Ухвала

від 20.06.2023 по справі 160/13535/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 червня 2023 року Справа 160/13535/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу соціального захисту населення Глеюватської сількької ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Відділу соціального захисту населення Глеюватської сільської ради (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 72/22-02-18 Відділу соціального захисту населення Глеюватської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської від 27.02.2023 про відмову у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Відділ соціального захисту населення Глеюватської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської взяти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на облік як внутрішньо переміщену особу та видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до постанови КМУ № 509 від 01.10.2014 року з моменту звернення, а саме з 13.02.2023 року.

Позовна заява обґрунтована протиправністю рішення Відділу соціального захисту населення Глеюватської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області від 27.02.2023 року № 72/22-02-18.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/13535/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2684 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивачем поданий позов з двома позовними вимогами немайнового характеру, одна з яких є похідною, отже судовий збір за подання даного позову становить 1073,60 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте, в порушення вищевикладених норм права позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тяжким матеріальним становищем позивача, до якого додано копія довідки Пенсійного фонду України про відсутність відомостей про особу.

Вирішуючи вказане клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674-VI.

Положення частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону №3674-VI, що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону №3674-VI застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Згідно п. 1, 3 ч. 1. ст. 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону №3674-VI).

Для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону №3674-VI необхідним є надання довідки з органу Державної податкової служби України про розмір її доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/77/20.

Надана позивачем довідка про відсутність індивідуальних відомостей про особу не є належним доказом на підтвердження майнового стану позивача. В свою чергу таких доказом можуть бути відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків і витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші докази, що характеризують майновий стан позивача. Суд звертає увагу на те, що отримання вказаних доказів (відомостей та витягу) може бути здійснено онлайн, в зв`язку з чим позивач не позбавлена можливості своєчасно та без надмірних зусиль належним чином підтвердити свій майновий стан.

Водночас, надані докази є недостатніми для висновку щодо майнового стану позивача, в зв`язку з чим у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу соціального захисту населення Глеюватської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:

- обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору разом з документами, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або квитанції про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн за наступними реквізитами: "Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача -№UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко