Постанова

від 27.06.2023 по справі 640/16509/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16509/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, суддя Шевченко А.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райкорс Оушен" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райкорс Оушен" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.06.2022 № 101800415, від 13.06.2022 № 101790415.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем безпідставно, всупереч наданих повноважень, за відсутності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства України, що підтверджується належними доказами. Також позивачем зазначено, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку, призначено підготовче засідання на 28 березня 2023 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "Р" від 13.06.2022 № 101800415 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 16 343 779,00 грн, з яких за основним платежем - 14 857 981,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 485 798,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "В4" від 13.06.2022 № 101790415, про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2021 року у розмірі 12 823 524,00 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райкорс Оушен" (код ЄДРПОУ: 44034939; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Тютюнника Василя, буд. 5-Б, офіс 18) судовий збір у розмірі 24810, 00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві та призначено справу до розгляду на 10:00 годин 27 червня 2023 року.

12 червня 2023 року від Бюро економічноїх безпеки України надійшов лист разом з яким направлено до суду завірену копю протоколу допиту свідка ОСОБА_1 для долучення до матеріалів справи.

Колегія суддів відмовила у задоволенні даного прохання, оскільки воно заявлено особою, яка не є учасником справи, та не наділена КАС України повноваженнями подавати такі клопотання (листи) щодо долучення певних доказів до справи, яка розглядається в порядку КАС України.

Окрім того, представником податкового органу 27 червня 2023 року подано до суду клопотання про виклик в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_1 який є директором ТОВ «Райкорс Оушен».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання, пояснивши, що на даний час даний свідок перебуває у виправній колонії, де відбуває покарання, адреси її знаходження він наразі не має. Тому у відповідача виникли сумніви, чи міг директор Менжинський О.В. підписувати позовну заяву, чи надавав повноваження адвокату подавати та підписувати уточнення до позовної заяви. Доказів зворотнього у нього не має.

Зазначене клопотання колегія суддів вважає безпідставним, а тому відмовляє у його задоволенні, з огляду на те, що воно не заявлялось в суді першої інстанції і, окрім того, в матеріалах справи знаходяться документи, які посвідчують особу адвоката, а також довіреність, яка надає право підпису та подачі заяв, що підписана директором ТОВ «Райкорс Оушен» Менжинським О.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Райкорс Оушен» з 15.03.2021 зареєстровано за податковою адресою: 03150, м. Київ, вул. Тютюнника Василя, буд. 5-Б, кв.18. Зареєстровано платником податку на додану вартість 01.04.2021, свідоцтво платника ПДВ № 200625076 діюче, КВЕД виду діяльності (основний): 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

ГУ ДПС у м. Києві на підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України була проведена камеральна перевірка Товариства з питань податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2021 року.

За результатами перевірки складено Акт від 18.02.2022 № 10332/ж5/26-15-04-15-03/44034939 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки вказано, що при перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року (реєстраційний № 9422901856 від 20.01.2022) з додатками; податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року (реєстраційний № 9239554917 від 19.08.2021); за серпень 2021 року (реєстраційний № 9271633434 від 17.09.2021); за вересень 2021 року (реєстраційний № 9311059137 від 20.10.2021); за жовтень 2021 (реєстраційний № 9352498715 від 21.11.2021); за листопад 2021 (реєстраційний № 9388401861 від 20.12.2021) з додатками; Уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2021 року (реєстраційний № 9367345474 від 03.12.2021); за вересень 2021 року (реєстраційний № 9367008206 від 02.12.2021); за жовтень 2021 року (реєстраційний № 9366935009 від 02.12.2021) з додатками; Єдиний реєстр податкових накладних (ІС «Архів електронної звітності»); інформаційні ресурси ДПС України.

У ході проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року Товариства встановлено віднесення до рядка 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) суми ПДВ у розмірі 13907883 гривень. При цьому значення рядка 21 декларації З ПДВ за попередній звітний (податковий) період (листопад 2021 року) становить 0.

В Акті перевірки також вказано, що Товариством протягом грудня 2021 року подано Уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок: за серпень 2021 року (реєстраційний № 9367345474 від 03.12.2021); за вересень 2021 року (реєстраційний № 9367008206 від 02.12.2021); за жовтень 2021 року (реєстраційний № 9366935009 від 02.12.2021), якими зменшено рядок 21 «суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на загальну суму 13773662 гривень.

При цьому, як вказано в Акті перевірки, у рядку 16 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року не враховано значення графи 6 рядка 21 уточнюючих розрахунків, поданих 02-03.12.2021, які мали бути відображені в р.16.2 на зменшення залишку від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків на суму 13 773 622 гривень.

Таким чином відповідач дійшов висновку, що Товариство в декларації з ПДВ за грудень 2021 року неправомірно сформувало податковий кредит на суму 13 907 885 гривень, що вплинуло на невірне визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, яка у відповідності до вимог пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У висновку Акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення Товариством розділу V Порядку № 21 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в декларації з ПДВ за грудень 2021 року на суму 12 823 524 гривень, заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за грудень 2021 року на суму 14 857 981 гривень.

Із матеріалів справи також убачається, що 17.05.2022 Товариством за допомогою засобів електронного зв`язку було подано до ГУ ДПС у м. Києві уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими уточнено показники податкових декларацій з податку на додану вартість:

- уточнений розрахунок за серпень 2021 року поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9052969956);

- уточнений розрахунок за вересень 2021 року поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9052990836);

- уточнений розрахунок за жовтень 2021 року поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9052994335);

- уточнений розрахунок за листопад 2021 року поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9053000266);

- уточнений розрахунок за грудень 2021 року поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9053007017).

Цими уточнюючими розрахунками було виправлено помилки за вказані періоди, а саме збільшено податковий кредит по товарах, ввезених на митну територію України (за ставкою 20%) за серпень 2021 року у сумі ПДВ 9 435 132 гривні, вересень 2021 року у сумі ПДВ 3 139 806 гривні, жовтень 2021 року у сумі ПДВ 1 198 684 гривні та листопад 2021 року, яким відновлено стр.16.1 (значення рядка 21 декларації з ПДВ за жовтень 2021 року також сформованого по товарам, ввезеним на митну територію України за основною ставкою) у сумі 13 907 889 гривень, за грудень 2021 року у сумі ПДВ 6 гривень.

Разом з тим, як свідчать матеріалів справи, вказані уточнюючі розрахунки не були враховані відповідачем та 13.06.2022 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 101800415, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 16 343 779 гривень та податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 101790415, яким було зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість на суму 12 823 524 гривень.

Товариство звернулось зі скаргою на винесені податкові повідомлення-рішення до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 09.09.2022 № 10783/6/99-00-06-01-02-06 скаргу Товариства залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписи пункту 75.1 статті 75 ПК України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Так, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

Разом з тим, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу державної податкової служби (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм слідує, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, ніж визначенні статтею 75 ПК України. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме: податкові декларації (розрахунки), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані Єдиного реєстру податкових накладних, акцизних накладних та дані системи електронного адміністрування реалізації пального і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 січня 2018 року у справі № 804/5957/16, від 01 лютого 2023 року у справі № 640/14170/21.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Так, наказом Міністерства доходів і зборів від 14.06.2013 № 163 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації), у розділі ІІІ яких визначені особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Методичних рекомендацій податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є: 3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; 3.1.1.2. перевірка логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

Пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, арифметичний та логічний контроль даних (звітні і розрахункові показники, значення окремих рядків декларації), що зазначені у податковій звітності (уточнюючих розрахунках) відбувається шляхом автоматизованої перевірки. Саме на цьому етапі перевірки встановлюються обставини щодо наявності/відсутності арифметичних та логічних помилок.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок № 21).

У відповідності до пункту 1 Розділу IV Порядку № 21, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу (пункт 2 Розділу IV Порядку № 21).

У пунктах 1 і 2 Розділу IV Порядку № 21 визначено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Так, у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що нормами статті 50 ПК України передбачено право платника податків на здійснення коригування показників, задекларованих у раніше поданій звітності, в тому числі шляхом їх збільшення чи зменшення.

