Ухвала

від 05.06.2023 по справі 761/17065/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5

захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 62020000000000660 від 18.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, повернуто прокурору Офісу Генерального прокурора.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції послався на те, що обвинувальний акт, який надійшов до суду, не в повній мірі відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як висунуте ОСОБА_9 обвинувачення сформульовано не конкретно та не зрозуміло, оскільки містить обставини, які без розкриття їх логічного взаємозв`язку з іншими обставинами вчинення злочину, є суперечливими.

Зокрема, судом встановлені протиріччя обвинувального акту, в зазначені найменуванні кримінального провадження та правової кваліфікації, за якою прокурором висунуто обвинувачення ОСОБА_9 , а саме, на першому аркуші обвинувального акту, серед іншого зазначено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК України, проте на ст. 70, 77 обвинувального акту, зазначено, і про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України, у вчиненні якого теж остання обвинувачується.

Крім цього, як зазначив суд в оскаржуваній ухвалі, неконкретним, а отже і незрозумілим, є не зазначення в обвинувальному акті прокурором спеціального суб`єкту (службова особа), щодо правової кваліфікації за ч. 2 ст. 366 КК України, що стосується всіх обвинувачених.

Найменування кримінального провадження, правова кваліфікація вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України і формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є суперечливими між собою, що на думку суду, унеможливлює проведення повного, всебічного та об`єктивного розгляду обвинувального акту.

Також, суд зауважив на те, що в наданому суду обвинувального акту, відсутні обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання ОСОБА_9 , натомість двічі зазначені обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання відносно ОСОБА_10 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, з доповненнями до неї, в якій просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року про повернення обвинувального акту прокурору скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути в суд першої інстанції на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону України.

Зокрема, як зазначає апелянт, обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 повністю відповідає вимогам КПК України, оскільки, на виконання вимог ст. 291 КПК України, містить усі відомості визначені вказаною статтею, в тому числі передбачені п. 5 ч. 2 ст. 291 цього Кодексу, на порушення яких посилається суд першої інстанції, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору, а саме викладено фактичні обставини кримінального правопорушення та викладено формулювання обвинувачення дій кожного з обвинувачених, які прокурор вважає встановленими.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору та вказуючи про відсутність в ньому чіткого та конкретного формулювання обвинувачення, на думку прокурора, суд вийшов за межі положень ст.ст. 314, 315 КПК України.

Прокурор вважає, що під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції вдався до аналізу та оцінки змісту фактичних обставин кримінального провадження, його правової кваліфікації, які прокурор вважає встановленими, чим вийшов за межі своїх повноважень, тоді як під час підготовчого судового засідання суд лише перевіряє обвинувальний акт на предмет викладення в ньому відомостей, передбачених у п.п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України. Зокрема, апелянт вказує на те, що в обвинувальному акті зазначено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, чітко сформульовано обвинувачення. Зазначає, що питання про правильність кваліфікації та доказування обставин, викладених у обвинувальному акті, вирішується виключно під час судового розгляду, на підставі дослідження та оцінки усіх доказів у їх сукупності.

Щодо технічних описок допущених при складанні обвинувального акту, прокурор зазначає, що у обвинувальному акті дійсно наявні певні розбіжності, а саме те, що на титульному аркуші акту у найменуванні зазначено, «… ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України…», а зі змісту самого обвинувального акту вбачається, що вона обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, проте, на думку прокурора, зазначені недоліки не є такими, що перешкоджають призначенню обвинувального акту до судового розгляду.

Також, на думку прокурора, не є суттєвим, допущена технічна описка, щодо помилкової вказівки прізвища іншої обвинуваченої ОСОБА_10 , замість ОСОБА_9 , при зазначенні обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої та пом`якшують.

Повернення обвинувального акту прокурору через вказану підставу, апелянт вважає надмірним формалізмом, оскільки права обвинуваченої чи інших обвинувачених у вказаному кримінальному провадженні не порушено жодним чином, та дана технічна описка може бути виправлена під час судового розгляду шляхом встановлення судом відсутності або наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_9 .

На думку прокурора, визначені судом першої інстанції підстави для повернення обвинувального акту прокурору не передбачені чинним КПК України, оскільки вимоги ст. 291 КПК України прокурором дотримані в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; пояснення обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу суду без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору лише у разі, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Обвинувальний акт, як це передбачено ст. 291 КПК України, складається і підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Частиною другою цієї ж норми КПК передбачено, які відомості повинен містити в собі обвинувальний акт. Зокрема, поряд з іншими даними, в ньому повинні міститись виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62020000000000660 від 18.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, вказаний процесуальний документ, за своїм змістом відповідає вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки поряд з іншими відомостями, наведеними у вказаній нормі, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення щодо кожного обвинуваченого.

