

В подальшому, 05.02.2019 на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 , як покупцем та ОСОБА_4 , як продавцем, позивач придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

На виконання ухвали суду від 23.11.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним В.О. було надано витребувані судом документи, які підтверджують факт укладення між позивачем та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу від 05.02.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 167, відповідно до якого позивач придбав квартиру АДРЕСА_3 .

Одночасно матеріали нотаріальної справи, які були надані приватним нотаріусом КМНО Бережним В.О. свідчать про те, що нотаріусом під час посвідчення договору купівлі-продажу були здійснені всі передбачені чинним законодавством України перевірки щодо наявності будь-яких обтяжень чи обмежень на нерухоме майно, яке було предметом договору, та на продавця квартири.

Відповідно до Інформації з реєстру боржників, яка була отримана нотаріусом 05.02.2019 об 11:47 год. інформація щодо продавця квартири ОСОБА_4 в реєстрі боржників відсутня.

Відповідно до Інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої нотаріусом 05.02.2019 об 11:44 год. (номер довідки 155075764) на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні будь-які іпотеки, обтяження, заборони відчуження.

Відповідно до Інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої нотаріусом 05.02.2019 об 11:46 год. (номер довідки 155076601), за продавцем квартири ОСОБА_4 відсутні будь-які записи про іпотеки, обтяження, заборони відчуження.

Як вже було встановлено судом, згідно п. 5 договору купівлі-продажу від 05.02.2019 представник продавця свідчить, що на момент укладення цього договору вказана квартира не перебуває під арештом чи забороною, щодо неї не ведуться судові справи, вона не заставлена, у податковій заставі не перебуває, відносно неї не укладено будь-яких договорів відчуження чи щодо користування з іншими особами.

В подальшому згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 28.05.2019 та станом на 24.12.2020 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 будь-які обтяження, заборони та іпотеки, зареєстровані не були.

Однак, з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 27.06.2022 вбачається, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію іпотеки від 31.08.2007 та про рішення від 25.12.2014 про державну реєстрацію заміни іпотекодержателя на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 08.12.2011.

Так, згідно Інформаційної довідки (пошук по об`єкту,за адресою об`єкта) №303674164 від 27.06.2022 року наявний запис від 25.12.2014 про державну реєстрацію іпотеки від 31.08.2007 (номер запису про іпотеку: 8239243), внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. на підставі рішення від 25.12.2014 про державну реєстрацію заміни іпотекодержателя на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 08.12.2011, посвiдченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

Згідно Інформаційної довідки (пошук по суб`єкту, фізичній особі) №303674064 вiд 27.06.2022 щодо вищевказаного об`єкта нерухомого майна відомості про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяження, заборони та іпотеки станом 27.06.2022 вiдсутнi.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що в період від розірвання Договору іпотеки, державної реєстрації припинення обтяження 25.12.2014 та придбання спірної квартири позивачем 05.02.2019, будь-які обтяження, заборони та іпотеки на спірне майно були відсутні.

Отже, позивач придбав нерухоме майно 05.02.2019 за адресою: АДРЕСА_2 у період, в який таке майно було вільним від обтяжень та відомостей про права інших осіб в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак, після придбання майна, в реєстрі з`явилося відповідне обтяження на підставі Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007, стороною якого позивач не був та не виступає.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить з того, що Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з положенням статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За ст. 41 Конституції України кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Поряд з цим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч. 1 статті 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяженням є заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Позивач, як власник об`єкта нерухомого майна, жодним чином не отримував інформацію про подання/отримання заяв та проведення реєстраційних дій щодо своєї квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, згідно із п. 1 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву, а також відповідного користувача, обтяжувача.

Таким чином, внаслідок існування правовідносин за Договором іпотеки №62504 від 31.08.2007, стороною якого позивач не був та не виступає, у позивача виникають зобов`язання та він обмежений у повній реалізації права власності на своє нерухоме майно, у зв`язку із чим таке право підлягає захисту.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19) сформульовані висновки, відповідно до яких за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Перелічені висновки конкретизовані у п. 7.22. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження №12-44гс20) наступним чином: запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя; за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19 та пункт 6.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 за провадженням № 12-35гс21). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню; при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.

У постанові від 15 вересня 2022 року по справі № 910/12525/20 (провадження №12-61гс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: в разі якщо в Державному реєстрі зареєстроване припинення права іпотеки, то повторна реєстрація права іпотеки на підставі договору іпотеки без згоди власника майна є протиправною. За загальним правилом частини першої статті 317 ЦК України права володіння, користування та розпорядження майном належать саме цьому власнику. Укладаючи договір іпотеки, власник фактично надає згоду і на держану реєстрацію права іпотеки на підставі договору іпотеки, але така згода стосується саме первісної реєстрації, а не наступної реєстрації після реєстрації припинення іпотеки. Отже, за відсутності згоди власника майна на повторну державну реєстрацію права іпотеки її можна здійснити тільки на підставі судового рішення (п.111-112 вказаної постанови).

Також, у пункті 6.50 постанови Верховного Суду від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19 сформовано висновок, за змістом якого добросовісний набувач, крім відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права..

Відповідно до частини 5 статті 12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Судом враховано пояснення позивача про те, що квартира є його єдиним житлом та членів його сім`ї. В 2014 році позивач разом із дружиною і неповнолітнім сином у зв`язку з окупацією м. Донецьк були вимушені залишити місце постійного проживання і переїхали до м. Києва, що підтверджується довідками про статус тимчасово переміщених осіб. Позивач із родиною в період з 01.08.2014 по 15.02.2019 винаймали квартиру № 63 , яка знаходиться в цьому ж будинку, що підтверджується договором оренди житла від 01.08.2014. Позивачем надано пояснення, що протягом п`яти років постійного проживання в м. Києві родина звикла до району, де проживала, син позивача відвідував школу поруч із будинком, сім`я вирішила шукати житло для придбання саме в цьому районі. Факт проживання та користування квартирою АДРЕСА_3 позивачем в період з 15.02.2019 по сьогоднішній день підтверджується Актом від 14.07.2022, складеним сусідами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , затвердженим заступником директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» ОСОБА_8

Відповідачі добросовісність поведінки позивача при придбанні спірної квартири не заперечували та не ставили під сумнів.

Таким чином, оскільки на момент придбання позивачем спірного майна відомості про його обтяження зареєстровані не були, суд дійшов висновку про добросовісність позивача, внаслідок чого останній повинен був набути право на майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

За правилами частини першої статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Пунктом 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, (далі - Порядок), визначено, що державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою, зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, анулювання та видача нової заставної, відступлення прав за іпотечним договором або передача заставної, видача дубліката заставної проводяться відповідно до вимог закону, цього Порядку та з урахуванням особливостей, зазначених у цьому розділі.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 15 Закону № 1952-ІV перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, на нотаріуса як на державного реєстратора під час вчинення такої реєстраційної дії законом покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, необхідних для державної реєстрації змін умов обтяження на підставі договору іпотеки в частині зміни іпотекодержателя, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Такий обов`язок покладено на нотаріуса як державного реєстратора згідно з правилом частини третьої статті 16 Закону № 1952-ІV.

Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 16 Закону № 1952-ІV заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

За правилами пункту 5-5 частини першої статті 24 наведеного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень має бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

Як було зазначено вище, 08.12.2011 між АКІБ «УкрСиббанк», як продавцем, та відповідачем АТ «Дельта Банк», як покупцем, укладено Договір купівлі- продажу, за умовами якого до АТ «Дельта-Банк» перейшло право вимоги за зазначеними вище кредитним договором та договором іпотеки.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

Разом із тим, рішення про державну реєстрацію іпотеки та заміни іпотекодержателя від 25.12.2014 було прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П.

Таким чином, зазначене рішення про державну реєстрацію від 25.12.2014 прийняте всупереч абзацу 3 частини п`ятої статті 3, абзацу 4 частини першої статті 16 та пункту 5-5 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV, оскільки приватний нотаріус, як державний реєстратор, вчинив реєстраційні дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (іпотеки) та заміни іпотекодержателя за договором іпотеки, який ним не посвідчувався.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 352/1021/19 (провадження № 61-7648св20).

Крім того, в матеріалах нотаріальної справи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П., наданих на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2022, відсутній договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 08.12.2011 № 2949, посвідчений приватним нотаріусом Шевченко Д.Г., на підставі якого приватний нотаріус КМНО Ковальчук С.П. вніс зміну іпотекодержателя в запис про іпотеку № 8239243 на підставі рішення державного реєстратора № 18330720 від 25.12.2014.

Відповідно до пункту 60 Порядку для проведення державної реєстрації відступлення прав за іпотечним договором заявник подає документи, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку.

Пунктом 27 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права державному реєстратору мають бути подані документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Таким чином, оскільки в матеріалах нотаріальної справи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. відсутній договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 № 2949, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., в порушення п. 60 Порядку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. безпідставно було зареєстровано зміну іпотекодержателя в записі про іпотеку № № 8239243 на підставі рішення державного реєстратора № 18330720 від 25.12.2014, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 26 листопада 2015 року № 834-VIII (далі - Закон № 834-VІІІ), який набрав чинності 13 грудня 2015 року, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Частиною другою розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 834-VIII від 26 листопада 2015 року встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом нотаріуси наділяються повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.

Отже, лише з набранням чинності 13 грудня 2015 року Закону України № 834-VIII від 26 листопада 2015 року нотаріуси наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та вправі здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позовної заяви про те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18330720 від 25.12.2014, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського округу Ковальчуком С. П. підлягає скасуванню внаслідок припинення зобов`язань за Договором іпотеки, а також, зважаючи на прийняття зазначеного рішення всупереч вимогам абзацу 3 частини п`ятої статті 3, абзацу 4 частини першої статті 16 та пункту 5-5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок) для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Таким чином, разом з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, так як всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Отже, з моменту державної реєстрації відомостей про припинення іпотеки (припинення обтяження нерухомого майна іпотекою) підлягають державній реєстрації і відомості про зняття заборони відчуження, накладеної під час посвідчення такого нотаріального договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право на судовий захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

З наведеної норми вбачається, що судовому захисту підлягає немайнове або майнове право чи інтерес особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги, може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу.

Отже, виходячи з наведеного, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту, який би вичерпував себе.

Таким чином, суд вважає, що внаслідок припинення іпотеки підлягає припиненню обтяження та вилученню запис про іпотеку з Державного реєстру іпотек, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, як такі, що обмежують правомочності позивача, як власника нерухомого майна.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_2 про те, що він не може бути належним відповідачем у даній справі, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Разом із тим, позивачем заявлена позовна вимога, в якій він просить визнати такою, що припинена, іпотеку, яка виникла на підставі Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007.

Відповідно до статті 1 Закону України іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням.

Боржником є іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 є стороною договору - іпотекодавцем, за яким позивач просить припинити іпотеку. Також зазначений відповідач є боржником за зобов`язаннями, забезпеченими іпотекою.

Крім того, саме дії зазначеного відповідача щодо виконання зазначених зобов`язань певною мірою призвели до існування спірних правовідносин щодо обтяження майна позивача.

Відповідно до постанов Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 902/672/16 та від 19.12.2022 по справі № 359/3951/17 належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження, має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Оскільки позивачем, серед іншого, заявлено позовну вимогу про скасування рішення державного реєстратора, за яким зареєстровано обтяження ОСОБА_2 відносно нерухомого майна, то належним відповідачем має бути особа, обтяження якої зареєстровано - ОСОБА_2 .

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість визначення ОСОБА_2 відповідачем у цій справі.

Підсумовуючи вищевказане, встановивши, що позивач придбав спірне майно без зареєстрованих обтяжень, діючи добросовісно, не будучи стороною спірних правовідносин іпотеки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання іпотеки, такою що припинена, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вилучення запису про іпотеку, задоволення яких судом призведе до ефективного та повного захисту порушених прав позивача.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд відповідно до п. 6 ч. 1 статті 264 ЦПК України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 141 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на висновки суду про задоволення позовних вимог, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1984,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 19, 49, 76, 77-81, 89, 133, 141, 191, 263-265, 274-279, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_2 , про визнання іпотеки припиненою, скасування рішення про державну реєстрацію та вилучення запису про іпотеку задовольнити.

Визнати такою, що припинена, іпотеку, яка виникла на підставі Договору іпотеки №62504 від 31.08.2007, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М., зареєстрованого за №4302.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18330720 від 25.12.2014, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського округу Ковальчуком С.П. та вилучити запис про іпотеку № 8239243 стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 з Державного реєстру іпотек, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстраційний номер іпотеки: 5584959.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020; 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Сіромашенко