Постанова

від 26.06.2023 по справі 140/6524/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року

м. Київ

справа № 140/6524/20

провадження № К/9901/5021/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року (суддя Денисюк Р.С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року (головуючий суддя Матковська З.М., судді Бруновська Н.В., Макарик В.Я.)

у справі №140/6524/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентленд Груп"

до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентленд Груп" звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 24 лютого 2020 року №15.1-вих/660-20 про відмову у видачі документа дозвільного характеру (висновку з оцінки впливу на довкілля), визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у ненаданні висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності із експлуатації Туропинського родовища пісків Турійського району Волинської області та зобов`язати надати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентленд Груп" із експлуатації Туропинського родовища пісків Турійського району Волинської області, у визначений законом строк.

2. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року здійснено заміну відповідача у справі Міністерство енергетики та захисту довкілля України на його правонаступника Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

3. Рішенням Волинського окружного адмінітсративного суду від 01 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 24 лютого 2020 року № 15.1-вих/660-20 про відмову у видачі документа дозвільного характеру (висновку з оцінки впливу на довкілля); зобов`язано Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України надати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентленд Груп" із експлуатації Туропинського родовища пісків Турійського району Волинської області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог.

5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін судові рішення першої та апеляційної інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 08 лютого 2019 року в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля за номером 2019212757 оприлюднено повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, а саме промислової експлуатації Туропинського родовища пісків, розташованого в Турійському районі Волинської області.

7. Листом від 28 березня 2019 року № 7/1986-19 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило товариство, що з моменту офіційного оприлюднення зазначеного повідомлення розпочато офіційну процедуру оцінки впливу на довкілля, та те, що з моменту оприлюднення до відповідача не надходили зауваження та пропозиції до обсягу дослідження та рівня деталізації, що підлягає включенню до звіту про оцінку впливу на довкілля планової діяльності.

Також в реєстрі оприлюднено звіт з оцінки впливу на довкілля.

8. Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТЛЕНД ГРУП» опубліковано оголошення про проведення громадських слухань та результати їх проведення (протокол).

9. Листом від 24 лютого 2020 року № 15.1-вих/660-20 Міністерство енергетики та захисту довкілля України на підставі пункту 13 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 1026 (далі Порядок № 1026) та статтею 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відмовило у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля позивачу. Підстава: надано неповні відомості про впливи на довкілля планової діяльності, що не дають можливості визначити допустимість чи обґрунтувати недопустимість провадження такої планової діяльності і визначити екологічні умови її провадження.

10. Відповідач вказав на неможливість з наведеної у звіті інформації з ОВД з планової діяльності у повній мірі дослідити вплив на довкілля при реалізації планової діяльності Товариством, не дотримано вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 989, якою затверджено Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля (далі Порядок №989) - вони проведені раніше ніж через 10 робочих днів з дня оприлюднення оголошення.

Також висловлено наступні зауваження:

1. Звіт з ОВД має містити опис виправданих альтернатив, географічного або технологічного характеру. Проте в розділі 2 Звіту альтернативи не було розглянуто.

2. Розділ « 3 Опис поточного стану довкілля» Звіту не містить інформації щодо опису ймовірної зміни довкілля без провадження планової діяльності, в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань.

3. Розділ 24 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планової діяльності та її альтернативних матеріалів Звіту з ОВД не містять інформації щодо опису факторів довкілля альтернативних варіантів планової діяльності.

4. У представленій документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля відсутні підтверджуючі відомості щодо наявності або відсутності видів рослин, тварин занесених до Червоної книги України.

5. Суперечливим є твердження на ст. 21 Звіту з ОВД щодо відстані до р. Турія від ділянки № 1, оскільки за даними Google вона складає 90 м., а в звіті зазначено 100 м.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення від 24 лютого 2020 року № 15.1-вих/660-20 про відмову у видачі документа дозвільного характеру (висновку з оцінки впливу на довкілля). Відповідачем не було встановлено факту подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентленд Груп» неповного пакету документів, виявлення в документах недостовірних відомостей, або отримання негативного висновку за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру при оформленні вказаної відмови, так і під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.