З огляду на це, а також відсутність в оскаржуваній ухвалі будь-яких посилань на невідповідність вказаного обвинувального акта вимогам КПК України, суд першої інстанції не мавдостатніх правових підстав для висновку про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не відповідає вимогам цього Кодексу, зокрема ст. 291, а відтак підстави для його повернення прокурору були відсутні.

Посилання в ухвалі суду на те, що в обвинувальному акті маються протиріччя в зазначенні найменування кримінального провадження та правової кваліфікації, за якою прокурором висунуто обвинувачення ОСОБА_9 ; що зазначена прокурором в обвинувальному акті правова кваліфікація за ч. 2 ст. 366 КК України щодо всіх обвинувачених є неповною, без визначення спеціального суб`єкта (службова особа), а тому формулювання обвинувачення є суперечливим між собою та таким, що унеможливлює проведення повного, всебічного та об`єктивного розгляду цього обвинувального акту, а також на те, що в обвинувальному акті відсутні обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання ОСОБА_9 , натомість двічі зазначені обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання відносно ОСОБА_10 , не можуть бути визнані обґрунтованими та служити підставами для повернення обвинувального акту прокурору, з огляду на таке.

По-перше, незважаючи на те, що на 1-му аркуші обвинувального акта зазначено про те, що це обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62020000000000660 від 18.08.2020 за обвинуваченням, крім інших осіб, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України, а на сторінці 70 цього обвинувального акта зазначено, що дії ОСОБА_9 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 та за ч. 2 ст. 366 КК України, за якими також сформульовано обвинувачення, вказана обставина не давала суду першої інстанції підстав для висновку про те, що вказаний обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, в даному випадку мала місце технічна помилка, яка не впливає на зміст обвинувального акта в цілому та висунуте ОСОБА_9 обвинувачення, зокрема для визначення меж судового розгляду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 цього Кодексу.

По-друге, та обставина, що в обвинувальному акті на 77 сторінці, при зазначенні наявності чи відсутності обставин, які відповідно до вимог закону пом`якшують або обтяжують покарання, замість прізвища ОСОБА_9 , вказано прізвище ОСОБА_10 , також не може служити підставою для висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки це також є технічною помилкою, яка істотно не впливає і не може впливати на можливість повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду, як безпідставно зазначається в оскаржуваній ухвалі.

По-третє, що ж стосується неповноти правової кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 366 КК України, а також суперечливості формулювання обвинувачення в цілому, то посилання в ухвалі суду на це, як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору не може бути визнано обґрунтованим, оскільки воно суперечить змісту обвинувального акту, зокрема в частині формулювання обвинувачення щодо кожного із обвинувачених, в тому числі щодо ОСОБА_9 , в якому прямо зазначено, що інкриміноване їй кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України, вона вчинила будучи службовою особою - митним брокером ПП «Л.Е.А.».

Крім того, вдаючись в оцінку правильності правової кваліфікації дій обвинувачених, суд першої інстанції, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі прокурора, вийшов за межі своїх повноважень на стадії підготовчого провадження, передбачених ст.ст. 314, 315 КПК України, які обмежуються лише перевіркою відповідності обвинувального акту вимогам цього Кодексу, і не включають в себе перевірку повноти чи обґрунтованості правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.

При цьому, суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав, для обґрунтування своїх висновків, посилатись на положення ч. 1 ст. 338 КПК України, якою передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, оскільки це може бути розцінено як втручання в права прокурора на стадії судового розгляду, які не можуть бути предметом обговорення під час підготовчого судового засідання.

У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні про те, що рішення суду про повернення обвинувального акта прокурору, прийняте за результатами підготовчого судового засідання, не може бути визнане законним та обґрунтованим, оскільки при його постановленні не були дотримані вимоги кримінального процесуального закону.

За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним прийняти рішення, яким скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року про повернення прокурору Офісу Генерального прокурораобвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні № 62020000000000660 від 18.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України та призначити, за матеріалами зазначеного кримінального провадження, новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року, відповідно до якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 62020000000000660 від 18.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212; ч. 2 ст. 366 КК України, повернуто прокурору Офісу Генерального прокурора, - скасувати та призначити за матеріалами зазначеного кримінального провадження новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )

Номер справи : 761/17065/22

Номер провадження : 11-кп/824/2148/2023

Категорія: ч. 2 ст. 212,ч. 2 ст. 366,ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України

Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_11

Доповідач - суддя ОСОБА_1