Ухвала

від 23.06.2023 по справі 308/10669/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10669/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Гриб А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором.

Разом із позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує на те, що:

21 грудня 2021 року, між ОСОБА_2 (надалі відповідач) та ОСОБА_1 (надалі позивач) укладено попередній договір, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Матей Р.І. та зареєстровано в реєстрі за №1213.

Відповідно до умов попереднього договору від 21.12.21р., Сторони зобов`язуються у строк до 21.02.2022 року включно, укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана вище земельна ділянка належить відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 12.03.2015р. приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Деяк К.К. за реєстровим №216. Кадастровий номер земельної ділянки 2124883600:02:004:0029, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового буднику, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Право власності відповідача зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки - 595266421248. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - житлового будинку - 867242221248.

В подальшому, 25 січня 2022 року, сторони уклали Додатковий договір про внесення змін та доповнень до попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 грудня 2021 року.

Сторони вирішили у зв`язку із змінами та доповненнями, що вносяться сторонами до Договору, посвідченого 21 грудня 2021 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Матей Р.І., зареєстрованого у реєстрі за№1213, внесли зміни та доповнення до вищевказаного Договору, виклавши п.7 попереднього договору в наступній редакції: 7. В забезпечення виконання своїх обов`язків, позивач передав відповідачу забезпечувальний платіж в розмірі 25000,00 (сім тисяч) доларів США. що на день підписання договору за офіційним курсом Національного банку України становило 709250,00 (сімсот дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 коп.).

Інші умови Попереднього договору купівлі-продажу від 21 грудня 2021 року, сторонами не змінені.

Таким чином, позивач мав намір придбати нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 49 000,00 (сорок дев`ять тисяч) доларів США та сплатив відповідачу готівкою аванс в розмірі 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) доларів США.

Однак основний договір купівлі-продажу земельної ділянки та будинку так і не було укладено, хоча позивач сплатила відповідачу більше половини вартості обумовленого нерухомого майна.

Відповідач відмовляється повернути позивачу сплачені 25 000 доларів США

Окрім того, у заяві про забезпечення позову вказано на те, що:

Відповідно до Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, відповідачка володіє виключно єдиним нерухомим майном, яке зобов`язалася продати саме позивачу, а саме земельної ділянки та житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вказано у заяві про забезпечення позову, іншого нерухомого майна у відповідачки немає.

Згідно інформації з відкритих джерел (копія оголошення додано до позову - Будинок / мкр.Табла: 70 000 $ - Продаж будинків Ужгород на Оlх), відповідачка намагається продати будинок (не позивачу).

Відповідачка 23.12.1959 р. (віком 63 роки) є пенсіонеркою у разі продажу єдиного майна, стягнення коштів (у разі задоволення позову) у розмірі 914 215,00 (дев`ятсот чотирнадцять тисяч двісті п`ятнадцять гривень 00 коп.) гривень буде майже неможливим, що зробить неможливим виконання рішення суду.

На переконання позивача, саме вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку та житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , які є предметом позову, буде співмірним із позовом та забезпечить реальне виконання у майбутньому рішення суду у разі його задоволення. Пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні, так як забезпечення позову (без зустрічного забезпечення) не порушуватиме право відповідача на вільне володіння та користування майном упродовж судового розгляду.

Разом із тим, як вказує заявник, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суд, що є реальною загрозою порушення конституційних прав та законних інтересів позивача зі сторони відповідача, призведе до реального ухилення від виконання рішення суду, Це в свою чергу зробить неможливим або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушеного права, за захистом якого вона звернулася до суду.

Позивач при обґрунтуванні заяви посилається на положення ст 149, ч.1 ст. 151, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Позивач просить суд: накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 2124883600:02:004:0029, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки - 595266421248 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - житлового будинку - 867242221248 із забороною власнику та іншим особам здійснювати дії щодо відчуження, вчинення реєстраційних та нотаріальних дій відносно нерухомого майна. Ухвалу для виконання надіслати до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, площа Петефі Шандора, будинок 14, офіс 57, info@ug.zk.dvs.gov.ua, ЄДРПОУ: 35045464).