12. Окружний адміністративний суд дійшов висновку, що відмова у видачі висновку підписана не уповноваженою на те особою. Зокрема, вказаний лист підписано начальником Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної оцінки М.Тіщенкової. Однак суд вважав, що, виходячи із загальних положень норм законодавства та приписів пункту 12 Порядку № 1026, відмова у видачі висновку повинна бути підписана двома особами - керівником структурного підрозділу і заступником міністра, який і представляє уповноважений центральний орган.

13. Суд першої інстанції встановив, що оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД були опубліковані 31 жовтня 2020 року, тобто більше як за 10 робочих днів до обговорення. Отже товариством не порушено вимоги пункту 9 Порядку №989.

14. Суди вважали, що не зазначення певної інформації в самому Звіті з ОВД не може, трактуватися як подання неповного пакету документів. Щодо наявності у Звіті підтверджуючих відомостей про наявність чи відсутність видів рослин чи тварин віднесених до червоної книги, то відповідний Закон такої вимоги не містить.

Щодо опису виправданих альтернатив, географічного або технологічного характеру, то на ст.16-17 звіту зазначено, яка інша альтернатива розглядалася і зазначено чому вона не може бути взята до уваги.

Відносно відсутності у Звіті опису факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планової діяльності та її альтернативних матеріалів Звіту з ОВД не містять інформації щодо опису факторів довкілля альтернативних варіантів планової діяльності, то в Розділі 2 Звіту такі обставини зазначені. Що стосується ненаведених факторів довкілля по альтернативних варіантах, то враховуючи ту обставину, що альтернативний варіант було відхилено, то і в Звіті вони не описувалися.

Щодо відстані до р. Турія від ділянки №1, оскільки за даними Google вона складає 90 м., а в звіті зазначено 100 м, то при визначенні такої відстані позивачем та відповідачем бралися до уваги різні картографічні матеріали щодо визначення відстаней, а відтак можливі різні значення її вимірювання.

15. Обираючи спосіб захисту порушеного права, суди наголосили, що за відсутності підстав для відмови у видачі висновку визначених Законом України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», видача такого висновку уповноваженим органом є обов`язковою, тому за конкретних умов і обставин відповідач позбавлений дискреції при вирішенні питання щодо видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Відтак, зважаючи на недоведення суб`єктом владних повноважень існування тих виключних обставин, які можуть бути перешкодою для видачі документа дозвільного характеру (тобто підставою для відмови в його видачі), останній зобов`язаний надати такий документ, оскільки він не має розсуду щодо вибору поміж кількома правомірними варіантами свого рішення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

16. Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що рішення про відмову не є документом дозвільного характеру з урахуванням частини 1 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Відповідно ні вказаним Законом, ні Порядком № 1026 вимог щодо оформлення рішення про відмову не встановлено. Однак, неправильно застосувавши норми матеріального права, зокрема пункт 12 Порядку № 1026 суди помилково дійшли висновку про необхідність підписання рішення про відмову у видачі Висновку з ОВД двома особами: заступником Міністра та керівником структурного підрозділу.

17. За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували того, що інформація, зазначена у Звіті з ОВД, не відповідає вимогам статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та не дає можливості в повній мірі дослідити вплив на довкілля під час реалізації планованої діяльності позивача з експлуатації Туропинського родовища пісків, розташованого в Турійському районі Волинської області та визначити допустимість чи обґрунтувати недопустимість провадження даної планованої діяльності, а також визначити екологічні умови її провадження. Своєю чергою, відповідно до статті 9 вказаного Закону перевірка даних, викладених у Звіті з ОВД на предмет відповідності вказаному Закону, визначення допустимості чи обґрунтування недопустимості провадження планованої діяльності, встановлення екологічних умов її провадження входить до виключної компетенції відповідача та є його дискреційними повноваженнями.

18. Скаржник вказує, що, неправильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, визначив датою офіційного оприлюднення вищевказаного оголошення - 31 жовтня 2020 року (дата оприлюднення Товариством в засобах масової інформації вищевказаного оголошення) та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про дотримання позивачем вимог пункту 9 Порядку № 989 (громадські слухання проведені 21 листопада 2019 року, тобто раніше ніж через десять робочих днів з дня оприлюднення Мінекоенерго вказаного оголошення).

19. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України стверджує, що рішення про зобов`язання відповідача надати позивачу Висновок з ОВД планованої діяльності «Експлуатація Туропинського родовища пісків Турійського району Волинської області» є таким, що виходить за межі повноважень суду.

20. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також зазначає, що у відповідача не було визначених Законом підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру, як і дискреційних повноважень у цьому випадку. Щодо доводів касаційної скарги про недотримання строку проведення громадських слухань, позивач зазначає, що громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечував Уповноважений центральний орган - Міністерство енергетики та захисту довкілля України (Відповідач) згідно з договором №488/19-ОВД на проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля від 24 жовтня 2019 року, укладеним між Міністерством енергетики та захисту довкілля України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентленд Груп», копія якого додавалася до позовної заяви. Відповідно до умов вказаного договору саме відповідач відповідає за своєчасність та якість проведення громадського обговорення. Тому є нелогічним, що відповідач звинувачує позивача в неналежному виконанні Міністерством своїх обов`язків. Окрім, цього оприлюднення в ЗМІ оголошення про громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля відбулось 31 жовтня 2019 року (копії в Звіті з ОВД).

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

22. Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».

23. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

24. За приписами статті 12 названого Закону висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

25. В силу положень статті 2 КАС України і частини 2 статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», суди у цій справі повинні були перевірити, чи прийнято оспорюване рішення про відмову у наданні Висновку з ОВД на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

26. Частиною 1 статті 9 Закону України «Про охорону довкілля» визначено, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля.

27. Частинами 3 - 5 цієї ж статті передбачено, що при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами 3, 4 статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

28. Частиною 10 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», встановлено, що порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.

29. Відповідний Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №1026 (за текстом Порядок №1026).

30. Пунктом 12 Порядку № 1026 визначено, що за результатами розгляду документів, поданих суб`єктом господарювання для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 5. Відмова у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля або його анулювання здійснюється згідно з вимогами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

31. У додатку 5 у формі висновку зазначено про його підписання керівником структурного підрозділу з оцінку впливу на довкілля уповноваженого органу та керівником уповноваженого територіального /заступником керівника уповноваженого центрального органу.

32. Позивач і суди вважали, що форма, визначена у додатку 5 в частині підписів двох посадових осіб поширюється і на рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у наданні такого висновку.

33. Колегія суддів не погоджується з такими висновками, оскільки буквальне тлумачення пункту 12 Порядку №1026 свідчить про те, що форма, наведена у додатку 5 поширюється саме на висновок з ОВД, натомість за відмови у видачі такого висновку необхідно враховувати положення Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", яке не визначає того, що відповідне рішення про відмову має підписуватись керівником структурного підрозділу і заступником міністра, який і представляє уповноважений центральний орган.

34. Як встановлено судами, лист підписано начальником Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної оцінки М.Тіщенковою.

35. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

36. Відповідно до пункту 1.2. Положення про Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної оцінки (далі -Управління) є самостійним підрозділом Мінекоенерго, яке забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки.

37. Пунктами 3.9 - 3.10 Положення визначено, що Управління здійснює відповідно до законодавства оцінку впливу на довкілля; забезпечує ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

38. Згідно з пунктом 5.6. Положення начальник Управління має право підписувати і візувати документи, що відносяться до Управління.

39. Враховуючи положення частини 1 статті 9 Закону України «Про охорону довкілля», Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у сукупності з нормами Положення про Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної оцінки, колегія суддів не вбачає порушень чинного законодавства у тому, що відмова у наданні висновку з ОВД підписана начальником Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної оцінки.

40. Суди попередніх інстанцій помилково зазначили про неналежне підписання спірного рішення, водночас вказане порушення не призвело до прийняття неправильного рішення про задоволення позову, враховуючи таке.

41. За приписами частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

42. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для відмови у видачі позивачу висновку з ОВД було зазначено те, що надано неповні відомості про впливи на довкілля планової діяльності, що не дають можливості визначити допустимість чи обґрунтувати недопустимість провадження даної планової діяльності і визначити екологічні умови її провадження.

43. Також судами проаналізовано кожне з 5 зауважень та зроблено висновки про те, що такі зауваження не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

44. Отже, слід погодитися з судами попередніх інстанцій про те, що відсутні будь-які належні підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру, які передбачені частиною 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». А також в ході судового розгляду цього спору у судах першої та апеляційної інстанції відповідачем не доведено, що вчинена ним відмова, у частині підстав для її прийняття кореспондує зазначеній нормі закону. Доводи касаційної скарги вказаного також не спростовують.

45. Частинами 1 і 2 статті 4 Закону України «Про охорону довкілля» визначено, що у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - на офіційному веб-сайті уповноваженого центрального органу із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа.

46. Згідно з пунктом 7 статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання у спосіб, відповідно до якого було подано повідомлення, та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

47. За правилами статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

48. Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною 7 статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.

49. Частина 6 вказаної статті передбачає, що громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

50. У частині 2 статті 8 Закону визначено яку інформацію має містити оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

51. Спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює процедуру проведення громадських слухань є Порядок №989.

52. Відповідно до пунктів 9-11 Порядку №989 громадські слухання проводяться не раніше ніж через десять робочих днів з дня оприлюднення уповноваженим центральним органом або уповноваженим територіальним органом оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

До подання оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля суб`єкт господарювання може провести консультації з уповноваженим центральним органом або уповноваженим територіальним органом щодо місця та часу проведення громадських слухань з урахуванням можливості забезпечення присутності всіх потенційних учасників.

Громадські слухання вважаються такими, що не відбулися, якщо на такі слухання не з`явився:

1) їх організатор;

2) суб`єкт господарювання.

У разі визнання громадських слухань такими, що не відбулися у зв`язку з неявкою організатора громадських слухань, проводяться повторні громадські слухання. Опублікування оголошення про проведення повторних громадських слухань та проведення повторних громадських слухань здійснюється за рахунок організатора громадських слухань.

Проведення повторних громадських слухань відбувається не раніше ніж через п`ять робочих днів після офіційного оприлюднення оголошення про проведення повторних громадських слухань. Оприлюднення оголошення про проведення повторних громадських слухань відбувається у той самий спосіб, що і оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. Зміст оголошення про проведення повторних громадських слухань включає всю інформацію, що наводилася в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, із зазначенням дати, часу і місця проведення повторних громадських слухань.

53. Розглядаючи звіт з оцінки впливу на довкілля та готуючи висновок з оцінки впливу на довкілля, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган розглядає, повністю враховує, частково враховує або обґрунтовано відхиляє усі зауваження і пропозиції, отримані в ході громадських слухань та протягом усього строку громадського обговорення. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган складає таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень і пропозицій (пункт 26 цього Порядку).

54. Як встановлено судами, позивачем в Єдиному реєстрі оприлюднено повідомлення про планову діяльність та Звіт з оцінки впливу на довкілля. Громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечував Уповноважений центральний орган - Міністерство енергетики та захисту довкілля України (відповідач) згідно договору №488/19-ОВД на проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля від 24 жовтня 2019 року між Міністерством енергетики та захисту довкілля України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентленд Груп», відповідно до умов якого Міністерство відповідає за своєчасність та якість проведення громадського обговорення.

Оприлюднення в ЗМІ оголошення про громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля відбулось 31 жовтня 2019 року (копії в Звіті з ОВД).

55. Враховуючи встановлені судами обставини, доводи касаційної скарги про недотримання позивачем положень пункту 9 Порядку №989 не знайшли свого підтвердження.

56. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

57. Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вказується, що висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

58. У частині 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», крім іншого, визначено, що якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

59. Судами було встановлено, що будь-яких зауважень з приводу Звіту ОВД після його опублікування не надходило, враховуючи значний період часу з моменту його опублікування до громадського обговорення.

60. Щодо дискреційних повноважень відповідача, колегія суддів враховує, що вказане питання неодноразово досліджувалося Верховним Судом.

61. Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

62. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

63. Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

64. Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, передбаченими, зокрема, частиною четвертою статті 245 КАС України, якою визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

65. Аналогічний підхід викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17, від 07 вересня 2022 року у справі № 480/2554/20, від 18 жовтня 2022 року у справі №200/11672/18-а та інших.

66. Відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

67. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

68. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду і постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

69. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №140/6524/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб