Ухвала

від 21.06.2023 по справі 308/10361/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10361/23

1-кс/308/2605/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

у складі учасників справи:

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № №42022070000000057 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28 квітня 2022 року за підозрою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів, Черкаської області, громадянина України, директора ТОВ «Будівельна компанія «Атера Девелопмент»,одруженого,раніше несудимого,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України, -

встановив:

21 червня 2023 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ввідносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України, в межах строку досудового розслідування, на 60 (шістдесят) діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи з 17.07.2020 по теперішній час на посаді директора ТОВ «Будівельна компанія «Атера Девелопмент», постійно обіймаючи на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, згідно з ч. 3 ст. 18 КК України будучи службовою особою, вчинив кримінальне правопорушення в сфері службової діяльності за таких обставин.

11.08.2021 між Закарпатським обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород» (Замовник), код ЄДРПОУ 31315735, в особі директора ОСОБА_9 та ТОВ «Будівельна Компанія «Атера Девелопмент» (Підрядник), код ЄДРПОУ 42612894, в особі директора ОСОБА_4 , укладено договір підряду № 114/2021, предметом якого є виконання будівельних робіт з «Реконструкція світлосигнальної системи аеродрому «Ужгород» і системи її електропостачання, розташованого за адресою: вулиця Собранецька, 145, м. Ужгород» (ЄЗС ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт).

На виконання умов вказаного договору підряду ТОВ «Будівельна Компанія «Атера Девелопмент» зобов`язалось виконати відповідно до проектної документації будівельні роботи «Реконструкція світлосигнальної системи аеродрому «Ужгород» і системи її електропостачання, розташованого за адресою: вулиця Собранецька, 145, м. Ужгород» (ЄЗС ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт), а Замовник - оплатити вартість виконаних робіт за ціною 78999000 грн, у тому числі ПДВ 13166500 грн, у тому числі: будівельні роботи 32503128,98 грн з ПДВ, устаткування 46495871,02 грн. з ПДВ., у строк до 30.06.2022, або змінений сторонами строк за рахунок субвенції з Державного бюджету.

Згідно п. 35 вищевказаного договору: «Роботи і матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам державних стандартів, будівельних норм, інших нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації до договору підряду».

Згідно п. 36: «З метою контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам Замовник забезпечує здійснення технічного нагляду. Для здійснення технічного нагляду за виконанням будівельних (у тому числі пусконалагоджувальних) робіт під час будівництва об`єкту. Замовник залучає на договірних засадах суб`єкта господарювання, який має відповідні дозвільні документи на проведення технічного нагляду».

У подальшому,13.12.2021,директор ТОВ«БК «АтераДевелопмент» ОСОБА_4 ,діючи умисно,використовуючи службовестановище,з метоюзаволодіння грошовимикоштами державногобюджету України,усвідомлюючи протиправністьсвоїх дій,діючи вінтересах ТОВ«ЗАР ЕЙРСИСТЕМС» (код ЄДРПОУ 37773517), будучи, в силу виконуваних очолюваним ним підприємством будівельних робіт, обізнаним із Правилами визначення вартості будівництва (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013), затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства № 293 від 05.07.2013, Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 (зі змінами), в порушення умов договору № 114/2021 від 11.08.2021, зокрема п. 19 згідно якого: «Підрядник відповідає за якість матеріальних ресурсів, устаткування та відповідність вимогам, встановленими нормативними документами і проектною документацією», усвідомлюючи, що у великих аеропортах в приміщенні електрообладнання повинно передбачатись встановлення обладнання місцевого керування аеродромними вогнями світлосигнального обладнання в якості альтернативного (дублючого) пункту керування при аварійних ситуаціях, склав Акт № 4/1 вартості вмонтованого устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 37 985 474,42 грн., у який вніс неправдиві відомості щодо вартості комплекту системи дистанційного керування «АМS MINI 2xTWS DAP» типу «MINI V1D1S2T/M» з головним (провідним) робочим місцем та вказавши вартість вищевказаного комплексу - 12 509 400,00 грн. з ПДВ, хоча згідно висновку за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 07.06.2023 ринкова вартість системи дистанційного керування «АМS MINI 2xTWS DAP» типу «MINI V1D1S2T/M» з головним (провідним) робочим місцем, без однієї дублюючої робочої станції TWS-01 становила: 4996021,84 грн. (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто шість тисяч двадцять одну грн. 84 коп.) та вніс неправдиві дані про придбання усього комплекту системи дистанційного керування «АМS MINI 2xTWS DAP» типу «MINI V1D1S2T/M» за ціною 12 509 400,00 грн. з ПДВ, оскільки насправді ТОВ «БК «Атера Девелопмент» придбано систему дистанційного керування «АМS MINI 1xTWS DAP» типу «MINI V1D1S2T/M» у складі однієї робочої станції, а не двох робочих станцій TWS-01 (головної та дублюючої), після чого засвідчив Акт № 4/1 вартості вмонтованого устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 37985474,42 грн., своїм особистим підписом та скріпив печаткою ТОВ «БК «Атера Девелопмент».

Того ждня,а саме13.12.2021, ОСОБА_4 ,достовірно знаючите,що складенийним завідомонеправдивий офіційнийдокумент Акт №4/1вартості вмонтованогоустаткування,придбання якогопокладено навиконавця робітна суму37985474,42грн.по об`єктубудівництва «Реконструкціясвітлосигнальної системиаеродрому «Ужгород»і системиїї електропостачання,розташованого заадресою:вулиця Собранецька,145,м.Ужгород» (ЄЗСДК 021:2015 45000000-7Будівельні роботита поточнийремонт)містить завідомонеправдиві відомостіщодо вартостікомплекту системидистанційного керування«АМSMINI2xTWSDAP»типу «MINIV1D1S2T/M»з головним(провідним)робочим місцемта неправдиві даніпро придбаннякомплекту системидистанційного керування«АМSMINI2xTWSDAP»типу «MINIV1D1S2T/M»у складідвох робочихстанцій TWS-01,діючи умисно,з метоюзаволодіння грошовимикоштами державногобюджету України,усвідомлюючи протиправністьсвоїх дій, діючи вінтересах ТОВ«ЗАР ЕЙРСИСТЕМС» (код ЄДРПОУ 37773517), особисто підписав Акт № 4/1 вартості вмонтованого устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, поставив відбиток печатки ТОВ «БК «Атера Девелопмент» та передав його директору ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» ОСОБА_9 .

У свою чергу, того ж дня, а саме 13.12.2021, директор ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород», неналежно виконуючисвої службовіобов`язки черезнесумлінне ставленнядо них,не перевіривфакт придбанняТОВ «БК«Атера Девелопмент»-системи дистанційногокерування «АМSMINI2xTWSDAP»типу «MINIV1D1S2T/M»у складіоднієї робочоїстанції TWS-01та відповідноневідповідність придбаногообладнання проекту«Реконструкція світлосигнальноїсистеми аеродрому«Ужгород»,і системиїї електропостачання»та незважаючина те,що складений ОСОБА_4 Акт №4/1вартості вмонтованогоустаткування,придбання якогопокладено навиконавця робітна суму37985474,42грн.,який згідноз висновкомсудової будівельно-технічноїекспертизи від29.05.2023містить завідомонеправдиві відомостіщодо придбання системи дистанційного керування «АМS MINI 2xTWS DAP» типу «MINI V1D1S2T/M» у складі двох робочих станцій TWS-01 за ціною 12509400,00 грн. з ПДВ, власноручно підписав Акт № 4/1 вартості вмонтованого устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 37 985 474,42 грн. по об`єкту «Реконструкція світлосигнальної системи аеродрому «Ужгород» і системи її електропостачання, розташованого за адресою: вулиця Собранецька, 145, м. Ужгород» (ЄЗС ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) та поставив відбиток печатки Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» (код ЄДРПОУ 31315735).

У подальшому, згідно платіжного доручення № 10 від 14.12.2021 з розрахункового рахунку ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» НОМЕР_1 , відкритому в Державній казначейській служби України в м. Київ, на розрахунковий рахунок ТОВ «БК «Атера Девелопмент» НОМЕР_2 , відкритий у АТ «АСВІО БАНК» безпідставно перераховано грошові кошти у сумі 37 985 474,42 грн.

15.06.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

21.06.2023 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема висновком судової будівельно-технічної експертизи № Е-09/2023 від 29.05.2023, висновком судової товарознавчої експертизи № 2905/3 від 07.06.2023, висновком судової економічної експертизи № СЕ-19/107-23/5614-ЕК від 14.06.2023, показати свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вручена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990,п. 32, Series A, N 182).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), який належить до категорії особливо тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, що підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи невідворотність покарання може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, а застосування більш м`яких запобіжних заходів особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, а тому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, на думку органу досудового розслідування, дає підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засідання прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, просив таке задовольнити. Також зазначив, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду усвідомлюючи невідворотність покарання, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, шляхом переїзду до тимчасово окупованої території України, також з метою уникнення відповідальності може здійснювати вплив на свідків.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора та просив застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з тримання під вартою, просить замінити на домашній арешт. Також зазначив, що його підзахисний має постійне місце поживання, не має наміру перешкоджати проведенню слідчих дій, хоча і не визнає своєї вини, має намір доводити свою невинуватість. Вважає, що прокурор не довів, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на його думку не доведено, що більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про застосування запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив суд у задоволенні клопотання відмовити, зазначив, що не збирається ухилятись, від органів досудового розслідування та суду, як може сприяє досудовому розслідуванню, з`являється на всі виклики, представляє всі необхідні документи.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочинів, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого.

Орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , яке обґрунтовує наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, ризиків, визначених ст.177 КПК України, та недостатністю застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризиків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.

У Кримінальному процесуальномукодексіУкраїни поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Дослідивши додані в обґрунтування клопотання докази, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

При цьому на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій, зокрема наявності достатніх доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Відповідно до частин 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Основними ризикам, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є:

- підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи невідворотність покарання, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років, як на території України так і за її межами;

- знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які невстановлені органом досудового розслідування;

- підозрюваний будучи на волі може незаконно впливати на свідка, зможе здійснити підкуп чи застосувати насильство до останнього, тобто чинити на психологічний тиск чи фізичний вплив щоб свідок відмовився від своїх показів, або схилити до дачі неправдивих показань;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме може перешкоджати явці свідка до органу досудового розслідування та суду, для проведення слідчих дій та дачі показів;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Оцінивши вагомість наявних в органу досудового розслідування доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, у сукупності з тяжкістю покарання, що може бути призначене за такого роду правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про доведеність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого злочину (ч.5 ст.191 КК України), зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (від 7 до 12 років позбавлення волі), останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показань на його користь.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь які речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тослідчий суддя такий недоведеним та жодним чином не обґрунтованим.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,то клопотання сторони обвинувачення не містить жодного обґрунтування такого та відомостей про імовірні спроби/дії підозрюваного допустити поза процесуальну поведінку.

Не встановлено слідчим суддею і наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Відповідно доч.4ст.194КПК Україниякщо прирозгляді клопотанняпро обраннязапобіжного заходупрокурор доведеобставини,передбачені пунктами1та 2частинипершоїцієї статті,але недоведе обставини,передбачені пунктом3частинипершоїцієї статті,слідчий суддя,суд маєправо застосуватибільш м`якийзапобіжний захід,ніж той,який зазначенийу клопотанні,а такожпокласти напідозрюваного,обвинуваченого обов`язки,передбачені частинамип`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, закон покладає обов`язок доказування щодо наявності ризиків та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам на прокурора.

У судовому засіданні з розгляду даного клопотання стороною обвинувачення не доведена недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому суд звертає увагу, що утримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин, тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У рішенні у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (§ 80). У рішенні у справі «Хайредінов проти України» від 14 жовтня 2010 року вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили пункт 1 статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, § 31). У справі «Штегмюллер проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного (обвинуваченого) на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними, а в справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами. Кримінальний процесуальний кодекс України також покладає вказаний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд врахував наявність ризиків, передбачених пунктами ч.1 ст.177 КПК, а також тяжкість покарання кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 характеризуючі особу підозрюваного дані, а саме: наявність дітей на утриманні, наявність постійного місця проживання, роботи, наявність на утриманні непрацездатних батьків, тобто міцні соціально стримуючі фактори.

Також слідчий суддя враховує, відповідну процесуальну поведінку підозрюваного, який з`являвся на всі виклики слідчого, представляв відповідні документи тобто всіляко сприяв досудовому розслідуванню, самостійно з`явився на розгляд вказаного клопотання, після отримання клопотання не вживав жодних заходів до перховувавання.

На підставінаведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей та загальних засадкримінального провадження, слідчий суддя прийшов допереконання, що у клопотанні сторониобвинувачення про застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_4 слід відмовити.

Разом з тим, суд вбачає достатнім обративідносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та з одночасним покладенням на нього обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

В задоволенні клопотання про тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 21.00 год. 00 хв. вечора до 08.00 год. ранку наступного дня.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у визначений в ухвалі час, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи;

-прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-утриматись від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні.

-здатина зберіганнядо відповідногооргану державноївлади свійпаспорт длявиїзду закордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їздв Українув разінаявності.

Строк дії ухвали про перебування під домашнім арештом та строк дії обовязків встановити до 20 серпня 2023 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у вказаному кримінальному провадженні та процесуального прокурора.

Копію ухвали для виконанням передати до органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 26 червня 2023 року о 14 год. 28 хв. У зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті в кримінальному провадженні з 11.00 год. 23.06.2023 року по 14.00 год. 26.06.2023 року .

Слідчий суддя ОСОБА_1