У Відповідності до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом (пункт 50.2 статті 50 ПК України).

Отже, з вищезазначених норм слідує, що платник податку має право, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем за допомогою засобів електронного зв`язку було подано до ГУ ДПС у м. Києві уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими уточнено показники податкових декларацій з податку на додану вартість:

- уточнений розрахунок за серпень 2021 року поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9052969956);

- уточнений розрахунок за вересень 2021 року поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9052990836);

- уточнений розрахунок за жовтень 2021 року поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9052994335);

- уточнений розрахунок за листопад 2021 року поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9053000266);

- уточнений розрахунок за грудень 2021 року поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9053007017).

Вказаними уточнюючими розрахунками було виправлено помилки за вказані періоди, а саме збільшено податковий кредит по товарах, ввезених на митну територію України (за ставкою 20%) за серпень 2021 року у сумі ПДВ 9 435 132 гривні, вересень 2021 року у сумі ПДВ 3 139 806 гривні, жовтень 2021 року у сумі ПДВ 1 198 684 гривні та листопад 2021 року, яким відновлено стр.16.1 (значення рядка 21 декларації з ПДВ за жовтень 2021 року також сформованого по товарам, ввезеним на митну територію України за основною ставкою) у сумі 13 907 889 гривень, за грудень 2021 року у сумі ПДВ 6 гривень.

Відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

При цьому, уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість платник податків подає у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Отже, умовою подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість є самостійне виправлення платником податків відповідних помилок.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статями 77, 78 ПК України.

Тобто, дійсний обов`язок зі сплати податків, за викладених обставин, може бути встановлений за наслідками проведення документальних перевірок.

Отже, приймаючи відносно позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв не у спосіб визначений чинним законодавством.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що у постанові Верховний Суд від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Тобто, у разі якщо підставами позову, щодо протиправності податкових повідомлень - рішень, є порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, то суди повинні надавати правову оцінку таким підставам (доводам) в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень - рішень), прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що отримавши податкову інформацію про подання позивачем декларації з ПДВ із від`ємним значенням, контролюючий орган мав право призначити документальну позапланову перевірку, в рамках якої встановити правомірність/неправомірність формування від`ємного значення в сумі 14 857 981 грн і лише за наявності на те підстав, прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, яким збільшити суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету та зменшити суму, що підлягла зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Вказазна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2023 року у справі № 826/13501/17 (адміністративне провадження № К/9901/5636/19), у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 640/14170/21.

Таким чином, оскільки відповідачем не проводився визначений пунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України контрольний захід, то висновки відповідача про завищення позивачем від`ємного значення ПДВ на вказану суму є передчасними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Райкорс Оушен" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2022 № 101800415, від 13.06.2022 № 101790415.

Щодо доводів скаржника про те, що директор товариства не міг підписати позовну заяву, а представник підписувати уточнення до неї, то колегія суддів звертає увагу, що дане питання не було предметом розгляду в суді першої інстанції і про це представник відповідача заявив лише в ході апеляційного розгляду справи, не надавши ждного доказу на підтвердження своїх доводів.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що директор товариства перебуває у місцях позбавлення волі та, що і перебуваючи в місцях позбавлення волі, не міг підписати відповідні документи.

В матерілах справи знаходять документи на ім`я адвоката Батранюк О.В., а саме посвідчення адвоката та свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, які завірено самим адвокатом (а.с.180).

Окрім того, на аркуші справи 181 знаходиться довіреність на ім`я адвоката Батранюк О.В., виданої ТОВ «Райкорс Оушен» з мокрою печаткою від 01.11.2022 (а.с.181).

Та обставина, що директор товариства з цей час міг перебувати в місцях позбавлення волі, не позбавляє його права підписати як довіреність, так і позовну заяву.

Доказів, які б свідчили, що директор товариства не підписував позовну заяву, а товариство не надавало повноважень адвокату представляти його інтереси, відповідач до суду не надав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Степанюк А.Г.

Повний текст виготовлено: 27 червня 2023 року.