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе розгляд заяви проводити без виклику учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором, суд приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно доч.ч.1,2ст.150ЦПК України,позов забезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 11)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 7)передачею речі,яка єпредметом спору,на зберіганняіншим особам,які немають інтересув результатівирішення спору; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10)іншими заходами,необхідними длязабезпечення ефективногозахисту абопоновлення порушенихчи оспорюванихправ таінтересів,якщо такийзахист абопоновлення незабезпечуються заходами,зазначеними упунктах 1-9цієї частини. 2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У рішенні Дейвіда Горнсбі (David Hornsby) та Ади Енн Горнсбі (Ada Ann Hornsby) проти Грецької Республіки, № 18357/91, § 40 від 19 березня 1997 року, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece), Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на норми ЦПК України, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 151 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову-це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у разі якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно ч. 6 ст.153ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з п.п.1,2 та 4 ч.1 ст.150 ЦПК України ( на які посилається і позивач) позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вказане узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №643/5842/16-ц та від 12 лютого 2020 року у справі № 288/162/19.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заявник, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 2124883600:02:004:0029, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки - 595266421248 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - житлового будинку - 867242221248 із забороною власнику та іншим особам здійснювати дії щодо відчуження, вчинення реєстраційних та нотаріальних дій відносно нерухомого майна.

При цьому позивач обґрунтовує необхідність вжиття зазначеного заходу забезпечення позову тим, згідно інформації з відкритих джерел (копія оголошення додано до позову - Будинок / мкр.Табла: 70 000 $ - Продаж будинків Ужгород на Оlх), відповідачка намагається продати будинок (не позивачу).

При цьому, зазначає, що відповідачка 23.12.1959 р. (віком 63 роки) є пенсіонеркою у разі продажу єдиного майна, стягнення коштів (у разі задоволення позову) у розмірі 914 215,00 (дев`ятсот чотирнадцять тисяч двісті п`ятнадцять гривень 00 коп.) гривень буде майже неможливим, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Підтвердження того, що оголошення про продаж будинку та земельної ділянки міститься на у джерелах масової інформації - Продаж будинків Ужгород на Оlх, не може бути єдиною підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Згідно позовної заяви та зави про забезпечення позову актуального витягу щодо права власності на земельну ділянку та житловий будинок: земельна ділянка кадастровий номер земельної ділянки 2124883600:02:004:0029, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки - 595266421248 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - житлового будинку - 867242221248 належать відповідачу по справу ОСОБА_2 , станом на 21.06.2023 року.

Разом із тим, як вбачається із матеріалів позовної заяви, та як зазначає сама позивач у заяві про забезпечення позову, предметом позову, є власне стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 грошові кошти передані в якості авансу за попереднім договором у розмірі 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) доларів США, що станом на 21.06.2023 згідно офіційного курсу Національного банку України становить еквівалент 914 215,00 (дев`ятсот чотирнадцять тисяч двісті п`ятнадцять гривень 00 кой.) гривень.

Тобто безпосереднім предметом позову не є вказані об`єкти нерухомості на які позивач просить накласти арешт.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо.

Крім того, позивачем в заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування наявності фактичних обставин, зважаючи на предмет позову та зазначені у позові підстави, з якими позивач пов`язує застосування вказаних ним у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення позову.

Наведені у заяві доводи щодо наміру продати зазначене нерухоме майно, не є належними підставами, для застосування заходів забезпечення позову. Даних про відсутність іншого майна, коштів у відповідача до поданої заяви не надано, тобто на підтвердження доводів про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В матеріалах заяви відсутня оцінка вартості нерухомого майна, таким чином суд позбавлений можливості здійснити аналіз співмірності заявлений позовних вимог (як зазначив заявник в сумі 914 215,00 (дев`ятсот чотирнадцять тисяч двісті п`ятнадцять гривень 00 кой.) гривень.) та вартістю нерухомого майна належного відповідачу.

Посилання заявника на те, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_2 здійснить відчуження належного їй майна, не є безумовним доводом, що підтверджує наявність обґрунтованих ризиків невиконання або утруднення виконання у майбутньому ймовірного рішення суду про задоволення позову у цій справі.

Крім того, заява про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливого утруднення виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позову. Саме лише припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на передачу у власність чи користування іншим особам вказаного нерухомого майна, не може свідчити про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Тобто у цьому випадку відсутні підтверджені доказами фактичні обставини, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд, вивчивши заяву представника позивача про забезпечення позову, дослідивши додані документи, вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки заява не містить належного обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі, того, що вартість нерухомого майна, на яке пропонується накласти арешт є співмірною заявленим вимогам.

Вказане позбавляє суд можливості пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, які просить застосувати позивач, позовним вимогам, зокрема стягнення грошових коштів.

В зв`язку з зазначеним, суд позбавлений можливості при розгляді даної заяви про забезпечення позову та при вирішенні питання про забезпечення позову здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зважаючи на викладене, заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149, 150, 151,153, 260, 353 ЦПК України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош