Ухвала

від 16.09.2024 по справі 640/16509/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2024 року

м. Київ

справа №640/16509/22

адміністративне провадження №К/990/26159/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., провівши підготовчі дії по призначенню до касаційного розгляду справи №640/16509/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙКОРС ОУШЕН" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023,

ВСТАНОВИВ:

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.08.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві, у цій справі.

За правилами пунктів 3 та 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, а також вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

У цій справі наявне клопотання про розгляд справи за участю Головного управління ДПС у місті Києві. Від позивача клопотання про розгляд справи за його участю не надходило.

Згідно зі статтею 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

З огляду на доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень, характер спірних правовідносин у цій справі, а також межі перегляду судом касаційної інстанції, суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін відсутні.

Крім того, згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Екбатані проти Швеції» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.

Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З матеріалів справи вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні за участю сторін (їх представників), тобто відбувся її публічний розгляд.

З огляду на те, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні, незважаючи на клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи за участю їх представників, Верховний Суд призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.

При цьому Верховнний Суд враховує практику ЄСПЛ з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany), заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» (Varela Assalino v. Portugal), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.

Верховний Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 640/16509/22 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Водночас Верховний Суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи № 640/16509/22 про її розгляд шляхом надіслання копій цієї ухвали.

Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

Керуючись статтями 4, 12, 262, 340, 344, 345 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві з великими платниками податків про розгляд справи за участю його представника.

Підготовчі дії у справі закінчити.

Справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.

...........................

В.П. Юрченко,

Суддя Верховного Суду